Справа № 362/3548/23
Провадження № 2/362/374/24
19.02.24 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Тельнової О.О.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Боденко Д.О. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7558, вчинений 01.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріальто» заборгованості. Стягнути з ТОВ «Ріальто» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6 610,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.10.2021 року Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. було відкрито виконавче провадження №67254323.
Підставою для відкриття виконавчого провадження був Виконавчий напис №7558 виданий 01.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріальто» заборгованості в розмірі 23 092,00 грн.
Проте, Позивач не погоджується з даним Виконавчим написом, вважає, що виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2023 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (а.с. 61-62).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову - задоволено (а.с. 65-69).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 74).
06.07.2023 року до суду від ТОВ «ФК «Ріальто» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що відповідач заперечує проти позовних вимог Позивача в повному обсязі. Відповідно до укладеного Договору №210302-34303-2 від 02.03.2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 . Позивач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 20 днів, шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. 17.06.2021р. між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3 відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210302-34303-2 від 02.03.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто». Укладений Кредитний договір не відноситься до споживчого відповідно до ч. 2. ст. З Закону України «Про споживче кредитування», закону не поширюється на: кредитні договори, загальний розмір кредиту не перевищує однієї мінімальної заробітної плати на день укладення кредитного договору; Кредитний договір був укладений в електронному вигляд: Позивача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підпис ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», викладені для загального доступну сайті https://monetka.ua/uk/about_us. У відповідності до порядку визначеному ст.. 11 Закону, Позивач зареєструвався на веб-сайті Відповідача в мережі Інтернет https://monetka.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяв) з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор 314155 направлявся ВІдповідачу повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_2 02.03.2021 о 20 год. 53 хв. 58 сек., який вказувався при реєстрації. Кредитний договір був підписаний Відповідачем 02.03.2021 року о 20 год. 54 хв. 21 сек. шляхом введення одноразового ідентифікатора 314155 в особистому кабінеті на веб- сайті Позивача в мережі Інтернет https://monetka.uaj_ Кредитні кошти були відправлені Відповідачу на його платіжну № НОМЕР_1 емітовану AT КБ «ПриватБанк», що підтверджується чеком. Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором. Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме 02.03.2021 року надав Відповідачу кредит у розмірі 4 000 грн. 00 коп., шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану AT КБ «ПриватБанк». Станом на 05.07.2023р. заборгованість за Договором №210302-34303-2 від 02.03.2021 року становить 20 192 грн. 52 коп., та складається з: 4 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 16 192 грн. 52 коп. - заборгованість по процентам за користування за кредитом. Таким чином, у Позивача були всі обґрунтовані та законні підстави на звернення стягнення на грошові кошти Позивача шляхом вчинення виконавчого напису на Кредитному договорі. Надані Відповідачем додатки до відзиву підтверджують безспірність суми заборгованості за Договором № 210302-34303-2 від 02.03.2021 року та законність дій щодо стягнення заборгованості на підставі Виконавчого напису Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. зареєстрованого в реєстрі за № 7558. Так, оскільки Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, вважають, виконавчий напис таким, що підлягає виконанню (а.с. 85-93).
06.07.2023 року до суду від ТОВ «ФК «Ріальто» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а.с.126-129).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2023 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Боденка Д.О. про витребування доказів (а.с.139-140).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду (а.с. 151-152).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 134-135).
Представник ТОВ «ФК «Ріальто», в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомленні належним чином (а.с.153).
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 82,144,158).
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином (а.с. 83).
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 01.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., вчинено виконавчий напис № 7558 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто» заборгованість за Кредитним договором № 210302-34303-2 від 02.03.2021 року у розмірі 23 092,00 грн. (а.с. 13).
Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № 210302-34303-2 від 02.03.2021 року укладеним ним із ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто».
Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.03.2021 по 24.09.2021 року, сума заборгованості складає 23 092,00 грн., яка складається з: 22 392,00 грн. - сума заборгованості; 4 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 18 392,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 700 грн. - за вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с. 13).
25.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. відкрито виконавче провадження № 67254323 на підставі виконавчого напису № 7558 виданого 01.10.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ріальто» 23 092,00 грн. (а.с.26-28).
16.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 29-31).
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).
Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме: визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.
Суд враховує в якості рекомендаційного/консультаційного роз'яснення, викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», за змістом якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 01.10.2021 року, тобто на момент, коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачає вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
З матеріалів справи вбачається, що договір, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис, нотаріально посвідчений не був, що не спростовується відповідачем. Доказів та обґрунтувань протилежного учасниками судового провадження не надано.
Таким чином, матеріалами справи не спростовано, що подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.
Отже, оскільки, судом встановлено, що укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з зазначеним.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Пізніше таку правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду, яка в п.п. 93-95 постанови від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказала, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, судом береться до уваги, що у постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла аналогічного висновку, викладеного вищевказаній постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається, що при винесенні оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус вчинив дії щодо перевірки безспірності заборгованості.
Також суд враховує, що у постанові від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі № 619/4933/20 (провадження № 61-12141св21) якщо відповідачем не доведено направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень за договором позики грошових коштів, це є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об'єктивний сумнів, стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, тобто позов є обґрунтованим.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати, що включають судовий збір у сумі 1073,60 грн. за подання позовної заяви та сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що наявні у матеріалах справи: договір про надання правової допомоги від 23.05.2023 року в п.4.3. якого визначено фіксований розмір гонорара у розмірі 5000 грн.; ордер на надання правничої допомоги Серії АХ №1134969, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002259 та копія акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №б/н від 23.05.2023 року у розмірі 5000 грн. на думку суду, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу (а.с.10-11, 15-20).
Але, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, враховуючи категорію справи, яка не представляє складності, обсяги виконаної роботи є незначними, розгляд справи проведено без участі сторін, враховуючи подане клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись статтями 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, статтями 1-16, 18, 284, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат», статтями 1-23, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258-284, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем та зареєстрований у реєстрі за № 7558, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитним договором №210302-34303-2 від 02.03.2021 року в розмірі 23 092,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» на користь ОСОБА_1 1610 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, місце знаходження: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4.
Текст рішення виготовлений 26.02.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко