29 лютого 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 ,захисника ОСОБА_8 , першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 31.01.2023,яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Панченкове Свердловського району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.194 КК України, та призначено йому покарання:
- за п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді 13 років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.185 КК України у виді 2 років обмеження волі;
- за ч.2 ст.194 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.72, ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення з 04 січня 2021 року до дня набрання даним вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу з 19 год.40 хв. до 20 год. 25 хв., знаходячись в приміщені квартири АДРЕСА_2 , куди був запрошений орендарем вказаної квартири ОСОБА_10 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час конфлікту з останнім, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись прямим умислом, спрямованим на заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, утримуючи в руках предмет, по типу ножа, наніс ним ОСОБА_10 7 ударів в область грудної клітки, 1 удар в область живота, 1 удар в стегно правої ноги, 1 удар в стегно лівої ноги, умисно протиправно заподіявши смерть останньому.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_10 спричинено такі тілесні ушкодження: вертикальна колото-різана рана на рівні 8-го ребра по середньо-ключичній лінії зліва з пошкодженням по ходу ранового каналу нижньої долі лівої легені; колото-різана рана на рівні 5-ого ребра по навкологрудинній лінії зліва з пошкодженням по ходу ранового каналу передньої стінки лівого шлуночка серця; колото-різана рана на рівні 4-ого міжребір'я на фоні грудини з пошкодженням по ходу ранового каналу передньої стінки висхідного відділу дуги аорти; колото-різана рана на рівні 6-го ребра по навкологрудинній лінії справа з пошкодженням по ходу ранового каналу середньої долі правої легені; колото-різана рана на рівні 7-го ребра в 1 см. правіше навкологрудинної лінії справа, що проникає у праву плевральну порожнину; колото зрізана рана на рівні 7-го ребра в 1 см. лівіше середньо-ключичній лінії справа з пошкодженням по ходу ранового каналу середньої долі правої легені; колото-різана рана на рівні 7-го ребра у 3 см. вперед від правої передньо-пахвинної лінії з пошкодженням по ходу ранового каналу правої долі печінки; колото-різана рана на передній черевній стінці по середній лінії у 3,5 см. вище пупка з пошкодженням по ходу ранового каналу брижі тонкої кишки; колото-різана рана на передньо-зовнішній поверхні правого стегна на межі нижньої та середньої його третин; колото-різана рана на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна у середній його третині, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_10 настала в результаті множинних колото-різаних поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.
Крім того, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу з 19 год. 40 хв. до 20 год. 25 хв., знаходячись в приміщені квартири АДРЕСА_2 , куди був запрошений орендарем вказаної квартири ОСОБА_10 , після вчинення умисного вбивства останнього, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на таємне заволодіння майном, яке знаходилося у вищевказаній квартирі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, умисно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_10 , а саме: мобільний телефон марки «Redмі», моделі M1901F7G, вартістю 4 017,50 грн., а також одяг: спортивні штани чорного кольору, шкіряну куртку чорного кольору, джинсові штани сірого кольору марки «Levis 511 Slim», кофту чорного кольору марки «Essentials», футболку білого кольору марки «Club JU», шорти чорного кольору з малюнком у вигляді різнокольорових квадратів марки «Volcom», футболку-поло чорного кольору марки «Craft», футболку білого кольору марки «Fire trap», футболку синього кольору марки «Adidas», футболку чорного кольору із вставками синього кольору марки «Club JU», штани чорного кольору, шорти сірого кольору із вставками чорного кольору марки «Club JU», футболку чорного кольору марки «O'stin», кофту темно-синього кольору марки «Tom Tailor», пульт радіоуправління чорного кольору, ремінь коричневого кольору з металевою пряжкою з надписом «Vintage Super Dry», крім того, будівельне приладдя, малярний скоч, рулетку, зарядний пристрій чорного кольору, аудіо систему чорного кольору марки «Logitech», пристрій електронний в металевому корпусі синього кольору з написом «Laser Stage Lightning», що матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_11 не становлять. Крім того, ОСОБА_7 умисно, таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_12 , а саме: кофту чорного кольору з полосами сірого та темно-сірого кольору на передній частині кофти марки «House», вартістю 258,30 грн., футболку сірого кольору з малюнком у вигляді «Хот-догів» та написами «Hot dog story» марки «Fiesus», вартістю 159,20 грн., спідницю в сіро-синю смужку марки «Hollister», вартістю 209,40 грн., спідницю чорного кольору марки «H&M», вартістю 209,40 грн., жіночу сумочку коричневого кольору, вартістю 703,12 грн., а також кофту чорного кольору з капюшоном, косметичку червоного кольору з написом «Make up», в середині якої засоби гігієни, косметичку чорного кольору, в середині якої косметичні та лікарські засоби, які матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_12 не становлять.
Вищевказані речі ОСОБА_7 розклав у дві спортивні сумки, а саме: у власну чорну сумку з синіми смужками та чорну з червоними смужками, що належала ОСОБА_10 та для потерпілої ОСОБА_11 матеріальної цінності не становить, виніс їх з квартири АДРЕСА_3 та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а таємно викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_11 на загальну суму 4 017,50 грн., а потерпілій ОСОБА_12 - на суму 1 539,42 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу з 19 год. 40 хв. до 20 год. 25 хв., знаходячись в приміщені квартири АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи умисел, спрямований на незаконне знищення чужого майна шляхом підпалу, а саме: квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_13 , з метою приховування слідів вчиненого ним особливо тяжкого злочину, а саме умисного вбивства орендаря вказаної квартири ОСОБА_10 , а також таємного викрадення майна, належного ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, перебуваючи в житловій кімнаті, невстановленим джерелом запалення умисно підпалив ліжко, яке знаходилося у вищевказаній кімнаті, внаслідок чого сталося загорання зазначеної квартири. Після чого ОСОБА_7 , довівши злочинний умисел до кінця, з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Пожежу було ліквідовано внаслідок втручання працівників ГУ ДСНС України в м. Києві.
В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_7 , було пошкоджено квартиру АДРЕСА_2 та знищено майно, належне потерпілому ОСОБА_13 , а саме: шафу з матеріалу ДСП коричневого кольору з трьома дверцятами, вартістю 1 800,00 грн.; двері з соснового дерева покритого ПВХ-плівкою, з двома скляними вставками, а також короб та лиштва з того ж матеріалу, вартістю 1 370,00 грн.; килим сірого кольору, розміром 3х4 метри, вартістю 3 600,00 грн.; комп'ютерний стіл з матеріалу ДСП світло-коричневого кольору, вартістю 2 400,00 грн.; стілець дерев'яний, обшитий шкірозамінником чорного кольору, вартістю 800,00 грн.; набір корпусних меблів «Спальня КИМ (Мир мебели)», а саме: комод, ліжко, дві приліжкові тумбочки, ліжко та шафу, вартістю 9 500,00 грн.; підставку для телевізора зі скляними поверхнями з металевим каркасом, вартістю 1 500,00 грн.; телевізор марки «Panasonic», діагоналлю 32 дюйми марка «VIERA TX-LR32C20», вартістю 3 400,00 грн.; металопластикову віконну раму марки «REHAU», вартістю 3 740,00 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 28 110,00 грн.
Захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема вказує, що у матеріалах провадження відсутні докази, які б вказували на причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих злочинів. Судом не взято до уваги та не спростовано належним чином покази обвинуваченого. Зазначає, що огляди місця події вказують лише на факт знаходження трупа та наслідки підпалу, а не причетність ОСОБА_7 до вказаних обставин. Звертає увагу, що затримання ОСОБА_7 проведено з порушеннями, оскільки останньому не роз'яснювалися його права і замість поверхневого огляду був проведений обшук, не встановлено усіх осіб, які брали участь у його затриманні та не з'ясовано, де ОСОБА_7 знаходився після його затримання, що не виключає здійснення у цей період часу будь-яких незаконних дій щодо нього.
Також вказує, що проведення всіх експертиз відбулося без повідомлення та ознайомлення обвинуваченого з документами та зразками, які направлялись на експертизу. Зазначає, що суд не дав належну оцінку тому, що відеозапис з під'їзду будинку отримано без належного оформлення, відсутня заява про видачу диска. Пред'явлення фотокарток ОСОБА_7 для впізнання свідку ОСОБА_12 було незаконним, оскільки в цей час ОСОБА_7 вже був затриманий та нічого не перешкоджало пред'явити для впізнання його особисто. Пред'явлення речей для впізнання також було проведено з порушенням вимог закону, оскільки вони були пред'явлені в одному екземплярі, а не в числі інших однорідних речей. Суд безпідставно прийняв як докази рапорти поліцейських, які відповідно до вимог кримінального процесуального закону не можуть бути доказами. Суд безпідставно відмовив стороні захисту у виклику і допиті свідків, а сторона обвинувачення відмовилась від допиту усіх свідків, які вказані у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Усі вказані недоліки у своїй сукупності свідчать про те, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 був неупередженим, а ухвалений вирок є необ'єктивним.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати і звільнити його від відбування покарання. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що обставини, викладені у вироку, не підтверджуються будь-якими доказами, ґрунтується на припущеннях. Досудове розслідування проводилося неповно та необ'єктивно. Звертає увагу, що свідки були допитані не повністю та відмовлено у задоволенні клопотання про допит інших свідків.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 уточнив апеляційну скаргу, просив скасувати вирок і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі, за ч.1 ст.185 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч.2 ст.194 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.72, ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 до відбуття остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зокрема зазначає, що при призначенні покарання судом не враховано, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, при цьому цілком усвідомлено та цілеспрямовано наніс потерпілому удари ножем в область життєво важливих органів. Спосіб та мотив нанесення тілесних ушкоджень свідчать про невиправдану агресію ОСОБА_7 , який є небезпечним для оточуючих. Також вказує, що судом не надано належної оцінки факту неодноразового попереднього притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних з настанням смерті. Звертає увагу, що обвинувачений наполегливо прагне вести незаконний, асоціальний спосіб життя, оскільки жодні попередньо застосовані санкції у виді позбавлення волі не призвели до бажаних результатів у виді формування належної соціальної поведінки.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, дослідивши за клопотанням прокурора відомості про особу обвинуваченого, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Оцінюючи вимоги апеляційних скарг обвинуваченого і його захисника про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
порушено правила підсудності;
у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
У апеляційних скаргах обвинувачений і його захисник не зазначили про допущення судом першої інстанції будь-якого порушення з числа вказаних в ч.1 ст.415 та п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст.412 КПК України.
За результатами апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що передбачені законом підстави для скасування вироку суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції відсутні.
Не зважаючи на відсутність в апеляційних скаргах обвинуваченого і його захисника вимог щодо скасування вироку та закриття кримінального провадження з підстав недоведеності обвинувачення, колегія суддів визнає за необхідне в порядку ч.2 ст.404 КПК України вийти за межі апеляційних вимог та розглянути доводи апеляційних скарг про недопустимість доказів та недоведеність висунутого ОСОБА_7 обвинувачення.
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав (технічна фіксація судового засідання від 20.12.2022), що 1 січня 2021 року поблизу станції метро «Лівобережна» зустрівся із своїм знайомим на прізвисько ОСОБА_14 , разом з яким відвідав заклад з ігровими автоматами, де були протягом 2 діб. ІНФОРМАЦІЯ_3 вони залишили цей заклад та приблизно о 3 годині того ж дня до них приєднались двоє знайомих ОСОБА_14 , щоб продовжити святкувати новий рік. Одного з них звали ОСОБА_15 , а іншого - ОСОБА_16 . Їх обох він раніше не знав. Спочатку посиділи в кафе, а потім, приблизно о 16.30 годині, поїхали на квартиру, яка знаходилась на Троєщині. Кому належала вказана квартира та за якою адресою вона знаходилась - він не знає. ОСОБА_14 і ОСОБА_16 одразу ж пішли до квартири, а він з ОСОБА_15 пішов у магазин, де ОСОБА_17 придбав пляшку віскі. Прийшовши на квартиру, де вже були ОСОБА_14 і ОСОБА_16 , вони продовжили святкувати новий рік та вживати алкогольні напої. Через деякий час вони вирішили розходитись та ОСОБА_14 нагадав, що раніше обіцяв його ( ОСОБА_7 ) знайомим дівчатам косметику у подарунок. ОСОБА_14 зібрав у рюкзак обіцяні речі та передав їх йому. Також ОСОБА_16 дав йому сумку з якимись речами та попросив винести на вулицю. ОСОБА_14 викликав таксі, після чого приблизно о 18.00-18.30 він вийшов з квартири з рюкзаком, який йому дав ОСОБА_14 , та двома сумками, одна з яких належала йому, а інша ОСОБА_16 . Він чекав таксі близько 20-30 хвилин. Тим часом ОСОБА_14 і ОСОБА_16 також вийшли на вулицю, при цьому ОСОБА_14 ніс із собою телевізор, а ОСОБА_16 якусь сумку. Усі втрьох вони сіли у таксі та поїхали в напрямку станції метро «Лівобережна», де він з ОСОБА_16 вийшли, а ОСОБА_14 поїхав далі. Він з ОСОБА_16 одразу ж пішли до ломбарду, де збули частину наявних у них речей. Одразу після цього він був затриманий працівниками поліції, а ОСОБА_16 відпустили. Під час перебування на квартирі ніяких конфліктів не відбувалось, обстановка була дружньою. За яких обставин загинув ОСОБА_17 та хто його убив, йому не відомо.
За результатами судового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про те, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 про непричетність до вчинення інкримінованих йому злочинів спростовуються, а винуватість доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами: показаннями потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , даними рапорту чергової частини Деснянського УПГУНП у м. Києві від 03.01.2021 року про прийом виклику поліції на місце події, даним рапорту оперативного чергового Деснянського УПГУНП у м. Києві від 03.01.2021 року, даними рапорту о/у ВКП Деснянського УПГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_22 , даними протоколу огляду місця події від 03.01.2021 року та відеозапису проведення даного огляду та фототаблицею, даними протоколу огляду місця події від 03.01.2021 року та відеозапису проведення даного огляду та фототаблицею, даними Акту про пожежу від 03.01.2021 року,даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.01.2021 року, з відеозаписами, даними роздруківок спеціального технічного приладу «Drager Alkotest 6820», даними рапорту старшого о/у ВКП Деснянського УКПГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_23 , даними протоколу огляду місця події від 04.01.2021 року із фото таблицею, даними відеозапису з камер відео спостереження з приміщення першого під'їзду будинку АДРЕСА_4 , даним протоколу огляду предмету від 04.01.2021 року,даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.01.2021 року,даними протоколу пред'явлення трупа для впізнання від 06.01.2021 року, даними відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, котрі здійснювали виїзд 03.01.2021 року на виклик за адресою: АДРЕСА_5 , даними повідомлення КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 21.01.2021 № 100/Б,даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.01.2021 року,даними примусового відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 26.01.2021 року,даними протоколу огляду місця події від 14.01.2021 року з фототаблицею,даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/6355-ПТ, даними висновків експерта № 022-7-50-2021 від 31.03.2021 року та № 021-50-2021 від 30.03.2021, даними висновку експертного дослідження № 061-65-2021 від 15.02.2021, даними висновку експертного дослідження № 072-8-2021 МК від 12.02.2021, даними висновку експертного дослідження № 051-101-2021 від 13.01.2021, даними висновку експертного дослідження № 082-30-2021 від 13.01.2021, даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/6236-БД від 18.06.2021, даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/5692-БД від 24.05.2021, даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/5703-БД від 18.06.2021, даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/5694-БД від 18.06.2021, даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/5698-БД від 19.05.2021, даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/5711-БД від 24.05.2021, даними висновку експерта № 081-65-2021 від 12.03.2021, даними висновку експерта № 081-64-2021 від 10.03.2021, даними, отриманими від ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар», даними висновку експерта № 2065/21 від 17.06.2021, даним протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 з фототаблицею, даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 року з фототаблицею, даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 з фототаблицею, даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 з фотознімками, даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 з фотознімками, даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 з фотознімками, даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 року з фотознімками, даними протокол пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 з фотознімками, даними протокол пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021з фотознімками, даними протокол пред'явлення речей для впізнання від 23.06.2021 з фотознімками, даними протоколу огляду предмету від 23.06.2021 року, даними висновку експерта № 2087/21 від 22.06.2021 року, даними висновку експерта № 2117/21 від 23.06.2021 року, даними судово-психіатричного експерта № 75 від 09.02.2021 року.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг захисника та обвинуваченого про те, що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення не доводиться зібраними у справі доказами з таких причин.
Як вбачається з протоколу огляду відеозапису камер відеоспостереження з під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_6 , ОСОБА_10 і ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 о18.29 год. разом зайшли до під'їзду, разом сіли у ліфт, піднялись на дванадцятий поверх, а того ж дня о 21.27 год. ОСОБА_7 вийшов з ліфту та пішов з будинку. При цьому, коли ОСОБА_7 заходив до будинку у нього була з собою одна сумка, а коли виходив - мав при собі дві повні сумки.
З показань свідка ОСОБА_21 , які він давав суді першої інстанції, вбачається, що він проживає у першому під'їзді будинку АДРЕСА_6 . Саме він встановлював камери спостереження у під'їзді та контролював їх роботу. У зв'язку з пожежею у квартирі на 12 поверсі, яка трапилась ІНФОРМАЦІЯ_3, він показував працівникам поліції відео з камер спостереження. Час на камерах показував на годину більше, оскільки він не переводив його з літнього часу на зимній.
Наведені відомості дають підстави вважати, що ОСОБА_10 і ОСОБА_7 зайшли до під'їзду будинку ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17.29 год, а о 20.27 год. ОСОБА_7 вийшов з під'їзду на вулицю.
Відповідно до відомостей, які містяться в матеріалах кримінального провадження (т.3 а.с. 13-14), повідомлення про задимлення у квартирі АДРЕСА_2 надійшло до Деснянського УП ГУ НП в м. КиєвіІНФОРМАЦІЯ_3 о 20.40 год., тобто через 13 хвилин після того, як ОСОБА_7 вийшов з під'їзду.
Свідки ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , які обіймали посади інспектора ДСНС і пожежника ДСНС відповідно, повідомили суд, що прибули до квартири АДРЕСА_2 для гасіння пожежі. Під час гасіння на кухні квартири було виявлено труп чоловіка, який не був обгорілий. Пожежа була у спальні, горіло ліжко. Пожежники винесли труп на загальний балкон поверху та продовжили гасіння пожежі. На трупі і у квартирі були сліди крові.
Відповідно до протоколу огляду однокімнатної квартири АДРЕСА_2 від 03.01.2021на кухні на дивані і на підлозі виявлено сліди крові. У кімнаті виявлено сліди пожежі.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.01.2021 та відеозапису до нього на балконі загального коридору дванадцятого поверху будинку АДРЕСА_4 було виявлено труп чоловічої статі з колото-різаними ранами грудей та живота, на передній поверхні правого стегна, на внутрішній поверхні лівого стегна. Труп одягнутий у светр, труси і шкарпетки. Пошкодження у вигляді розрізів на светрі відповідають ушкодженням на тілі.
Відповідно до повідомлення КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 21.01.2021 № 100/Б та копії карти виїзду швидкої медичної допомоги № 1362\А (т.3 а.с. 131-132)ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов виклик про те, що на балконі біля ліфта будинку АДРЕСА_4 знаходиться труп чоловічої статі. Прибувши на місце бригада екстреної медичної допомоги о 20.54 год. констатувала біологічну смерть особи чоловічої статі.
Відповідно до протоколу пред'явлення трупа для впізнання від 06.01.2021 було встановлено що загиблим є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з висновками експертів № 022-7-50-2021 від 31.03.2021 та № 021-502021 від 30.03.2021 при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено:
вертикальну колото-різана рану на рівні 8-го ребра по середньо-ключичній лінії зліва з пошкодженням по ходу ранового каналу нижньої долі лівої легені;
колото-різана рану на рівні 5-ого ребра по навкологрудинній лінії зліва з пошкодженням по ходу ранового каналу передньої стінки лівого шлуночка серця;
колото-різана рану на рівні 4-ого міжребір'я на фоні грудини з пошкодженням по ходу ранового каналу передньої стінки висхідного відділу дуги аорти;
колото-різана рану на рівні 6-го ребра по навкологрудинній лінії справа з пошкодженням по ходу ранового каналу середньої долі правої легені;
колото-різана рану на рівні 7-го ребра в 1 см. правіше навкологрудинної лінії справа, що проникає у праву плевральну порожнину;
колото зрізана рану на рівні 7-го ребра в 1 см. лівіше середньо-ключичній лінії справа з пошкодженням по ходу ранового каналу середньої долі правої легені;
колото-різана рану на рівні 7-го ребра у 3 см. вперед від правої передньо-пахвинної лінії з пошкодженням по ходу ранового каналу правої долі печінки;
колото-різана рану на передній черевній стінці по середній лінії у 3,5 см. вище пупка з пошкодженням по ходу ранового каналу брижі тонкої кишки;
колото-різана рану на передньо-зовнішній поверхні правого стегна на межі нижньої та середньої його третин;
колото-різана рану на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна у середній його третині,
які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_10 настала у проміжок часу від 19.30 до 20.30 ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті множинних колото-різаних поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.
Усі зазначені ушкодження виникли від колюче-ріжучого одностронньо-гострого предмету типу клинка ножа.
Усі виявлені проникаючі колото-різані рани виникли за короткий час до настання смерті (до 20-30 хвилин).
Наявність кіптяви на обличчі ОСОБА_10 свідчить про перебування тіла у задимленому приміщенні, проте відсутність кіптяви у дихальних шляхах та відсутність карбоксигемоглобіну у крові вказує на те, що на момент виникнення пожежі ОСОБА_10 був мертвий.
З показань свідка ОСОБА_20 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи оперуповноваженим Деснянського УП ГУНП у м. Києві, прибув на виклик до квартири АДРЕСА_2 , де під час гасіння пожежі пожежниками було виявлено труп з ножовими пораненнями. В ході перегляду відеозаписів з камер спостереження, які були розміщені у під'їзді, було встановлено підозрювану особу, яка виходила з під'їзду з дорожніми сумками. В районі станції метро «Лівобережна» побачили вказану особу та затримали її та доставили до відділку поліції. Підозрюваний перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до рапортів від 03.01.2021 на ім'я начальника Деснянського УП ГУНП у м. Києві (т.3 а.с. 43, 53) оперуповноважені Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_24 , ОСОБА_20 і заступник начальника ВКП ОСОБА_25 04.01.2021 в 00 год. 00 хв. затримали підозрюваного ОСОБА_7 та доставили до Деснянського СВ ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Драйзера 9-Б.
Відповідно до протоколу затримання підозрюваної у вчиненні злочину особи від 04.01.2021 та відеозапису до нього слідчий Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_26 в 03 год. 42 хв. затримав ОСОБА_7 та під час особистого обшуку з участю захисника і понятих вилучив у ОСОБА_7 речі, серед яких - мобільний телефон марки «Redмі» моделі M1901F7G, стосовно якого затриманий заявив, що його підкинули поліцейські,мобільний телефон марки «Samsung» серійний номер НОМЕР_1 із слідами речовини бурого кольору на корпусі, стосовно якого затриманий заявив, що він належить йому, а також штани чорного кольору і кросівки чорного кольору з підошвою білого кольору, у які був одягнутий затриманий та на яких слідчим було виявлено сліди речовини бурого кольору. Усі вилучені речі були поміщені слідчим у сейф-пакети, герметично упаковані, опечатані та підписані учасниками процесуальної дії.
З відеозапису вказаної процесуальної дії також вбачається, що поряд із затриманим в приміщенні службового кабінету на підлозі знаходяться дві сумки.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.01.2021, слідчий Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_26 в 05 год. 10 хв. в приміщенні службового кабінету № 4 Деснянського СВ ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Драйзера 9-Б, виявив спортивну сумку синього кольору із вставками червоного кольору, сумку чорного кольору із вставками синього кольору, у яких знаходились спортивні штани чорного кольору, шкіряна куртка чорного кольору, джинсові штани сірого кольору марки «Levis 511 Slim», кофта чорного кольору марки «Essentials», футболка білого кольору марки «Club JU», шорти чорного кольору з малюнком у вигляді різнокольорових квадратів марки «Volcom», футболка-поло чорного кольору марки «Craft», футболка білого кольору марки «Fire trap», футболка синього кольору марки «Adidas», футболка чорного кольору із вставками синього кольору марки «Club JU», штани чорного кольору, шорти сірого кольору із вставками чорного кольору марки «Club JU», футболка чорного кольору марки «O'stin», кофта темно-синього кольору марки «Tom Tailor», пульт радіоуправління чорного кольору, ремінь коричневого кольору з металевою пряжкою з надписом «Vintage Super Dry», будівельне приладдя, малярний скоч, рулетка, зарядний пристрій чорного кольору, аудіо система чорного кольору марки «Logitech», пристрій електронний в металевому корпусі синього кольору з написом «Laser Stage Lightning», кофта чорного кольору з полосами сірого та темно-сірого кольору на передній частині кофти марки «House», футболка сірого кольору з малюнком у вигляді «Хот-догів» та написами «Hot dog story» марки «Fiesus», спідниця в сіро-синю смужку марки «Hollister», спідниця чорного кольору марки «H&M», жіноча сумочка коричневого кольору, кофта чорного кольору з капюшоном, косметичка червоного кольору з написом «Make up», в середині якої засоби гігієни, косметичка чорного кольору, в середині якої косметичні та лікарські засоби.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-21/6236-БД (т.3 а.с.214-223) на вилученому у ОСОБА_7 під час затримання мобільному телефоні марки «Samsung» серійний номер НОМЕР_1 виявлені клітини та кров людини, генетичні ознаки яких є змішаними і містять генетичні ознаки зразка букального епітелія ОСОБА_7 і ознаки зразка крові ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-21/6235-БД (т.3 а.с.206-212) на вилученому у ОСОБА_7 під час затримання мобільному телефоні марки «Redмі» моделі M1901F7G виявлені клітини та кров людини, генетичні ознаки яких є змішаними і містять генетичні ознаки більш ніж двох осіб, які непридатні для ідентифікації.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-21/5703-БД (т.4 а.с.2-13) на вилучених у ОСОБА_7 під час затримання кросівках з підошвою білого кольору виявлені клітини та кров людини, генетичні ознаки яких є змішаними і містять генетичні ознаки зразка букального епітелія ОСОБА_7 і ознаки зразка крові ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-21/5694-БД (т.4 а.с.15-25) на вилучених у ОСОБА_7 під час затримання штанах чорного кольору виявлені клітини та кров людини, генетичні ознаки яких містять генетичні ознаки зразка букального епітелія ОСОБА_7 і не містять ознаки зразка крові ОСОБА_10 .
З показань потерпілої ОСОБА_12 (технічна фіксація судового засідання від 22.09.2022) вбачається, що вона познайомилась з ОСОБА_10 приблизно за два місяці до його смерті та між ними склались близькі стосунки. Періодично вона проживала в квартирі АДРЕСА_2 , яку орендував ОСОБА_10 . У зв'язку із цим в квартирі були її речі, і зокрема: сумка, одяг, косметика, предмети гігієни. ОСОБА_10 користувався телефоном марки «Redмі». Востаннє бачила ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 17.00 годині, коли він приїжджав до місця її роботи у ТЦ «Комод». Підтвердила результати пред'явлення їй для впізнання речей, яке мало місце під час досудового розслідування.
Під час досудового слідства потерпілій ОСОБА_12 було пред'явлено для впізнання речі, вилучені у ОСОБА_7 під час затримання за підозрою у вчиненні злочину, а також речі, вилучені під час огляду сумок, які були у ОСОБА_7 на час затримання. Потерпіла ОСОБА_12 впізнала мобільний телефон марки «Redмі», спортивну сумку із вставками синього кольору, спортивні штани чорного кольору, шкіряну куртку чорного кольору, як речі, які належали ОСОБА_10 .Також потерпіла ОСОБА_12 впізнала футболку сірого кольору з малюнком у вигляді «Хот-догів» та написами «Hot dog story», жіночу сумочку коричневого кольору,кофту чорного кольору з полосами сірого та темно-сірого кольору на передній частині кофти,косметичку червоного кольору,спідницю в сіро-синю смужку як речі, які належали їй та які вона залишила за місцем проживання ОСОБА_10 .
З показань потерпілого ОСОБА_13 (технічна фіксація судового засідання від 11.08.2022) вбачається, що він є власником квартири АДРЕСА_2 , яку з серпня 2020 року нього орендував ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 йому зателефонували та повідомили, що у квартирі дим. Він одразу ж зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_10 ( НОМЕР_2 ). Думаючи, що він говорить з ОСОБА_10 , запитав, що трапилось. Почув відповідь, що випивали вдвох, однак інший почав поводити себе неадекватно різав собі руки і ноги. Він негайно виїхав на квартиру, а по прибуттю побачив, що ОСОБА_10 мертвий та зрозумів, що по телефону ОСОБА_10 розмовляв якийсь інший чоловік. Він спробував зателефонувати на номер телефона ОСОБА_10 ще раз, однак абонент не відповідав.
З наявних в матеріалах кримінального провадження відомостей, вбачається, що потерпілий ОСОБА_13 користується номером телефону НОМЕР_3 (заява потерпілого, т.3 а.с.40).
З отриманих на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.05.2021 у ПРАТ «ВФ Україна» відомостей щодо дати, часу і тривалості з'єднань, місця перебування абоненту з номером НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_10 (т.4 а.с. 86-96), вбачається, що потерпілий ОСОБА_13 зателефонував на номер телефону, яким користувався ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20.42 год., тривалість з'єднання становила 1 хв. 14 сек. В подальшому потерпілий ОСОБА_13 зателефонував на номер телефону, яким користувався ОСОБА_10 , ще раз - 22.02 год., однак розмови не відбулась
Наведені дані повністю узгоджується з показаннями ОСОБА_13 щодо обставин здійснення ним двох дзвінків на належний ОСОБА_10 номер мобільного телефону та спілкування з невідомою особою після того, як йому стало відомо про пожежу у належній йому квартирі.
Надані ПРАТ «ВФ Україна» відомості щодо місця перебування абоненту з номером НОМЕР_2 дають підстави вважати, що користувач телефону до 20.42 год знаходився в зоні дії ретранслятора, розташованого на проспекті Шухевича, 18 в м. Києві; о 22.01 год. в зоні дії ретранслятора, розташованого на вул. Чернігівський, 51 в м. Києві; з 22.37 год. до 00.00 год. в зоні дії ретранслятора, розташованого на вул. Р. Окипної, 2 в м. Києві, що узгоджується з показаннями обвинуваченого стосовно маршруту його переміщення по місту після виходу з будинку, де мешкав ОСОБА_10 , а також наявним в матеріалах справи даним про місце його затримання працівниками поліції.
Наведені дані спростовуються твердження ОСОБА_7 про те, що належний потерпілому мобільний телефон марки «Redмі» номером НОМЕР_2 йому підкинули працівники поліції під час затримання, та доводить що саме він заволодів вказаним телефоном за місцем проживання ОСОБА_10 , відповів на дзвінок ОСОБА_13 , якому під час телефонної розмови повідомив неправдиві відомості про спричинення ОСОБА_10 ножових поранень самому собі.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-21/6355-ПТ осередок пожежі, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартирі АДРЕСА_2 , знаходиться в правій частині житлової кімнати, а саме на ліжку. Ймовірними версіями причин виникнення пожежі є:
- виникнення пожежі від джерел відкритого вогню (полум'я сірника, термічна дія від необережно кинутого тліючого тютюнового виробу);
- виникнення пожежі внаслідок занесення стороннього джерела запалювання (підпал).
Вартість викрадених з квартири речей та вартість пошкодженого під час пожежі майна встановлено висновками експертів №2087/21 від 22.06.2021, № 2117/21 від 23.06.2021, № 2065/21 від 17.06.2021.
Наведені докази спростовують твердження обвинуваченого про непричетність до вчинення вбивства ОСОБА_10 , викрадення з орендованої ним квартири належного ОСОБА_10 і ОСОБА_12 майна та підпалу належної ОСОБА_13 квартири.
Про причетність ОСОБА_7 до вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 свідчить наявність на кросівках, в які він був одягнутий, та на належному йому мобільному телефоні марки «Samsung» серійний номер НОМЕР_1 крові людини, яка містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_10 .
Причетність ОСОБА_7 до вчинення викрадення майна ОСОБА_10 і потерпілої ОСОБА_12 доводиться протоколом огляду відеозаписів камер відеоспостереження за під'їздом № 1 будинку АДРЕСА_6 , а також результатами затримання ОСОБА_7 і вилучення у нього речей, а також показаннями потерпілої ОСОБА_12 щодо переліку викраденого майна та результатами пред'явлення їй речей для впізнання.
Факт вчинення ОСОБА_7 до вчинення підпалу належної ОСОБА_13 квартири доводиться тим, що час виникнення пожежі в квартирі за місцем проживання ОСОБА_10 та час уходу ОСОБА_7 з вказаної квартири співпадають.
Висновки експертів № 022-7-50-2021 від 31.03.2021 та № 021-502021 від 30.03.2021 в тій частині, що на час виникнення у квартирі пожежі ОСОБА_10 вже був мертвий, у сукупності з наведеними вище відомостями щодо часу виходу ОСОБА_7 з будинку та часу виникнення пожежі дають підстави вважати, що вбивство потерпілого відбулось до того, як ОСОБА_7 залишив місце проживання потерпілого, що вочевидь зумовлює наявність у обвинуваченого мотиву для підпалу- приховування слідів вчиненого ним особливо тяжкого злочину, а саме умисного вбивства орендаря вказаної квартири ОСОБА_10 та подальшого викрадення майна, належного ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
Твердження обвинуваченого про те, що між ним та обвинуваченим не було жодних конфліктів та після дружнього спілкування він пішов з квартири, залишивши ОСОБА_10 у квартирі живим і неушкодженим спростовується, а також твердження про присутність у квартирі інших осібне підтверджуються дослідженими у справі доказами.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що затримання ОСОБА_7 проведено з порушеннями та за умов, які не виключали здійснення будь-яких незаконних дій щодо нього, є необґрунтованими та спростовуються показаннями свідка ОСОБА_20 та рапортами працівників поліції, які здійснювали затримання підозрюваного безпосередньо після вчинення ним злочину за сукупністю очевидних ознак, які вказують що саме ця особа могла вчинити злочин.
Вказані рапорти не є доказами винуватості, однак і суд першої інстанції і апеляційний суд вправі давати їм оцінку як документам службової звітності для з'ясування обставин фактичного затримання ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні злочину та перевірки законності такого затримання.
На думку апеляційного суду, фактичне затримання ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні злочину, його доставка до приміщення Деснянського УП ГУНП у м. Києві та проведена слідчим процесуальна процедура затримання ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні злочину та його особистого обшуку в порядкуст.208 КПК України відбулись у відповідності з вимогами закону.
Колегія суддів не вбачає в отриманні відеозапису з камер відеоспостереження під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_6 на підставі листа слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_26 , оскільки саме цей слідчий здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні та був особою, уповноважено збирати докази.
Відповідно до ч.2 ст.93 КК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ст.99 КПК України до документів відносяться матеріали відеозаписів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, отримання слідчим Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_26 матеріалів відеозапису відбулось у передбачений законом спосіб шляхом витребування документів від організації - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маяковського 1-В».
Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість висновків експертів як доказів через те,що проведення всіх експертиз відбулося без повідомлення обвинуваченого та ознайомлення його з документами та зразками, є незрозумілими та не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.
Колегія суддів визнає непереконливими доводи апеляційної скарги захисника про неповноту та упередженість суду першої інстанції, який відмовив стороні захисту у виклику і допиті свідків, оскільки під час апеляційного розгляду сторона захисту не змогла довести існування конкретних осіб, яким відомо про фактичні дані, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Також колегія суддів не вбачає порушень закону у тому, що прокурор відмовився від допиту усіх свідків, вказаних у реєстрі матеріалів досудового розслідування, оскільки перелік і обсяг доказів, які підлягають дослідженню в суді першої інстанції, визначається стороною кримінального провадження, яка їх подає.
Доводи апеляційної скарги захисника про порушення процедури пред'явлення предметів для впізнання свідку ОСОБА_12 колегія суддів визнає безпідставними,оскільки згідно із ч.2 ст.229 КПК України усі речі пред'являлись для впізнання в числі однорідних речей. При цьому ОСОБА_12 пояснювала за якими ознаками впізнала речі.
Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість як доказу протоколу пред'явлення фотокарток особи для впізнання свідку ОСОБА_12 , оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутній відповідний процесуальний документ та будь-які посилань на нього у вироку суду немає.
Разом з тим, вирок суд містить посилання як на доказ винуватості на протокол про пред'явлення свідку ОСОБА_27 особи для впізнання за фотокартками (т.3 а.104-106). Колегія суддів визнає вказаний доказ недопустимим, оскільки свідок ОСОБА_27 судом першої інстанції не допитувалась та не дала жодних показань щодо обставин, які їй відомі у цьому кримінальному провадженні, не пояснила як саме особа, яку вона впізнала, причетна до подій, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні.
Також колегія суддів визнає недопустимим доказом показання оперуповноваженого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 , щодо обставин затримання ОСОБА_7 в тій частині, в якій він повідомив суд про визнання ОСОБА_7 під час затримання своєї причетності до вбивства ОСОБА_10 , оскільки відповідно до ч.7 ст.97 КПК України у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються співробітником оперативного підрозділу під час здійснення ним кримінального провадження.
Проте визнання судом апеляційної інстанції цих доказів недопустимими не вплинули на правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки його винуватість в повній мірі доводиться іншими належними та допустимими доказами, якими суд обґрунтував оскаржуваний вирок.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції або закриття кримінального провадження з підстав визначених п.п. 2, 3 ч.1 ст.284 КПК України за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання за п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді 13 років позбавлення волі, суд першої інстанції не врахував належним чином ступінь тяжкості вчиненого злочину, який характеризується прямим умислом на спричинення смерті потерпілому, винятково небезпечним характером та жорстокістю застосованого насильства, має найвищий ступінь суспільної небезпечності та призвів до незворотних наслідків у вигляді смерті людини, відзначається абсолютною зневагою до життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю та невід'ємним правом людини.
Також судом першої інстанції не враховано належним чином відсутність обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, негативні дані про особу обвинуваченого, який раніше тричі засуджувався за вчинення злочинів, в тому числі двічі за вчинення злочинів, які призвели до смерті людей.
Так, вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 16.02.2006 ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст.289 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком.
Під час іспитового строку ОСОБА_7 вчинив умисно вбивство людини, за яке його засуджено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2007 за ч.1 ст.115 КК України із застосуванням положень ст.71 КК України до остаточного покарання у виді 8 року позбавлення волі.
19 квітня 2013 року ОСОБА_7 було звільнено з місць позбавлення волі умовно-достроково та протягом невідбутої частини покарання 25 травня 2014 року ОСОБА_7 знову скоїв тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть людини, за який його було засуджено вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 14.04.2016із застосуванням положень ст.71 КК України до остаточного покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Після звільнення з місця позбавлення волі 13.05.2019 протягом строку погашення судимостей за попередніми вироками ОСОБА_7 на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, за які його засуджено оскаржуваним вироком, в тому числі - умисне вбивство людини.
Неналежне врахування судом першої інстанції ступеню тяжкості вчиненого злочину та даних про особу обвинуваченого призвело до безпідставного призначення ОСОБА_7 за п.13 ч.2 ст.115 КК України покарання, яке за своїм видом є явно несправедливим через м'якість.
Тому вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з постановленням в цій частині судом апеляційної інстанції нового вироку, яким ОСОБА_7 слід призначити більш суворий вид покарання в межах санкції ч.2 ст.115 КК України.
Відповідно до ст.64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
На думку колегії суддів, дані про особу обвинуваченого,ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дають підстави вважати, що призначення ОСОБА_13 за п.13 ч.2 ст.115 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк не матиме належного виховного впливу на нього та не забезпечить безпеку людей і суспільства після його звільнення з місць позбавлення волі.
Необхідність довічної ізоляції ОСОБА_13 від суспільства обумовлюється особливими обставинами, які збільшують ступінь тяжкості вчиненого злочину та обтяжують покарання, а також винятковою небезпечністю винної особи.
З огляду на усі дані, які підлягають врахуванню при призначенні покарання у відповідності до положень ст. 65 КК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому за п.13 ч.2 ст.115 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
При призначенні покарання за сукупністю злочинів колегія суддів відповідно до положень ч.2 ст.70 КК України застосовує принцип поглинення меншу суворого покарання більш суворим.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 31.01.2023 щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.
Постановити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання:
- за п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі;
- за ч.1 ст.185 КК України у виді 2 років обмеження волі;
- за ч.2 ст.194 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.72, ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначити остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
В іншій частині вирок Деснянського районного суду м. Києва від 31.01.2023 щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3