Справа № 2а-6637/09/1770
06 квітня 2010 року 16год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: представник Данилюк І.Г.
відповідача: представник Мамай І.Є. третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Державної податкової інспекції у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду, залучивши відповідачем у справі державну податкову інспекцію у м.Рівне з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.10.2009р. №0002401742/0/17-123, №0004682342/0, №0004692342/0 в повному обсязі з моменту їх прийняття.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у письмовому запереченні.
В заперечення позовних вимог зазначає, що податковим органом в ході перевірки встановлено порушення платником вимог законодавства про оподаткування.
Щодо податку на прибуток. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р. встановлено його заниження в 2 кварталі 2009 року в сумі 1 121 894,00 грн.
Згідно з п. 9 Положення Бухгалтерського Обліку 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509 - первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно вартості окремого об'єкта основного засобу. Інвестиційна вартість (собівартість), обрахована по понесених витратах будівництва по вул. Струтинській, 41, м.Рівне, за 1 кв. м. житлової площі квартир становить: 14 945 440,00 / 6 700,3 = 2 230,56 грн./кв.м.
ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" передав 71 квартиру фізичним особам загальною площею 4457,9 кв. м. по договірній ціні, що є нижчою ніж інвестиційна вартість будівництва по понесених витратах за затвердженою проектною документацією. Вартість будівництва (реконструкції) 71-ої квартири становить 8 597 341,00 грн., інвестиційна вартість (собівартість) обрахована по понесених витратах становить 9 943 613,00 грн., різниця становить 1 346 272,00 грн. в т.ч. ПДВ: 2 243 78,67 грн. Загальна сума заниженого валового доходу становить: 1 121 894,00 грн.
На думку податкового органу позивач передав 71 квартиру для фізичних осіб, як об'єкт будівництва (житло) за ціною нижчою ніж інвестиційна вартість (собівартість), обрахована по понесених витратах.
На адресу позивача - ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" був направлений лист № 40299/23-123 від 14.09.2009р. від ДПІ у м.Рівне про обгрунтування рівня цін, застосованих при проведенні фінансово-господарських операцій при здійсненні будівництва квартир юридичним та фізичним особам, та надати калькуляцію вартості одного м.кв квартири, які діяли у періоді, що підлягав перевірці пооб'єктно.
Також в даному листі ДПІ у м.Рівному просило надати інформацію про фактичні залишки квартир (в кількісному) та вартісному виразі пооб'єктно станом на 01.01.09р. та 30.06.09р., та кількість проданих квартир за перевіряємий період. Надати належним чином завірені копії первинних документів, які стосуються продажу квартир.
У своїй відповіді у листі № 167 від 15.09.2009р. до ДПІ м.Рівне, ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" повідомив про те, що веде будівництво житлових будинків за рахунок коштів фізичних осіб, які надходять згідно заключених договорів дольової участі інвестиційних договорів та Генерального договору №1 між управителем ФФБ виду"А" та ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс". В даному листі зазначено, що при заключенні договорів вартість одного м.кв. житла встановлювалась відповідно до опосередкованої роботи в квартирах, які виконує дольовик самостійно. Також зазначено, що станом на 30.06.09р. ТОВ "Рівненський МЖК" не має квартир вільних від зобов'язань перед фізичними особами.
Для перевірки ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" не надав калькуляцію вартості одного м.кв квартири, які діяли у періоді, що підлягав перевірці пооб'єктно.
Відповідно до пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Підпунктом 11.3.1. Закону визначено, що «датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку».
На думку податкового органу, з урахуванням зазначеного, товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Рівненський молодіжний жилий комплекс" передав 71 квартиру для фізичних осіб об'єкт будівництва (житло) по договірній ціні, що є нижчою за інвестиційну вартість будівництва (собівартість) за затвердженою проектною документацією 1 м. кв., підприємством порушено пп.4.1 1.п.4.1. ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено скоригований валовий доход за 2 квартал 2009 року в сумі 1 121 894 грн.
Податок на додану вартість. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р. встановлено їх заниження за травень 2009 року в сумі 224 379 грн.
На порушення п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» товариством за період з 01.01.08р. по 30.06.09р. занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з передачі фізичним особам 71-ої квартири за цінами, нижчими за інвестиційну вартість (собівартість) обрахована по понесених витратах.
Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Податок з доходів фізичних осіб. Вибірковою перевіркою з питань повноти обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року встановлено:
кількість особових рахунків у періоді перевірки: за штатом в 1 кварталі 2008р.- 38 чол., за сумісництвом - 3 чол.; за штатом в 2 кварталі 2008р.- 37 чол., за сумісництвом - З чол.; за штатом в 3 кварталі 2008р.- 34 чол., за сумісництвом - 3 чол.; за штатом в 4 кварталі 2008р.- 35 чол., за сумісництвом - 9 чол; за штатом в 1 кварталі 2009р.- 31 чол., за сумісництвом - 1 чол. за штатом в 2 кварталі 2009р.- 98 чол.
У періоді, що перевіряється, заробітна плата працівникам виплачувалася у грошовій формі. На момент перевірки виявлено заборгованість по заробітній платі за перше півріччя 2009 року, яку на момент перевірки не погашено. Заробітна плата працівникам нараховувалася згідно окладів, встановлених штатним розписом у розмірі не меншому мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячної заробітної плати на одного працівника розрахованої за даними розрахунків форми 1-ДФ складає: в 1 кварталі 2008р.- 1447,79 грн. в 2 кварталі 2008р.- 1760,95 грн., в 3 кварталі 2008р.- 1621,29 грн., в 4 кварталі 2008р.- 1851,37 грн., в 1 кварталі 2009р.- 898,27 грн. в 2 кварталі 2009р.- 1080,66 грн.
Відповідно до Закону України "Про Державний Реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1997р. № 1232 "Про заходи щодо впровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.03 р. №451, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.03 р. № 960/8281 із змінами та доповненнями, розрахунки по формі 1- ДФ подавались своєчасно.
Вибірковою перевіркою 45 особових рахунка, 10 виплат приватному нотаріусу, 18 виплат СПД - фізичним особам, дотримання ТОВ «Рівненський МЖК» вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" порушення встановлено:
1.) п. 3.5 ст.3, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 250,57 грн. за 2008 роки у випадку, коли для визначення об'єкта оподаткування доходи, виплачені на виконання умов цивільно-правових договорів (договорів підряду), безпідставно зменшені на суми збору до пенсійного фонду України (п.1-25 Реєстру правильності обчислення сум податку з доходів фізичних осіб).
Трудовий договір згідно Кодексу законів про працю України - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Підпунктом "д" п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" доходи у вигляді заробітної плати - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Для цілей Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. 1.1 ст. 1 Закону № 889-IV).
Згідно із п. 3.5 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фактичному зменшенню на суми зборів до пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування підлягають доходи виключно у вигляді заробітної плати. Фактично, ТОВ «Рівненський МЖК» на виконання умов цивільно-правових договорів виплачувались доходи у вигляді винагороди, а не заробітної плати.
Таким чином, доходи фізичних осіб, одержані від податкових агентів за договорами цивільно-правового характеру, повинні оподатковуватися при їх нарахуванні за ставкою передбаченою п. 7.1 ст. 7 Закону без виключення з нарахованої суми відрахувань до соціальних фондів.
2).пп.3.1.1 п.3.1, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп. "а" пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 України, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 20,40 грн. у 2008р. у випадку, коли за рахунок коштів підприємства надано додаткове благо у вигляді оплати адмінштрафів без відповідного оподаткування. Платіжним дорученням № 0000299 від 17.06.2008 р. сплачено адмінштраф за ОСОБА_4 в сумі 136,00 грн. На дату перевірки дані суми не утримано із заробітної плати вищезазначених працівників та не включено до загального місячного оподатковуваного доходу у місяці надання додаткового блага (див. п. 26 Реєстру правильності обчислення суми податку з доходів фізичних осіб)
3) п. 1.6, п. 1.15 ст. 1, пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. "а" п.17.2 ст. 17, пп. "а" п.19.2 ст.19, пп. "а" пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889-IV, а саме: на момент перевірки не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 201 940,86 грн., у випадку, коли
підприємством надавалися додаткові блага у вигляді суми знижки з ціни (вартості) товарів, що перевищує звичайну ціну (у розмірі такої знижки), а саме: не оподаткування доходів отриманих фізичними особами при купівлі ними нерухомого майна (квартир) у ТОВ «Рівненський МЖК» по вартості нижче звичайної ціни.
Інвестиційна вартість (собівартість) обрахована по понесених витратах будівництва по вул.Струтинській,41,м.Рівне 1 кв.м. житлової площі квартир становить: 14 945 440/ 6 700,3 = 2 230,56 грн./кв.м.
ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" передав 71 квартиру фізичним особам загальною площею 4457,9 кв.м. по договірній ціні, що є нижчою ніж інвестиційна вартість будівництва по понесених витратах за затвердженою проектною документацією. Вартість будівництва (реконструкції) квартир становить 8 597 341 грн., інвестиційна вартість (собівартість) обрахована по понесених витратах становить 9 943 613 грн., різниця становить 1 346 272,42 грн.
Виходячи з вищенаведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рівненський молодіжний жилий комплекс" передано 71 квартиру для фізичних осіб за ціною нижчою ніж інвестиційна вартість (собівартість) обрахована по понесених витратах.
Відповідно до підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).
У разі якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
В інших випадках, коли дарувальник - юридична особа, зокрема, у разі надання подарунка платнику податку підприємством - податковим агентом, вартість такого подарунка згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є доходом, одержаним із джерел з України, який з 1 січня 2007р. підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % від об'єкта оподаткування.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що доходом фізичних осіб є будь-який дохід з джерел на території України, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності, в тому числі дохід у вигляді додаткового блага.
Згідно з абз. 2 пункту 3.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, збільшена на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість.
Підпунктом 8.1.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Згідно з підпунктом "а" пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент.
Відповідно до підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно з вимогами пп. "а" п.20.2, пп..20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особами, відповідальними за порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку, з доходів платника податку, що здійснюються особами , визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Тобто, на підставі вищевикладеного, підприємству необхідно було оподаткувати суму додаткового блага у вигляді суми знижки з ціни, застосувавши ставку податку, передбачену пунктом 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Крім того, на момент перевірки, ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" не надано документів, які б підтверджували факт утримання або перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у зазначених вище випадках.
Перевіркою встановлено порушення вимог чинного законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 202 211,83 грн.
В задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення повністю.
Суд виходив з такого.
Як вбачається із матеріалів справи податковим органом - державною податковою інспекцією у м.Рівне проведено планову документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 1239 від 24.09.09р. Акт підписаний платником податків (його посадовими особами) із запереченнями, які надіслані на адресу ДПІ у м.Рівне.
За результатами розгляду акту перевірки та заперечення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002401742/0/17-123 від 08.10.09р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 606635,49грн.; податкове повідомлення-рішення № 0004682342/0 від 08.10.09р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 336 568,2 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004692342/0 від 08.10.09р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 336568,5 грн.
Зазначені податкові повідомлення рішення підлягають визнанню нечинними з огляду на таке.
1. Відповідно до п.1.18 ст.1 Закону «Про податок на додану вартість», п.1.21 ст.1 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
За змістом пп.1.20.1 п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах (пп.1.20.2 п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.
2.Відповідно до свідоцтва № 1700000026 від 18 травня 2009 року про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яким засвідчується відповідність закінченого будівництво 8-10 поверхового житлового будинку в м.Рівне, вул.Струтинської,41 та акту готовності об'єкта до експлуатації за № 27 від 18 травня 2009 року даний будинок здано в експлуатацію.
Загальна площа квартир у такому будинку становить 6 700,3 кв.м., житлова площа квартир становить 3619,9 кв.м., кількість квартир склала 108. Власниками таких квартир є як фізичні особи, так і юридичні.
3. Введенню в експлуатацію 108 квартир передували правовідносини, які виникли між ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" та Рівненським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Зазначеними особами було укладено Інвестиційну угоду № 10 "Про будівництво (реконструкцію) житла" від 17.12.2001 року.
Також за участю позивача укладалися трьохсторонні договори "Про дольову участь в будівництві (реконструкції) житла", які на протязі 2001-2008 p.p. між Рівненським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (далі - Фонд), в особі директора Пандрака Сергія Богдановича, який діє на підставі Положення про регіональне відділення Фонду з однієї сторони, позичальниками - фізичними особами, з другої сторони, та ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс» - з третьї сторони.
Зазначені угоди містили, зокрема, норми, відповідно до яких остаточний розрахунок за квартиру здійснюється після затвердження акту державної комісії про прийняття житлового будинку в експлуатацію, за письмовим повідомленням організації і надання копії акту шляхом сплати різниці між 100 відсотками фактичної вартості квартири з урахуванням уточненої її вартості на момент затвердженого акту державної комісії та загальної площі згідно з технічним паспортом, виданим в бюро технічної інвентаризації та раніше перерахованим сумами, згідно з графіком фінансування; вартість будівництва (реконструкції) 1 кв.м. житла може уточнюватись відповідно до змін вартості 1 кв.м. житла та середньої вартості будівництва, що склалась у регіоні на час введення житла в експлуатацію.
4. З метою у подальшому забезпечити передачу тієї чи іншої квартири для конкретного власника між позивачем та фізичними особами а також для залучення коштів, як пайових внесків, укладалися двохсторонні договори пайової участі у будівництві житлового восьми-десятиповерхового цегляного будинку по вул.Струтинській, 41 у місті Рівному між ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (забудовник) та конкретно визначеною фізичною особою (учасник).
Серед обов'язків сторін за такими угодами забудовник зобов'язується організувати, провести будівництво і здати учаснику у встановлений строк визначений договором об'єкт, відповідно до проектно-кошторисної документації, та виконати інші зумовлені договором роботи, а учасник зобов'язується оплатити роботи що виконуються забудовником у порядку і на умовах цього договору, прийняти готовий об'єкт для наступного оформлення у власність.
В свою чергу учасник зобов'язаний оплатити вартість квартири у строк введення будинку в експлуатацію. Остаточна вартість житла визначається на момент введення будинку в експлуатацію-по фактичних витратах.
На виконання умов укладених договорів між ТОВ "Рівненський молодіжний жилий комплекс" та фізичними і юридичними особами, позивачем виданий наказ № 54-3 від 29 травня 2009 року "Про розподіл житлової та нежитлової площі в 8-10 поверховому житловому будинку на вул.Струтинській,41 у м.Рівному", відповідно до якого передається житлова та нежитлова площа в 8-10 поверховому житловому будинку по вул.Струтинській,41 у м. Рівному фізичним та юридичним особам згідно додатку № 1 до цього наказу.
Таким чином зазначені угоди не визначають оформлення власності за забудовником де у подальшому передається житлова площа, як власність забудовника для учасника.
5. За базу оподаткування за усіма трьома донарахованими податковими зобов'язаннями відповідач взяв розрахунок, згідно якого фактична собівартість будівництва житлового будинку поділена перевіряючими на площу 108 квартир цього будинку і визначена середня ціна одного квадратного метра загальної площі.
В акті перевірки працівниками податкового органу відображено, що позивачем передана 71 квартира фізичним особам у 108 квартирному житловому будинку по договірній ціні, яка є нижчою за інвестиційну вартість будівництва (собівартість).
Внаслідок таких дій податковий орган вбачає порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.4 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та, зокрема, п.1.6, п.1.15, пп.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст.3, пп.4.2.1, пп.4.2.9 п.4.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
6. Щодо порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
За змістом п.4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Валовий доход включає, зокрема,: (п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
У даному випадку зі сторони позивача не мало місце продажу товарів (робіт, послуг) для фізичних чи юридичних осіб, які були дольщиками (пайовиками) у будівництві будинку по вул.Струтинської, 41.
Згідно з визначеннями, що містяться у пунктах 1.6, 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення; продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Наведені норми Закону кореспондуються з приписами підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 цього ж Закону, за яким з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новозбудоване нерухоме майно (житловий будинок, будівля, споруда тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Цих особливостей податковим органом не враховано, що призвело до помилкового висновку про заниження валового доходу, та як наслідок визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 336 568,20 грн.
7. Податковим органом заниження скоригованого валового доходу за ІІ квартал 2009 року пов'язується із передачею 71 квартири для фізичних осіб по договірній ціні, що є нижчою за інвестиційну вартість будівництва (собівартість) за затвердженою проектною документацією 1 метра квадратного.
Суд не може погодитися із таким висновком і саме трактуванням складу податкового порушення у такій інтерпретації.
Жодною нормою податкового законодавства не передбачено настання відповідальності за, у даному випадку, передачу квартир нижче за інвестиційну вартість.
Відповідальність визначається за реалізацію товарів (робіт, послуг) за цінами, нижче звичайних.
Аналізуючи склад порушення податкового законодавства, відображеного в акті перевірки, суд приходить до висновку, що відповідач ототожнив термін "інвестиційна вартість будівництва" із законодавчо закріпленим терміном "звичайна ціна".
Однак акт перевірки не містить висновку податкового органу, що передача квартир була здійснена за ціною, нижче звичайних цін.
8. З огляду на пункти 1, 6, 7 цієї мотивувальної частини податкове повідомлення-рішення № 0004682342/0 від 08.10.09р. підлягає визнанню нечинним.
9. Щодо порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
У оспорюваному податковому повідомленні-рішенні № 0004692342/0 від 08.10.09р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 336568,5 грн. зазначено, що платник податку допустив порушення п.4.1.ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість".
За змістом п.4.1. статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
На думку податкового органу порушення платником податкового законодавства відбулося через заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з передачі фізичним особам 71 квартири за цінами, нижчими за інвестиційну вартість (собівартість), обрахована по понесених витратах.
І у цьому випадку податковий орган не застосовує термін "звичайна ціна", а оперує новим терміном "інвестиційна вартість (собівартість).
Поряд з тим відповідач не врахував, що база оподаткування ПДВ визначається по звичайній ціні лише тоді, коли звичайна ціна на товари чи послуги перевищує договірну ціну на такі товари чи послуги більше, ніж на 20%.
Проаналізувавши розрахунки податкового органу щодо визначення інвестиційної вартості (не звичайної ціни) 1 квадратного метра квартири, виходячи з фактичної собівартості будівництва, то донарахування ПДВ і штрафних санкцій також неправомірне, бо перевищення дозволеного 20%-го відхилення немає.
Як зазначено на стор. 6 акта перевірки, вартість будівництва 71 квартири становить 8 597 341 грн., інвестиційна вартість - 9 943 613 грн., що на 13,5% більше.
Податкове повідомлення-рішення № 0004692342/0 від 08.10.09р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 336568,5 грн. підлягає визнанню нечинним.
10. Щодо порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Отримувачі квартир не пов'язані з позивачем відносинами трудового найму, тому різницю в ціні 1 кв. м площі квартири не є додатковим благом, оскільки за визначенням, наведеним в п.1.1 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем.
Нормою пп. 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
За змістом п.14.1 ст.14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.
Підпункт 13.2.2 ст.13 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» визначає, що при отриманні спадщини ставка податку визначається пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини. Відповідач застосував норму п.7.1, тобто нарахував податок за ставкою 15%, а не 5%.
При цьому особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, у відповідності до п.13.4 ст.13 Закону є спадкоємці, які отримали спадщину і дохід, який має включатися до складу загального річного доходу самими платниками податку у річній податковій декларації.
Відтак, навіть у випадку визнання факту отримання додаткового блага фізичними особами - покупцями квартир, дохід оподатковується за 5%-ю ставкою і відображається в річній декларації фізичними особами самостійно.
Підприємство позивача не є податковим агентом по відношенню до набувачів квартир.
Податкове повідомлення-рішення № 0002401742/0/17-123 від 08.10.09р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 606635,49грн. слід визнати нечинним.
Податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, що заперечує позов, не доведено правомірність прийнятих ним рішень відповідно до частини 2 статті 71 КАС України.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення.
Витрати по сплаті судового збору відносяться присуджуються позивачу із державного бюджету відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю. < Текст >
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0002401742/0/17-123, прийняте Державною податковою інспекцією у м.Рівне 08.10.2009р. - в повному обсязі з моменту його прийняття.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішеня №0004682342/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м.Рівне 08.10.2009р. - в повному обсязі з моменту його прийняття.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0004692342/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м.Рівне 08.10.2009р. - в повному обсязі з моменту його прийняття.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Підпис > Юрчук М.І.