Справа № 373/211/21
Номер провадження 1-кп/373/11/24
04 березня 2024 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020110000000852 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницького Київської області, громадянина України, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, є особою з інвалідністю 3 групи, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
встановив:
28 липня 2020 року близько 20 години 20 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись поблизу приміщення № 67 по вул. Богдана Хмельницького в м. Переяслав Київської області в напрямку вулиці Фабричної, в порушення п.п.2.3 б), 10.1 ПДР України, виконуючи поворот ліворуч до прибудинкової території, не був уважний, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасника дорожнього руху, чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення із мотоциклом марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку в межах своєї смуги руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
Грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.2.3 б), 10.1 ПДР України перебуває в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.
По суті пред'явленого обвинувачення в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 , відповідаючи на пряме запитання суду, свою вину не визнав та показав, що 28 липня 2020 року близько 20 год. 10 хв. він їхав автомобілем марки «ВАЗ», на зупинці по ходу його руху стояло два автомобіля, в тому числі чорний автомобіль марки «Chevrolet Lacetti» стояв перпендикулярно. Він об'їхав цей автомобіль і взяв ліворуч, щоб повернути у двір, при цьому повністю перебував на смузі зустрічного руху. Побачив, що жінка переходить через дорогу, зупинився, щоб її пропустити, побачив боковим зором, що рухається щось та відчув удар. Дорога була загружена, автомобілі стояли по обочинам. Вважає, що мотоцикл, мабуть, виїхав із-за припаркованої машини та рухався із великою швидкістю. Водій мотоцикла міг попередити зіткнення.
Виступаючи в судових дебатах, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що дуже жалкує про цей випадок, частково визнає вину, вважає, що у ДТП винен і водій мотоцикла ОСОБА_8 .
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим під час судового розгляду своєї вини, подія кримінального правопорушення (злочину) та винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) доводиться показаннями свідків, експертів, документами.
Зокрема:
- витягом з кримінального провадження № 12020110000000852 від 29 липня 2020 року (т.1, а.с.105), відповідно до якого 28 липня 2020 року о 20 год. 20 хв. по вул. Богдана Хмельницького в м. Переяслав Київської області ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюючи поворот ліворуч до прилеглої території, здійснив зіткнення із мотоциклом марки «Geon», д.н.з, НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тяжкі тілесні ушкодження, водій мотоцикла отримав тілесні ушкодження у вигляді забоїв та саден;
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 липня 2020 року (т.1, а.с.106-120);
- рапортами інспектора чергового СРПП № 2 Переяслав-Хмельницькрого відділу ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 від 28 липня 2020 року (т.1, а.с.121-123);
- висновком експерта № 12-1/2138 від 31 серпня 2020 року (т.1, а.с.141-144), відповідно до якого система робочого гальма, рульове керування, елементи підвіски автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в їх роботі перед ДТП, не виявлено;
- висновком експерта № 12-1/2140 від 31 серпня 2020 року (т.1, а.с.147-151), відповідно до якого система робочого гальма переднього колеса, система робочого гальма заднього колеса, рульове керування мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , на момент огляду, перебуває в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма переднього колеса, системи робочого гальма заднього колеса, рульового керування перед ДТП, не виявлено. Підвіска мотоцикла, на момент огляду, знаходилася в технічно-несправному, непрацездатному стані через деформацію лівого та правого амортизатора елементів підвіски переднього колеса мотоцикла. Дані несправності виникли в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.
- висновком експерта № 12-1/2136 від 09 листопада 2020 року (т.1, а.с.154-159), відповідно до якого в момент первинного контакту мотоцикл марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_4 , контактував своєю передньою частиною із передньою частиною автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 . В момент первинного контакту направляючі повздовжніх осей транспортних засобів розташовані під кутом 155 +|-50, при зустрічних напрямках руху. Зіткнення мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_5 , із автомобілем марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , відбулося на проїзній частині вул. Богдана Хмельницького м. Переяслав в смузі руху в напрямку вул. М. Грушевського, в районі осипу пластику (позначка 4 схеми), плями рідини охолодження автомобіля (позначка 5 схеми) та в кінці сліду гальмування з подряпиною (позначка 6 схеми). Встановити експертним шляхом більш точне розташування місця зіткнення, не надається можливим, через відсутність в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження, необхідного для цього комплексу слідової інформації;
- протоколом виявлення та перегляду відеозапису від 29 липня 2020 року (т.1, а.с.160-162);
- висновком експерта № 23-3/369 від 12 жовтня 2020 року (т.1, а.с.166-175), відповідно до якого, виходячи з даних відеофайлу «ДТП Универмаг. Avi» та вихідних даних середня швидкість мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_6 , перед дорожньо-транспортною пригодою, становила 60,98 км/год +/- 2,44 км/год, автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , становила 15,59 км/год +/- 0,62 км/год;
- протоколом виявлення та перегляду відеозапису від 11 серпня 2020 року (т.1, а.с.177-178);
- висновком експерта № 23-3/370 від 12 жовтня 2020 року (т.1, а.с.183-196), відповідно до якого, виходячи з даних відеофайлу «ДТП Универмаг.avi» та вихідних даних, середня швидкість мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , перед дорожньо-транспортною пригодою, становила 60,98 км/год +/- 2,44 км/год.
Виходячи з даних відеофайлу «0-02-0а3dccd834123ee343cca80c3c43816434e976dfb46f6edcbac672b0e81adab_f4305be4.mp4», та вихідних даних, середня мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , перед дорожньо-транспортною пригодою, становила від 35,86 км/год до 53,6 км/год.
Різні значення середньої швидкості мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , пояснюються тим, що для визначення швидкості були обрані різні ділянки дороги.
Виходячи з даних відеофайлу «ДТП Универмаг.avi» та вихідних даних, середня швидкість автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , становила 15,59 км/год +/- 0,62 км/год;
- висновком експерта № СЕ-19/111-20/55675-АВ від 26 січня 2021 року (т.1, а.с.199-216), відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику мотоциклу марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , ОСОБА_11 внаслідок ДТП, що мала місце 28 липня 2020 року, складає 17408 грн 66 коп.;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_12 (т.1, а.с.217-219);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_13 (т.1, а.с.220-222);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2020 року за участю ОСОБА_3 (т.1, а.с.223-225);
- висновок експерта № СЕ-19/111-20/59123-ІТ від 15 грудня 2020 року (т.1, а.с.228-232), відповідно до якого за даних дорожніх обставинах, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.
В заданій дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередження зіткнення з мотоциклом марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , водієм автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , полягала у виконанні ним вимог п. 10.1 ПДР України. Тобто при виконанні вимог п. п. 10.1 ПДР України водій автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , мав технічну можливість попередити зіткнення із мотоциклом марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , на що у нього не було перешкод технічного характеру.
За даних дорожніх умов, при заданому комплексі вихідних даних, водій мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 та 12.4 ПДР України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , не мав технічної можливості попередити зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом застосування екстренного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, рухаючись з допустимою на даній ділянці дороги швидкістю руху 50 км/год.
В заданій дорожній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , вбачається невідповідності у виконанні вимог п.10.1 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
-висновком експерта № № 15/Е від 27 січня 2021 року (т.1. а.с.233-238) згідно наданої медичної документації у ОСОБА_9 , 2005 року народження, мало місце пошкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з наявністю трепанаційних компресійних отворів, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа. Субдудальна гідромас в лівій лобно-скроневій ділянці. Двобічна отолікворея, пневмоцефалія. Спастичний тетрапарез. Перелом кісток тазу.
Описані ушкодження утворилися від дії тупого (их) предмету (ів), по давності можуть відповідати строку і обставинам вказаним в постанові і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення;
-висновком експертів за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 21609/22-52 від 27 лютого 2023 року (т.2, а.с.175-182), відповідно до якого у даній дорожній обстановці при виконанні маневру лівого повороту для подальшого заїзду на прилеглу територію водій автомобіля марки «ВАЗ», ОСОБА_3 , з технічної точки зору, повинен був та мав технічну можливість виконувати п.п.10.1, 10.4 с.2 ПДР України.
У даній дорожній обстановці водій мотоцикла «Geon» ОСОБА_8 при русі в межах населеного пункту, з технічної точки зору, мав діяти у відповідності з вимогами п.12.4 ПДР України, а при виникненні небезпеки для його руху водій мотоцикла «Geon» ОСОБА_8 , з технічної точки зору, мав діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України.
Відповідно до чинних методик дослідження обстановки і обставин пригоди та наявних і виявлених обставин розвитку даної пригоди, наявність технічної можливості у водія мотоцикла «Geon» ОСОБА_8 уникнути зіткнення із автомобілем «ВАЗ» визначається лише для умов застосування водієм екстреного гальмування.
А) За показами водія мотоцикла «Geon» ОСОБА_8 , які отримані під час проведення з ним слідчого експерименту: у даній дорожній обстановці, з моменту виникнення небезпеки для руху, прийнятого відповідно до вимог і термінів ПДР та існуючи методичних рекомендації, водій мотоцикла «Geon» ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем «ВАЗ» шляхом застосування екстреного гальмування для зупинки свого транспортного засобу до місця зіткнення при його русі з дозволеною у населених пунктах швидкістю 50 км/год.
Б) За показами свідка ОСОБА_13 , які отримані під час проведення з ним слідчого експерименту, у даній дорожній обстановці, з моменту виникнення небезпеки для руху, прийнятого відповідно до вимог і термінів ПДР та існуючих методичних рекомендацій, встановити наявність у водія мотоцикла «Geon» ОСОБА_8 технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем «ВАЗ» шляхом застосування екстреного гальмування для зупинки свого транспортного засобу до місця зіткнення при його русі з дозволеною у населених пунктах швидкістю руху 50 км/год, з технічної точки зору, не надається можливим.
В) За показами водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_3 , які отримані під час проведення з ним слідчого експерименту: у даній дорожній обстановці в момент виникнення небезпеки для руху, прийнятого відповідно до вимог і термінів ПДР та існуючих методичних рекомендацій, водій мотоцикла «Geon» ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем «ВАЗ» шляхом застосування екстреного гальмування для зупинки свого транспортного засобу до місця зіткнення при його русі з дозволеною у населених пунктах швидкістю руху 50 км/год.
Вирішити у категоричній формі питання щодо причинного зв'язку між діями водіїв ОСОБА_8 та ОСОБА_3 з виникненням даної ДТП - з технічної точки зору не видається за можливе.
- висновком експертів № 23-2214 від 11 травня 2023 року (т.2, а.с.245-253), відповідно до якого належні дії водія автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , регламентувалися вимогами п.п.10, 10.4 ПДР України, відповідно до яких водій повинен був перед маневром надати дорогу мотоциклу марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 .
Водій автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , належним виконанням вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР України мав технічну можливість уникнути ДТП.
Дії водія автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.4 ПДР України, з експертної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП,.
Дії водія мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , не відповідали вимогам п.12.4 ПДР України, але вирішити питання в повному обсязі немає можливості в зв'язку з технічною неспроможністю встановлених при слідчих експериментах параметрів маневрування автомобіля марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 .
-протоколом проведення слідчого експерименту від 11 серпня 2023 року (т.3, а.с.30-36) за участю обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31 серпня 2023 року (т.3, а.с.37-41) за участю свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31 серпня 2023 року (т.3, а.с. 46-50) за участю свідка ОСОБА_13 ;
- висновком експертів № 23-5342 судової комісійної автотехнічної експертизи від 14 грудня 2023 року (т.3, а.с.75-86), відповідно до якого за даними слідчого експерименту від 31 серпня 2023 року зі свідком ОСОБА_8 водій мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , не мав технічної можливості уникнути пригоди належним виконанням вимог п.12.3 ПДР України з обраної швидкості, також вимог п.п.12.4, 12.3 ПДР України з допустимої швидкості.
- За даним слідчого експерименту від 31 серпня 2023 року зі свідком ОСОБА_14 водій мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , не мав технічної можливості уникнути пригоди належним виконанням вимог п.12.3 ПДР України з обраної швидкості, також вимог п.п.12.4, 12.3 ПДР України з допустимої швидкості.
- За даним слідчого експерименту від 11 серпня 2023 року з обвинуваченим ОСОБА_3 вирішення питання в категоричній формі не надається можливим.
За умов, що прийняті експертами на підставі схеми № 3, яка додається до висновку та на якій змодельована можлива траєкторія руху автомобіля «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , таким чином, щоб він зміг в кінці свого шляху зайняти положення, яке відповідає положенню в момент зіткнення, водій мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , не мав технічної можливості уникнути пригоди належним виконанням вимог п.12.3 ПДР України з обраної швидкості, а також вимог п.п.12.4, 12.3 ПДР України з допустимої швидкості.
Свідок ОСОБА_13 показав суду, що 28 липня 2020 року близько 20 години повертався додому. Було сонячно та сухо. Автомобіль їхав із швидкістю десь 5 км/год., водій включив поворот і повертав. Розмітки ніби не було, однак візуально до повороту автомобіль рухався по своїй смузі руху. Мотоцикл об'їзджав припарковані автомобілі та врізався у автомобіль. По його смузі було багато припаркованих автомобілів, тому мотоцикліст міг і не помітити автомобіль обвинуваченого. На його думку, мотоцикліст перевищив встановлену швидкість руху, рухався по своїй смузі руху. ОСОБА_3 зразу ж почав надавати допомогу потерпілим. А він викликав поліцію та швидку допомогу. Брав участь у слідчому експерименті.
Свідок ОСОБА_8 показав суду, що 28 липня 2020 року їхав на заняття на мотоциклі, що належить його батьку. Прав на керування мотоциклом він не мав. Оскільки вони відмінилися, то він поїхав на площу. Аня Палатна попрохала підвезти її до вокзалу. Їхав автомобіль, який він побачив за 70-100 м. Повертати автомобіль почав за 5-10 м і він відразу почав гальмувати Чи гальмував водій автомобіля, він не пам'ятає. Потім відчув удар, вони упали. Знав, що треба їхати в шоломі, але не одягнув його на Аню.
Свідок ОСОБА_12 показав в суді, що є батьком ОСОБА_8 . У 2020 році він придбав мотоцикл. Інколи син брав мотоцикл. В той день він не надавав дозволу сину його брати. Син не мав на той час прав на керування мотоциклом. Він взагалі їх не отримав, тому що після ДТП його не допустили до здачі екзамену. 28 липня 2020 року йому зателефонував син та повідомив, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. У сина були легкі тілесні ушкодження. Був присутній при допиті сина, який говорив, що автомобіль зупинився в точці зіткнення. Чи включав слідчий секундомір, він не бачив.
Експерт ОСОБА_15 , який проводив експертизу № СЕ-19/111-20/59123-ІТ від 15 грудня 2020 року, показав в суді, що моменту виникнення небезпеки для руху у вихідних даних не було. Він визначив його із ПДР України по визначеннях. В даному випадку момент для мопеда брався із моменту зміни напрямку руху автомобіля (перетину осьової лінії) ліворуч. За осьову лінію беруть середину дороги, якщо відсутня розмітка. Слід гальмування був наданий у вихідних даних. У висновку помилково вказано транспортний засіб автобус, стосується це мотоцикла.
Крім того, експерт ОСОБА_15 показав, що водій автомобіля мав технічну можливість уникнути зіткнення. Без зміни напрямку руху автомобіля ліворуч транспортні засоби роз'їхалися б, їхні напрямки руху не перетиналися. Критерії безпечності він не розраховував, бо питання не ставилося, однак причиною зіткнення вважає здійснення автомобілем повороту ліворуч.
Експерт ОСОБА_16 , який проводив експертизу № 23-3/369 від 12 жовтня 2020 року, показав в суді, що середня частота кадрів 22 і 25 на секунду, бо різні камери і відеозаписи. Кількість кадрів уже є на камері, він їх не встановлює. Кількість кадрів він визначав за певний відрізок часу.
Експерт ОСОБА_17 , який проводив експертизу № 045-11 (Е)/21 від 29 листопада 2021 року, показав в суді, що для проведення експертизи використовував надані йому слідчим вихідні дані, визначав момент початку небезпеки для водія мотоцикла по трьом версіям (обвинуваченого, водія мотоцикла і свідка). Небезпека для водія мотоцикла починається моментом, коли автомобіль «взяв» лівіше. Однак, на скільки він пам'ятає, автомобіль до повороту вліво вже рухалося так, що водію мотоцикла не було можливості об'їхати його.
Експерт ОСОБА_18 , який проводив експертизу № 21609/22-52 від 27 лютого 2023 року, показав в суді, що при проведенні експертизи не мав даних про гальмування мотоцикла, їх немає. Він брав аналогічні показники по Методиці. Також, у вихідних даних не було вказано моменту виникнення небезпеки для водія мотоцикла, тому він визначав його експертним шляхом і мав змогу це робити. З показів свідка та водія мотоцикла такий момент визначався початком повороту ліворуч автомобіля, а з показів обвинуваченого - з моменту об'їзду припаркованих автомобілів. Також проводив розрахунок можливості уникнення зіткнення водієм мотоцикла. Оскільки було три варіанти вихідних даних (показання водіїв мотоцикла та автомобіля та показання свідка), то відповідь на це питання не була категоричною: за показання водія мотоцикла та свідка - не мав можливості, за показаннями водія автомобіля - мав.
Крім того, експерт ОСОБА_18 показав, що водій автомобіля мав можливість уникнути зіткнення.
Експерт ОСОБА_19 , який проводи експертизу № 23-5342 від 14 грудня 2023 року, показав суду, що у висновку на аркуші 6 у відповідній формулі помилково вказав значення JA, вірно буде JM. Ним взято за основу показник 6 м/с2, оскільки колеса мотоцикла були заблоковані і був юз, тому інші параментри мотицикла (вага, гальмівний шлях тощо) не мають значення.
Потерпіла ОСОБА_9 до суду не з'являлася, у відповідності до довідки лікаря психіатра, зважаючи на стан її здоров'я, така присутність була недоцільною (т.1 а.с. 104).
Законний представник ОСОБА_9 . ОСОБА_5 пояснила, що трвма, отримана її донькою під час ДТП, стала причиною визнання її особою з інвалідністю 2 групи. Досить довго донька перебувала в стані коми, потім довга реабілітація, яка триває й по сьогодні. Стан здоров'я доньки незадовільний. Обвинувачений ніякої допомоги не надавав.
Під час судового засідання 13 жовтня 2021 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про визнання доказів недопустимими (т.2 а.с.27-28), а саме: протоколу проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_8 ; протоколу проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_13 ; протоколу проведення слідчого експерименту від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_3 . Посилається на те, що слідчий при проведенні слідчого експерименту не дотримався вимог ст.240 КПК України щодо відтворення обстановки і обставин події, що мала місце 28 липня 2020 року. Слідчий експеримент проводився не на місці пригоди, на час його проведення обстановка не відповідала обстановці в день пригоди - на дорожньому покритті була нанесена дорожня розмітка у вигляді осьової лінії, якої під час пригоди не було, що могло вплинути на сприйняття особою обстановки на місця пригоди та спотворити результати слідчого експерименту. Зазначив, що викликає сумнів та обставина, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_13 встановили автомобіль-демонстратор в одному місці з точністю до сантиметра за умови, що дорожньої розмітки на момент ДТП не було. Крім того, зазначає, що в кожному із трьох слідчих експериментів учасники пригоди перебували не на тих місцях, де вони під час ДТП ( ОСОБА_3 свідчив на проїзній частині, а не в салоні автомобіля; свідок ОСОБА_8 - перебуваючи на тротуарі, а не рухаючись на мотоциклі; свідок ОСОБА_13 - перебуваючи на проїзній частині, а не на тротуарі).
Питання визнання доказів недопустимими суд вирішував у порядку ч. 1 ст. 89 КПК України, зважаючи на зміст клопотань про визнання доказів недопустимими, їх обгрунтування та норми ст.87 та ст. 89 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті. І вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, суд має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим
Отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання. Аналіз положень частини другої статті 87 КПК України дає підстави зробити висновок, що саме вчинення з цією метою стороною обвинувачення діянь, які істотно порушують права і основоположні свободи людини, має наслідком визнання отриманих у такий неправомірний спосіб доказів недопустимими.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Згідно із ч. 3 ст. 240 даного Кодексу до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Частиною 6 ст. 240 КПК передбачено, що за результатами проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол за вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Отже, ст. 240 КПК не передбачає обов'язку проводити експеримент у тому ж місці, де відбулися досліджувані події, а також відтворювати всі умови, які існували на час події, оскільки така вимога може поставити перед слідчими органами нездійсненне завдання (Постанова ВС № 601/1143/16 від 18.02.2020 року). При цьому суд вважає, що слідчим було змодельовано умови, максимально наближені до тих, що існували на момент події і є важливими для мети експерименту, перевірено і уточнено відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає проведенні в кримінальному провадженні слідчі експерименти допустимими доказами.
Крім того, слід відмітити, що свідки під час судового розгляду підтвердили свої показання, надані в ході слідчих експериментів.
Крім того, за клопотанням сторони захисту для уточнення та встановлення деяких параметрів (як вихідних даних для експертиз) маневрування транспортних засобів, судом було доручено слідчим органам в порядку ст. 333 КПК України проведення повторних слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_13 та обвинуваченого ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 16-17). Будь-які зауваження за наслідками їх проведення відсутні.
Таким чином судом не встановлено наявності підстав для визнання Протоколів проведення слідчих експериментів від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_8 , від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_13 та від 27 листопада 2020 року за участю свідка ОСОБА_3 недопустимими доказами на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України.
28 січня 2022 року представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 звернувся із клопотанням про визнання доказів неналежними та недопустимими, відповідно до якого просить визнати висновок експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 045-11(Е)/21 від 29 листопада 2021 року неналежним та недопустимим доказом; протокол перегляду відеозапису ДТП захисником № 20112021-1 від 20 листопада 2021 року недопустимим доказом. Посилається на те, що висновок № 045-11(Е)/21 від 29 листопада 2021 року виконаний експертом ОСОБА_17 (свідоцтво № 1757 від 20 листопада 2015 року). Зазначає, що поставлені експерту запитання стосуються водія мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_4 , ОСОБА_8 , з врахуванням того, що обвинуваченим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_3 . Крім того, при виконанні висновку експертом буде проведена автотехнічна експертиза з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди та фототехнічна експертиза (експертом досліджувалися два відеозаписи ДТП, у висновку для дослідження використовуються стоп-кадри із цих відеозаписів). Однак у експерта ОСОБА_17 відсутня експертна спеціалізація «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення». Зважаючи на це, експерт ОСОБА_17 не є кваліфікованим експертом для виконання такого виду експертиз, тому вважає, що вищезазначений висновок експерта є очевидно недопустимим доказом. Що стосується протоколу перегляду відеозапису ДТП захисником № 20112021-1 від 20 листопада 2021 року, то до нього було залучено спеціаліст з комп'ютерних та інформаційних технологій ОСОБА_17 , який не є судовим експертом та не має відповідної кваліфікації. Зважаючи, що даний протокол містить скопійований із висновку експерта № 045-11(Е)/21 від 29 листопада 2021 року зміст, тому цей протокол слід визнати недопустимим доказом.
З даного висновку експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 045-11 (Е)/21 від 29 листопада 2021 року (т.2, а.с.70-80) вбачається, що відповідно до якого, виходячи із відеозапису дорожньо-транспортної пригоди у файлі «ДТП Универмаг»avi, ділянку шляху, що відповідає габаритній довжині мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , він долав за час близько 0,12 с, то до моменту зіткнення мотоцикл, під керуванням ОСОБА_8 , рухався зі швидкістю близько 63 км/год.
В обставинах розвитку дорожньо-транспортної ситуації перед пригодою водій мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3, п.12.4 ПДР України.
Виходячи з проведеного дослідження та враховуючи власні покази ОСОБА_8 , його дії, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.12.4 ПДР України.
При розвитку подій за показами водія ОСОБА_8 в його діях невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України з технічної точки зору не вбачається.
При розвитку подій за показами свідка ОСОБА_13 в діях водія ОСОБА_8 за умови належного виконання вимог п.12.4 ПДР України, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 ПДР України. При фактичній швидкості руху, що перевищує максимально допустиму, визначену вимогами п.12.4 ПДР України, невідповідності вимогам п.12.3 ПДР України в діях ОСОБА_8 з технічної точки зору не вбачається, а отже, саме перевищення допустимої швидкості руху з боку водія мотоцикла і неналежне виконання ним вимог п.12.4 ПДР України позбавило його технічної можливості належним чином виконати вимоги п.12.3 ПДР України, уникнувши таким чином дорожньо-транспортної пригоди.
При розвитку подій за показами водія ОСОБА_3 , в діях водія ОСОБА_8 , з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 ПДР України. При цьому, у разі належного виконання вимог п.12.4 ПДР України з боку водія мотоцикла ОСОБА_8 маневр автомобіля під керуванням ОСОБА_3 з технічної точки зору не становив би для водія ОСОБА_8 небезпеки для руху і не змушував би діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України в частині застосування екстреного гальмування мотоцикла.
При розвитку подій за показами водія мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , ОСОБА_8 він не мав технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів шляхом належного виконання вимог п.12.3, п.12.4 ПДР України і його дії в причинному зв'язку з виникненням пригоди з технічної точки зору не перебувають.
При розвитку подій за показами ОСОБА_13 водій мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів шляхом належного виконання в комплексі вимог п.12.3, п.12.4 ПДР України і його дії пов'язані з неналежним виконанням вказаних вимог ПДР України, з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з виникненням пригоди.
При розвитку подій за показами водія ОСОБА_3 водій мотоцикла «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення транспортним засобів шляхом належного виконання вимог п.12.4 ПДР України, навіть не застосовуючи екстрене гальмування керованого мотоцикла у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України, а при русі в умовах пригоди з фактичною швидкістю - також шляхом належного виконання вимог п.12.3 ПДР України.
У відповідності до норм КПК України, суд має забезпечити стороні захисту право спростувати висновок експерта, наданий стороною обвинувачення, за допомогою іншого висновку у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у порушенні ПДР.
Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована. Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи, в.т.ч. має бути перевірена компетентність експерта. Експертну дослідженню можуть піддаватися лише об'єкти, котрі належним чином процесуально оформлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 цього Кодексу, у висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Для оцінки експертних висновків суду необхідно пересвідчитися, що експерт, який надав висновок, розуміє наслідки надання ним завідомо неправдивого висновку або з'ясувати інші питання, що мають значення для оцінки достовірності експертного дослідження.
Суд викликав в судове засідання експерта ОСОБА_17 , підстав для їх відводу в судовому засіданні зазначено не було.
У висновку вказано про попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Висновок відповідає нормам ст. 101 та ст. 102 КПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Таким чином, судом не встановлено достатніх підстав для визнання недопустимим доказом висновку автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 045-11(Е)/21 від 29 листопада 2021 року.
Разом з тим, суд може не взяти до уваги висновок експерта за результатами експертизи, проведеної за ініціативою сторони захисту, якщо з сукупності доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, у діях водія вбачається наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК
У постанові від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17) Велика Палата Верховного Суду виснувала наступне.
«Як убачається із законодавчого визначення, злочином може бути визнано лише протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК). Звідси одним з елементів складу злочину може бути визнано певну поведінку людини, свідомий та вольовий вчинок, а не певний стан особи.
Диспозиція ст. 286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 ст.286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причиновому зв'язку. Таким чином, об'єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження ч. 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження ч.2, загибель кількох осіб ч. 3); причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1)у вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп'яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (не зниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
Причиновий зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК.
Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі по собі (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у ст. 286 КК (наприклад, керування транспортним засобом без посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії, не зареєстрованим, або без належного номерного знака (підп. «в» п. 2.9 ПДР) тощо); б) порушення, які самі по собі (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце (наприклад, порушення правил перестроювання транспортних засобів (п.10.3ПДР), розвороту (п. 10.7 ПДР), заборони виїзду на зустрічну смугу руху транспорту (п. 11.4 ПДР), перевищення швидкості руху транспорту (п. 12.4 ПДР) тощо).
Під час розгляду кримінального провадження суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК, тобто знаходилися у причиновому зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.»
Таким чином, із фактичних обставин даного кримінального провадження, з сукупності доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження та досліджено судом, встановлено, що саме порушення водієм ОСОБА_3 п. 2.3 б) та п. 10.1 ПДР України стало причиною ДТП та мало суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень. За умов виконання обвинуваченим п. 10.1 ПДР України він мав технічну можливість попередити зіткнення з мотоциклом, нащо у нього не було перешкод технічного характеру. І висновок автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 045-11(Е)/21 від 29 листопада 2021 року не спростовує цього.
При цьому суд також звертає увагу на ту обставину, що висновок автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 045-11(Е)/21 від 29 листопада 2021 року проведений на підставі вихідних даних, які в подальшому за клопотанням самого ж захисника обвинуваченого уточнювалися шляхом проведення додаткових слідчих експериментів.
Отже, будь-яких належних та допустимих доказів порушення водієм мотоциклу ОСОБА_8 вимог ПДР не було встановлено. І, навіть, можлива наявність такого не є обставиною, яка безумовно свідчить про невинуватість обвинуваченого.
Порушення учасником дорожнього руху ПДР саме по собі не виключає винуватість іншого учасника руху, і створення небезпеки учасником дорожнього руху, яку водій був у стані виявити, не звільняє того від обов'язку вжити заходи, необхідні для уникнення або зменшення шкідливих наслідків від створеної небезпеки.
Основним чинником, який визначає відповідальність водія уразі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити.
В даній справі не викликає сумніву, що обвинувачений усвідомлював, що він, змінюючи напрямок руху, має діяти таким чином, щоб не створити перешкод учасникам руху, які мають перевагу. Організація дорожнього руху на відрізку дороги, де сталася ДТП, дозволяла йому не розподіляти свою увагу між різними напрямами, і зосередитися на головному факторі, який він мав врахувати перед здійсненням маневру повороту: на розташуванні, швидкості та інших важливих факторах руху транспортних засобів, що мали перевагу, аби переконатися, що актуальна дорожня обстановка дозволяє здійснити маневр.
Отже, дослідженні докази суд вважає належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність - достатньою та взаємозв'язаною для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини вчинення даного кримінального правопорушення (злочину) встановлені та підтвердженні матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.
Суд не бере до уваги зазначення в судових дебатах прокурором обставини, яка обтяжує покарання, вчинення злочину щодо неповнолітньої, оскільки така обставина як обтяжуюча не передбачена ст. 67 КК України. Крім того, з обвинувального акту вбачається, що обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , не виявлено. Будь-якої зміни обвинувачення в суді не було.
З матеріалів досудової доповіді, яка зроблена на виконання ухвали суду, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 має низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства. Його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, ту обставину, що шкода потерпілій не відшкодована, і приходить висновку призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк.
Враховуючи особу винного, який раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю 3 групи, зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, висновки досудової доповіді, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає можливим його перевиховання без ізоляції від суспільства і приходить до висновку звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Представником потерпілої ОСОБА_6 був поданий цивільний позов про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої в особі її законного представника ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 59972 грн 68 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000000 грн 00 коп. (т.1, а.с.39-71). Посилається на те, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_9 перебувала на межі життя та смерті. З моменту дорожньо-транспортної пригоди вона змушена проходити курс лікування та реабілітації, вона зазнала хірургічних втручань, що потягнуло за собою значні витрати та придбання ліків, медичних засобів, відновлення та реабілітацію на загальну суму 59972 грн 68 коп. Завдані тілесні ушкодження стали психотравмуючою подією як для потерпілої, так і її сім'ї. Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_9 неймовірних моральних страждань. Їй постійно згадуються події ДТП, вона хвилюється, відчуває тривогу, негативні емоційні реакції, згадуючи подію, яка ледве не стала для неї смертельною. Повсякденне життя потерпілої порушилося. Дві неділі після ДТП вона перебувала у комі, тривалий час перебувала на апараті штучної вентиляції легень, знаходилася на стаціонарному лікуванні у кількох медичних закладах. Вона змушена була вчинися заново простим речам: вчитися ходити, вчити кольори, цифри тощо. Потерпіла погано спить вночі, вона стала емоційно напруженою, замкнутою, має бажання уникати контактів, почувається ображеною, приниженою поведінкою обвинуваченого, який не намагався вибачитися за скоєне, відшкодувати якимось чином матеріальну та моральну шкоду, завдану його - неправомірними діями.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє, зокрема, транспортним засобом.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 на автомобіль марки «ВАЗ-2107», його власником є обвинувачений ОСОБА_3 (т.1, а.с.126-127).
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та /або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
В силу ч. 3 цієї статті, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Відповідно до ч. 5 цієї статті цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, в межах заявлених позовних вимог, оцінивши додані до цивільного позову докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Представник потерпілої просить відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 59972 грн 68 коп., що складається з витрат на лікування, придбання ліків та медичних товарів. Розмір таких витрат підтверджується наданими доказами (чеки, квитанції, накладні) та підлягає до задоволення на підставі ст. 1195 ЦК України.
За клопотанням представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 судом була призначена судова психологічна експертиза. З повідомлення експерта від 20 січня 2022 року (т. 2 а.с. 61-62) вбачається, що її проведення є неможливим через неможливість забезпечення присутності ОСОБА_9 та відсутності відповідних матеріалів.
Не зважаючи на зазначення законним представником потерпілої ОСОБА_9 ОСОБА_5 про те, що донька була особою з інвалідністю 3 групи, а після ДТП - 2 групи, матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що потерпіла ОСОБА_9 є особою з інвалідністю 2 чи 3 групи, клопотань з цього приводу ніяких не було.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій, суд враховує глибину і тривалість моральних її страждань, обгрунтування позовних вимог в цій частині, те, що шкоду заподіяно злочином, тяжкість тілесних ушкоджень потерпілої, наслідків, що настали, тривалість реабілітаційного періоду внаслідок травм, інші обставини справи в їх сукупності, в тому числі і не надання обвинуваченим ОСОБА_3 будь-якої допомоги та не відшкодування ним будь-якої шкоди, бере до уваги вимоги ст.ст. 1167, 1168, 1187, 1188 ЦК України, керуючись вимогами розумності і справедливості, нормами ст. ст. 128, 129 КПК України, ст. ст.12, 13 ЦПК України і приходить до висновку визначити розмір моральної шкоди в сумі 250000 гривень. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує і ту обставину, що в момент ДТП потерпіла ОСОБА_9 перебувала без шолома, хоча в силу пп.г) п. 2.3 ПДР України була зобов'язана бути в застебнутому шоломі.
Судові витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Арешт мотоцикла марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , за клопотанням прокурора слід скасувати.
Підстав скасовувати арешт на належний обвинуваченому ОСОБА_3 автомобіль марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_2 , суд не вбачає, враховуючи норми ч. 4 ст. 174 КПК України, зважаючи на часткове задоволення цивільного позову потерпілої, розміру такого стягнення та відсутність будь-якого відшкодування шкоди обвинуваченим.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 в особі її законного представника ОСОБА_5 59972 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні 68 коп. матеріальної шкоди та 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 47255 (сорок сім тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 07 копійок.
Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 10 серпня 2020 року, на мотоцикл марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 .
Після набрання вироком законної сили речові докази:
- мотоцикл марки «Geon X-ROAD 200 LIGHT», д.н.з НОМЕР_3 , - повернути власнику ОСОБА_11 ;
- диск DVD-R з написом "Artex" та флеш-накопичувач "COLOR TURN" 8GB - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору
Суддя: ОСОБА_1