г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/402/23
Номер провадження 1-в/213/18/24
Іменем України
29 лютого 2024 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 14, подання начальника Інгулецького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до ч.4 ст.26 КВК України у відношенні засудженого ОСОБА_4 , -
Начальник Інгулецького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області звернувся до суду з вищезазначеним поданням, посилаючись на те, що з 02.08.2023 року на виконанні відділу знаходиться вирок суду від 01.02.2023 року у відношенні ОСОБА_4 в частині сплати штрафу у розмірі 34000,00 грн. Незважаючи на те, що ухвалою суду від 26.09.2023 виплату штрафу засудженому було розстрочено на рік, він за весь час сплатив лише двічі: 2833 грн. - 16 жовтня та 2836 грн. - 11 грудня 2023 року.
Чергові платежі за грудень 2023 року та січень 2024 року ним не сплачено, вирок залишається не виконаним, тому просить розглянути питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до ч.4 ст.26 КВК України.
Належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явились. Від засудженого надійшла заява про розгляд справи без його участі, подання підтримує, просить задовольнити. Неявка учасників процесу, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, у відповідності до ч.4 ст.539 КПК України, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор проти задоволення подання заперечував, вважає, що підстав для його задоволення немає, оскільки засуджений є особою пенсійного віку, а отже запропоновані органом пробації міри покарання у виді громадських робіт та виправних робіт не можуть бути призначені останньому, а покарання у виді позбавлення волі не передбачено законом за вказане правопорушення. До того ж, в поданні не визначено конкретного ивлду покарання.
Вислухавши думку прокурора, ознайомившись з поданням, матеріалами справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2023 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.07.2023 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.
Ухвалою суду від 26.09.2023 року на підставі подання органу пробації було розстрочено ОСОБА_4 виплату штрафу в сумі 34000,00 грн. на 12 (дванадцять) місяців, тобто до 26.09.2024 року і визначено сплатити до 26.10.2023 року - 2833,37 гривень, кожного наступного місяця - сплачувати по 2833,33 грн.
Згідно з наданими органом пробації матеріалами, 30.10.2023 засуджений надав квитанцію про сплату штрафуна суму 2833,00 грн., 18.12.2023 - на суму 2836 грн.
З письмових пояснень ОСОБА_4 від 25.01.2024 року вбачається, що він не працює, отримує пенсію у розмірі 5000 грн., інших доходів немає, тому зобов'язався сплатити черговий платіж 12.02.2024 року.
Оскільки у січні засуджений квитанції про сплату штрафу частинами не надав, відділ пробації, керуючись положеннями ч.4 ст.26 КВК України, 31.01.2024 звернувся до суду з вищевказаним поданням про заміну штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України.
Згідно з ч.5 ст.53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Відповідно до ч.4 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати, суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням уповноваженого органу з питань пробації замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Водночас, за змістом абз.2 ч.5 ст.53 КК України, суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі в залежності від тяжкості злочину у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вищевказаним вироком ОСОБА_4 було призначено штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який в подальшому було розстрочено.
Однак, при вирішенні питання щодо заміни несплаченої суми штрафу більш суворим покаранням, суд враховує, що ОСОБА_4 є непрацездатною особою, пенсіонером, отже відповідно до ч.3 ст.56, ч.2 ст.57 КК України йому не можуть бути призначені громадські або виправні роботи. Щодо заміни штрафу на позбавлення волі, суд зазначає, що санкція ч.1 ст.190 КК України не містить такого виду покарання, а призначення найсуворішого покарання, передбаченого санкцією цієї статті, неможливо з огляду на положення частини третьої статті 61 КК України, оскільки засуджений є особою пенсійного віку.
До того ж, доказів умисного ухилення засудженого від сплати штрафу, що має істотне значення при вирішенні питання про заміну покарання, подання не містить, визначений судом строк при розстроченні штрафу не закінчився.
За змістом ч. 5 ст. 539 КПК України, наслідком розгляду клопотання (подання) є його задоволення, або відмова.
Таким чином, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, на думку суду, підстави для заміни ОСОБА_4 несплаченої частини штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі - відсутні.
Керуючись ч.5 ст.53, ч.3 ст.56 КК України, ч.4 ст.26 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд
В задоволенні подання начальника Інгулецького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про заміну ОСОБА_4 несплаченої частини штрафу за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2023 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.07.2023 року, на громадські роботи, виправні роботи або позбавлення волі відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1