СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24614/23
пр. № 2/759/1191/24
04 березня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в спрощенному позовному провадженні (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей,-
14.12.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між нею та відповідачем 03.07.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського РУЮ м. Києва було укладено шлюб.
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2014 року шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2019 року стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн., щомісячно з 10.04.2017 року до досгненням ним повноліття, на утримання неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн. щомісячно з 10.04.2017 року до досягнення нею повноліття.
На підставі отриманного виконавчого листа Святошинським ВДВС було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3.
Відповідно до довідки-розрахунку, виданою Святошинським ВДВС від 22.11.2023 року у відповідача станом на 01.11.2023 року наявна заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 129100 грн. 00 коп.
Відповідно до розрахунку пені по заборгованості зі сплати аліментів у відповідача становить 158 400 грн. 00 коп. і підлягає стягненню з відповідача.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.01.2024відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.
Відповідачу надсилались копія ухвали суду про відкриття провадження у порядку спрощеного провадження, проте заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду від нього не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі заочного рішення.
Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Так, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином. Заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, вважаючи, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Із досліджених судом доказів вбачається, що між позивачкою та відповідачем 03.07.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського РУЮ м. Києва було укладено шлюб.
Судом встановлено,що від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2014 року шлюб між сторонами розірвано.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2019 року стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн., щомісячно з 10.04.2017 року до досгненням ним повноліття, на утримання неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн. щомісячно з 10.04.2017 року до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що на підставі отриманного виконавчого листа Святошинським ВДВС було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3.
Судом встановлено, що відповідно до довідки-розрахунку, виданою Святошинським ВДВС від 22.11.2023 року у відповідача станом на 01.11.2023 року наявна заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 129100 грн. 00 коп.(ас.14-15).
Позивачем надано розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів. Відповідно до розрахунку, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей становить 2158 400 грн. 00 коп., яку позивач просила стягнути з відповідача на його користь. Проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідає висновкам, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц, його здійснено з урахуванням за кожний день прострочення сплати аліментів, та у відповідності до вимог ст. 196 СК України, пеня розрахована не більше 100 відсотків заборгованості та становить 2158 400 грн. 00 коп, що є арифметично правильно зробленим.
Вирішуючи вказаний спір, суд з'ясував розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановив строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконаним, та з урахуванням встановленого обчислив розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем було надано до суду належні та допустимі докази на обґрунтування позовних вимог, які підтверджують обов'язок відповідача по сплаті аліментів на утримання дитини. Також, позивачем було надано докази про наявність заборгованості зі сплати аліментів, на підставі чого виникла вище зазначена пеня.
Відповідач, доказів на спростування своїх дій по несплаті аліментів суду не надав, заборгованість, слід виходити із пояснень представника та наданих доказів до суду, утворилася без поважних причин та не пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Враховуючи положення ст.141 ЦПК України та ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи, що спір є майновим з відповідача на користь Держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211грн.20грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 180, 196 СК України, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 12, 18, 141, 187, 263, 274, 278-279, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей- задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів за період з квітня 2017 року по листопад 2023 року у розмірі 158 400 гривень 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1211грн.20грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя: Л.М. Шум