Справа № 953/1507/24
Провадження № 2/953/1796/24
01 березня 2024 року м. Харків
Суддя Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про захист прав споживачів,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», яким просить зобов'язати останнього виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зареєстрованого за домоволодінням по АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників зазначеного домоволодіння за період до 08 вересня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ, закріплений в ст. 27-30 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.
Так згідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звертається з позовом про захист прав споживачів до Київського районного суду міста Харкова за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 .
Водночас, як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_2 заявлено вимогу про зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників за період до 08 вересня 2023 року, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, предметом позову у цій справі є зобов'язання, які виникають з надання послуг постачання водопостачання та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» вчинити певні дії, зокрема: виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зареєстрованого за домоволодінням по АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників зазначеного домоволодіння за період до 08 вересня 2023 року, при цьому звертається до Київського районного суду міста Харкова за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 .
Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.
Так, за змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
При цьому, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та інше.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 506/33/19 .
Отже, оскільки позовні вимоги пов'язані з утриманням нерухомого майна, для якого положеннями ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, суддя вважає необхідним позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про захист прав споживачів передати на розгляд за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України, суд
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про захист прав споживачів передати за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В. Бобко