29 лютого 2024 року Справа № 280/10792/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 30 161,67 грн (тридцять тисяч сто шістдесят одну грн 67 коп.) з яких:
у сумі 28 386,45 грн по орендній платі з фізичних осіб;
у сумі 33,98 грн по земельному податку з фізичних осіб;
у сумі 1741,24 грн по єдиному податку з фізичних осіб.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем станом на момент звернення до суду обліковується податковий борг у розмірі 30161,67 грн, який виник після 24.02.2024, зокрема: у сумі 28 386,45 грн по орендній платі з фізичних осіб, у сумі 33,98 грн по земельному податку з фізичних осіб, у сумі 1741,24 грн по єдиному податку з фізичних осіб. Позивач вказує, що відповідачу у встановленому порядку направлено вимогу про сплату боргу, проте, у добровільному порядку відповідачем податковий борг не погашено.
Ухвалою суду від 01 січня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін.
На адресу відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 01 січня 2024 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення з відміткою пошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Протягом строків, визначених частиною 1 статті 261 КАС України, від відповідача до суду відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів справи установлено, що вищезазначений податковий борг у відповідача виник з таких підстав.
Судом установлено, що податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 33,98 грн, виник на підставі наступного.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка. Відповідачу було визначено суми плати за землю згідно податкового повідомлення-рішення № 4886541-2419-0806 від 07.06.2023 на суму 34,06 грн. За рахунок наявної переплати у розмірі 0,08 грн сума боргу за даним податком становить 33,98 грн.
Указане рішення направлене на адресу відповідача поштою. Проте, як вбачається із наданого позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків. Указане рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов'язання є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Судом установлено, що податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 28386,45 грн, виник внаслідок декларування платником орендної плати з фізичних осіб за користування землями державної та комунальної власності, зокрема:
1. за декларацією від 09.02.2022 №9022691050 відповідачем визначено та сплачено у встановлені строки орендну плату за землю, зокрема за термінами сплати: у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 02.03.2022. За рахунок часткового погашення зазначених зобов'язань, борг за декларацією по терміну спати 02.03.2022 становить 1022,32 грн; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.03.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 03.05.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.05.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.06.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 01.08.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.08.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.09.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 31.10.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.11.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.12.2022; у сумі 1485,47 грн по терміну сплати 30.01.2023;
2. за декларацією від 14.06.2023 №1914 відповідачем визначено та сплачено у встановлені строки орендну плату за землю, зокрема за термінами сплати: у сумі 4409,60 грн по терміну сплати 14.06.2023; у сумі 1102,40 грн по терміну сплати 30.06.2023; у сумі 1102,40 грн по терміну сплати 31.07.2023; у сумі 1102,40 грн по терміну сплати 30.08.2023; у сумі 1102,40 грн по терміну сплати 02.10.2023; у сумі 1102,40 грн по терміну сплати 30.10.2023; у сумі 1102,40 грн по терміну сплати 30.11.2023.
З матеріалів справи установлено, що податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1741,24 грн у відповідача виник з таких підстав.
Судом установлено, що згідно заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування.
Податковий борг виник внаслідок самостійного декларування платником податку суми податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, а саме:
податковою декларацією (за перший квартал 2022 року) платника єдиного податку - фізичної особи підприємця №9048656003 від 27.04.2022 відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 14827,50 грн. За рахунок часткової сплати самостійно визначених зобов'язань сума несплаченого боргу за декларацією становить 1483,84 грн;
податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи підприємця №9052832884 від 16.05.2022 відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 192,00 грн;
податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи підприємця №9070456154 від 09.06.2022 відповідачем задекларовано суму єдиного податку до сплати у бюджет у розмірі 65,40 грн.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом установлено, що позивачу у встановленому порядку було засобами поштового зв'язку направлено податкову вимогу форми «Ф» від 25.05.2023 №0000855-1314-0801, яка була надіслана за податковою адресою відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яка була повернута відправнику з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверта.
Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено, що на час розгляду даної справи податковий борг відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена, що підтверджується матеріалами справи.
До суду не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, або свідчили про неузгодження грошових зобов'язань. Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надав.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 30161,67 грн (тридцять тисяч сто шістдесят одна гривня 67 копійок), з яких:
по орендній платі з фізичних осіб у сумі 28 386,45 грн (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 45 копійок), які зарахувати на р/р UA948999980334129815000008473, отримувач ГУК у Запорізький області/ТГ м.Вільнянськ, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010900;
по земельному податку з фізичних осіб у сумі 33,98 грн (тридцять три гривнi 98 копійок), які зарахувати на р/р UA828999980334189813000008473, отримувач ГУК у Запорізький області/ТГ м.Вільнянськ, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010700;
по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1741,24 грн (одна тисяча сімсот сорок одна гривня 24 копійки), які зарахувати на р/р UA258999980314080699000008473, отримувач ГУК у Запорізький області/ТГ м.Вільнянськ, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова