Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6510/20 Головуючий у 1-й інст. Шалота К.В.
Категорія 8 Доповідач Трояновська Г. С.
29 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/6510/20 за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про зміну розмірів часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок, виділ нерухомого майна в натурі, зобов'язання вчинити певні дії, внесення змін до державних реєстрів
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2023 року, постановлену під головуванням судді Шалоти В.В. у м. Житомирі,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із позовними вимогами до ОСОБА_3 про зміну розмірів часток сторін у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виділ у власність сторін нерухомого майна в натурі, зобов'язання вчинити певні дії, внесення змін до ряду державних реєстрів щодо перерозподілу часток спірного житлового будинку.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 05.08.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_1 ) до ОСОБА_3 про зміну розмірів часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок, виділ нерухомого майна в натурі, зобов'язання вчинити певні дії, внесення змін до державних реєстрів у справі №296/6510/20 - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду. Вважає, що суддя невірно порахував судовий збір, а в заяві про збільшення позовних вимог чітко вбачаються докази, на які посилається позивач.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання заявником вимог статті 175 ЦПК України щодо форми та змісту заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду через несплату судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що судом надано достатньо можливостей та часу для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалах суду від 05.08.2022 та від 23.05.2023, надання доказів сплати судового збору, що навіть перевищує строк, який просила надати представник ОСОБА_2 у клопотанні від 05.06.2023, однак ОСОБА_2 чи її представник недоліки позовної заяви не усунули, позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам, передбаченим статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, суду не надано доказу на підтвердження оплати судового збору в розмірі, визначеному в ухвалі від 23.05.2023.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за такої умови: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З наведених норм права вбачається, що за подання до суду позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір. Проте суд за клопотанням такого скаржника може зменшити йому розмір належного до сплати судового збору або звільнити його від сплати такого збору в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу цього скаржника, розстрочити або відстрочити сплату судового збору.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан (дохід) особи закон не містить, тому суд має встановити можливість сплатити судовий збір на підставі поданих заявником доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях (заявах) мають бути достатньо аргументовані.
Крім того, суду необхідно перевіряти наявність у заявника пільг щодо сплати судового збору, визначених, зокрема у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Із матеріалів справи вбачається, що у липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із позовними вимогами до ОСОБА_3 про зміну розмірів часток сторін у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виділ у власність сторін нерухомого майна в натурі, зобов'язання вчинити певні дії, внесення змін до ряду державних реєстрів щодо перерозподілу часток спірного житлового будинку.
18.08.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира у складі судді Сингаївського О.П. відкрито провадження у справі №296/6510/20, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У зв'язку із наявністю обставин, що унеможливлюють участь судді Сингаївського О.П. у розгляді справи №296/6510/20, відповідно до розпорядження керівника апарату Т. Яковишиної від 29.07.2022 №177, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи за наслідком якого для розгляду справи визначено головуючого суддю Шалоту К.В.
05.08.2022 ухвалою суду у складі головуючого судді Шалоти К.В. встановлено невідповідність позовної заяви вимогам пунктів 3, 5, 8 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
26.08.2022 представник ОСОБА_2 - адвокат Паруль Ю.О. подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої додала клопотання про залучення правонаступника, про визначення вартості позову, клопотання щодо інших недоліків та про зменшення судового збору.
23.05.2023 ухвалою суду у складі головуючого судді Шалоти К.В. залучено до розгляду справи ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Паруль Ю.О. про зменшення судового збору, надано ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду та одночасно роз'яснено позивачу наслідки неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
05.06.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Паруль Ю.О. надіслала через електронну систему "Електронний суд" клопотання щодо інших недоліків позовної заяви та клопотання про розстрочення сплати судового збору на 15 днів з дня відкриття провадження.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_1 ) залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали вказав, що клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Паруль Ю.О. про розстрочення сплати судового збору на 15 днів після винесення ухвали про відкриття провадження у справі є безпідставним. Також зазначив, що оскільки провадження у справі відкрито ще ухвалою суду від 18.08.2020, а тому строк, який просить надати представник ОСОБА_2 вже пройшов, а доводи представника ОСОБА_2 про те, що її довіритель є безробітною та особою, яка перебуває у скрутному фінансовому положенні, що начебто є загальновідомою обставиною не відповідає вимогам ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки вказані обставини є такими, що підлягають доказуванню. Натомість належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що могли б вказувати на такий майновий стан, що міг би бути підставою для розстрочення, відстрочення чи звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за пред'явленим до суду позовом у даній справі, судом не встановлено.
Водночас, як свідчить зміст оскаржуваного судового рішення та матеріали справи, суд першої інстанції не вирішив заяву представника ОСОБА_2 - адвокат Паруль Ю.О. про розстрочення сплати судового збору.
Судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.
Місцевий суд порушив вищенаведені норми процесуального права та викладені в рішеннях ЄСПЛ загальні засади судочинства стосовно права особи на доступ до суду й обґрунтованості судового рішення, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання неподаною і повернення апеляційної скарги.
Позивач була позбавлена можливості дізнатись про результат розгляду її заяви про розстрочення сплати судового збору, та як наслідок, у випадку відмови у задоволенні такої заяви, не змогла сплатити судовий збір і усунути недоліки позовної заяви.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу від 22 грудня 2023 року, повинен був згідно з вимогами статей 185 ЦПК України розглянути подану заяву про розстрочення сплати судового збору у сукупності із доданими до неї документами і у випадку постановлення ухвали про відмову у задоволенні такої заяви повторно залишити позовну заяву без руху з наданням заявниці строку на усунення недоліків, а саме сплати судового збору. Далі направити таку ухвалу заявниці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання суду доказів його сплати. І лише у випадку отримання позивачкою ухвали суду і невиконання вимог цієї ухвали суду у строк, визначений судом - залишити позовну заяву без розгляду.
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у поставні від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/10939/22 (провадження № 12-53гс23).
Місцевий суд наведеного не врахував та не дотримався процедури, встановленої ЦПК України.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та беручи до уваги, що суд повинен вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду, з іншого боку, висновки суду першої інстанції є помилковими, а оскаржувана ухвала не може вважатись законною та обґрунтованою.
Отже, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Разом з тим, враховуючи, що позов ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , пред'явлено до суду у липні 2020 року, провадження у справі до цього часу не відкрито, у тому числі з причин процесуальної поведінки позивача, тому апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на частину 1 ст. 44 ЦПК України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 379, 381- 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з цього дня може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Судді