Рішення від 27.02.2024 по справі 380/807/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 рокусправа № 380/807/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 з 01.08.2022 щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.08.2022 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з обмеженням її максимального розміру;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення захисту вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 №168 з урахуванням індексації пенсії без обмежень її максимальним розміром.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначає, що після проведеного перерахунку пенсії на виконання Постави Кабінету Міністрів України №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» розмір його пенсії було обмежено максимальним розміром. Крім того, зазначає, що відповідачем проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду без врахування щомісячної доплати згідно Постанови КМУ №713 у розмірі 2000,00 грн.

З метою проведення перерахунку без обмеження максимальним розміром пенсії та відновлення нарахування щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, але пенсійний орган у листі відмов ОСОБА_1 у проведені такого перерахунку. Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними та просить задовольнити позовні вимоги повністю.

02.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідно до ч.7 ст.43 Закону 2262 максимальний розмір пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначає, що на сьогоднішній день відсутнє законодавче регулювання питання щодо обмеження розмірів пенсій, призначених за Законом 2262. За таких обставин Міністерство соціальної політики України вважає, що виходячи зі змісту мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №7-р, а також враховуючи норму ч.1 ст.2 Закону №2262, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Зазначає, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України №118 та №168 позивачу здійснюється виплата індексації базового розміру пенсії. Станом на 01.03.2023 розмір пенсії позивача, з урахуванням індексації становить 20930,00 грн.

З огляду на вищенаведене у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 16.01.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 80% сум грошового забезпечення.

16.07.2021 набрала чинності постанова № 713, якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018. відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Починаючи з 01.08.2021 до пенсії позивача було установлено щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн.

01.03.2023 позивачу було проведено індексацію суми пенсії на виконання вимог Постанови КМУ №168. Згідно протоколу перерахунку пенсії від 01.03.2023 за пенсійною справою №1301019020-Міноборони основний розмір пенсії після перерахунку склав - 14997 грн. (80% від 18746,25 грн), з урахуванням індексації - 22870,73 грн. Крім того, позивачу нараховані наступні надбавки: збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 14997 - 3749,25 грн; - інвалід війни 2 групи/при виконання обов'язків в/с - 837,20 грн; - інвалід війни 2 групи - 50,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками - 23757,93 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.

30.11.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив перерахувати пенсію з урахуванням індексації без обмеження її максимальним розміром та нарахувати щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою №713.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 14.12.2023 №33333-35052/А-52/8-1300/23 повідомило позивачу, що оскільки розмір пенсії позивача після 01.03.2018 було переглянуто у зв'язку з виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі №380/20799/21 відповідно доплата до Постанови №713 не належить.

Вважаючи свої права щодо обмеження пенсії максимальним розміром порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

Щодо вимоги позивача про нарахування та виплату пенсії з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 та Постановою КМУ №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», суд зазначає наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з положеннями ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011:

- внесені зміни у статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI), зокрема частину п'яту цієї статті викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

- пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

З 01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (далі - Закон №911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п'яту статті 43 шляхом доповнення реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень". Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Відтак, в статтю 43 Закону №2262-XII Законом України №1080-VIII від 12.04.2016 вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п'ята статті 43 Закону №2262-XII з 06.05.2016 (з дати набрання чинності Закону №1080-VIII) стала частиною сьомою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.

Разом з тим, Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;

Також Конституційний Суд України у зазначеному рішенні визнав таким, що не відповідає Конституції України положення частини сьомої статті Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України в цьому рішенні зазначив, що оспорюваними положеннями Закону №2262-XII тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).

Конституційний Суд України ствердив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII суперечать статті 17 Конституції України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІII (далі Закон №1774-VІII), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06.12.2016 з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб "відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суд, висловлену в постановах від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 10.09.2021 №300/633/19 у подібних правовідносинах.

Таким чином, з 20.12.2016 (Рішення КСУ №7-рп/2016) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо такого обмеження призначеної позивачу пенсії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень статті 2 Закону №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону №2262-XII.

Застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення КСУ №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.

Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.

Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2020 у справі №813/678/18 та 9.02.2021 у справі №640/2500/18.

Статтею 64 Закону № 2262 передбачено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону №1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 постанови №118 установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Згідно із п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» вирішено установити, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Відповідно до наявних в матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії, та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 з 01.03.2022 та з 01.03.2023 була нарахована індексація пенсії.

При цьому, згідно протоколу перерахунку від 01.03.2023 за пенсійною справою №1301019020-Міноборони позивачу було проведено перерахунок пенсії на виконання Постанови КМУ №168 від 24.02.2023, основний розмір якої склав 14997,00 грн (80% від 18746,25 грн). Також позивачу нараховані наступні надбавки:

- індексація базового ОСНП 2022 (18746,25 *0,140) - 2624,48 грн.

- індексація базового ОСНП 2023 (21370,73 *0,197) - 1500,00 грн.

- збільшення основного розміру пенсії (25%) - 3749,25 грн;

- інвалід війни 2 групи/при виконання обов'язків в/с - 837,20 грн;

- інвалід війни 2 групи - 50,00 грн;

Підсумок пенсії з надбавками 23757,93 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що після нарахування індексації пенсії позивача, на виконання Постанови №118 та Постанови №168, розмір пенсії позивача обмежено розміром, а саме десятьма розмірами прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 640/9677/20.

Поведінка відповідача щодо виплати пенсії позивача з обмеженням максимального розміру, порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій пенсійного органу щодо нарахування та виплати пенсії позивачу після проведення її індексації з 01.03.2023 не в повному обсязі, тобто з обмеженням максимального розміру.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити з 01.03.2023 ОСОБА_1 пенсію з урахуванням індексації, проведеної на виконання Постанови №118 та Постанови №168 без обмеження її максимальним розміром підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання поновити з 01.08.2022 виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713, суд відмічає наступне.

Як зазначалось судом усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку № 45 у редакції постанови Кабінет Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 (далі - постанова № 103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Як встановлено судом, перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2022 був проведений на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі №380/20799/21.

Варто зауважити, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XIІ.

При цьому суд враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 р. у справі № 826/3858/18, де суд, серед іншого, вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, у зв'язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, яке набрало законної сили 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45, право позивача на отримання пенсії станом на 01.03.2018 в належному розмірі відновлено, безвідносно до дати, з якої проведено такий перерахунок.

У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000, 00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000, 00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.

Варто зауважити, що прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

З аналізу наведених норм права та мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 можна дійти висновку, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

До аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.11.2022 по справі №420/2473/22.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у Львівській області 01.08.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління ПФУ у Львівській області провести перерахунок та виплату щомісячної доплати виходячи із суми 2000,00 грн. передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» підлягає задоволенню.

Щодо періоду за який належить провести виплату суд зазначає наступне.

У позовній заяву позивач стверджує, що припинення виплати щомісячної доплати виходячи із суми 2000,00 грн. передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відповідачем припинена після проведеного перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки на виконання рішення суду від 15.03.2022 у справі №380/20799/21.

З матеріалів справи судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що припинення виплати позивачу щомісячної доплати виходячи із суми 2000,00 грн. передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відбулося із 01.08.2022, що підтверджується протоколом про перерахунок у пенсійній справі №1301019020-Міноборони.

Відтак, 01.08.2022 є початком періоду із якого має бути поновлено порушене право позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Разом із тим у разі надання пенсійним органом доказів, які свідчать, що спірні рішення, дії є правомірними, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій в частині зменшення відсоткового розміру пенсії позивача при перерахунку пенсії на підставі нової довідки та припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., то суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги №573 від 30.11.2023, ордер серії ВС №1252082 від 11.01.2024, платіжні інструкції №@2PL208056 від 30.11.2023 та №@2PL666377 від 11.01.2024, акт виконаних робіт від 10.01.2024, відповідно до якого наданими послугами є: надання консультацій та узгодження правової позиції - 0,5 год; написання заяви про перерахунок пенсії - 1 год; пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень практики в аналогічній категорії справ, опрацювання нормативно-правових актів з приводу пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби - 0,5 год; - складання та оформлення позовної заяви - 3 год.

Загальна вартість виконаних робіт - 10000,00 грн.

Відповідач жодним чином не заперечив щодо заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу.

Проте, при вирішенні питання щодо розміру витрат на правову допомогу суд ураховує, що справа даної категорії є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників сторін в письмовому провадженні; порушення є очевидними; витрати пов'язані з підготовкою, поданням позовної заяви та провадженням справи в суді становлять 10000 грн., тоді як справа є типовою, а правова позиція з даного питання є усталеною та незмінною.

Суд вважає, що обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та співмірним ціні позову розміром витрат на правничу допомогу є сума 1000,00 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) щодо обмеження з 01.03.2023 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії максимальним розміром.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити з 01.03.2023 ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію без обмеження максимального розміру з урахуванням суми індексації, встановленої відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячної доплати виходячи із суми 2000,00 грн. передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячної доплати виходячи із суми 2000,00 грн. передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.08.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяМорська Галина Михайлівна

Попередній документ
117376749
Наступний документ
117376751
Інформація про рішення:
№ рішення: 117376750
№ справи: 380/807/24
Дата рішення: 27.02.2024
Дата публікації: 04.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби