Справа №461/9181/23
29 лютого 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
секретаря судових засідань Курилюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-
Позовні вимоги.
АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за договором кредиту та страхування № Е09.00301.009362118 від 27.01.2022 року в розмірі 84711,41 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 27.01.2022 року між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», як страховим агентом з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони підписано договір кредиту та страхування № Е09.00301.009362118, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 52950 грн., зі сплатою 94,15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
27.01.2022 між Банком та гр.. ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником ( ОСОБА_1 ) в повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору №E09.00301.009362118 від 27.01.2022 року.
Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим/меморіальним ордером. Однак, відповідач не виконує свої зобов'язання, передбачені договором, внаслідок чого станом на 21.09.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 84711,41 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.11.2023 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін в судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що копії ухвал про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачам направлено рекомендованим листом, проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку копії ухвал суду разом з доданими до них документами, не вручені та повернуті на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-6).
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 27.01.2022 року між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», як страховим агентом з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони підписано договір кредиту та страхування № Е09.00301.009362118, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 52950 грн., зі сплатою 94,15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Пунктом 1.3 встановлено, що змінювана процентна ставка за кредитом становить 60% річних.
Відповідно до п. 1.7 договору на період прострочення платежу за Договором діє процентна ставка 60, яка нараховується на прострочену суму кредиту. 1.8. Позичальник, який прострочує виконання грошового зобов'язання після закінчення строку дії Договору, зобов'язаний оплатити суму заборгованості, а також 94.15 процентів річних від простроченої суми кредиту за неправомірне користування грошовими коштами відповідно до ст. 625
Пунктом 3.1.вказаного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті банку:
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим (меморіальним) ордером № 9783844 від 27 січня 2022 року.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не повернув отриманий кредит у встановлений термін та не сплатив нараховані відсотки, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 21.09.2023 року становить 84711,41 грн. та складається із наступного: прострочений борг 52943,22 грн., прострочені проценти: 31768,19 грн.
Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 30.11.2023 року.
Крім того, як вбачається із наданої в матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, відповідач не здійснив жодного платежу по кредиту.
Судом також встановлено, що 27.01.2022 між банком та гр.. ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником ( ОСОБА_1 ,) в повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору №E09.00301.009362118 від 27.01.2022 року, а саме:
-повернути кредитору фактично отримані кредитні кошти в сумі 52 950,00 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок) в обумовлений в кредитному договорі термін;
-сплатити кредитору проценти за користування кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту в порядку, розмірі та в строк, що передбачені кредитним договором;
-сплатити інші виплати, належні кредитору і такі, що випливають з умов кредитного договору (п. 1 договору поруки).
Відповідно до п. 2 договору поруки у разі порушення (невиконання та/або неналежного виконання) Боржником зобов'язання, забезпеченого цим договором, поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тобто кредитор має право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором, як від боржника, так і від поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 03.09.2023 року на адресу відповідачів направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачам було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до них будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Мотиви прийняття рішення судом.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно із положеннями ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_1 , під час укладення кредитного договору, ознайомився з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.
Таким чином, відповідачу банком була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що останній погодився з його умовами, визнав умови договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб невід'ємною складовою кредитного договору № Е09.00301.009362118 від 27.01.2022 року та зобов'язався виконувати їх.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана банком виписка за рахунком позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено довідці-розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачами порушено встановлений договорами обов'язок повернути кредит та сплатити проценти, а тому позикодавець, як це передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, правомірно звернувся з позовом про дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2684 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування № Е09.00301.009362118 від 27.01.2022 року в розмірі 84711 ( вісімдесят чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» сплачений судовий збір в розмірі 1342 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» сплачений судовий збір в розмірі 1342 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Суддя Мироненко Л.Д.