29 лютого 2024 року справа №200/3841/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року (повне судове рішення складено 22 грудня 2023 року) у справі № 200/3841/22 (суддя в І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 22.06.2022 за №33/28-1652 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язано Управління здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 22.06.2022 №33/25-1652, виданої Державною установою Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області, виходячи із розміру відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Здійснено розподіл судових витрат між сторонами у справі.
Виконавчі листи з примусового виконання рішення суду виготовлено Донецьким окружним адміністративним судом 25 жовтня 2022 року.
11 грудня 2023 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - Зінькової Інни Володимирівни про заміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі №200/3841/22.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволена.
Замінено спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Донецьким окружним адміністративним судом 28.07.2022 видано виконавчий лист №200/3841/22, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням раніше сплачених сум) основного розміру пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ на підставі довідки від 22.06.2022 за №33/28-1652 про грошове забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області», з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премії з «зобов'язання виплатити» на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахованої суми доплати за результатами перерахунку згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2022 по справі № 200/3841/22 за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 в розмірі 304 862,98 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги стверджує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Скаржник вважає, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Встановлення конкретного розміру (суми) заборгованості з пенсії позивача не було предметом розгляду та не встановлювалось у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2022 по справі № 200/3841/22.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.
Так, в обґрунтування зазначеної вище заяви (з чим погодився місцевий суд, задовольняючи її) заявник зазначає про те, що рішення суду виконано лише частково, а не в повному обсязі, у зв'язку з обставинами, які не залежать від боржника, - через відсутність бюджетних коштів відповідного призначення для здійснення виплат згідно з рішенням суду. Водночас, повне фактичне і своєчасне виконання рішення суду, як вказує заявник, неможливо забезпечити без зміни способу та порядку його виконання.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частинами 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Підставою для встановлення чи зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
З матеріалів справи та заяви установлено, що у цій справі 25.10.2022 судом було видано виконавчий лист зобов'язального характеру.
На теперішній час на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите 05.01.2023 з примусовим виконанням виконавчого листа № 200/3841/22, виданого 25.10.2022 Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням раніше сплачених сум) основного розміру пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ на підставі довідки від 22.06.2022 за № 33/28-1652 про грошове забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області», з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премії.
05.01.2023, керуючись вимогами ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої в порядку, передбаченому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано сторонам виконавчого провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у своїх листах від 20.04.2023 за № 0500-0309-8/32439, від 17.11.2023 за № 0500-0508-5/99010 повідомило, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 200/3841/22, яке набрало законної сили 11.04.2023, виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства.
Здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 15 760,02 грн (розмір пенсії до перерахунку складав 8200,51) з врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 22.06.2022 за № 33/28-1652 з 01.12.2019.
Нарахована сума доплати склала за результатами перерахунку згідно Рішення з урахуванням виплачених сум за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 склала 304 862,98 грн.
У своїй відповіді відділ зазначив, що отримав лист від Пенсійного фонду України від 02.08.2023 за № 2800-040204-9/43352, в якому вказано, що виплата заборгованості здійснюється в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету та за рахунок коштів Державного бюджету України згідно черговості, яка визначається датою набрання ними законної сили.
Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.
Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує означену політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 8 липня 2010 року).
Таким чином, виплата доплати пенсії за Рішенням буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
З метою дотримання вимог діючого законодавств при реалізації рішень суду Головним управлінням в межах закріплених повноважень 28.03.2023 № 0500-0508-5/25212 направлено запит до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня, щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості за Рішенням.
Слід звернути увагу заявника на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто це рішення не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому суд, який прийняв рішення, може лише внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
При цьому, варто зазначити, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку виплати заборгованості із соціальних виплат за минулий період, як і відсутність коштів для фінансування таких видатків, не є обставинами, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду зобов'язального характеру, оскільки відповідно до статей 124, 129-1 Конституції України та частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З огляду на вищевикладене, відсутність коштів для фінансування не є обставиною, яка свідчить про наявність підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Таке правозастосування відповідає висновкам, висловленим Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 у справі № 21-394а14, Верховним Судом у постановах від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 08.05.2018 року у справі № 266/935/17, від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а (755/10524/17) та справі № 490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 тощо.
За правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Аналізуючи положення статті 378 КАС України у системному зв'язку з нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд приходить до висновку про те, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими у даному випадку обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Оскільки зміна способу та порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні відповідного рішення способу відновлення порушеного права, у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів даної категорії була неодноразово наведена Верховним Судом України у постановах від 11.11.2014 у справах № 21-394а14 та № 21-475а14, від 25.11.2014 у справі № 21-506а14, від 13.01.2015 у справі № 21-604а14, від 17.02.2015 у справі № 21-622а14, від 14.04.2015 у справі №21-78а15).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні положення містяться у частині 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якими висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Приймаючи до уваги викладене, суд враховує усі вищезазначені висновки Верховного Суду при виборі і застосуванні норм права для вирішення поданої заяви по суті.
Із рішення суду від 28.07.2022 у цій справі видно, що суд захистив порушене право позивача, зокрема, шляхом зобов'язання 'язано Управління здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 22.06.2022 №33/25-1652, виданої Державною установою Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області, виходячи із розміру відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Слід зазначити, що судові рішення про стягнення коштів та про зобов'язання боржника вчинити певні дії (зокрема, перерахувати та виплатити пенсію) є різними видами рішень, які виконуються у різному порядку.
Аналогічна за своїм змістом правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 440/85/19.
Колегія суддів зазначає, що оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то колегія суддів дійшла висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив державний виконавець, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 у справі № 420/6671/18.
Більш того, за аналогічних обставин постановою від 24 липня 2023 року в справі №420/6671/18 Верховний Суд ухвалив рішення, яким у задоволенні заяви старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №420/6671/18 - відмовив.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 200/3841/22 - скасувати.
У задоволенні заяву представника позивача Зінькової Інни Володимирівни про заміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 200/3841/22 - відмовити.
Повне судове рішення - 29 лютого 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук