Справа № 183/12764/23
№ 1-кп/183/1159/24
27 лютого 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023043080000151 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 09.10.2017 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 115, ч.4 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 09.11.2018 звільнений по відбуттю покарання,
обвинуваченого за ч.2 ст. 121 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_6
свідка ОСОБА_7
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Захисник та обвинувачений кожен окремо не заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перед судом прокурором доведено, що на теперішній час продовжують існувати та не зменшились передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 є особою, яка не має законного джерела прибутку, на даний час обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, розуміє, що у разі визнання його судом винним у його вчиненні його може буде засуджено судом до позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому існує можливість переховування останнього від суду з метою ухилення від покарання. Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 мешкає в одному населеному пункті разом із безпосереднім свідком кримінального правопорушення ОСОБА_8 , а тому з метою уникнення покарання за вчинення тяжкого злочину матиме можливість впливати на неї, зокрема, шляхом погроз та насильства, з метою змусити її змінити свої показання, враховуючи насильницький характер інкримінованого злочину.
Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 раніше судимий: 09.10.2017 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.115, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 09.11.2018 звільнений по відбуттю покарання, та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя особи із застосуванням насильства в період не погашеної судимості. Вказані обставини свідчать про те, що останній на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та про наявність ризику вчинення ним нових кримінальних правопорушень у разі подальшого перебування на волі.
Отже, суд дійшов висновку, що аргументи захисника та обвинуваченого не можуть бути прийняті, враховуючи вказані обставини, а також того, що обвинувачений не має зареєстрованого місця проживання, а останнє місце його мешкання - це будинок, який йому не належить, отже відсутні основоположні вимоги для забезпечення виконання ухвали про застосування (продовження) запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд погоджується з аргументами прокурора висловленими на обґрунтування вищезазначених ризиків.
Враховуючи сукупність викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаним ризикам, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого доцільно продовжити дію застосованого раніше до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 331, 376 КПК України, суд
Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_3 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 23 квітня 2024 року включно.
Ухвала про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1