Справа № 420/29027/23
01 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 21 вересня 2023 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо надання копії договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною на представництво інтересів ВКДКА; зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури надати ОСОБА_1 копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною, на представництво інтересів ВКДКА.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звернувся до ВКДКА із запитом на інформацію, у якій просив надати копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною на представництво інтересів ВКДКА. Проте, Листом за вих. №1638 від 27.09.2023 року голова ВКДКА Вилков С.В. відмовив йому у задоволенні запиту на інформацію, посилаючись на те, що запитувана інформація відноситься до конфіденційної. Однак, ОСОБА_1 не погодився з відмовою у наданні йому інформації з підстав вказаних у відповіді, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідач - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 16.11.23 р. за вхід. № ЕС/15167/23), зазначаючи, що обґрунтованою та законною є відповідь у Листі ВКДКА за вих. № 1638 від 27.09.2023 про відсутність у ВКДКА повноважень у наданні на запит позивача від 21.09.2023 копії Договору, оскільки договори, в яких однією зі сторін виступає ВКДКА, а також інформація про умови та зміст цих договорів - включені до Переліку інформації, що є конфіденційною у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, та не підлягає розголошенню на запити третіх осіб під час воєнного стану.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/29027/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Витребувано від відповідача - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належним чином засвідчені копії: - Рішення Ради адвокатів України від 20.05.2023 р. № 51 "Про нерозголошення конфіденційної інформації органами адвокатського самоврядування під час воєнного стану", - Наказу Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 21-ОД від 16.06.2023, яким затверджено "Перелік інформації, що є конфіденційною у ВКДКА та не підлягає розголошенню на запити третіх осіб", а також відомості щодо дати реєстрації вищенаведених нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції України, та дати їх оприлюднення. Зупинено провадження по справі № 420/29027/23, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.
Ухвалою суду від 23.11.2023 року поновлено провадження у справі №420/29027/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року витребувано від Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (код ЄДРПОУ 38488439, 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й пов., засоби зв'язку: 044 392 73 71, електронна пошта: info@unba.org.ua) належним чином засвідчену копію: - Рішення Ради адвокатів України від 20.05.2023 р. № 51 "Про нерозголошення конфіденційної інформації органами адвокатського самоврядування під час воєнного стану", а також відомості щодо дати реєстрації його в Міністерстві юстиції України, та дати оприлюднення. Зупинено провадження по справі № 420/29027/23, до отримання витребуваних судом письмових доказів.
Ухвалою суду від 25.12.2023 року поновлено провадження у справі №420/29027/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до приписів ч.1 ст.237 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 21.09.2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із запитом на інформацію, у якій просив надати копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною, на представництво інтересів ВКДКА.
27 вересня 2023 року Листом за вих. №1638 за підписом голови ВКДКА Вилкова Сергія , ОСОБА_1 повідомлено, що - «Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» та статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на підставі частини восьмої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 6 частини першої статті 5 Положення про ВКДКА, керуючись Рішенням Ради адвокатів України від 20.05.2023 № 51 «Про нерозголошення конфіденційної інформації органами адвокатського самоврядування під час воєнного стану», з метою забезпечення належної діяльності ВКДКА у період дії воєнного стану, Наказом Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 21-ОД від 16.06.2023 затверджено Перелік інформації, що є конфіденційною у ВКДКА та не підлягає розголошенню на запити третіх осіб. До вказаного переліку інформації віднесено, зокрема, договори, в яких однією зі сторін виступає ВКДКА, а також інформацію про умови та зміст цих договорів. Таким чином, у ВКДКА відсутні повноваженнями щодо надання запитуваної Вами інформації».
Не погоджуючись з вищевказаною позицією ВКДКА, викладеною у Листі ВКДКА вих. № 1638 від 27.09.2023, ОСОБА_1 звернуся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою про визнання протиправними дій голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 21 вересня 2023 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про надання копії договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною на представництво інтересів ВКДКА; зобов'язання Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури надати ОСОБА_1 копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною, на представництво інтересів ВКДКА.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 21 вересня 2023 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про надання копії договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною на представництво інтересів ВКДКА; зобов'язання Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури надати ОСОБА_1 копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною, на представництво інтересів ВКДКА, є такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч.2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Таким чином, відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про ВКДКА, Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Статтею 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.
Голова ВКДКА представляє ВКДКА в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами. Голова ВКДКА, крім іншого, розпоряджається коштами і майном ВКДКА відповідно до затвердженого кошторису.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з'їздом адвокатів України.
Пунктами 1-4 розділу І Положення про ВКДКА визначено, що ВКДКА - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Повноваження, порядок формування та діяльності ВКДКА визначаються Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", Статутом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), рішеннями з'їзду адвокатів України, Ради адвокатів України та цим Положенням.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України. Положення про ВКДКА є установчим документом ВКДКА, що затверджується установчим з'їздом адвокатів України. Зміни та доповнення до Положення про ВКДКА вносяться з'їздом адвокатів України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до преамбули Закону України "Про доступ до публічної інформації" цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст.13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п.1 ч.1 ст.13 Закону).
Частиною четвертою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Зокрема, положеннями статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» окреслено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для такого обмеження.
Згідно з ч.2 ст. 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частинами 1,3,4 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 цього Закону.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Так, судом з'ясовано, та зазначено вище, що ОСОБА_1 21.09.2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із запитами на інформацію, у яких просив надати: копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною, на представництво інтересів ВКДКА.
Проте, Листом за вих. №1638 від 27.09.2023 року за підписом голови ВКДКА Вилкова Сергія, позивачеві повідомлено, що «Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» та статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на підставі частини восьмої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 6 частини першої статті 5 Положення про ВКДКА, керуючись Рішенням Ради адвокатів України від 20.05.2023 № 51 «Про нерозголошення конфіденційної інформації органами адвокатського самоврядування під час воєнного стану», з метою забезпечення належної діяльності ВКДКА у період дії воєнного стану, Наказом Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 21-ОД від 16.06.2023 затверджено Перелік інформації, що є конфіденційною у ВКДКА та не підлягає розголошенню на запити третіх осіб. До вказаного переліку інформації віднесено, зокрема, договори, в яких однією зі сторін виступає ВКДКА, а також інформацію про умови та зміст цих договорів. Таким чином, у ВКДКА відсутні повноваженнями щодо надання запитуваної Вами інформації».
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55,56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 та від 16.11.2022 № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні до лютого 2023 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, зокрема статті 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63.
Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть застосовуватись обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а отже право на доступ до інформації, встановлене статтею 34 Конституції України, може бути обмежене, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у Постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
Судом встановлено, що 20.05.2023 року Радою Адвокатів України прийнято Рішення №51 «Про нерозголошення конфіденційної інформації органами адвокатського самоврядування під час воєнного стану», згідно якого з метою забезпечення належної діяльності органів адвокатського самоврядування у період дії воєнного стану встановлено, що не підлягає розголошенню конфіденційна інформація на запити третіх осіб до закінчення дії воєнного стану. Перелік конфіденційної інформації визначається в межах діючого законодавства та за розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України щодо Національної асоціації адвокатів України; розпорядженням Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; розпорядженнями голів рад адвокатів регіонів щодо рад адвокатів регіонів; розпорядженнями голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів щодо кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів; розпорядженням тимчасового виконувача обов'язків керівника юридичної особи Ради адвокатів міста Києва щодо Ради адвокатів міста Києва; розпорядженням тимчасового виконувача обов'язків керівника юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва щодо Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва; розпорядженням директора Вищої школи адвокатури НААУ щодо Вищої школи адвокатури НААУ відповідно.
На підставі вищевказаного Рішення Ради Адвокатів України №51 від 20.05.2023 року Головою ВКДКА був виданий Наказ №21-ОД від 16.06.2023 «Про затвердження переліку інформації, що є конфіденційною у ВКДКА та не підлягає розголошенню на запити третіх осіб». До такої інформації, зокрема, відноситься: Інформація про кадровий склад ВКДКА; Особові картки та особові справи працівників ВКДКА; Штатний розпис ВКДКА та посадові інструкції працівників ВКДКА; Матеріали проведення внутрішніх перевірок; Персональні дані працівників ВКДКА; Інформація про систему оплати праці у ВКДКА; Інформація про заробітну плату, матеріальну допомогу, інші виплати працівникам ВКДКА; Внутрішня нормативна документація ВКДКА (положения, інструкції, правила, 9. порядки тощо), окрім тих, що оприлюднені на офіційному сайті ВКДКА; Інформація, що міститься у наказах ВКДКА з основної діяльності та кадрових питань; Інформація про військовий облік працівників у ВКДКА, в тому числі відомості про військовозобов'язаних, мобілізованих та заброньованих працівників; Інформація про надходження до ВКДКА та розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність КДКА регіонів; Інформація про надходження до ВКДКА та скерування скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність; Листування з питань діяльності органів адвокатського самоврядування та відомості про зміст листування; Інформація про фінансовий стан та фінансові операції, майнове становище, надходження та витрати ВКДКА, окрім тієї, що висвітлена в порядку оприлюднення фінансової звітності органів адвокатського самоврядування; Договори, в яких однією зі сторін виступає ВКДКА, а також інформація про умови та зміст цих договорів; Інформація про програмне та комп'ютерне забезпечення ВКДКА, існуючі бази даних; Інформація, що розкриває порядок доступу до автоматизованих систем (паролі, коди доступу тощо); Інформація про систему охорони приміщень ВКДКА
Вище окреслені Рішення Ради Адвокатів України №51 від 20.05.2023 року, а також Наказ ВКДКА №21-ОД від 16.06.2023, як станом на момент звернення та отримання позивачем - ОСОБА_1 відповіді від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, так і станом на дату розгляду справи по суті, є чинними та в судовому порядку не скасованими.
При цьому, стосовно тверджень ОСОБА_1 про необхідність державної реєстрації рішення Ради адвокатів України від 20.05.2023 року №51 «Про нерозголошення конфіденційної інформації органами адвокатського самоврядування під час воєнного стану», та Наказу ВКДКА №21-ОД від 16.06.2023 року «Про затвердження переліку інформації, що є конфіденційною у ВКДКА та не підлягає розголошенню на запити третіх осіб», оскільки останні є нормативно-правовими актами застосування у взаємному зв'язку з нормами статті 57 Конституції України та статті 57 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №395, Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини першої та третьої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою та третьою статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Дана позиція, у тому числі, узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною в Постанові від 22 червня 2023 року по справі № 640/28126/20.
Суд також зазначає, що Наказ №21-ОД від 16.06.2023 «Про затвердження переліку інформації, що є конфіденційною у ВКДКА та не підлягає розголошенню на запити третіх осіб», є внутрішнім організаційно-розпорядчим актом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Отже, враховуючи вказані норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зауважує, що приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено необхідності здійснення державної реєстрації рішень Ради адвокатів України, та Наказів ВКДКА, позаяк відповідно до приписів чинного законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів Рада адвокатів України не належить до кола органів, акти яких підлягають державній реєстрації.
Окрім того, при вирішенні спору по суті суд враховує, що 01.12.2020 набрала чинність Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (ратифіковано Україною із заявами Законом № 631-IX від 20.05.2020), відповідності до частини 1 статті 2 якої кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (далі Конвенція Ради Європи).
Згідно із частиною 2 статті 2 Конвенції Ради Європи кожна Сторона вживає необхідних заходів у своєму національному законодавстві для впровадження положень щодо доступу до офіційних документів, передбачених цією Конвенцією.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Конвенції Ради Європи кожна Сторона може обмежувати право доступу до офіційних документів. Обмеження повинні бути чітко встановлені у законі, бути необхідними у демократичному суспільстві і бути пропорційними цілям захисту: a. національної безпеки, оборони та міжнародних відносин; b. громадської безпеки; c. попередження, розслідування та судового переслідування кримінальної діяльності; d. дисциплінарного розслідування; e. перевірки, контролю та нагляду з боку державних органів; f. приватного життя та інших законних приватних інтересів; g. комерційних та інших економічних інтересів; h. економічної, монетарної політики і політики обмінного курсу держави; і. рівності сторін у судовому провадженні та ефективного здійснення правосуддя; j. навколишнього середовища, або k. обговорень всередині державного органу або між такими органами стосовно вивчення питання.
Держави, яких це стосується, під час підписання або депонування ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання, у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи можуть заявити, що листування з правлячою сім'єю та її двором або главою держави може також бути включено до можливих обмежень.
У доступі до інформації, що міститься в офіційному документі, може бути відмовлено у разі, якщо її розголошення завдасть або ймовірно може завдати шкоди хоча б одному з інтересів, перелічених у пункті 1, якщо тільки відсутній переважаючий суспільний інтерес в оприлюднені такої інформації.
За змістом ч.4 ст.6 Закону України №2939-VI саме до повноважень розпорядника інформації належить встановлення наявності чи відсутності підстав для обмеження у доступі до інформації, а отже управлінське волевиявлення розпорядника публічної інформації у формі відмови у доступі до публічної інформації, має бути вмотивовано критеріями обмеження інформації згідно положень ст.6 Закону України №2939-VI, та ч.ч.1, 2 ст.3 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (ратифіковано Україною із заявами Законом України від 20.05.2020р. №631-IX).
Таким чином, зважаючи на вище окреслене, встановлені судом фактичні обставини, та наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо правомірності відмови 27.09.2023 року ВКДКА в частині надання на запит позивача копії договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною, на представництво інтересів ВКДКА, та, як наслідок, безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 , та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для їх задоволення.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві, та додаткових письмових поясненнях до адміністративного позову, а решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, не є правомірним, а отже не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 21 вересня 2023 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про надання копії договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною на представництво інтересів ВКДКА; зобов'язання Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури надати ОСОБА_1 копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.01.2023 між ВКДКА і адвокатом Кудіновою Ольгою Михайлівною, на представництво інтересів ВКДКА, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 01.03.2024 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відрядженні, у період часу з 19.02.24 р. по 23.02.2024 р., а також на лікарняному - з 26.02.2024 р. по 29.02.2024 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
.