Справа 556/2594/23
Номер провадження 2/556/28/2024
26.02.2024 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Котик Л.О.,
при секретарі Соловей Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, у якій погоджено умови кредитування, графік платежів та строк кредитування. Позивач вказує, що виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах ліміту в сумі 16500,00 грн, однак остання належним чином покладені на неї зобов'язання не виконала, порушила умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість в загальній сумі 25570,40 грн., яку вони просять стягнути з останньої.
Вказаний позов надійшов до суду 06 вересня 2023 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 18 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження , без виклику сторін.
24.11.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки з метою мирного врегулювання спору, позивачкою було надіслано пропозицію відповідачу щодо укладення мирової угоди в даній справі.
24.01.2024 від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги банку визнає частково, зокрема визнає в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 13 061.90 грн. Мала намір заключити мирову угоду з банком.
Що стосується простроченої заборгованості по процентам в розмірі 12 508,50 грн., то таку заборгованість визнає частково, у сумі 5199,48 гри, виходячи з наступного. Згідно із змістом позовної заяви заборгованість у розмірі 12 508,50 гри, нарахована як 50% річних на прострочену суму заборгованості по кредиту. Як вбачається із змісту заяви-анкети № 41120945 та Паспорту споживчого кредиту, 50% річних від простроченої заборгованості нараховуються як фінансова санкція за несвоєчасне виконання або невиконання боржником своїх зобов'язань. Те, що цей розмір є штрафною санкцією, випливає з того, що він розміщений у заяві-анкеті та паспорті у розділі «Наслідки прострочения», «Штраф», «Пеня», а також випливає із самого механізму нарахування «на прострочену заборгованість». А поточна фіксована процентна ставка визначена у Паспорті як 0,00001% відсотків річних. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 було розтлумачено, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
В даному випадку дійсно нарахована сума до стягнення як 50 відсотків річних саме від простроченої суми.
Відповідно до графіку платежів позивачка зобов'язувалась вносити щомісячно на погашення заборгованості однакову суму в розмірі 1345,85 грн., у визначені графіком дати, починаючи з 10.07.2021 по 09.06.2023. Із даної суми 687,50 гри, мало надходити на погашення тіла кредиту, а 658,35 гри. на комісію,
Як вбачається із додатку до позову - руху по особовому рахунку НОМЕР_1 , позивачка внесла 4 (чотири) перші чергові платежі, і на погашення тіла кредиту надійшло 4 платежі в розмірі по 687.65 грн. В подальшому кошти не вносились, отже кожен щомісячний платіж став простроченим, так як останній платіж мав бути здійснений до 09.06.2023. Цивільне законодавство визначає порядок стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань.
Отже, позивач нарахував штрафні санкції за весь період кредитування, хоча позивачка наполягає на позовній давності, надала свій розрахунок заборгованості за рік до звернення банку в суд.
Таким чином, станом на 06.09.2022 (за рік до звернення до суду) прострочена сума тіла кредиту склала 9 платежів по 687,50 грн., тобто 6187,5 грн. Розрахунок штрафної санкції (50% річних) за 1 рік до звернення до суду становить 5199,48 грн.
Суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може зменшити розмір неустойки (пені) до розумного розміру, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості й пропорційності (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №902/538/18).
Тому, враховуючи майновий стан ОСОБА_1 (доходи в мінімальному розмірі), з урахуванням того, що штрафна санкція, нарахована позивачем, фактично дорівнює розміру самого тіла кредиту, неможливість застосувати в період військового стану інституту позовної давності з метою захисту своїх прав, що значно обтяжує відповідальність відповідача, остання просить зменшити розмір штрафної санкції у вигляді 50 відсотків річних від простроченої заборгованості, нарахованої позивачем у розмірі 12508,50 грн. до 5199,48 гри., що дорівнное аналогічній санкції, розрахованій із простроченого боргу за 1 рік.
На підставі наведеного, просить справу розглянути із урахуванням доводів та клопотань, висловлених в даному відзиві, а саме: на підставі ст.551 ЦК України зменшити розмір штрафної санкції у вигляді 50 відсотків річних від простроченої заборгованості, нарахованої позивачем у розмірі 12508,50 гри, до 5199,48 грн.; розподілити витрати в залежності від частини визнання позову та результату розгляду іншої частини позову; розстрочити виконання рішення на 1 рік.
19.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив. Просять долучити до матеріалів справи відповідь на відзив. Позовні вимоги задовольнити, оскільки суду надані необхідні документи, на підставі яких підтверджується право на стягнення кредитної заборгованості з відповідача. Що стосується позовної давності, то загальна позовна давіність, згідно ч.1 ст.257 ЦК України, встановлюється тривалістю в три роки.У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259,330, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Таким чином, позивачем не пропущено строку позовної давності.
Відповідач добровільно взятих на себе зобов'язань по сплаті позивачеві кредитних коштів та відсотків за користування ними не виконує, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, заявлені суми підтверджені доданими до позовної заяви документами, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі, а також судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2021 року між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», шляхом подачі Заяви-анкети №41120945 на приєднання до вказаного договору. У Заяві-анкеті Позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів, зокрема:
Сума кредиту16500.00 грн;
Строк кредитування 24 місяці з 10. 06.2021 по 09.06.2023;
Пільговий період - відсутній;
Комісія за управління кредитом, міс.3.99%;
Розмір процентної ставки % річних 0.00001%;
Схема повернення кредиту Ануїтет;
Реальна процентна ставка, % річних 133.46753%;
Особистим підписом ОСОБА_1 підтвердила, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, Розрахунком орієнтовної сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки складають Договір.
Відповідно до п. 1.9 Договору підписанням Заяви-Анкети на приєднання до Договору, в т.ч. в електронному вигляді з використанням Електронного підпису, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору з додатками (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладання цього Договору.
Відповідно до Графіка платежів, Позичальник зобов'язаний у період з моменту отримання Кредиту до 1 (першого) числа кожного місяця, вказаного у Графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 1345,85 грн.
Пунктом 9.7. Договору, сторонами погоджено:
- Банк має право зупинити подальше надання послуг та/або комплекс послуг Клієнту та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором та/або Тарифами у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань за Договором, зокрема, непогашення заборгованості за Кредитом, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій (за наявності)...
- В такому випадку вважається, що строк виконання зобов'язання Клієнта перед Банком щодо повернення повної заборгованості за Кредитом таким, що настав. Клієнт зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної Вимоги, |повернути суму Заборгованості по Кредиту, що залишилась (за наявності), сплатити проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим Договором та/або Тарифами, а також відшкодувати збитки, завдані Банку.
- У випадку невиконання Клієнтом Вимоги про дострокове виконання зобов'язань за Договором Банк має право стягнути у встановленому чинним законодавством України порядку всю заборгованість за Договором.
Згідно розрахунку позивача станом на 01.08.2023, заборгованість Позичальника за Договором, становить 25570.40 грн., в тому числі: 13061.90 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 12508.50 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
Встановлені обставини підтверджуються: копією Заяви-Анкети №41120945 від 10.06.2021 та паспорту споживчого кредиту, які містять підпис відповідача, копією Публічної пропозиції АТ КБ «Глобус» на укладання Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування, та копією повідомлення ОСОБА_1 про наявну заборгованість.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК УКраїни, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також за іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 01.08.2023 року становить 25570.40 грн., в тому числі: 13061.90 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 12508.50 грн. - прострочена заборгованість по процентах.
Стосовно доводів відповідачки про неправомірність нарахування відсотків суд зазначає наступне.
У підписаній ОСОБА_1 заяві-анкеті № 41120945 від 10 червня 2021 року сторонами узгоджено процентну ставку, комісію за управління кредитом.
За положеннями ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1); якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2).
Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно із ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначено ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 ст.549 ЦК).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст.549 ЦК).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
За змістом статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже нарахування процентів на суму кредитної заборгованості, було здійснено позивачем у відповідності до положень чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення заборгованості щодо сплати процентів підлягає задоволенню за весь період користування кредитними коштами згідно позовних вимог.
Судом встановлено, що відповідачка кошти отримала, користувалася ними, періодично здійснювала погашення кредитної заборгованості, проте у встановлені строки не повернула кошти, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за відсотками, оскільки наданий розрахунок містить інформацію про розмір отриманих коштів та суму боргу, яка була не сплачена та розмір заборгованості по відсотках.
Крім того,відповідачка повністю визнала суму простроченої заборгованості по кредиту та частково - суму простроченої заборгованості по процентах.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог.
З врахуванням наведеного, підлягає до стягнення разом з сумою простроченої заборгованості за тілом кредиту з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус», також сума простроченої заборгованості за процентами.
Що стосується позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема виписки по рахунку ОСОБА_1 остання здійснювала платежі на погашення кредитної заборгованості, зокрема 11 жовтня 2021 року нею було поповнено картковий рахунок на 687,50 грн.
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесені зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40 - 44, ст. 356) доповнити пунктами 12 - 14 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану, внесені зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40 - 44, ст. 356), а саме: доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 330, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії»
Отже, позивачем не пропущено строк позовної давності.
Щодо судових витрат, то судом встановлено наступне:
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням задоволення позовних вимог на 100%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 2 684,00 грн при поданні позову.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Як вбачається з матеріалів справи 05.12.2022 між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та адвокатом Прохоренко Валерієм Петровичем укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №051222.
Відповідно до Акту №41120945 прийому - передачі послуг за Договором №051222 про надання професійної правничої допомоги від 05.12.2022, адвокатом наведено перелік виконаних робіт, з урахуванням витраченого часу на суму 6 000,00 грн., які оплаченою платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №12048 від 31.08.2023.
Таким чином, з урахуванням задоволення позову, суд вважає доведеним, правомірним та співмірним відшкодування відповідачем на користь позивача суми витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, у розмірі 6000,00 грн., надання та оплата якої підтверджена Договором та платіжним документом про оплату правничої допомоги.
Окрім того відповідачка просить розстрочити заборгованість, у зв"язку із скрутним матеріалним становищем. Однак доказів у підтвердження даного факту останньою не надано.
А як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 21 лютого 2019 у справі № 2-54/08, суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними, такими що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», роз"яснив, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа ЄСПЛ «Горнсбі проти Греції», рішення від 19 березня 1997 року). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту.
Відтак, зважаючи на вищенаведене, та досліджені судом доводи заяви про розстрочку виконання судового рішення, суд вважає дану заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2 58, 259, 261, 526, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» , ідентифікаційний код 35591059, заборгованість за Договором про надання комплесу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС» від 10.06.2021, в розмірі 25 570,40 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 40 копійок), в тому числі:13 061.90 грн. - прострочена заборгованість по кредиту;12 508.50 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок та 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги а всього 8684 (вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Котик Л.О.
Учасники процесу:
Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059, місце знаходження: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .