Справа № 752/12364/22
Провадження № 11-кп/824/2242/2024 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1
13 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 ,-
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 листопада 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Таке рішення, суд мотивував тим, що ризики та обставини, передбачені ст.ст. 177 - 178 КПК України, що існували на момент обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшились і не припинили свого існування. Окрім цього, судом врахована тяжкість кримінального правопорушення, поставленого у вину ОСОБА_5 та фактичні обставини його вчинення. Вказані обставини, на думку суду, свідчили про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, запобіганню яким, здатний лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року та постановити нову, якою обрати обвинуваченій запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник обвинуваченої зазначає, що існували підстави для відмови в задоволенні клопотання прокурора, так як заявлені в клопотанні по відношенню до обвинуваченої ризики, встановлені ст. 177 КПК України були відсутні.
До того ж, в клопотанні взагалі відсутні посилання на об'єктивні докази, що підтверджували б наявність ризиків, зокрема незаконного перетину кордону обвинуваченою чи знищення або спотворення будь-яких речей, які мають істотне значення для кримінального провадження. Заявлений ризик, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, взагалі є нелогічним, оскільки обвинувачена ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, вину не визнає та має намір відстоювати свою позицію.
Судом не взято до уваги наявність міцних соціальних зв'язків, а також наявність на її утриманні матері похилого віку, яка потребує постійного нагляду, а також відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували її намір ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Також, захисник вказує, що згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. В свою чергу ч. 2 ст. 111 КК України не відноситься до переліку зазначеного у ч. 4 ст. 183 КПК України.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 подала доповнення до апеляційної скарги в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року та постановити нову, якою обрати обвинуваченій запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
13.02.2024 до Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про розгляд апеляційної скарги без участі захисника та обвинуваченої.
Прокурор, будучи належним чином повідомленими про судовий розгляд до суду не з'явився.
Відповідно до ч.4 ст.4221 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, захисником обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 порушене питання про скасування оскаржуваної ухвали. Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала судом першої інстанції була постановлена 27.09.2023, строк тримання обвинуваченої під вартою був визначений до 25.11.2023. На день розгляду справи судом апеляційної інстанції ухвала Печерського районного суду міста Києва від 27.09.2023 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 до 25.11.2023 фактично втратила чинність, висновки, які були зроблені у цій ухвалі, на сьогоднішній час втратили своє юридичне значення, що указує на неможливість скасування цієї ухвали судом апеляційної інстанції.
Необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд першої інстанції мотивував наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
За своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій (поведінки підозрюваного, обвинуваченого), перелік яких визначений ч.1 ст.177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах, про імовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у одним із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому. Проте, існування можливості такої протидії на майбутнє, повинно підтверджуватися доказами станом на момент ухвалення відповідного рішення. Це твердження знайшло своє підтвердження у ряді статей діючого КПК України. Зокрема, аналіз положень ч.2 ст.177, ч.1 ст.194, ч.1 ст.196, ч.3 ст. 199 КПК України дає підстави стверджувати те, що як у випадку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і у випадку продовження строку дії цього запобіжного заходу, суд вирішує питання про існування ризиків станом на час ухвалення відповідного рішення. У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що перевірка висновків суду першої інстанції про існування того чи іншого ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України, можлива лише під час дії ухвали про застосування запобіжного заходу чи продовження строку тримання під вартою, тобто у час, коли ці ризики дійсні та існує реальна можливість перевірки їх існування. Та обставина, що станом на час розгляду справи оскаржувана ухвала втратила чинність унеможливлює скасування цієї ухвали, що указує на необґрунтованість вимог захисника в частині скасування цієї ухвали. Колегія суддів також зважає на те, що у відповідності із вимогами ст. 407 КПК України, до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги відноситься прийняття рішення пов'язаного виключно із втручанням у судове рішення шляхом його зміни чи скасування або невтручання, шляхом залишення цього рішення без змін. Цією нормою закону не передбачено можливості встановлення будь-яких фактів, констатації порушень закону, тощо без прийняття апеляційним судом свого рішення щодо рішення суду першої інстанції. У зв'язку із цим, за відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення, як такого яке втратило чинність, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити будь-яке рішення щодо тих обставин, які наведені апелянтом у апеляційній скарзі.
Колегія судів зважає і на те, що нормами КПК України не передбачається можливості залишення апеляційної скарги без розгляду. Наведені вище обставини не дають також підстав для закриття апеляційного провадження.
Із урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 27.09.2023 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , а тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу захисника без задоволення, а зазначену ухвалу - без змін.
Керуючись ст. 376, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 вересня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3