28 лютого 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
слідчого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, надані матеріали справи у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12021260000000288 від 27 серпня 2023 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2024 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія АР Крим, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з освітою неповною вищою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021260000000288 від 27.08.2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На вказану ухвалу прокурор у кримінальному провадженні, прокурор Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
ЄУНСС: 713/1734/23 Слідчий суддя: ОСОБА_10
НП: 11-cc/822/54/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що слідчим суддею безпідставно було вказано на те, що до вищевказаного клопотання не додано жодних доказів, які б підтверджували реальне виконання постанови від 31.10.2024 року щодо оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 , зокрема про її направлення до відповідного департаменту (відділу) міжнародного співробітництва Національної поліції України, здійснення відповідного запиту до Генерального секретаріату чи Національного центрального бюро Інтерполу тощо.
Стверджувала, що згідно інформації, наданої УКР ГУНП в Чернівецькій області, копія якої додана до клопотання, постанова слідчого від 31.01.2024 року про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла до Управління карного розшуку ГУНП в Чернівецькій області. Міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_8 здійснюється працівниками УКР ГУНП в Чернівецькій області та працівниками відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Чернівецькій області, що на думку прокурора свідчить про достатні дані на підтвердження оголошення особи в міжнародний розшук та організацію його виконання (направлення у відповідні установи).
Вказувала, що твердження слідчого судді про те, що до клопотання не долучено даних про внесення відомостей про оголошення особи у розшук до ЄРДР є помилковим, оскільки ЄРДР призначений для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у п. 1 глави 1 розділу ІІ Положення про ЄРДР, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом, а процесуальні рішення слідчого викладаються у формі постанови у письмовому вигляді та є обов'язковими до виконання. Тим більше, що слідчим до матеріалів клопотання додано згенерований витяг з ЄРДР з актуальними, на час звернення з клопотанням даними, надано копії постанови про оголошення в розшук та дані про виконання міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_8 , що на думку апелянта є достатнім для підтвердження розшуку ОСОБА_8 , при цьому, надати відомості про внесення до ЄРДР даних про оголошення розшуку підозрюваного неможливо з огляду на технічні можливості інформаційно-аналітичної системи ЄРДР.
Звертала увагу суду на те, що, в клопотанні слідчого дійсно було зазначено в прохальній частині слово «застосувати» замість «обрати», однак, під час судового розгляду клопотання, апелянтом під аудіо та відео фіксацію було уточнено клопотання та зазначено про необхідність розуміти клопотання слідчого, як подане в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а саме ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу.
Зазначала, що в оскаржуваній ухвалі слідчого судді невірно зазначено номер кримінального провадження, замість № 12021260000000288 зазначено № 12021262060000000288.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , яка в режимі відеоконференції просила подану апеляційну скаргу задовольнити, з підстав наведених у ній, а ухвалу районного суду скасувати, міркування захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при обранні/застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків,
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому, слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування/продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
Положеннями ч. 6 ст. 197 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судова колегія апеляційного суду вважає, що, розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 , слідчий суддя не дотримався вимог кримінального процесуального закону, не дослідив належним чином обставини провадження, мотивуючи своє рішення помилково посилався на те, що належних доказів перебування підозрюваного ОСОБА_8 в міжнародному розшуку, у зв'язку з чим прийшов до помилкових висновків про відсутність підстав для застосування до підозрюваного за його відсутністю запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що прокурором доведений факт оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до положень Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року, підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ, до якого в обов'язковому порядку додається завірена копія ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування, що свідчить про процесуальну неможливість здійснення міжнародного розшуку без гарантії держави у вигляді наявності ухваленого рішення про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою.
Апеляційним судом встановлено, що згідно матеріалів клопотання, 12.04.2023 року стосовно ОСОБА_8 , в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021260000000288 від 27.08.2021, складено та винесено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_12 .
Вказане повідомлення про підозру ОСОБА_8 не вручене, оскільки підозрюваний за місцем проживання відсутній і його фактичне місцезнаходження не відоме.
12.04.2023 року прийнято рішення про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що його місцезнаходження невідоме та він перебуває за межами України, а також не з'являється без поважних причин на виклик слідчого.
Також 12.04.2023 року прийнято рішення про зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а саме у зв'язку з розшуком ОСОБА_8 .
Відповідно до інформації КІП «АРКАН» станом на 31.01.2024 року ОСОБА_8 з 04.02.2022 року перебуває за межами території України.
Відповідно до довідки № 03-291, виданої 31.01.2024 року Долішньошепітським старостинським округом № 3, за місцем проживання по АДРЕСА_2 ОСОБА_8 відсутній, перебуває за межами території України.
31.01.2024 року у даному кримінальному провадженні прийнято рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного та зупинення досудового розслідування.
Матеріали щодо здійснення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_8 скеровано до УКР ГУНП в Чернівецькій області.
Відповідно інформації УКР ГУНП в Чернівецькій області міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_8 здійснюється працівниками УКР ГУНП в Чернівецькій області та працівниками відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Чернівецькій області.
За таких обставин, враховуючи наведені правові норми та в результаті дослідження матеріалів провадження за клопотанням слідчого, яке погоджено прокурором, та наявність відповідно оформленої постанови слідчого про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, апеляційний суд вважає доведеним факт оголошення підозрюваного ОСОБА_8 в міжнародний розшук.
Щодо порушення положень ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчим СВ Вижницького РВП, оскільки останній звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування ще не обраного запобіжного заходу на строк 60 днів, то вказана обставина, має місце, та визнається колегією суддів, як технічна помилка, яку під час судового розгляду прокурором під аудіо та відео фіксацію було виправлено та зазначено про необхідність розуміти клопотання слідчого, як подане в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а саме ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд встановив невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, що у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд, за результатами розгляду клопотання слідчого, вважає за необхідне скасувати оскаржувану увалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Таким чином, кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук і при вирішенні зазначеного питання законодавець вимагає дослідити обставини кримінального провадження та встановити наявність сукупності 2-х факторів: - наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, - оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Відповідно до клопотання ОСОБА_8 підозрюється в тому, що він у темну пору доби 26.08.2021 року, приблизно о 21.15 год, керуючи технічно справним автомобілем марки «Фольцваген Гольф» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 Республіки Литва, рухався у напрямку с. Селятин Вижницького району Чернівецької області по автомобільній дорозі загального користування державного значення Т-26-09/Р-62/ - Долішній Шепіт - КПП «Руська», а саме по вул. Головній в с. Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області.
В цей час, рухаючись по вказаній дорозі на км 16+900 в районі електроопори № 26, виконуючи об'їзд перешкоди для руху, а саме погонича худоби ОСОБА_12 , яка переганяла двох корів та рухалась пішки з велосипедом «Діамант» у зустрічному напрямку, ОСОБА_8 в порушення вимог п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, здійснив наїзд на ОСОБА_12 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_12 було спричинено численні тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №707 від 22.09.2021 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи №013 від 22.02.2022 року відносяться до категорії тяжких за ознакою «небезпеки для життя», а також перебувають у прямому (безпосередньому) причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті ОСОБА_12 .
Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/126-23/1025-ІТ від 08.02.2023 року дії водія ОСОБА_8 не відповідають вимогам п.п. 12.3, 12.4 ПДР та перебувають у причинному зв'язку із настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 12.04.2023 року підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами.
Судова колегія апеляційного суду вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 , оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими відповідно до ст. 87 КПК України в ході апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Апеляційний суд вважає, що з огляду на тяжкість покарання, та враховуючи неможливість на сьогоднішній день встановити місце знаходження підозрюваного, очевидні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінального переслідування, знищити докази по справі.
Окрім того, з урахуванням обставин вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , а також того, що останньому відомі особи потерпілих та свідків злочину, апеляційний суд вважає, що існує ризик того, що останній може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які на теперішній час допитані на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного можуть змінити показання під час судового розгляду.
За таких обставин, враховуючи наведені правові норми та в результаті дослідження матеріалів провадження та наявність відповідно оформленої постанови слідчого про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, апеляційний суд вважає доведеним факт оголошення підозрюваного ОСОБА_8 в міжнародний розшук, що в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, являється підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутністю в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Частиною 3 ст. 407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
За таких обставин апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню с постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 281, 309, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021260000000288 від 27.08.2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 .
За відсутності підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати відносно нього запобіжний захід у виді триманні під вартою в Державній установі «Чернівецькій слідчий ізолятор» без визначення розміру застави в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання ОСОБА_8 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити ОСОБА_8 до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді:
____________ ________________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3