справа № 380/25416/23
28 лютого 2024 рокумісто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового та пільгового страхового стажу періоду роботи у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” з 01 січня 2022 року по 08 травня 2023 року та призначенні пенсії інвалідності в розмірі пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового страхового стажу період робота у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” з 01 січня 2022 року по 08 травня 2023 року та призначити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з моменту взяття на облік з 21 червня 2023 року провівши перерахунок пенсії з врахуванням виплачених сум та ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Ухвалою від 06.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду роботи на Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” з 01.01.2022 по 08.05.2023 та призначенні пільгової пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком.
Представник відповідача подала до суду відзив на позову заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що період роботи з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” не зараховано до страхового та до пільгового стажу за Списком №1, оскільки за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків. Оскільки страховий стаж позивача становив менше необхідних 35 років, то у нього було відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком з 21.06.2023.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивачу з 21.06.2023 призначено пенсію по інвалідності, як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у розмірі 50% пенсії за віком.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.09.2023 про призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком з урахуванням норм Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Листом від 14.09.2023 №24628-25491/С-52/8-1300/23 відповідач повідомив позивача про те, що його страховий стаж обчислений по 31.12.2021 відповідно до даних про сплачені підприємством страхові внески становить 31 рік 11 місяців 21 день, а тому відсутні підстави для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Період з 01.01.2022 по 08.05.2023 на Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” не зараховано до страхового та до пільгового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та за даний період не врахована заробітна плата, оскільки підприємством не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи відмову відповідача в зарахуванні до страхового та пільгового страхового стажу періоду роботи у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” з 01.01.2022 по 08.05.2023 та у призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон України №1058-IV).
У частині першій статті 8 Закону України №1058-IV встановлено, що відповідно до вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 зазначеного Закону.
При цьому, абзац восьмий частини другої статті 33 Закону України №1058-IV встановлює, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України №1058-IV, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України №1058-IV, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 Закону України №1058-IV.
Відповідно до абзаців першого, третього частини першої статті 28 Закону України №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої таким Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону України №1058-IV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, непрацююча особа з інвалідністю III групи має право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком (80% заробітної плати), за умови наявності 35 років страхового стажу (для чоловіків). При цьому, для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Як встановив суд, відповідач визначив страховий стаж позивача на підставі даних про сплачені підприємством страхові внески по 31.12.2021 у сумі 31 рік 11 місяців 21 днів (18 років 11 місяців 21 день - страховий стаж та 13 років додатково зараховані на підставі абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону України №1058-IV роки пільгового стажу за Списком №1).
Водночас період роботи позивача з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” відповідач не зарахував до страхового та до підземного стажу за Списком №1, оскільки підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Надаючи цим діям відповідача оцінку, суд враховує таке.
Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою вказаної ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності вказаним Законом.
Згідно із статтею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Суд вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Суд погоджується із аргументами позивача про те, що внаслідок невиконання Відокремленим підрозділом “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України він позбавлений належної соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2022 по 08.05.2023 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля”.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.
Суд вважає очевидно безпідставними покликання відповідача на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи позивача з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” внаслідок несплати страхових внесків, адже для підтвердження пільгового стажу згідно з вимогами Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 подається трудова книжка та у певних випадках уточнюючі довідки.
Суд звертає увагу на те, що у листі від 14.09.2023 №24628-25491/С-52/8-1300/23 відповідач, серед іншого, вказав, що для визначення права на обчислення пенсії відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” до стажу на підземних роботах зараховано період з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” на підставі уточнюючої довідки від 09.08.2023 №379, виданої цим Відокремленим підрозділом.
Підсумовуючи викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля”.
Суд вказує на те, що враховуючи зарахування періоду роботи позивача з 01.01.2022 по 08.05.2023 до страхового стажу, а також проведення перерахунку стажу з урахуванням положень абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону України №1058-IV, його страховий стаж становить понад 35 років, що є необхідною умовою для обчислення пенсії по інвалідності за віком на підставі абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України №1058-IV та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Таким чином, дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 21.06.2023 на підставі абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України №1058-IV та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” є протиправними.
Відтак з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи позивача з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” та провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 21.06.2023 на підставі абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України №1058-IV та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” та проведенні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 21.06.2023 на підставі абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України №1058-IV та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 08.05.2023 у Відокремленому підрозділі “Шахта “Межирічанська” Державного підприємства “Львіввугілля” та провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 21.06.2023 на підставі абзацу восьмого частини другої статті 33 Закону України №1058-IV та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.