Справа № 296/12240/23 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.
Категорія 55 Доповідач Шевчук А. М.
29 лютого 2024 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Трояновської Г.С.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційними скаргами ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист цивільних прав та інтересів, відшкодування моральної шкоди
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними рішення, дії та бездіяльність ОСОБА_2 , які полягають у порушенні відповідачем вимог законодавства при підготовці та розгляді проєкту рішення Житомирської міської ради 49 сесії, 7 скликання від 20 червня 2019 року.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз'яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2023 року - без змін.
23 лютого 2024 року до апеляційного суду надійшло три апеляційні скарги ОСОБА_1 , в яких вона просить на підставі п.8 частини першої ст.374 ЦПК України скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року і ухвалити нове судове рішення, яким скасувати ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також постановити окремі мотивувальні ухвали, якими встановити юрисдикцію позовної заяви про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів незаконною відмовою мати не заборонені законом цивільні права, при розгляді проєкту рішення про відмову 49 сесії, 7 скликання від 20 червня 2019 року та зобов'язати Корольовський районний суд м.Житомира відновити форму позовної заяви з додатком, яка була подана до суду 04 грудня 2023 року.
Справа на запит суду надійшла 28 лютого 2024 року.
Дослідивши подані апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (ст.129 Конституції України).
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Зі змісту поданих апеляційних скарг вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується із постановою Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року та, посилаючись на положення п.8 частини першої ст.374 ЦПК України, просить її скасувати.
Відповідно до п.8 частини першої ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Дана норма зазначає про те, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково).
Такі випадки для апеляційної інстанції передбачені ст.ст.370,429 ЦПК України.
Зокрема, частиною першою ст.370 ЦПК України передбачено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може скасувати раніше прийняту постанову за результатом розгляду апеляційної скарги, поданою іншою стороною у справі, яка не була присутня під час апеляційного розгляду скарги.
Приймаючи до уваги зміст апеляційних скарг ОСОБА_1 , а також враховуючи приписи вищенаведених норм процесуального права, слід дійти висновку про відсутність правових підстав для застосування положень п.8 частини першої ст.374 ЦПК України, з урахуванням наведених вище обставин та вимог ст.370 ЦПК України.
У відповідності до частини другої ст.382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Наведене свідчить про те, що правом перегляду постанови Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року наділений суд касаційної інстанції у цивільних справах у складі Верховного Суду.
Згідно з ст.25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п.1 частини першої ст.389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
За таких обставин, у випадку непогодження з постановою суду апеляційної інстанції, зокрема, постановою Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, якою залишена без змін ухвала Корольовського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2023 року, учасник справи має право оскаржити її до Верховного Суду.
Оскільки на законодавчому рівні не врегулюваний порядок вирішення питань про відмову у відкритті провадження щодо оскарження постанов апеляційного суду, які подані не в порядку частини першої ст.370 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне застосувати інститут процесуальної аналогії.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року в справі №905/1956/15, від 27 листопада 2019 року в справі №629/847/15-к, від 16 червня 2020 року в справі №922/4519/14, від 13 січня 2021 року в справі №0306/7567/12, від 28 вересня 2021 року в справі №761/45721/16-ц.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №905/1956/15 застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.
Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відповідно до п.1 частини першої ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Враховуючи те, що зі змісту апеляційних скарг вбачається оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, яка не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки може бути переглянута лише в касаційному порядку, у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.357,358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист цивільних прав та інтересів, відшкодування моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її постановлення.
Головуюча Судді: