Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 лютого 2024 року Справа № 520/4334/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В,, розглянувши питання наявності підстав для прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 382,383 КАС України у справі 520/4334/21,
установив
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 16.02.201 № 769/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) з 17.02.2021 у зв'язку з ліквідацією державного органу, з припиненням державної служби відповідно до п.11 частини першої статті 87 закону України "Про державну службу";
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків);
- стягнути зі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі №520/4334/21 - скасовано.
Визнано протиправним та скасовано наказ Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 16.02.201 № 769/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) з 17.02.2021 у зв'язку з ліквідацією державного органу, з припиненням державної служби відповідно до п.11 частини першої статті 87 закону України "Про державну службу".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків).
Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
19.01.2024 позивачем подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст.382,383 КАС України , у якій просить суд
замінити в порядку процесуального правонаступництва Відповідача у справі 520/4334/21 виключивши із числа учасників справи реорганізоване шляхом приєднання Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), та включивши в якості Відповідача, його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (Україна, 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва,28, тел: (0542) 66-19-48, тел. (060) 284-06-40, e-mаil: info@sm.minjuist.gov.ua, офіційна сторінки в мережі Інтернет https:www.sumyjust.gov.ua;
визнати неправомірним відмову Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області щодо проведення безспірного списання і Відповідача на користь Позивача, середнього заробітку ні час вимушеного прогулу ти зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області провести безспірне списання з Відповідача на чи користь Позивача, середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
зобов'язати Відповідача надати розрахунок середнього заробітку за чиє вимушеного прогулу чи користь Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області;
визнати неправомірною відмову Відповідача поновити Позивача заступники начальники Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) та зобов'язати Відповідача поновити Позивача заступники начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків).
У період з 25.01. по 08.02., 12.02. по 21.02.2024 головуюча по справі перебувала у відпустці.
Вирішуючи питання наявності підстав для прийняття означеної заяви до виконання суд зазначає наступне.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Крім того, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із зазначеною заявою позивач просив одночасно застосувати заходи, передбачені ст. 382, 383 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною 2 ст.382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч.5 ст.383 КАС України).
Суд зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них. Окрім того, приписами ст.382 та ст.383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 року по справі №556/2081/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, у заяві, яка подана в порядку ст.383 КАС України мають бути зазначені відомості (інформація) про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження (пункти 7, 8 частини другої статті 383 КАС України).
За наслідками аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Крім того, згідно з практикою Верховного Суду, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18).
Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.
Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон № 1404-VIII.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви завником не додано відомостей про хід виконавчого провадження. Заявник вказує, що він не звертав виконавчий лист до виконання.
Суд звертає увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Зміст конкретних обставин, хронологія та послідовність дій позивача не дають підстав дійти висновку, що останній в повному обсязі виконав вимоги частини другої статті 383 КАС України, які б зобов'язували суд прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення. У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, - є передчасним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 по справі №9901/235/20.
Суд також зазначає, що за приписами п.2 ч.3 ст.383 КАС України до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Аналогічні вимоги викладені до заяви про встановлення судового контролю у ч.1 ст.167 КАС України, яка передбачає, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Заявником до матеріалів не надано доказів надіслання копій заяв іншим учасникам справи.
Отже, оскільки заявником порушені вимоги передбачені до оформлення заяви в порядку ст. 383 КАС України, а саме поєднання в одній заяві з вимогами, які належить розглядати в порядку ст. 382 КАС України, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для застосування аналогії закону, та повернення даної заяви за всіма вимога заявнику, на підставі положень п. 5 ст. 383 КАС України, ст. 167 КАС України, п.6 ч.4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 167, 169, 248, 382,383 КАС України, суд, -
Заяву позивача в порядку ст.382,383 КАС України на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 р. у справі № 520/4334/21 повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Зоркіна Ю.В.