13 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4227/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Зайченко Н.О.,
за участю:
представника позивача - Руденко Ю.Г.
представника відповідача - Мостовщикова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сенчанської сільської ради до старшого державного інспектора України з енергетичного нагляду у Полтавській області Касяненко Михайло Дмитрович, Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у північному регіоні "Держенергонагляду" Державного підприємства "Національна енергетична компанія Укренерго" про визнання дій незаконними, скасування постанови, -
06 вересня 2010 року Сенчанська сільська рада звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до старшого державного інспектора України з енергетичного нагляду у Полтавській області Касяненко Михайло Дмитрович, Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у північному регіоні "Держенергонагляду" Державного підприємства "Національна енергетична компанія Укренерго" про визнання дій незаконними, скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.05.2010 року перевірка проводилась у відсутності представника перевіряємої організації, що є грубим порушенням чинного законодавства, оскільки це позбавило можливості надати перевіряючому докази на підтвердження виконання вимог припису від 22.01.2010 року та призвело до винесення незаконної постанови. Крім того на момент проведення перевірки бюджет сільської ради не було прийнято, що позбавило можливості виконати в повному обсязі припис від 22.01.2010 року № 7/10-78.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач старший державний інспектор України з енергетичного нагляду у Полтавській області Касяненко Михайло Дмитрович в судове засідання не з'явився надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у північному регіоні "Держенергонагляду" Державного підприємства "Національна енергетична компанія Укренерго" в судовому засіданні та у запереченнях на позовну заяву зазначив, що 22 січня 2010 року був складений припис № 7/20-78 про усунення виявлених порушень. Вказаний припис підписано державним інспектором, представником позивача (Залівським М.А.) та скріплено печаткою. За невиконання позивачем вимог вказаного припису 04.06.2010 року старшим державним інспектором України з енергетичного нагляду у Полтавській області винесено постанову про накладення на суб'єкта господарювання штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання. У зв'язку з чим в задоволенні позову прохав відмовити.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 січня 2010 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Полтавській області було проведено обстеження дошкільного навчального закладу «Ромашка»Сенчянської сільської ради з питань технічного стану, організації експлуатації електроустановок та режимів споживання електричної енергії.
За результатами обстеження було складено акт № 7/20-78 від 22.01.10 p., який підписаний державним інспектором з енергетичного нагляду Кащуком І.М. завідуючою ДНЗ «Ромашка»Гаркуша Т.І. та головою Сенчанської сільської ради - Заліським М.А.
22.01.2010 року на підставі вказаного акта було винесено припис № 7/20-78 про усунення виявлених порушень.
Згідно наказу від 26.04.2010 року № 7/20-600 та на підставі направлення від 26.04.2010 року № 7/20-600 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Полтавській області 17.05.2010 року проведено перевірку виконання вимог вказаного припису.
За результатами перевірки складено акт від 17 травня 2010 року № 7/20-600, яким встановлено не виконання вимог припису в частині: відповідності рівня надійності електропостачання споживачів вимогам категорійності струмоприймачів; організації експлуатації електроустановок споживачів; технічного стану електрообладнання; технічної документації.
Вказаний акт направлено на адресу позивача 27 травня 2010 року за вихідним номером 587/30-64 та отримано ним 01.06.2010 року що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
04 червня 2010 року за результатами розгляду вказаного акту старшим державним інспектором України з енергетичного нагляду у Полтавській області Касяненко М.Д. винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання № 7/20-47.
З вимогою про скасування вказаної постанови позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку постанові Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Полтавській області суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про електроенергетику»та пункту 1 Положення «Про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 07.08.1996 № 929, державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Згідно з статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 9 цього Закону державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів.
Згідно з п. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4 вказаної статті Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Стосовно тверджень позивача з приводу того, що він не є суб'єктом господарювання, а тому не може нести відповідальність за порушення в електроенергетиці, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ст. 2 Господарського Кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно з ч. 3 ст. 8 цього Кодексу господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
Судом встановлено, що між Сенчанською сільською радою та Лохвицькою філією ВАТ "Полтаваобленерго" укладено договір № 105 від 13.02.2008 року про постачання електроенергії, а отже позивач в даному випадку діє не як орган місцевого самоврядування, а як суб'єкт господарювання.
Відповідно до ст. 217 вказаного Кодексу господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідач, уповноважений орган державної влади, своєю постановою від № 7/20-47 04.06.2010 року застосував до позивача адміністративно-господарську санкцію, отже твердження позивача щодо необхідності застосування до нього положень ст. 188-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення є помилковими.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 19 жовтня 2010 року.
Суддя С.С. Бойко