27 лютого 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/9822/22
Провадження № 22-ц/4815/249/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н.М.,
суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа без самостійних вимог - Служба у справах дітей виконавчого комітету
Рівненської міської ради
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року у складі судді Кучиної Н. Г., ухвалене в м. Рівне,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача адвоката Курганської Олени Вікторівни про розподіл судових витрат, понесених за надання професійної правничої допомоги у справі № 569/9822/22.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки рішенням суду по суті спору, ухваленим 20 листопада 2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, то, відповідно до вимог до ч.3 ст. 133, ч.1, 2 ст. 137, п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати позивача на правничу допомогу покладаються на позивача та не підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Вважаючи додаткове рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи,
ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок місцевого суду про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вважає незаконним рішення суду по суті спору, яке ним оскаржене в апеляційному порядку, а свій позов таким, що підлягає до задоволення. Просив суд скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та стягнути на його користь понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовлено.
01 грудня 2023 року представник позивача адвокат Курганська О. В. звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати (в тому числі витрати на професійну правничу допомогу), пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено вище, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року вказане рішення залишене без зміни.
Враховуючи, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року, яке після апеляційного перегляду залишене без зміни і набрало законної сили, відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог, то у відповідності до положень ч.3 ст. 133, ч.1, 2 ст. 137, п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати позивача на правничу допомогу покладаються на позивача та не підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви представника позивача адвоката Курганської Олени Вікторівни про розподіл судових витрат, понесених за надання професійної правничої допомоги у справі № 569/9822/22, у зв'язку з чим додаткове рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 лютого 2024 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Боймиструк С. В.