01 березня 2024 рокуСправа № 160/3771/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Магдалинівської селищної ради до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про стягнення штрафу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний Суд" надійшла позовна заява Магдалинівської селищної ради (далі - позивач, селищна рада) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. від 21.01.2024 року по ВП №72623.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.01.2024 року на адресу Магдалинівської селищної ради надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу від 21.01.2024 року по ВП №72623 за невиконання рішення суду. Магдалинівська селищна рада не погоджується з даною постановою з наступних підстав. На виконання рішення суду 07.12.2023 року на пленарному засіданні сесії ради було прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки. 29.12.2023 року на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було направлено лист та копію постанови сесії ради для інформації за вихідним №05-24-3883/0/2-23. Крім того, на електронну адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) info_prim@dp.dvs.gov.ua направлено відповідні документи. Таким чином, Магдалинівська селищна рада виконала рішення суду, повідомила про це державного виконавця, тому підстав для накладення штрафу у державного виконавця не було.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року відкрито провадження у справі. У зв'язку із оголошенням воєнного стану в Україні та неможливістю забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні через відсутність бомбосховища у приміщенні суду, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку визначеному ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До суду від відповідача через систему «Електронний Суд» надійшов відзив, в якому він вважає вимоги зазначені у позові безпідставними, необґрунтованими та такими, в задоволенні яких необхідно відмовити у повному обсязі з огляду на наступне. На виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 72623108 з примусового виконання виконавчого листа № 179/363/21 виданого 14.03.2023 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області про зобов'язання Магдалинівську селищну раду виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06, умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості). Керуючись вимогами ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 24.08.2023 державним виконавцем відділу за заявою ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої згідно супровідного листа від 24.08.2023, за вих. № 30949 направлено сторонам виконавчого провадження. Державним виконавцем за невиконання без поважних причин рішення та законних вимог державного виконавця 14.11.2023 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., копію якої згідно супровідного листа від 14.11.2023, за вих. № 41584 направлено сторонам виконавчого провадження. Станом на 18.12.2023 повідомлення про виконання рішення суду в межах даного виконавчого провадження на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надходили від сторін. Для перевірки виконання рішення суду боржником, державним виконавцем 18.12.2023 за вихід. № 46274 направлено на адресу боржника вимогу державного виконавця (отримана боржником 26.12.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600070872282). У зв'язку з тим, що жодних повідомлень від Магдалинівської селищної ради на адресу відділу на виконання постанови та вимог державного виконавця станом на 23.01.2023 не надходило, державним виконавцем за невиконання без поважних причин рішення та законних вимог державного виконавця 23.01.2024 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн., копію якої згідно супровідного листа від 23.01.2024, за вих. № 2985 направлено сторонам виконавчого провадження (отримана боржником 30.01.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600081396741). Тільки після вчинення державним виконавцем вищевказаних дій, боржник на електронну адресу відділу 05.02.2024 за вхід.№ 1588 направив скан-копію листа вих.№ 05-13-3882/0/2-23 від 29.12.2023 та рішення від 07.12.2023. При цьому, оригінал листа вих.№ 05-13-3882/0/2-23 від 29.12.2023 та належним чином завірена копія рішення від 07.12.2023 на адресу відділу надійшли лише 21.02.2024 за вхід.№ 2558. А конверт за трекінгом № 5110001458122 підтверджує, що боржник документи на підтвердження виконання рішення суду направив на адресу відділу лише 05.02.2024. Відтак, за наявними доказами у справі, ґрунтуючись на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Разом із відзивом були надані матеріали виконавчого провадження.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 14.03.2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист про зобов'язання Магдалинівську селищну раду виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06, умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості).
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.08.2023 року було відкрито виконавче провадження №72623108 (далі - ВП №72623108).
02.10.2023 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу позивача була направлена вимога, якою державний виконавець вимагав від Магдалинівської селищної ради протягом 5 робочих днів з моменту отримання даної вимоги вжити заходів з метою фактичного виконання вимог виконавчого документу.
22.11.2023 року позивачем було отримано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.11.2023 року ВП №72623108 про накладення на боржника - Магдалинівську селищну раду штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
18.12.2023 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу позивача була направлена вимога №46274, якою державний виконавець вимагав від Магдалинівської селищної ради протягом 5 робочих днів з моменту отримання даної вимоги вжити заходів з метою фактичного виконання вимог виконавчого документу.
Зазначена вище вимога №46274 була отримана позивачем 26.12.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
При цьому, на виконання рішення суду 07.12.2023 року на пленарному засіданні сесії ради було прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки.
29.12.2023 року на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) позивачем було направлено лист та копію постанови сесії ради для інформації за вихідним №05-24-3883/0/2-23, про що свідчить супровідний лист.
Крім того, відповідно до наданої роздруківки скриншота вбачається, що на електронну адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) info_prim@dp.dvs.gov.ua 29.12.2023 року селищною радою направлено відповідні документи на виконання виконавчого листа.
30.01.2024 року позивачем було отримано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.01.2024 року ВП №72623108 про накладення на боржника - Магдалинівську селищну раду штрафу у розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду.
Так, у зазначеній вище постанові державний виконавець в т.ч. зазначив, що 14.11.2023 на боржника накладений штраф та встановлений новий строк для виконання рішення суду, однак станом на 23.01.2024 - повідомлення про виконання рішення суду на адресу відділу не надходило, таким чином рішення суду у визначений строк боржником виконане не було.
Не погоджуючись із постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі зокрема виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VІІІ).
Згідно пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 19 цього Закону сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (частина п'ята статті 19 Закону).
За змістом частини першої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону №1404-VІІІ).
Аналіз зазначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України “Про виконавче провадження”, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.
У ході судового розгляду спірних відносин встановлено, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову з підстав невиконання без поважних причин судового рішення.
При цьому, як зазначалося вище, на виконання рішення суду 07.12.2023 року на пленарному засіданні сесії ради було прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки.
29.12.2023 року на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) позивачем було направлено лист та копію постанови сесії ради для інформації за вихідним №05-24-3883/0/2-23, про що свідчить супровідний лист.
Крім того, відповідно до наданої роздруківки скриншота вбачається, що на електронну адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) info_prim@dp.dvs.gov.ua 29.12.2023 року селищною радою направлено відповідні документи на виконання виконавчого листа.
Суд зазначає, що з наданої роздруківки скриншота вбачається, що на електронну адресу відділу - info_prim@dp.dvs.gov.ua позивачем було направлено електронний лист разом із вкладенням.
На зазначені обставини посилається селищна рада у позовній заяві та які не спростовані відповідачем ані у відзиві, ані у наданих разом із відзивом документах.
Суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено сторонам виконавчого провадження направляти державному виконавцю документи шляхом електронного зв'язку.
При цьому інформація про електронну адресу відділу - info_prim@dp.dvs.gov.ua міститься зокрема на супровідних листах та вимогах, які надсилалися позивачу.
Суд зазначає, що притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №537/3986/16-а.
Тобто, незважаючи на направлення позивачем 29.12.2023 року шляхом електронного зв'язку документи щодо виконання рішення суду у ВП №72623108 відповідачем все одно було прийнято спірне рішення про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду.
Щодо обраного позивачем способу захисту.
Так, позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. від 21.01.2024 року по ВП №72623.
Дослідивши докази, які надані до суду учасниками справи, судом встановлено, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. від 21.01.2024 року по ВП №72623.
При цьому, у справі міститься постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. від 23.01.2024 року по ВП №72623108.
Суд наголошує, що ВП за номером 72623108 було відкрите за виконавчим листом про зобов'язання Магдалинівську селищну раду виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06, умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості).
Отже, з урахуванням наданих доказів, суд вважає, що дії позивача мали чітку спрямованість на забезпечення свого обов'язку, як сторони виконавчого провадження, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. від 23.01.2024 року по ВП №72623108.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, державним виконавцем, на час прийняття оскаржуваної постанови, не було встановлено обставини виконання чи невиконання боржником судового рішення, то застосовані до позивача штрафні санкції неможливо визнати обґрунтованими.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Магдалинівської селищної ради (51100, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Магдалинівка, вул. Центральна, будинок 32 код ЄДРПОУ 04338405) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49027, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 21а, код ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови про стягнення штрафу,- задовольнити частково.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Загребельської Д.С. про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. від 23.01.2024 року по ВП №72623108.
В іншій частині позовних вимог,- відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на користь Магдалинівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338405) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2024 року.
Суддя О.М. Неклеса