Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 537/3588/20
Провадження № 1-кп/553/482/2024
Іменем України
15.02.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_9 ОСОБА_10 - адвоката
ОСОБА_11 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_15 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження №12019170000000207 та № 12020170000000460 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.306, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст.306, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,-
24.04.2023 року в провадження Ленінського районного суду м. Полтави після апеляційного перегляду, у відповідності до ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2023 року, надійшло об'єднане кримінальне провадження №12019170000000207 та № 12020170000000460 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.306, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст.306, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою суду (одноособово суддею ОСОБА_1 ) від 25.04.2023 року в даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 10 год. 30 хв. 28.04.2023 року.
В підготовчому судовому засіданні від 28.04.2023 року судом задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів, з 28 квітня по 26 червня 2023 року, включно, з покладенням на останнього відповідних процесуальних обов?язків, та оголошено перерву для надання можливості захиснику обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокату ОСОБА_17 ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, в зв?язку його призначенням Регіональним центром з надання БВПД в Полтавській області, на підставі Доручення від 27.04.2023 року № 016-160001074.
9 травня 2023 року в підготовчому засіданні судом задоволено заяви обвинувачених та захисників про розгляд даного кримінального провадження колегіальним складом суду та оголошено перерву для здійснення в автоматизованому порядку визначення членів складу колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 09.05.2023 року, в даному об'єднаному кримінальному провадженні визначено наступний склад суду: головуючу суддю - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..
Згідно ухвали колегії суддів від 16 червня 2023 року, підготовче провадження закінчено та призначено об'єднане кримінальне провадження №12019170000000207 та № 12020170000000460 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.306, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст.306, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України до судового розгляду на 10 год. 30 хв. 06 липня 2023 року.
Визначено судовий розгляд проводити колегіальним складом суду у відкритому судовому засіданні, викликавши в судове засідання учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні, призначеному на 15 лютого 2024 року, прокурором подано клопотання про продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження відносно усіх обвинувачених у даному кримінальному провадженні, а саме.
Відносно ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з використанням засобів електронного контролю, з покладенням обов'язків: 1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 537/3588/20, за першою вимогою; 2) цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) утримуватися від спілкування в позасудовому порядку зі свідками та обвинуваченими у кримінальному провадженні № 537/3588/20, посилаючись на те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 травня 2020 року. Згідно ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 19.12.2023 року застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, термін дії запобіжного заходу спливає 16.02.2024 року.
В обґрунтування даного клопотання прокурором вказувалось про те, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, так як він у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд, також у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, він офіційно не працевлаштований; обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у проведенні оперативної закупки психотропних речовин, а також на свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , з якими укладено угоду про визнання винуватості, що затверджені судом; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.
Прокурором вказувалось, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 та вік не перешкоджають продовженню запобіжного заходу стосовно нього у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обгрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , прокурором наводились обґрунтування щодо неможливості застосування більш м'яких видів запобіжних заходів з наступних причин:
- особистого зобов'язання - оскільки, на даний час, запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципу співмірності між тяжкістю злочину та м'яким характером цього запобіжного заходу;
- поруки - у зв'язку з ненадходженням письмових звернень від осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ..
Щодо ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло, а саме домоволодіння АДРЕСА_2 .
Зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати наступні обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності.
В обґрунтування свого клопотання в судовому засіданні прокурор вказував про те, що, згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 01.03.2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід, який було продовжено ухвалою суду від 28.04.2023 року, який в подальшому було продовжено ухвалою колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 19.12.2023 року, дія якого спливає 16.02.2024 року.
Прокурором в обгрунтування свого клопотання вказувалось про те, що обвинувачений ОСОБА_9 може переховуватися від суду, так як він у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливості втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення оперативних закупок та обшуків у обвинувачених та учасників злочинної організації, які уклали зі стороною обвинувачення угоди про визнання винуватості та засуджені за вказані кримінальні правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як обвинуваченому ОСОБА_9 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 (в редакції 2001 року), ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 306 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.
Поряд з цим, прокурором вказувалось про те, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_9 та його вік не перешкоджають продовженню запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурором стверджувалось про те, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів на думку останнього є недоречним, оскільки на даний час існують вищезазначені ризики, які передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші більш м'які запобіжні заходи відносно обвинуваченого ОСОБА_9 неможливо застосувати з наступних причин:
- особисте зобов'язання - оскільки даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципів співмірності між тяжкістю злочину та м'яким характером цього запобіжного заходу;
- заставу - у зв'язку з тим, що він підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчинення вищевказаних ризиків;
- поруку - у зв'язку з тим, що заяв від осіб, які поручаються за обвинуваченого ОСОБА_9 не надходило, а тому, зважаючи на наведені вище обставини, прокурор вважав за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого відповідних процесуальних обов'язків.
Стосовно ОСОБА_12 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з використанням засобів електронного конторолю з покладенням обов'язків: 1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 537/3588/20, за першою вимогою; 2) цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) утримуватися від спілкування у кримінальному провадженні № 537/3588/20, посилаючись на те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_12 обраний ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 березня 2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Відповідно до ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2023 року змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, який спливає 16.02.2024 року.
В обґрунтування даного клопотання прокурором вказувалось про те, що на даний час існують ризики, а саме: обвинувачений ОСОБА_12 може переховуватися від суду, так як він, перебуваючи на волі, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд, також у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, він офіційно не працевлаштований; обвинувачений ОСОБА_12 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у проведенні оперативної закупки психотропних речовин, а також на свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , з якими укладено угоду про визнання винуватості, які судом затверджені; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому ОСОБА_12 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.
Прокурором вказувалось, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_12 та вік не перешкоджають продовженню запобіжного заходу стосовно нього у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю.
Обгрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 , прокурором наводились обґрунтування щодо неможливості застосування інших видів запобіжних заходів з наступних причин:
- особистого зобов'язання - оскільки даний час запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципу співмірності між тяжкістю злочину та м'яким характером цього запобіжного заходу ;
- поруки - у зв'язку з тим, що не надходили письмові звернення від осіб, які поручаються за ОСОБА_12 ..
Відносно ОСОБА_16 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю, заборонивши останньому залишати житло, а саме: домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_4 .
Зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_16 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати наступні обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності.
Прокурором в клопотанні вказувалось про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_16 обрано, відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.02.2020 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 13.02.2020 року, який було продовжено ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 11.04.2023 року. Згідно ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2023 року змінено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_16 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням засобів електронного контролю, який в подальшому було продовжено, та який спливає 16.02.2024 року.
В обґрунтування даного клопотання прокурором вказувалось про те, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_16 може переховуватися від суду, так як він у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливості втрати свободи на тривалий строк (до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд, також у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, він офіційно не працевлаштований; обвинувачений ОСОБА_16 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у проведенні оперативної закупки психотропних речовин, а також на свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , з якими укладено угоду про визнання винуватості, які судом затверджені; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому ОСОБА_16 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 ( в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.
Прокурором вказувалось, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_16 та вік не перешкоджають продовженню запобіжного заходу стосовно нього у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю.
Обгрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_16 , прокурором наводились твердження щодо неможливості застосування інших більш м'яких видів запобіжних заходів з наступних причин:
- особистого зобов'язання - оскільки, на даний час, запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципу співмірності між тяжкістю злочину та м'яким характером цього запобіжного заходу;
- поруки - у зв'язку з тим, що не надходили письмові звернення від осіб, які поручаються за ОСОБА_16 , а тому, зважаючи на наведені вище обставини, прокурор вважав за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого відповідних процесуальних обов'язків.
Щодо ОСОБА_18 у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю, посилаючись на те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_18 обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 19.02.2022 року. Ухвалою колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2023 року змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю.
В обґрунтування даного клопотання прокурором вказувалось про те, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_18 може переховуватися від суду в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк (до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд, також у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, він офіційно не працевлаштований; обвинувачений ОСОБА_18 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у проведенні оперативної закупки психотропних речовин, а також на свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , з якими укладено угоду про визнання винуватості, які судом затверджені; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому ОСОБА_18 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.
Прокурором вказувалось, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_18 та вік не перешкоджають продовженню запобіжного заходу стосовно нього у вигляді цілодобового домашнього арешту за застосуванням електронних засобів контролю.
Обгрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_18 , прокурором наводились доводи щодо неможливості застосування більш м'яких видів запобіжних заходів з наступних причин:
- особистого зобов'язання - оскільки, на даний час, запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципу співмірності між тяжкістю злочину та м'яким характером цього запобіжного заходу;
- поруки - у зв'язку з тим, що не надходили письмові звернення від осіб, які поручаються за ОСОБА_18 , а тому, зважаючи на наведені вище обставини, прокурор вважав за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_18 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого відповідних процесуальних обов'язків.
Стосовно ОСОБА_14 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з використанням електронних засобів контролю, заборонивши останньому залишати житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 .
Зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_14 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати наступні обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордо, у разі наявності.
Прокурором в клопотанні вказувалось про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_14 обрано, відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.02.2020 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 13.02.2020 року, який було продовжено ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 11.04.2023 року. Згідно ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2023 року змінено запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_14 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням засобів електронного контролю, який було продовжено.
Відповідно до ухвали колегії суддів від 19 грудня 2023 року змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, терміни якого спливає 16 лютого 2024 року.
В обґрунтування даного клопотання прокурором вказувалось про те, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_14 може переховуватися від суду, так як він, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливості втрати свободи на тривалий строк (до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна) зможе ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд, також у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, він офіційно не працевлаштований; обвинувачений ОСОБА_14 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у проведенні оперативної закупки психотропних речовин, а також на свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , з якими укладено угоду про визнання винуватості, які судом затверджені; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому ОСОБА_14 інкримінується вчинення через незначний проміжок часу ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 (в редакції 05.04.2001 року), ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.
Прокурором вказувалось, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_14 та вік не перешкоджають продовженню запобіжного заходу стосовно нього у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обгрунтовуючи клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 , прокурором наводились доводи щодо неможливості застосування інших більш м'яких видів запобіжних заходів з наступних причин:
- особистого зобов'язання - оскільки на даний час запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципу співмірності між тяжкістю злочину та м'яким характером цього запобіжного заходу;
- поруки - у зв'язку з тим, що не надходили письмові звернення від осіб, які поручаються за ОСОБА_14 , а тому, зважаючи на наведені вище обставини, прокурор вважав за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого відповідних процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти клопотання прокурора щодо ОСОБА_6 про продовження останньому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та прохали змінити його на домашній арешт у нічний час доби. В обґрунтування свого клопотання вказували на те, що, на думку сторони захисту, на сьогоднішній день відсутні підстави для подальшого знаходження ОСОБА_6 під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, оскільки у сторони обвинувачення відсутні дані, які б свідчили про наміри ОСОБА_6 ухилятися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, поряд з цим прокурором не враховані обставини, що характеризують особу обвинуваченого: його міцні соціальні зв'язки (наявність дружини, дитини, постійного місця проживання), те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. З урахуванням того, що в даному кримінальному провадженні проводилися негласні слідчі дії, результати яких зафіксовано, обвинувачений не матиме змоги незаконно впливати на свідків та інших учасників процесу, спотворити чи знищити речові докази.
Сторона захисту вказувала про те, що з моменту обрання, ОСОБА_6 , а саме 29.05.2020 року, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, але всупереч цьому був змінений 05 липня 2023 року на цілодобовий домашній арешт, останній був позбавлений можливості працювати, що поклало на його сім'ю, яка має двох неповнолітніх дітей, надмірний тягар.
Поряд з цим, захисниками обвинуваченого ОСОБА_6 вказувалось про те, що обвинувачений, перебуваючи під зазначеним запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту, не порушував його та виконував свої процесуальні обов'язки, а саме самостійно з'являвся в судові засідання та ніяким чином не перешкоджав кримінальному провадженню, ОСОБА_6 раніше не судимий і є учасником АТО, до обрання 29.05.2020 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , весь час працював.
Зважаючи на вказані обставини, захисники прохали змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_6 з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби з застосуванням електронних засобів контролю.
Щодо клопотань прокурора відносно інших обвинувачених, а також щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 - підтримали думку захисників обвинувачених.
В судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 заперечував проти клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та прохав змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби, оскільки протягом строку застосування, а саме протягом більше 11 місяців, відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній умов та покладених на нього процесуальних обов'язків не порушував. При цьому, захисник вказував про те, що ризики наведені прокурором втратили свою дійсність та носять формальний характер. Щодо клопотань прокурора відносно інших обвинувачених, а також щодо клопотань обвинуваченого ОСОБА_16 - підтримав думку захисників.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_13 заперечував проти клопотання прокурора про продовження своєму підзахисному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та прохав змінити захід забезпечення кримінального провадження на більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
При цьому, захисником обвинуваченого вказувалось про те, що в результаті застосованого стосовно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, ОСОБА_12 та його сім'я перебувають у скрутному матеріальному становищі, оскільки останній позбавлений можливості працювати, отримувати дохід і забезпечувати себе та свою сім'ю. Захисником обвинуваченого вказувалось про те, що ОСОБА_12 в рамках застосованого відносно нього запобіжного заходу умов та покладених на нього процесуальних обов'язків не порушував. При цьому, захисник вказував про те, що ризики наведені прокурором втратили свою дійсність та носять формальний характер. Щодо клопотань прокурора відносно інших обвинувачених, а також щодо клопотань обвинуваченого ОСОБА_16 - підтримав думку захисників.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_19 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження останньому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та прохала змінити його на домашній арешт у нічний час доби.
В обґрунтування вказаного клопотання захисник вказувала про те, що на даний час відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу, так як застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід в значній мірі обмежує права та свободи громадянина, оскільки він, як і тримання під вартою повинен застосовуватися саме тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки, в даному випадку, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого вважала, що є підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді - нічного домашнього арешту.
При цьому, захисник вказувала про те, що обвинувачений ОСОБА_18 , раніше не судимий, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, умови цілодобового домашнього арешту не порушував, має на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця проживання, є військовозобов'язаною особою, брав участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, має посвідчення учасника бойових дій, та іменну нагороду за сумлінну працю в правоохоронних органах.
Захисником також вказувалось що ризик впливати на свідків у кримінальному провадженні наведений прокурором, є безпідставним так як свідки заявлені стороною обвинувачення є залегендованими особами, справжні дані про яких відсутні в матеріалах кримінального провадження, які були відкриті у порядку ст. 290 КК України, що унеможливлює встановлення їх осіб, як до моменту їх допиту у ході судового засідання, так і після.
Поряд з цим, захисником обвинуваченого ОСОБА_18 - адвокатом ОСОБА_19 вказувалось про задовільний стан здоров'я обвинуваченого, за попереднім діагнозом у ОСОБА_18 виявлено патологічне утворення.
Зважаючи на вказані обставини, прохала змінити відносно ОСОБА_18 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт з можливістю залишати помешкання за адресою: АДРЕСА_6 .
Щодо клопотань прокурора відносно інших обвинувачених, а також щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 підтримала думку захисників обвинувачених.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_17 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та прохав змінити його на домашній арешт у нічний час доби, оскільки ОСОБА_16 протягом терміну дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту порушень не допускав. Поряд з цим, захисник прохав суд прийняти до уваги ту обставину, що на утриманні обвинуваченого перебуває малолітня дитина, в зв'язку з застосування відносно нього даного виду запобіжного заходу він позбавлений можливості утримати свою дитину, тому, зважаючи на вказані обставини, прохав змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту із застосування електронних засобів контролю на домашній арешт у нічний час доби.
Щодо клопотань прокурора відносно інших обвинувачених, підтримав думку зхисників обвинувачених.
В судовому засіданнні обвинувачений ОСОБА_16 подав письмове клопотання про зміну ( способу виконання запобіжного заходу), адреси відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в якому прохав змінити адресу місця відбування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_16 з адреси: АДРЕСА_4 на адресу : АДРЕСА_7 зі збереженням усіх раніше обраних обмежень та визначених обов'язків.
В обгрунтування клопотання вказував, що у АДРЕСА_4 він проживає зі своєю законною дружиною ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою донькою ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обвинуваченим вказувалось про те, що на сьогоднішній день фінансовий стан його сім'ї є дуже скрутним, так як на утриманні з дружиною вони мають малолітню доньку і, зважаючи на ту обставину, що він перебуває під цілодобовим домашнім арештом та не має змоги працевлаштуватися, ситуація склалась наразі таким чином, що працює в їх сім'ї тільки дружина. В зв'язку з чим, дружина обвинуваченого ОСОБА_22 , з метою працелаштування змішена була переїхати до м. Кременчука, де на даний час орендує 1-кімнатну квартиру по АДРЕСА_7 . Дану квартиру орендує на підставі Договору оренди квартири № 1/2024 від 02.02.2024 року, який уклала з орендарем ОСОБА_24 .
Обвинувачений клопотання обгрунтовував тим, що зважаючи на ту обсиавину, що дружина вимушена працювати, а їх донька є малолітньою та потребує догляду, в зв'язку з чим, останній змушений був звернутися з вказаним клопотанням з приводу зміни адреси місця відбування запобіжного заходу з адреси: АДРЕСА_4 на АДРЕСА_7 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_17 підтримав клопотанння обвинуваченого та прохав змінити адресу місця відбування обвинуваченим ОСОБА_25 запобіжного заходу з адреси: АДРЕСА_4 на АДРЕСА_7 , зважаючи на обставини наведені обвинуваченим, які на думку захисника є об'єктивними.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 заперечували проти клопотань прокурора, підтримали думку своїх захисників щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 - підтримали дане клопотання та думку захисників.
Прокурор в судовому засіданні категорично заперечував проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 щодо зміни адреси перебування обвинуваченого ОСОБА_16 з огляду на його безпідставність та сумнівність обставин, на які посилається сторона захисту в обгрунтування своїх вимог, вказуючи при цьому на тяжкість пред'явленого останнім обвинувачення, а також можливістю здійснення ним тиску на свідків, анкетні даних яких на даний час відомі обвинуваченим, а саме ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .
Колегія суддів, заслухавши доводи прокурора стосовно заявлених ним клопотань, його думку щодо заявленого клопотання обвинуваченим ОСОБА_16 щодо зміни адреси місця відбування запобіжного заходу обвинуваченого, думку інших учасників судового процесу, дослідивши матераіли кримінального провадження, приходить до висновку про задоволення клопотань прокурора про продовження заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , з одночасним відхиленням клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 про зміну адреси місця перебування ОСОБА_16 , за наступних обставин.
Частиною 1 статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 6 даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів , відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обставини життя особи, які можуть свідчити про збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інші способи неналежної процесуальної поведінки.
Колегія суддів, приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням ряду процесуальних обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ..
Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 травня 2020 року відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 27 травня 2020 року, строком на 60 діб, та визначено розмір застави у сумі 2 000 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на строк 60 днів та визначено розмір застави - 230 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 617320 грн..
Згідно ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2023 року відносно ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням обов'язків.
Суд констатує, що на даний час, хоча і з меншою ймовірністю, але продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, у цьому ж кримінальному проваджені; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення оперативних закупок та обшуків у обвинувачених та інших учасників злочинної організації, які уклали зі стороною обвинувачення угоди про визнання винуватості та засуджені за вказані кримінальні правопорушення, оскільки дане кримінальне провадження передано на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового провадження, в ході якого підлягають допиту усі учасники кримінального процесу та дослідженню вся сукупність зібраних доказів.
Наразі в даному кримінальному провадженні прокурором проголошуються обвинувальні акти, обвинувачені та свідки не допитувалися, докази не досліджували, а відтак твердження сторони захисту є передчасними на даний час.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про переконливість доводів прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту, з застосуванням електронних засобів контролю та з покладенням певних процесуальних обов'язків, оскільки відносно останнього продовжують існувати ризики, які є підставою вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що під час обрання 06.07.2023 року Ленінським районним судом м. Полтави більш м?якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту судом було повно, достатньо та грунтовно зазначено та проаналізовано наявність усіх існуючих ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, необхідних для застосування і обрання відносно останнього саме такого більш лояльного виду забезпечення кримінального провадження, а також визначено перелік процесуальних обов'язків, покладених на обвинуваченого, котрі в повній мірі можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку і в подальшому, оскільки є дієвими та достатніми і на даний час з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , що відповідно вказує про відсутність об'єктивних даних для зміни на даний час вказаного судового рішення та обрання ще більш м'якого режиму відбування цього запобіжного заходу, про який клопоче сторона захисту.
Вказана ухвала суду була предметом перевірки в апеляційному порядку, проте не скасована, набрала законної сили та є обов'язкою до виконання лише впродовж близько 6- ти місяців, що на даний час є недостатнім терміном для отримання судом переконливих висновків щодо стабільності та непохитності позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого з метою застосування більш лояльного для останнього режиму відбування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням тяжкості пред?явленого останньому обвинувачення.
Крім того, на даний час судом не визначено обсягу і порядку дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а також не встановлено переліку осіб, які підлягають виклику в судове засідання та допиту, що також вказує про передчасність клопотання сторони захисту і щодо зміни режиму відбування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Стороною захисту в обгрунтування даного клопотання вказувалось на наявність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого ОСОБА_6 , який є одруженим та має двох неповнолітніх дітей. Поряд з цим вказані обставини вже були враховані судом під час зміни останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, на що своєї уваги сторона захисту уваги не звернула, та прохала суд повторно врахувати їх з метою ще більш м?якшого запобіжного заходу, проте не вказуючи жодним чином на обставини, які б вказували на суттєве зменшення і ризиків у даному кримінальному провадженні.
Поряд з цим, стороною захисту вказувалось про те, що сім'я ОСОБА_28 має скрутне матеріальне становище, а тому з метою покращення матеріального становища родини, останній має намір працевлаштуватися.
В свою чергу, суд констатує, що стороною захисту, як на підставу для зміни ОСОБА_6 часового проміжку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з цілодобового на більш лояльний - у нічний час доби, зазначаються обставини, які можуть настати лише в майбутньому і як наслідок зміни судом існуючого режиму дії запобіжного заходу, а не такі які існують на даний час, що не узгоджується з вимогами процесуального закону, що регламентує підстави для зміни судом існуючого запобіжного заходу на більш м?який чи зміни дії запобіжного заходу на більш лояльний. В даному контексті стороною захисту в поданому клопотанні не вмотивовано дотримання балансу між правом обвинуваченої особи на працю, бажанням працювати, обов?язком забезпечувати свою сім?ю та наявністю і обсягом ризиків у вказаному кримінальному провадженні, доцільністю та підставами вже застосованого заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням тяжкості та обсягу пред?явленого обвинувачення - саме в розрізі запобіжного заходу про зміну режиму відбуття якого і клопоче сторона захисту, що вказує про безпідставність даного клопотання в цілому.
Нових, дійсних, переконливих та більш вагомих даних та обставин для спростування висновків суду щодо обрання більш лояльного режиму відбуття запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту для його зміни у вигляді домашнього арешту у нічний час доби стороною захисту в судовому засіданні не зазначено взагалі та судом не встановлено, а відтак будь-яких законних і дійсних підстав для його зміни на даний час колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора в зв'язку з його обгрунтованістю та відповідно про необгрунтованість заперечень захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора та зміни режиму відбуття запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме його часового проміжку з цілодобового на нічний час доби.
Поряд з цим, колегія суддів, приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням ряду процесуальних обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_9 ..
Так, колегією суддів встановлено, що згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 01.03.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із встановленням певних процесуальних обов'язків, строк якого було продовжено ухвалою колегії суддів від 19 грудня 2023 року, який в подальшому було продовжено та який спливає 16 лютого 2024 року.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки у сфері обігу наркотичних засобів, у складі злочинної організації.
Суд констатує, що на даний час хоча і з меншою ймовірістю, але продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення оперативних закупок та обшуків у обвинувачених та інших учасників злочинної організації, які уклали зі стороною обвинувачення угоди про визнання винуватості та засуджені за вказані кримінальні правопорушення, оскільки дане кримінальне провадження передано на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, в ході якого підлягають допиту усі учасники кримінального процесу та дослідженню вся сукупність зібраних доказів.
Дані обставини не були спростовані обвинуваченим ОСОБА_9 та його захисником - адвокатом ОСОБА_11 в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про переконливість доводів прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням певних процесуальних обов'язків, оскільки відносно останнього продовжують на даний час існувати ризики, які є підставою вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що під час обрання 01.03.2023 року Ленінським районним судом м. Полтави запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту судом було повно, достатньо та грунтовно зазначено та проаналізовано наявність усіх існуючих ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, необхідних для застосування і обрання відносно останнього саме такого виду запобіжного заходу, а також визначено перелік процесуальних обов'язків, покладених на обвинуваченого, які в повній мірі зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку і в подальшому, оскільки є дієвими і достатніми на даний час з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 , що відповідно вказує про відсутність об'єктивних даних для зміни на даний час вказаного судового рішення та обрання ще більш лояльного режиму відбування цього запобіжного заходу, про який клопоче сторона захисту.
Дана ухвала суду була предметом перевірки в апеляційному порядку, проте не скасована, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання. Вказаний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 діє лише більше 10 місяців, що є недостатнім для отримання судом висновків щодо стабільності та непохитності позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого з метою застосування більш лояльного для останнього режиму відбування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, на даний час судом не визначено обсяг і порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а також не встановлено переліку осіб, які підлягають виклику в судове засідання та допиту, що також вказує про передчасність клопотання сторони захисту і щодо зміни режиму відбування ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Нових, дійсних, переконливих та більш вагомих даних та обставин для спростування висновків суду щодо обрання більш лояльного режиму відбуття запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту для його зміни у вигляді домашнього арешту у нічний час доби стороною захисту в судовому засіданні не зазначено взагалі та судом не встановлено, а відтак будь-яких законних, дійсних і обгрунтованих підстав для його зміни на даний час колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора в зв'язку з його обгрунтованістю та відповідно про необгрунтованість тверджень захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_11 щодо зміни виду запобіжного заходу його підзахисному у вигляді домашнього арешту, а саме його часового проміжку з цілодобового на нічний час доби.
Колегія суддів, приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням ряду процесуальних обов?язків відносно обвинуваченого ОСОБА_12 .
Судом встановлено, що, згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2020 року, відносно ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 11.03.2020 року, строком на 6 діб та визначено розмір застави у розмірі 4 000 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_12 строк тримання під вартою на строк 60 днів та визначено розмір застави - 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 563 640 грн..
Ухвалою колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2023 року, продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, колегією суддів встановлено, що, згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 06.07.2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із встановленням певних процесуальних обов'язків, який в подальшому було продовжено, та який спливає 16 лютого 2024 року.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки у сфері обігу наркотичних засобів, у складі злочинної організації.
Суд констатує, що на даний час хоча і з меншою ймовірністю, але продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення оперативних закупок та обшуків у обвинувачених та інших учасників злочинної організації, які уклали зі стороною обвинувачення угоди про визнання винуватості та засуджені за вказані кримінальні правопорушення, оскільки дане кримінальне провадження передано на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, в ході якого підлягають допиту усі учасники кримінального процесу та дослідженню вся сукупність зібраних доказів.
Дані обставини не були спростовані обвинуваченим ОСОБА_12 та його захисником - адвокатом ОСОБА_13 в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про переконливість доводів прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_12 у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням певних процесуальних обов'язків, оскільки відносно останнього продовжують існувати ризики, які є підставою вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що під час обрання 06.07.2023 року Ленінським районним судом м. Полтави запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 у вигляді цілодобового домашнього арешту судом було повно, достатньо та грунтовно зазначено та проаналізовано наявність усіх існуючих ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, необхідних для застосування і обрання відносно останнього саме такого виду запобіжного заходу, а також визначено перелік процесуальних обов?язків, покладених на обвинуваченого, котрі в повній мірі можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку і в подальшому, оскільки є дієвими та достатніми і на даний час з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_12 , що відповідно вказує про відсутність об'єктивних даних для зміни на даний час вказаного судового рішення та зміни способу виконання цього запобіжного заходу, про який клопоче сторона захисту.
Дана ухвала суду була предметом перевірки в апеляційному порядку, проте не скасована, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання. Вказаний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_12 діє лише більше 6-ти місяців, що є недостатнім для отримання судом висновків щодо стабільності та непохитності позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого з метою зміни способу виконання для останнього вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Нових, дійсних, переконливих та більш вагомих даних та обставин для спростування висновків суду щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 у вигляді цілодобового домашнього арешту стороною захисту в судовому засіданні не зазначено взагалі та судом не встановлено, а відтак будь-яких законних і обгрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт відносно останнього на даний час колегія суддів не вбачає.
Колегією суддів під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання вищезазначеним ризикам. Дане питання було вирішено судом позитивно саме з урахуванням усієї сукупності обставин у даному об?єднаному кримінальному провадженні. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку колегія суддів приходить до переконання, що вказані стороною захисту аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі за мотивів наведених у даному судовому рішенні.
Крім того, на даний час судом не визначено обсяг і порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а також не встановлено переліку осіб, які підлягають виклику в судове засідання та допиту, що також вказує про передчасність клопотання сторони захисту і щодо зміни адреси відбування ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів констатує, що нових, дійсних, переконливих та більш вагомих даних та обставин для спростування висновків суду щодо зміни способу виконання запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_12 у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю стороною захисту в судовому засіданні не зазначено взагалі та судом не встановлено, а відтак будь-яких законних і обгрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 з цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на домашній арешт у нічний час доби судом не встановлено та в свою чергу стороною захисту не надано.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора в зв?язку з його обгрунтованістю та відповідно про необгрунтованість та відхилення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 з цілодобового домашнього арешту за застосуванням електронних засобів контролю на домашній арешт у нічний час доби.
Колегія суддів, приходить до висновку про обгрутованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю та встановленням певних процесуальних обов'язків відносно ОСОБА_18 ..
Судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2022 року, відносно ОСОБА_18 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 19.02.2023 року.
Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_18 строк тримання під вартою на строк 60 днів та визначено розмір застави - 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 563 640 грн..
Ухвалою колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2023 року, продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 06 липня 2023 року змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_18 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням засобів електронного контролю, строк якого було продовжено та який спливає 16 лютого 2024 року.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки у сфері обігу наркотичних засобів, у складі злочинної організації.
Суд констатує, що на даний час хоча з меншою ймовірністю, але продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_18 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення оперативних закупок та обшуків у обвинувачених та інших учасників злочинної організації, які уклали зі стороною обвинувачення угоди про визнання винуватості та засуджені за вказані кримінальні правопорушення, оскільки дане кримінальне провадження передано на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, в ході якого підлягають допиту усі учасники кримінального процесу та дослідженню вся сукупність зібраних доказів.
Дані обставини не були спростовані обвинуваченим ОСОБА_18 та його захисником - адвокатом ОСОБА_19 в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу,суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про переконливість доводів прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_18 у вигляді цілодобового домашнього арешту із обов?язковим застосуванням електронних засобів контролю та з покладенням певних процесуальних обов'язків, оскільки відносно останнього на даний час продовжують існувати ризики, які є підставою вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що під час обрання 06.07.2023 року Ленінським районним судом м. Полтави запобіжного заходу відносно ОСОБА_18 у вигляді цілодобового домашнього арешту судом було повно, достатньо і грунтовно зазначено та проаналізовано наявність усіх існуючих ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, необхідних для застосування і обрання відносно останнього саме такого виду запобіжного заходу, а також визначено перелік процесуальних обов?язків, покладених на обвинуваченого, котрі в повній мірі зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку і в подальшому, оскільки є дієвими і достатніми на даний час з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_18 , що відповідно вказує про відсутність об'єктивних даних для зміни на даний час вказаного судового рішення та обрання ще більш лояльного режиму відбування цього запобіжного заходу, про який клопоче сторона захисту.
Дана ухвала суду була предметом перевірки в апеляційному порядку, проте не скасована, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.
Поряд з цим, стороною захисту вказувалось про наявність міцних соціальних зв'язків, оскільки останній одружений та має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Автозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області.
Поряд з цим, стороною захисту вказувалось про те, що обвинувачений ОСОБА_18 , є учасником Антитерористичної операції на підтвердження чого надано листа заступника голови ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області ОСОБА_30 , в якому зазначено, що ОСОБА_18 , у період 04.08.2006 року по 05.06.2015 року, проходив службу у УМВС України в Полтавській області.
За час проходження служби в УМВС України в Полтавській області ОСОБА_18 відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 04.12.2014 року № 89 у період з 04.05.2014 року по 22.05.2014 року, брав безпосередню участь у проведенні Антитерористичної операції.
В свою чергу суд суд визнає безпідставними твердження захисту щодо необхідності зміни режиму запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту внаслідок погіршення стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_18 з огляду на їх недоведеність, оскільки дійсних та належних доказів щодо неможливості останнього за станом здоров'я перебувати під цілодобовим домашнім арештом стороною захисту не зазначено та суду не надано.
Наявність медичних довідок про встановлення наявності у ОСОБА_18 наявних захворювань, що підтверджується відповідними медичними діагнозами, не може достатньо і переконливо вказувати про наявність у ОСОБА_18 процесуальних підстав для зміни режиму відбування обвинуваченим ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, жодних документів щодо термінової госпіталізації останнього до медичних закладів охорони здоров'я останнім взагалі суду не надано, що вказує про штучність та надуманість вказаних тверджень сторони захисту.
Дані обставини підтверджуються матеріалами даного кримінального провадження і не були спростовані стороною захисту в спосіб встановлений законом належними і допустимими доказами чи фактичними обставинами, та відповідно надають суду достатні підстави вважати про наявність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та безпідставність і надуманість тверджень сторони захисту про їх абсолютну відсутність та недоведеність прокурором.
Колегією суддів під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_18 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання вищезазначеним ризикам, та яка була вирішена позитивно саме з урахуванням даним про особу обвинуваченого, які в котре зазначені захисником останнього в даному клопотанні, що є неприпустимим. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку колегія суддів приходить до переконання, що вказані стороною захисту аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі за мотивів наведених у даному судовому рішенні.
Крім того, на даний час судом не визначено обсяг і порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а також не встановлено переліку осіб, які підлягають виклику в судове засідання та допиту, що також вказує про передчасність клопотання сторони захисту і щодо зміни режиму відбування ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів констатує, що нових, дійсних, переконливих та більш вагомих даних та обставин для спростування висновків суду щодо обрання більш лояльного режиму відбування запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_18 у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю - у нічний час доби та без використання електронних засобів контролю стороною захисту в судовому засіданні не зазначено взагалі та судом не встановлено, а відтак будь-яких законних і обгрунтованих підстав для зміни існуючого на даний час відносно останнього запобіжного заходу - колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до переконливого висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора в зв?язку з його обгрунтованістю та відповідно про необгрунтованість та безпідставність клопотання сторони захисту щодо доцільності зміни заходу забезпечення кримінального провдаження відносно ОСОБА_18 ..
Колегія суддів, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, із застосуванням електронних засобів контролю та покладенням відповідних процесуальних обов?язків відносно обвинуваченого ОСОБА_14 ..
Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.02.2020 року обрано відносно ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено строк тримання під вартою рахувати з 13.02.2023 року, терміном на 60 діб, який в подальшому було продовжено.
Відповідно до ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2023 року змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_14 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням засобів електронного контролю та покладенням певного ряду процесуальних обов'язків.
Відповідно до ухвали колегії суддів від 29 серпня 2023 року який було змінено з цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з застосування електронних засобів контролю.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки у сфері обігу наркотичних засобів, у складі злочинної організації.
Суд констатує, що на даний час хоча з меншою ймовірністю, але продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_14 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення оперативних закупок та обшуків у обвинувачених та інших учасників злочинної організації, які уклали зі стороною обвинувачення угоди про визнання винуватості та засуджені за вказані кримінальні правопорушення, оскільки дане кримінальне провадження передано на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, в ході якого підлягають допиту усі учасники кримінального процесу та дослідженню вся сукупність зібраних доказів.
Дані обставини не були спростовані обвинуваченим ОСОБА_14 та його захисником - адвокатом ОСОБА_15 в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема щодо незаконного, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих.
Відповідно до ч. 1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах диспозитивності. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що встановлені раніше ризики, відносно ОСОБА_14 , передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі суттєво зменшилися, хоча і не перестали існувати з високою ймовірністю.
Поряд з цим, з огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, колегія суддів на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язана оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
В той же час, колегія суддів вважає, що стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що встановлені при зміні та продовженні ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із застосуванням засобів електронного контролю та встановленням ряду процесуальних обов'язків ризики, передбачені ст. 177 КПК України, істотно зменшились.
Так, судом беззаперечно встановлено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із застосуванням електронних засобів контролю та встановленням певних процесуальних обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_14 діє лише з 29.08.2023 року, тобто близько п'яти місяців, що є вкрай недостатнім для отримання судом висновків щодо стабільності та непохитності позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого з метою застосування більш лояльного для останнього режиму відбування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Колегією суддів під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_14 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби для запобігання вищезазначеним ризикам, та яка була вирішена позитивно саме з урахуванням даних про особу обвинуваченого. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку колегія суддів приходить до переконання, що вказані стороною захисту аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі за мотивів наведених у даному судовому рішенні.
Крім того, на даний час судом не визначено обсяг і порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а також не встановлено переліку осіб, які підлягають виклику в судовому засіданні та допиту, що також вказує про належність обраного та існуючого на даний час домашнього арешту у нічний час доби.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора в зв?язку з його обгрунтованістю.
Колегія суддів, приходить до висновку про обгрутованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю та встановленням певних процесуальних обов'язків відносно ОСОБА_16 з одночасною відмовою у задоволенні клопотанння обвинуваченого ОСОБА_16 про зміну ( способу виконання запобіжного заходу) адреси відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з наступних підстав.
Згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.02.2020 року обрано відносно ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено строк тримання під вартою рахувати з 13.02.2020 року, терміном на 60 діб, який в подальшому було продовжено.
Відповідно до ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2023 року змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_16 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням засобів електронного контролю, який було в подальшому продовжено, строк якого спливає 16 лютого 2024 року.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки у сфері обігу наркотичних засобів, у складі злочинної організації.
Суд констатує, що на даний час хоча і з меншою ймовірністю, але продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_16 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких наразі відомі, зокрема які приймали участь у якості понятих під час проведення оперативних закупок та обшуків у обвинувачених та інших учасників злочинної організації, які уклали зі стороною обвинувачення угоди про визнання винуватості та засуджені за вказані кримінальні правопорушення, оскільки дане кримінальне провадження передано на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, в ході якого підлягають допиту усі учасники кримінального процесу та дослідженню вся сукупність зібраних доказів.
Дані обставини не були спростовані обвинуваченим ОСОБА_16 та його захисником - адвокатом ОСОБА_17 в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
В той же час, з огляду на вимоги ст.ст. 177, 178 КПК України та сталу практику ЄСПЛ («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom», «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»), колегія суддів вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при зміні та продовженні ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням засобів електронного контролю та встановленням ряду процесуальних обов?язків ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати на даний час, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з урахуванням стану здоров'я останнього, його репутації, соціальних зв'язків.
Так, судом беззаперечно встановлено, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю та встановленням певних процесуальних обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_16 діє лише з 31 травня 2023 року, тобто більше восьми місяців, що є вкрай недостатнім для отримання судом висновків щодо стабільності та непохитності позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого з метою застосування більш лояльного для останнього режиму відбування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, не зважаючи на бажання останнього змінити спосіб виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Дані обставини підтверджуються матеріалами даного кримінального провадження і не були спростовані стороною захисту в спосіб встановлений законом належними і допустимими доказами чи фактичними обставинами, та відповідно надають суду достатні підстави вважати про наявність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та безпідставність і надуманість тверджень сторони захисту про їх абсолютну відсутність та недоведеність прокурором.
Колегією суддів під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_16 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку колегія суддів приходить до переконання, що вказані стороною захисту аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі за мотивів наведених у даному судовому рішенні.
Крім того, на даний час судом не визначено обсяг і порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а також не встановлено переліку осіб, які підлягають виклику в судове засідання та допиту, що також вказує про передчасність клопотання сторони захисту і щодо зміни режиму відбування ОСОБА_16 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів констатує, що нових, дійсних, переконливих та більш вагомих даних та обставин для спростування висновків суду щодо обрання більш лояльного режиму відбування запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_16 у вигляді зміни адреси відбуття цілодобового домашнього арешту стороною захисту в судовому засіданні не зазначено взагалі та судом не встановлено, а відтак будь-яких законних і обгрунтованих підстав для зміни існуючого на даний час режиіму відбуття запобіжного заходу відносно останнього колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора в зв'язку з його обгрунтованістю та відповідно про необгрунтованість клопотання сторони захисту.
При цьому, колегія суддів зазначає, що не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про доцільність зміни адреси відбування ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з АДРЕСА_4 на АДРЕСА_7 з огляду на наступне.
Стороною захисту доцільність зміни судом адреси застосування запобіжного заходу з АДРЕСА_4 на АДРЕСА_7 вмотивована необхідністю покращення на даний час саме матеріального становища сім'ї ОСОБА_16 , оскільки, в зв'язку неможливістю на даний час працювати, з огляду на застосований відносно нього запобіжний захід, та наявністю в нього на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , , яка птребує турботи та догляду, зважачюи, що в їх сім'ї тільки дружина - ОСОБА_22 має можливість працювати, та з метою заробітку коштів на утримання сім'ї на даний час змушена була перехати до м. Кременчука.
В обгрунтування вказаного клопотання обвинуваченим вказувалось про те, що у м. Кременчук його дружина - ОСОБА_22 , орендує 1-кімнатну квартиру по АДРЕСА_7 , на підставі Договору оренди квартири № 1/2024 від 02.02.2024 року, який укладено з орендодавцем ОСОБА_24 .
Суд констатує, що вказані твердження сторони захисту є не обґрунтованими, безпідставними та такими, що не носять дійсного характеру.
Так, на підтвердження дійсності зазначених підстав для заміни судом адреси відбування обвинуваченим домашнього арешту стороною захисту не надано суду жодних офіційних документів, зі слів останніх отриманих ними та наявних, що перш за все вказує про їх штучність та надуманість.
Так, обвинуваченим в обгрунтування вказаного клопотання щодо зміни адреси відбуваня заходу забезпечення кримінального провадження, надано копію свідоцтвіа про шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 06 квітня 2019 року, Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територаільного управління юстиції у Полтавській області, відповідно до якого 06 квітня 2019 року ОСОБА_16 одружився з ОСОБА_31 , після реєстрації шлюбу подружжя стало носити прізвище - ОСОБА_32 .
Поряд з цим, надано копію свідоцтва про народження, виданого 10 жовтня 2019 року Виконавчим комітетом Бабичівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_23 , про що здійснено 18 лютого 2014 року, актовий запис за № 5.
Всупереч цим документам, обвинуваченим не надано відповідного документа про склад сім'ї останнього.
Крім того, стороною захисту не надано жодних документів на пітвердження того, що дружина ОСОБА_22 офіційно працевлаштована в м. Кременчук, що саме стало підставою для її переїзду з АДРЕСА_4 до м. Кременчука, в зв'язку з чим остання винаймає житло, що розташоване у АДРЕСА_7 , а ОСОБА_16 змушений змінити адресу свого проживання.
Поряд з цим, стороною захисту не надано жодних правоустановчих документів на квартиру, що у АДРЕСА_7 , натомість надано лише копію договору оренди квартири від 02 лютого 2024 року за №1/2024, укладеного між ОСОБА_22 та ОСОБА_24 ..
В свою чергу, стороною захисту не надано суду належних доказів щодо існування вказаного нерухомого майна, його державної реєстрації, а також його належності особі - ОСОБА_24 , якою було укладено договір оренди.
Суд звертає свою увагу і на строк дії вказаного договору оренди, який складає лише 12 місяців, що не може бути належною умовою для забезпечення відбуття обвинуваченим ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту .
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заявлена стороною захисту адреса в межах дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не є дійсною і реальною, та такою, яка б надавала можливість, в разі задоволення судом даного клопотання сторони захисту, належного і безперешкодного здійснення працівниками поліції контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання ОСОБА_16 покладених на нього процесуальних обов?язків, безпосередньо в рамках дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронних засобів контролю та встановленням наявних процесуальних обов'язків.
Вказані дії сторони захисту колегією суддів розцінюються, як вчинені з метою ухилення від належного виконання покладених обов'язків в рамках застосованого відносно ОСОБА_16 запобіжного заходу у вигляді цілобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю і встановленням певних процесуальних обов'язків та уникнення встановленої відповідальності за їх невиконання, що є неприпустимим з огляду на законодавчо визначену мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 177-179, 181,182, 183, 197, 331, 376 КПК України, Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої Наказом МВС № 654 від 13.07.2016 року, Порядком застосування електронних засобів контролю, затвердженим наказом МВС від 08.06.2017 року №480, Інстукцією з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС від 27.04.2020 № 357 ( із зімнами, внесеними наказом МВС України № 746 від 11.10.2021 року),-
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_16 про зміну (зміну способу виконання запобіжного заходу) адреси відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_16 - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_14 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого у за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю, стороком на 60 днів, з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно,з покладенням наступих обов'язків:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 537/3588/20, за першою вимогою;
-цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні № 537/3588/20;
- цілодобово носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали 60 днів з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 , контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_6 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що, порушення умов домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, стороком на 60 днів, з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно, з покладенням наступних обов'язків:
- цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні № 537/3588/20;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності.
Строк дії ухвали 60 днів з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_9 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_9 , контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_9 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід, зокрема, тримання під вартою.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з використанням електронних засобів контролю, стороком на 60 днів, з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно, з покладенням наступних обов'язків:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 537/3588/20, за першою вимогою;
-цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні № 537/3588/20;
- цілодобово носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали 60 днів з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_12 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 , контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_12 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_12 , що, порушення умов домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_12 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_6 , міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з використанням засобів електронного контролю, строком на 60 днів, з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно, з покладенням наступних обов'язків:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 537/3588/20, за першою вимогою;
-цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні № 537/3588/20;
- цілодобово носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали 60 днів з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_18 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_18 , контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_18 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_18 , що порушення умов домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_18 , що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю, строком на 60 днів, з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року , включно, з покладенням наступних обов'язків:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 537/3588/20, за першою вимогою;
-цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні № 537/3588/20;
- цілодобово носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали 60 днів з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_16 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_16 контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_16 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_16 що, порушення умов домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_16 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця с. Кравченки Великобагачанського району Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби в період часу з 21:00 год. по 06:00 год., з використанням засобів електронного контролю, строком на 60 днів, з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно, з покладенням наступних обов'язків:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 537/3588/20, за першою вимогою;
- не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 в період часу з 21:00 год. по 06:00 год.;
-утримуватися від спілкування в позасудовому порядку зі свідками та вже засудженими особами у кримінальному провадженні № 537/3588/20;
- цілодобово носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали 60 днів з 15 лютого 2024 року по 14 квітня 2024 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_14 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_14 , контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_14 , що, порушення умов домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_14 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвалу в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3