Справа № 303/1425/18
Провадження №11-кп/991/50/24
04 березня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України в межах кримінального провадження №42017070000000237 від 03.07.2017, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16.01.2024 про відмову в задоволені клопотання про відстрочку виконання вироку,
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про відстрочку виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 21.09.202 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.12.2023 щодо засудженого ОСОБА_5 до винесення рішення касаційною інстанцією. Рішення мотивовано тим, що згідно ч. 2 ст. 536 КПК України відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, зокрема, через його мотиви, ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказану ухвалу від 16.01.2024 скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання про відстрочку виконання вироку. На думку засудженого, застосована судом в якості відмови норма (ч. 2 ст. 536 КПК України) обмежує його права та порушує принцип справедливості і рівності покарання. В обґрунтування необхідності застосування відстрочки виконання вироку зазначає, що під час судового розгляду та до набрання вироком законної сили до нього не обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, має позитивну характеристику Верхньокоропецької сільської ради. Зазначає, що його дружина з 2009 р. є інвалідом 2 групи, перенесла декілька операцій і не може обходитися без постійної сторонньої допомоги. Вона знаходиться в психологічній депресії і двічі були спроби вчинення самогубства. Стверджує, що являється єдиним годувальником в сім'ї, а отже виконання вироку негативно вплине й на забезпечення життя дружини з інвалідністю.
Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 , просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16.01.2024 залишити без змін. Окрім цього, повідомив суд про неможливість прибути в судове засідання та просив розглянути справу за його відсутності.
Засуджений, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що згідно ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає здійснювати апеляційний розгляд за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положенням ч. 2 ст. 21 КПК України передбачено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК України «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано статтею 539 цього Кодексу.
Пунктом 1 частиною 1 статті 37 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про відстрочку виконання вироку.
Нормами ст. 536 КПК України передбачено, що виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі:
1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким;
3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
З урахуванням наведених норм, розглядаючи питання про відстрочку виконання вироку, суд повинен з'ясувати: 1) чи допускає закон таке рішення для даного виду покарання; 2) чи є для цього підстави, передбачені законом; 3) чи не належить засуджений до визначеного кола осіб, щодо яких відстрочка не допускається.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції під час розгляду клопотання засудженого ОСОБА_5 про відстрочку виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 21.09.2021 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.12.2023, вказаних вимог закону дотримано у повному обсязі.
Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Вищого антикорупційного суду від 21.09.2021 ОСОБА_5 , визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією половини всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.12.2023 змінено вищезазначений вирок, дії обвинуваченого ОСОБА_5 перекваліфіковано з ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України на ч.5 ст.27, ч.3 ст.369 КК України. Призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без конфіскації майна та зазначено, що ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, тобто з 13.12.2023.
11 січня 2024 року розпорядження про виконання судового рішення щодо засудженого ОСОБА_5 направлено до Мукачівського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області.
За положеннями ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким. При цьому згідно ст.536 КПК України відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді клопотання засудженого ОСОБА_5 про відстрочку виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 21.09.2021 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.12.2023, повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали провадження, у т.ч. медичні документи, надані засудженим на підтвердження стану здоров'я, та дійшов обґрунтованих висновків, що ОСОБА_5 засуджений за тяжкий злочин, до відбування покарання якого законом відстрочка не застосовується.
Крім того, серед наданих медичних довідок та висновків відсутні докази того, що ОСОБА_5 страждає на тяжку хворобу, яка б перешкоджала відбуванню покарання. Відсутні й докази того, що дружина засудженого ОСОБА_6 потребує постійного стороннього нагляду і його не можуть забезпечити діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Відсутні й дані щодо незадовільного психологічного стану ОСОБА_6 , який спонукав до спроб вчинення самогубства останньою.
Надаючи оцінку наведеним обставинам в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відстрочки виконання вироку, ухваленого щодо ОСОБА_5 .
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів ст. 116 Кримінально-виконавчого кодексу України лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5, особі, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятора, передбачено можливість надання необхідної медичної допомоги, зокрема, направлення хворого засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Окрім цього, спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 затверджено «Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», яким передбачено надання засудженим до покарання у виді позбавлення волі необхідної медичної допомоги, зокрема, направлення до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень.
Отже, суд першої інстанції при розгляді клопотання про відстрочку виконання вироку дотримався вимог кримінального процесуального закону й прийняв вмотивоване і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а ухвала є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою, підстави для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлені.
Керуючись ст. 21, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532, 536, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16.01.2024 про відмову в задоволені клопотання ОСОБА_5 , засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України в межах кримінального провадження №42017070000000237 від 03.07.2017, про відстрочку виконання вироку, залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3