19 лютого 2023 року
справа № 759/1889/23
провадження № 33/824/1250/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн 80 коп.
Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що автомобіль не рухався, та перебував на узбіччі із ввімкненими аварійними ліхтарями. Вказує, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, скориставшись пропозицією пройти огляд в медичному закладі протягом 2 годин. Направлення на проходження огляду видано не було.
Матеріали справи не містять відеозапису, акту огляду, дані та підписи свідків, направлення за встановленою формою на огляд водія, відтак матеріали справи оформлені з порушенням вимог Інструкції.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Клопотання обґрунтоване тим, що постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року апелянт отримав 20 грудня 2023 року. Вперше апеляційну скаргу подано 31 грудня 2023 року. Подана апеляційна скарга була повернута листом Київського апеляційного суду, від 12 січня 2024 року.
Повторно із апеляційною скаргою апелянт звернувся 29 січня 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Наведені заявником підстави модна визнати поважними, а тому строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 05.01.2023 о 03 год. 45 хв. рухався навпроти пр. Перемоги, 123 у напрямку Брест-Литовського шосе у місті Києві, керував транспортним засобом «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога та на місці зупинки відмовився. ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 05.01.2023, серія ААД № 440754;
- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
З наявного відеозапису вбачається, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану сп'яніння за допомогою технічного пристрою на місці зупинки або в медичному закладі, на що останній відмовився.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 прийняв пропозицію працівників поліції самостійно пройти огляд у медичному закладі до уваги не приймається, оскільки факт проходження медичного огляду 05.01.2023 ОСОБА_1 у КМНКЛ «Соціотерапія» не підтвердився.
Згідно з відповіддю КМНКЛ «Соціотерапія», у журналах реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відсутній запис про проведення 05.01.2023 у відділенні медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння (вул. П. Запорожця, 20 та вул. Відпочинку, 18 у місті Києві) огляду на стані сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки, 05.01.2023 ОСОБА_1 з письмовою заявою про проведення огляду на стан сп'яніння до відділення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння не звертався. Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.01.2023 не складалися, примірники не видавалися (а.с. 30-31).
Доводи апелянта про відсутність відеозапису є безпідставними.
Твердження апелянта про те що, автомобіль був припаркованим на узбіччі дороги суперечить поясненням ОСОБА_1 , наданих на запитання працівника поліції, оскільки водій повідомив, що повертається із слідчих дій. Вказане відображено на відеозаписі нагрудної камери працівника поліції.
Посилання щодо відсутності двох свідків є необґрунтованими, враховуючи наявність в матеріалах справи відеозапизапис із нагрудної камери працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Відсутність в матеріалах справи розписки не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення. за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
ПоновитиОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя