01 березня 2024 року м. Київ
Справа: № 752/25036/23
Провадження: №33/824/1390/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Дешевого Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1
на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року, винесену під головуванням судді Бушеленко О.В.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного, застосовано усне зауваження, провадження у справі закрито.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Дешевий О.А. в інтересах ОСОБА_1 30 січня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що саме дії іншого учасника ДТП, велосипедиста ОСОБА_2 , призвели до вчинення ДТП, оскільки він не повинен був здійснювати об'їзд транспортного засобу по правому краю дороги. При цьому, він не вжив заходів для зменшення швидкості, зупинки та безпечного об'їду перешкоди, а отже не був зорієнтованим та уважним, відволікався від керування велосипедом. Окрім того, зауважив, що в протоколі відсутні пояснення велосипедиста, які мають безпосереднє значення, що вказує на порушення вимог законодавства при складенні адміністративних матеріалів.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав пояснення з приводу ДТП, зазначивши, що отримав компенсацію завданих збитків, свою вину в ДТП заперечив.
ОСОБА_1 та її захисник адвокат Дешевий О.А. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно ч.ч. 5,6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
ОСОБА_1 та її захисник адвокат Дешевий О.А. причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.
Ураховуючи наведене, розгляд відбувся за відсутності скаржника відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Вислухавши осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення, суд посилався на дані, відображені у протоколі серії ААД № 719363 від 17.11.2023, відеозаписі з місця події, рапорті поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції та оперативних черговий спецлінії "102", письмових поясненнях ОСОБА_3 - кермувальниці транспортного засобу LexusNX200, державний номерний знак НОМЕР_1 від 11.10.2023, письмових поясненнях ОСОБА_1 від 11.10.2023, протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.10.2023 зі схемою пригоди до нього, довідці Травматичного пункту Консультативно-діагностичного центру Голосіївського району м. Києва від 11.10.2023.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №719363, 11.10.2023 року о 19:08 у м. Києві по вул. Антоновича, 50 гр. ОСОБА_1 , перебуваючипассажиром в салоні автомобіля Lexus NX200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зупинки автомобіля, відчиняючи двері (праворуч)ТЗ, не переконалася, що це буде безпечно і не створить небезпеки для інших учасників руху, в результаті чого відбулось зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень велосипеда та автомобіля, а також тілесних ушкоджень велосипедиста ОСОБА_4 , чим порушила п. 15.13 Правил дорожнього руху.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані відеозапис з місця події, рапорт поліцейського, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою пригоди до нього.
Згідно п. 15.13 ПДР України забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
ОСОБА_1 об'єктивно не переконалася в безпеці та відсутності перешкод для інших учасників руху при відчиненні дверей, що підтверджується відеозаписом, приєднаним до протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, на відеозаписі долученому скаржником до апеляційної скарги, також зафіксовано аналогічні обставини.
Відповідно до положень статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Так, матеріалами справи було підтверджено, що ОСОБА_1 своїми діями спричинила дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, відкрила двері автомобіля в момент проїзду поряд велосипеда, яким керував ОСОБА_2 .
З приводу відсутності в діях ОСОБА_1 порушення, визначеного поліцейським пункту ПДР, варто зазначити наступне.
Відповідно до п. 11.14 ПДР України рух по проїзній частині на велосипедах, мопедах, гужових возах (санях) і вершникам дозволяється лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об'їзд. Поворот ліворуч та розворот дозволяється на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Дозволяється рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам.
Згідно п. 1.10 ПДР України крайнє положення на проїзній частині - положення транспортного засобу на відстані від краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги), яка не дає можливості рухатися попутному транспортному засобу (у тому числі двоколісному) ще ближче до краю проїзної частини (середини проїзної частини або розділювальної смуги);
Отже, велосипедист, рухаючись у крайньому правому положенні, діє у відповідності до Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 15.2 ПДР України за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка, чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Тобто, водій автомобіля, для висадки пасажира повинен був би зупинитись біля правого краю проїзної частини.
В той же час, згідно схеми та відеозапису вбачається, що водій автомобіля Lexus NX200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зупинки автомобіля, залишив крайнє праве положення вільним (1.2 метра від бордюру згідно схеми), що надавало можливість велосипедисту продовжувати рух у крайньому правому положенні.
Суд першої інстанції вірно відмітив, що пасажирка ОСОБА_1 об'єктивно не переконалася в безпеці та відсутності перешкод для інших учасників руху при відчиненні дверей, адже з відеозапису, приєднаного до протоколу про адміністративне правопорушення та схеми пригоди слідує, що відкриття дверцят мало місце у точці, наближеній до стоп лінії перед світлофором, у смузі для руху громадського транспорту, проте не у безпосередній близькості до тротуару та у безпосередній близькості до велосипедиста, який вже порівнявся з задніми пасажирськими дверима автомобіля Lexus, що об'єктивно створило перешкоду для його руху.
Вищевказані обставини, повністю спростовують доводи апеляційної скарги про наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_2 та відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Посилання скаржника на відсутність пояснень ОСОБА_2 , що на його думку є порушенням ст.256 КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки ч.1 ст.256 КУпАП передбачає вимогу щодо наявності пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а не потерпілого.
Висновки суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_1 п. 15.13 ПДР України є правильними, оскільки її дії знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП.
В той же час, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції, зважаючи на положення ст. 22 КУпАП, звільнив порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, що не оскаржується учасниками ДТП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і могли б бути підставами для її скасування та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу адвоката Дешевого О.А. в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу адвоката Дешевого Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Невідома