Копія
11 жовтня 2010 р. Справа № 2а-7022/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповал М.М.
за участю секретаря судового засідання-О.Г. Ілляшенко,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - В.В. Фуртата,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
ОСОБА_3 просить визнати не чинним та скасувати податкові повідомлення - рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (Роменська МДПІ) № 0000561702/0 від 04.06.2010 року, № 0000561702/1 від 13.08.2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі акту перевірки № 289-1702/НОМЕР_1 від 17.05.2010 року “Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 21.02.2008 р. по 31.03.2010 р.” Роменською МДПІ 04 червня 2010 р., 13 серпня 2010 року були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 240 975,9 грн., із них основного платежу 160 650,6 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 80 325,3 грн.
Підставами для винесення цього податкового повідомлення-рішення став висновок Роменської МДПІ, викладений в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п. 2.3.1 ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість ” №168/97 (Закон України № 168/97).
В акті перевірки вказується, що позивач у періоді, що перевірявся, застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для розрахунків з бюджетом, відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” та сплачував єдиний податок. Відповідно до п.п. 2.3.1. ст. 2 Закону України №168/97 особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість). В п. 2.1 ст. 2 цього Закону визначено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку. Відповідно до п. 9.5 ст. 9 Закону України № 168/97 заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 9.6 ст. 9 цього Закону.
На обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), що оподатковувався єдиним податком, за 3,4 - й квартали 2009 р. - 488 789,03 грн., за 1-й квартал 2010 р. - 314 464 грн. нараховано 20% податку на додану вартість в сумі -160 650,6 грн. оскільки на думку відповідача позивач, з виручки, отриманої у 3,4 кварталі 2009 р. та 1-му кварталі 2010 р., повинен був сплатити податок на додану вартість.
Однак в перевіряємому періоді підприємницьку діяльність здійснював за спрощеною системою оподаткування та згідно ст. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” від 3 липня 1998 року N 727 в редакції Президента України “Про внесення змін до Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 746/99 від 28.06.1999 р. суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків. На думку позивачки суб'єкт малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, не може бути платником податку на додану вартість маючи статус платника єдиного податку.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені вимоги з наведених вище підстав.
В судовому засіданні представник відповідача Роменської МДПІ заперечував проти позовних вимог і пояснив, що під час планової виїзної документальної перевірки було встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3 протягом 1 - 2 кварталу 2008 р. здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, сплачуючи єдиний податок в сумі 150 грн. щомісячно. Обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за 2008 р. наростаючим підсумком з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку склав 389 604 грн.
03.09.2008 р. ОСОБА_3 подав заяву про припинення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.10.08 р. і тому з цього часу він працює на загальній системі оподаткування.
З 3- 4 кварталу 2009 р. Шумко П.В. працював на спрощеній системі оподаткування, обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за 4 квартали 2009 р. наростаючим підсумком склав 488 325 грн. ( звіт від 25.01.2010 р. № 35284) згідно перевірки обсяг виручки склав 488 789,03 грн., за 1 квартал 2010 р. ? 314 464 грн. З 01.10.07 р. загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 300 000 грн., ОСОБА_3 повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість оскільки п.п. 2.3.1 ст. 2 Закону України № 168/97 передбачено обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість у разі коли загальна сума від здійснення господарських операцій сукупно перевищує 300 000 грн., а згідно п. 2.1 цієї статті платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.
ОСОБА_3. порушуючи вимоги податкового законодавства з 01.10.2008 року не зареєструвався як платник податку на додану вартість у зв'язку з чим з виручки отриманої за 3,4 квартали 2009 року та за 1 квартал 2010 року відповідач повинен сплатити податок на додану вартість та штрафну санкцію.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Копією свідоцтва “серія НОМЕР_3” (а.с. 8) про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця підтверджується, що ОСОБА_3 зареєстрований приватним підприємцем виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області 20.02.2008 року приватним підприємцем, ідентифікаційний код НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Копією свідоцтва “НОМЕР_4” про сплату єдиного податку (а.с. 9) підтверджується, що позивач з 01.01.2010 р. здійснював свою підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, види діяльності: ремонт і технічне обслуговування насосів, компресорів та гідравлічних систем.
В акті Роменської МДПІ Сумської області від 17.05.2010 р. № 289-1702/НОМЕР_1 “Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 21.02.2008 р. по 31.03.2010 р.” (а.с. 13-24, далі акт перевірки) зазначено, що позивач з 1 - 2 кварталу 2008 р. здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, сплачуючи єдиний податок в сумі 150 грн. щомісячно. Обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за 2008 р. наростаючим підсумком з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку склав 389 604 грн.
З 3,4 кварталу 2009 року і 1 кварталу 2010 року працював на єдиній системі оподаткування, обсяг його виручки за 2009 р. наростаючим підсумком склав 488 789,03 грн. і за 1 квартал 2010 року 314 464 грн., платником податків 03.09.2008 р. за № 4434/Ш подано заяву про припинення підприємницької діяльності на єдиному податку з 01.10.2008 р. і тому з 01.10.2008 р. ОСОБА_3 працює на загальній системі оподаткування. Так як загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 300 000 грн. ОСОБА_3 повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість. На цій підставі та з посиланням на положення ст. 2, ст. 9 Закону України № 168/97 в акті перевірки зроблено висновок про те, що з виручки, отриманої ОСОБА_3 протягом 2009 р. та 2010р. в сумі 803 253,03 грн. слідує сплачувати податок на додану вартість і розмір донарахування цього податку визначено в сумі 160 650,6грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення № 0000561702/0 від 04.06.2010 р. (а.с. 11) позивачеві було визначено Роменською МДПІ Сумської області податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 160 650,60 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 80 325,30 грн.
Із копії податкового повідомлення-рішення № 0000561702/1 від 13.08.2010 р. (а.с. 12) слідує, що після розгляду скарги ОСОБА_3 на податкове повідомлення-рішення № 0000561702/0 від 04.06.2010 р. Роменською МДПІ Сумської області було відмовлено в задоволенні скарги і винесено податкове повідомлення-рішення за наслідками розгляду цієї скарги, яким суми податкових зобов'язань не змінювалися.
Указом Президента України від 03.07.1998 року за №727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” (Указ № 727/98) запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва і пунктом першим цього Указу встановлено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень може бути запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності.
Згідно п. 2 вказаного Указу суб'єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Окрім Указ № 727/98 положення про умови та порядок набуття права здійснення підприємницької діяльності за такою системою оподаткування містяться в Законі України № 168/97, відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 якого, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку (зокрема на додану вартість), коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість).
Згідно положення п. 9.4 ст. 9 Закону України № 168/97, якщо обсяг оподатковуваних операцій суб'єкта господарювання протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону не більше ніж у два рази, то така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за звітним періодом.
Відповідно до п.8 ч.2 та п.1 ч.6 Указу Президента України №727/98 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань. Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість.
Відповідно до ч.4 Указу Президента України № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
В судовому засіданні встановлено що, сума виручки в загальному розмірі 803 253,03 грн. на яку посилається відповідач, позивачем була отримана в той період, коли він працював на спрощеній системі оподаткування, аналіз положень Указу Президента України №727/98 вказує, що виручка отримана позивачем за 3,4 квартали 2009 р. та 1-му кварталі 2010 р., в сумі 803 253,03 грн. не підлягає оподаткуванню згідно з Законом України “Про податок на додану вартість”.
В судовому засіданні встановлено, що в період 01.10.2008 р. по 30.06.2009 р., під час перебування позивача на загальній системі оподаткування, доходів він не отримував.
Виходячи з наведеного суд вважає, що для застосування положень п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість” виручка, що перевищує суму в розмірі 300 000 грн. вказана в даній статті повинна бути отримана в результаті господарської діяльності позивача та підлягати оподаткуванню згідно з Законом України “Про податок на додану вартість ” понад вказану в Указі Президента № 727/98 .
Оскільки виручка ОСОБА_3 отримана у 2009 р. та протягом 1 - ого кварталу 2010 р. не перевищила суму 500 000 грн., заяви про взяття на облік як платника податку на додану вартість він не подавав, то і не повинен сплачувати податок на додану вартість, а нарахування йому податкового зобов'язання з цього виду податку та штрафних (фінансових) є необґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000561702/0 від 04 червня 2010 року і № 0000561702/1 від 13 серпня 2010 року про визначення суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 240975 (двісті сорок тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 90 коп., із них 160650 грн. 60 коп. за основним зобов'язанням і 80325 грн. 30 коп. штрафні (фінансові) санкції.
Відшкодувати за рахунок державного бюджету України суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) М.М. Шаповал
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2010 року.