Миколаївської області
Справа №477/1722/21
Провадження №1-кп/477/246/24
20 лютого 2024 року м. Миколаїв
Колегія суддів Жовтневого районного суду Миколаївської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021152220000127 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
На розгляді Жовтневого районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 357 КК України.
Прокурором заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ухилення обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Потерпіла та її представник, повідомлені про дату та час судового засідання, до суду не з'явились.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у клопотанні прокурора та вважав за можливе застосувати інший вид запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації або місцем проживання обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію адвоката та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого, прокурор проти клопотання заперечував, просив задовольнити клопотання про продовження строків тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового засідання щодо заявлених клопотань, вивчивши клопотання та матеріали в межах заявленого клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Загальною декларацією прав людини (статті 3,9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2021 року обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який в подальшому продовжувався, останні раз - ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2023 року - по 23 лютого 2024 року.
Підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу стало наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому під час досудового розслідування та в суді.
По кримінальній справі розпочатий судовий розгляд, в судовому засіданні досліджуються письмові докази, проводиться допит свідків, не допитані всі свідки, потерпіла, обвинувачений. Завершити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення до закінчення строку дії обраного запобіжного заходу не є можливим.
Відповідно до статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Під час судового розгляду встановлено, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до класифікації, наведеної у статті 12 КК України, є кримінальним проступком, а два - особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а за ч.2 ст. 115 КК України передбачено також покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Обвинуваченийдо затримання постійного та стабільного джерела прибутку не мав, до затримання офіційно працевлаштований не був, в офіційно зареєстрованому шлюбі не перебуває, проживав не за місцем реєстрації, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного вбивства та викрадення чужого майна. У цьому кримінальному провадженні обвинувачується, серед іншого, також у вчиненні корисливого злочину.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, отже, існує ризик того, що усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі встановлення вини обвинуваченого, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватися від суду, що унеможливить своєчасний та якісний розгляд кримінального провадження судом, а також, враховуючи відсутність стабільного джерела доходу, існує ризик того, що обвинувачений може продовжувати злочинну діяльність.
Як встановлено в судовому засіданні, заявлені ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшились, завершити розгляд справи до завершення строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не є можливим, що відповідно до ст. 199 КПК України, є підставою для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи, про що зазначають адвокат та обвинувачений, не зможуть запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Колегією суддів відхиляється клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м'який, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Щодо обставин, на які посилається обвинувачений в обгрунтування обрання іншого виду запобіжного заходу, то вони не змінились та доказами не підтверджені, про що неодноразово зазначалось в ухвалах суду про продовження відносно обвинуваченого строку дії обраного запобіжного заходу.
Обвинувачений посилається на наявність у нього житла, що підтверджується фактом реєстрації його місця проживання, та наявність міцних соціальних зв'язків. Разом з тим, як було з'ясовано в судовому засіданні, обвинувачений до затримання за місцем реєстрації не проживав, будь-яких даних щодо наявності власного житла, засобів до існування, наявність родичів стороною захисту не надано. Щодо зареєстрованого місця проживання, колегія суддів зазначає, що наявність реєстрації місця проживання особи саме по собі не свідчить про належність такого житла особі та не ототожнюється з фактичним проживанням. Колегією суддів неодноразово роз'яснювалось обвинуваченому про необхідність надання відповідних документів на підтвердження своїх доводів та можливість допиту його родичів під час вирішення питання щодо запобіжного заходу, зокрема, його рідної сестри, яка, за поясненнями обвинуваченого, могла б надати відповідні документи (зокрема, щодо права власності на житло, родинних стосунків, готовності забезпечувати його всім необхідним у разі обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, тощо), або направлення таких документів родичами обвинуваченого на адресу суду. Разом з тим, заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу та обрання, зокрема, і домашнього арешту за будь-якою адресою (за місцем реєстрації або фактичним місцем проживання) стороною захисту на підтвердження такої позиції вкотре будь-яких доказів не надається. Крім того, за весь час розгляду справи у суді в жодне судове засідання ніхто з родичів обвинуваченого не з'являвся та будь-яких заяв або документів на адресу суду не надходило, що викликає у суду обгрунтований сумнів щодо наявності міцних соціальних зв'язків, про що зазначає обвинувачений.
Також ухвали суду щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому неодноразово переглядались Миколаївським апеляційним судом за апеляційними скаргами обвинуваченого та за результатом перегляду були залишені без змін.
Керуючись статтями 176, 177, 199, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів - по 19 квітня 2024 року включно з утриманням його в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
В задоволенні клопотання обвинуваченого - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня оголошення тексту ухвали, а обвинуваченим - з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали проголошений 22 лютого 2024 року о 08.40год.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3