Справа № 373/30/24
Номер провадження 2/373/291/24
04 березня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі
головуючої судді Залеської А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №1616922 від 13.07.2021,
Стислий виклад позовних вимог та позиції позивача.
ТОВ «ВЕЛЛФІН» в особі директора Лазепки В.І. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за Договором про споживчий кредит №1616922 від 13.07.2021 у розмірі 24000,00 грн та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Справу просить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача.
Посилається на те, що відповідач не виконав зобов'язання позичальника за Договором про споживчий кредит 31616922 від 13.07.2021, укладеним в електронній формі, на виконання якого позивач надав відповідачу у позику грошові кошти в сумі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів (до 13.08.2021). Відповідач кошти не повернув, а тому у нього утворилась заборгованість у сумі 24000,00 грн, з яких: 8000,00 грн - основний борг (кредит) та 16000,00 грн - заборгованість по відсоткам, в тому числі нарахованими на прострочену заборгованість.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та роз'яснено право подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні. Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні може бути призначено за його клопотанням. Відповідач отримав ухвалу суду та позовну заяву з додатками 16.01.2024, однак відзив на позов не надав, інших заяв та клопотань від нього також не надходило.
За таких умов, у відповідності до ч.5 ст. 279 та ч.2 ст. 191 ЦПК України суд розглянув справу на підставі письмових матеріалі, поданих позивачем, та встановив наступні обставини.
Фактичні обставини встановлені судом з посиланням на докази.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН» 17.08.2015 зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа, код 39952398 та є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 27.10.2015 (а.с.7-8).
Порядок отримання та надання позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» регламентовано Правилами надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту, затвердженими наказом директора товариства ТОВ «ВЕЛЛФІН» №60 від 30.12.2020, які розміщуються на офіційному вебсайті Позивача https://creditup.com.ua.
Відповідно до п.1.6. ці Правила є невід'ємною частиною Договору про споживчий кредит (а.с.9-15).
Згідно п.п.4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати позику проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
Відповідно до п.4.8 Правил, підтвердженням згоди Заявника на отримання позики є направлена на розгляд Товариством Заявка про надання позики з одночасною перевіркою банківської платіжної картки.
Згідно п.4.9 Правил, дійсність банківської платіжної картки перевіряється за допомогою резервування довільної, заздалегідь невідомої Заявнику суми від 1 до 99 копійок та з послідуючим зазначенням у відповідному полі Особистого кабінету заявником точної суми, що була зарезервована. Заявнику пропонується звернутись у банк використавши засоби CMC-повідомлень, засоби телефонного зв'язку, тощо.
Відповідно до п.4.10 Правил, відповідність зазначеної суми, підтверджує належність рахунку для перерахування позики Заявнику, та підтверджує згоду Заявника на отримання позики.
Згідно п. 6.2 Правил, у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує Заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в Заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню Заявник отримує електронну копію договору позики.
У разі отримання Договору про споживчий кредит засобами електронного зв'язку, Заявник укладає Договір про споживчий кредит з товариством в Особистому кабінеті (п.6.3. Правил).
Згідно п.п.6.9-6.11 Правил, Товариство надає позику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в Договорі про споживчий кредит на рахунок банківської платіжної картки зазначеної в Заявці. Перерахування грошових коштів здійснюється в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання Договору про споживчий кредит Сторонами. Датою укладання Договору про споживчий кредит між Товариством і Позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.
13.07.2021 відповідач, у встановленому п.п. 4.1,4.2. Правил порядку, оформив Заявку для отримання позики в розмірі 8000 грн, шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки Відповідача з офіційного веб-сайту Позивача (а.с.33-38).
Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо Позичальника, а також фото останнього.
На підставі заповненої Відповідачем заявки між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та Відповідачем 13.07.2021 було укладено Договір про споживчий кредит №1616922 в електронній формі (а.с.16-21).
Згідно п.1.1. Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5. цього договору.
Відповідно до п.1.3. Договору про споживчий кредит, строк позики за цим договором складає 30 днів, позика має бути повернута згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (додаток до Договору) до 12.08.2021.
Пунктом п.1.4. закріплено, що цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
Позика надається на споживчі цілі (п.1.6. Договору про споживчий кредит).
13.07.2021 позивач в порядку встановленому п.1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який він вказав у своїй заявці, через оператора послуг платіжної інфраструктури ОСОБА_2 перерахував позику в розмірі 8000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою №255/12 від 21.12.2023 ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів (а.с.32).
Відповідно до п.1.5. Договору про споживчий кредит, строк та проценти за користування позикою за Договором про споживчий кредит обчислюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах:
1.5.1. Протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3. Договору (30 днів), розмір основних процентів складає: 1,8 процента від суми позики щоденно, але не менше ніж 50,00 грн за перший день користування позикою, які нараховуються, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3. цього Договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів погашення позики та належних на дату погашення платежів.
1.5.2. У разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення як плату за неправомірне користування чужими грошовими коштами (понадстрокове користування грошовими коштами), в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України (проценти за понадстрокове користування позикою). При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальників коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Згідно п.3.1. Договору про споживчий кредит, позичальник зобов'язаний здійснювати повернення позики та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим Договором. Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (додаток до Договору).
Відповідно до п.3.5. Договору про споживчий кредит, при отриманні позикодавцем коштів для виконання зобов'язань позичальника, позикодавець направляє такі кошти на погашення заборгованості в такій черговості: у першу чергу - нараховані проценти за користування позикою у відповідності до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (додаток до Договору) згідно підпункту 1.5.1; у другу чергу - повернення суми позики наданої позичальнику у відповідності до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (додаток до Договору).
У разі прострочення сплати заборгованості за договором про споживчий кредит, повернення позики позикодавцю та сплата основних процентів, додаткових процентів у разі несвоєчасного повернення заборгованості позичальником, тощо здійснюється у такій черговості: у першу чергу - позичальник сплачує додаткові проценти за користування позикою згідно підпункту 1.5.2, за умови їх нарахування; у другу чергу - нараховані проценти за користування позикою у відповідності до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (додаток до Договору) згідно підпункту 1.5.1; у третю чергу - сума позики, надана позичальнику у відповідності до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (додаток до Договору) (п.3.6. Договору про споживчий кредит).
Згідно п.3.3. Договору про споживчий кредит, заборгованість за договором про споживчий кредит, що включає в себе суму позики, нараховані основні проценти, додаткові проценти у разі несвоєчасного повернення заборгованості позичальником, підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок позикодавця у строк, встановлений договором про споживчий кредит.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит №1616922 від 13.07.2021 (додаток до Договору) датою погашення суми позики є 12.08.2021, а сукупна вартість позики складає 12320,00 грн, з якої: 8000,00 грн - сума позики; 4320,00 грн - проценти за користування позикою (а.с.21).
Відповідно до п.п.4.1.-4.4. Договору про споживчий кредит за порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно умов цього Договору та чинного законодавства України. Порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. За порушення виконання позичальником зобов'язання за цим Договором, загальний розмір позики за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за позикою, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для позичальника. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов, неналежне виконання цього договору, яке мало місце під час дії цього договору.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором позики №1616922 від 13.07.2021, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.12.2023 за розрахунками позивача становить 24000,00 грн, яка складається з наступного: 8000,00 грн - основний борг; 16000,00 грн - заборгованість по відсоткам. Жодних платежів на погашення позики та процентів за цим розрахунком ОСОБА_1 не здійснював (а.с.22-31) .
Зміст спірних правовідносин та норми, що їх регулюють.
Судом встановлено, що спір виник з кредитних правовідносин за договором позики, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.
Пункт 1 ч. 2 ст.11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч.1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст. 631 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз.2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
За правилами частини 1 статті 1047 та частини 1 ст. 1055 ЦК України договір позики, коли позикодавцем є юридична особа, а також кредитний договір (у всіх випадках) укладаються у письмовій формі.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п 6. п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших, електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти .
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ст. 625 ЦК України визначена відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання.
Згідно положень ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Мотивована оцінка аргументів позивача та висновки суду.
Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача, не розцінюється судом, як визнання позовних вимог та/або обставин, якими вони обґрунтовуються, з огляду на те, що подання заперечень на позов це право, а не обов'язок відповідача і це право не може бути обмежене будь-яким способом, в тому числі і шляхом застосування норм Цивільного процесуального кодексу України щодо звільнення позивача від доказування.
Суд визнав подані позивачем письмові докази належними, допустимими та достовірними в розумінні статей 77-79 ЦПК України, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення обставин, які мають значення для справи та ухвалення рішення по суті спору.
Судом встановлено, що 13.07.2021 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1616922 в електронній формі.
13.07.2021 позивач на виконання умов договору надав відповідачу (перерахував на картковий рахунок) грошові кошти в сумі 8000,00 грн на споживчі цілі зі строком користування на 30 днів, тобто до 12.08.2021 та зі сплатою відсотків за користування позикою протягом цього строку в розмірі 4320,00 грн, виходячи зі ставки 1,8% за кожен день користування коштами. Сукупна вартість основного зобов'язання позичальника на день закінчення строку договору визначена- 12320,00 грн (8000 грн + 4320,00 грн).
Наданими позивачем доказами підтверджується, що на кінець строку договору (13.08.2021) відповідач ОСОБА_1 , який 13.08.2021 отримав від ТОВ «ВЕЛЛФІН» позику (кредит), своє грошове зобов'язання за договором №1616922 не виконав та не повернув запозичені кошти і не сплатив проценти за користування ними.
Невиконання позичальником ОСОБА_1 , передбаченого договором зобов'язання повернути позику кредитодавцю та сплатити проценти за користування коштами є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача основну суму кредитної заборгованості в розмірі 12320,00 грн, з яких 8000 грн - кредит (позика); 4320,00 грн - проценти за користування позикою, протягом строку, на який надавався кредит (строку дії договору).
Щодо стягнення заборгованості за іншими відсотками, які нараховані понад суми основних відсотків 4320,00 грн, тобто понад строку дії договору, то у цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У пункті 54 постанови Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), Велика Палата зазначила, що право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом, які були передбачені договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Суд звертає уваги, що розрахунок заборгованості за Договором позики №1616922 від 13.07.2021 має форму таблиці з відповідними графами, зокрема графи «нараховано %» та «нараховано додаткові %».
У цьому розрахунку не розділено юридичну природу відсотків на основні та додаткові, про що вказується у пунктах 1.5.1 та 1.5.2 договору. Усі проценти містяться в графі «нараховано %». Водночас, з огляду на їх розмір (суми) та положення Договору відсотки за користування кредитом (основні) нараховувались згідно п. 1.5.1 Договору за ставкою 1,8% в день протягом строку, на який надавався кредит - 30 днів (до 13.08.2021), що згідно п.1.3 є строком договору, та складають суму 4320,00 грн, як і було визначено договором та додатком до нього щодо вартості кредиту. Подальше нарахування відсотків за тією ж ставкою (1,8 % в день) згідно розрахунку заборгованості здійснювалось на прострочену суму позики як додаткові відсотки у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, що відповідає положенням п. п. 1.5.2, 3.6, 3.3 Договору. 02.11.2021 позивач припинив нарахування додаткових відсотків і на цю дату загальна сума відсотків (основних та додаткових) склала 16000,00 грн.
Отже, додаткові відсотки за період з 14.08.2021 по 02.11.2021 що нараховані поза межами строку договору на прострочену суму позики складають 11680 грн (16000,00 грн - 4320,00 грн). Включення позивачем таких відсотків до відсотків за користування кредитом не ґрунтується на умовах договору та вимог закону та має наслідком безпідставне збільшення позивачем суми основного зобов'язання з огляду на таке.
Згідно п.1.5. Договору про споживчий кредит №1616922 від 13.07.2021 нарахування процентів за користування позикою понад строк зазначений в п.1.3. цього договору (12.08.2021), здійснюється у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за ставкою 1,8 % щодня додатково до основних процентів від суми позики, що не була повернута своєчасно за кожен день користування позикою.
У пункті 1.5.2 Договору, нарахування відсотків після спливу строку, на який надавався кредит, визначено як плата за неправомірне користування чужими грошовими коштами (понадстрокове користування грошовими коштами), в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.
Вказане дає підстави суду розглядати позовні вимоги про стягнення з відповідача (позичальника за договором) заборгованості за додатковими відсотками в сумі 11680 грн, нарахованими на прострочену суму кредиту, як відповідальність відповідача за прострочення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України), що має компенсаційних характер.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Враховуючи наведені мотиви, положення закону та умови договору в частині відповідальності за прострочення зобов'язання позичальником, а також, беручи до уваги визначену договором сукупну вартість послуги з надання позики станом на 13.08.2021 в сумі 12320,00 грн (8000,00 грн - позика + 4320,00 грн - відсотки), суд частково задовольняє вимоги позивача про стягнення додаткових відсотків, нарахованих як відповідальність за порушення грошового зобов'язання за період з 14.08.2021 по 02.11.2021 та в цій частині визначає суму стягнення відсотків - 5840,00 грн (11680,00 грн х 50%).
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №1616922 від 13.07.2021 підлягають частковому задоволенню, на суму 18160,00 грн, яка складається з наступного: 8000,00 грн - заборгованість за позикою; 4320,00 грн - проценти за користування позикою; 5840,00 грн - заборгованість за додатковими відсотками, нарахованими за порушення грошового зобов'язання.
Вирішення питання розподілу судових витрат.
За правилами ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд частково задовольняє вимоги - на суму 18160,00 грн, що становить 75,67% від ціни позову (24000,00 грн), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2030,98 грн (2684 х 75,67%) судового збору.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №1616922 від 13.07.2021 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за Договором про споживчий кредит №1616922 від 13.07.2021 в розмірі 18160,00 грн (вісімнадцять тисяч сто шістдесят гривень), яка складається з наступного: 8000,00 грн - заборгованість за позикою; 4320,00 грн - проценти за користування позикою; 5840,00 грн - заборгованість за додатковими відсотками, як пеня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судовий збір в розмірі 2030,98 грн (дві тисячі тридцять гривень 98 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місцезнаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 39952398;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.О. Залеська