29 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/1873/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Краснової О.Р.
розглянувши у судовому засіданні, за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративним справ, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови.
-визнати протиправним та скасувати постанову від 24.01.2024 ВП №69820068 старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рожко Наталії Василівни, якою призначено незалежну оцінки майна, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , яку доручено провести призначеному суб'єкту оціночної діяльності;
-зобов'язати Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції утриматися від вчинення дій, що полягають в зверненні стягнення на спільне сумісне майно, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 до того часу, доки за поданням державного виконавця судом не буде визначено частку ОСОБА_1 в такому майні.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що державний виконавець не звертався до суду з поданням для визначення частки позивача у майні, оскільки таке майно в цілому зареєстроване за боржником на праві власності, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.
14.09.2022 старшим державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Рожко Наталією Василівною (далі - старший державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69820068 (а.с. 44) з примусового виконання вимоги № Ф-0166-2526 У від 24.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 584573,06 грн (а.с. 43).
21.12.2022 старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70594342 (а.с. 48) з примусового виконання виконавчого листа № 620/2456/20, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 19.08.2021 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в загальній сумі 2582477,87 грн (а.с. 46).
В подальшому на виконання положень статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» 21.12.2022 старшим державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 70594342, якою об'єднано виконавчі провадження № 69820068 та № 70594342 у зведене виконавче провадження № 70599320 (а.с. 50).
В рамках зведеного виконавчого провадження № 70599320 старшим державним виконавцем 21.12.2022 винесено постанову про арешт майна боржника № 69820068 (а.с. 51), якому накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .
На виконання вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» 21.12.2023 старшим державним виконавцем доручено Чернігівському відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перевірити майновий стан боржника ОСОБА_1 , зокрема, за адресою,: АДРЕСА_1 (магазин продовольчих і непродовольчих товарів) (а.с. 52).
На виконання доручення державного виконавця, 26.12.2023 головним державним виконавцем Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про опис та арешт майна боржника № 70594342, зокрема, магазину продовольчих і непродовольчих товарів , загальною площею 578,6 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 54-55).
24.01.2024 старшим державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 69820068, відповідно до якої призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП «Центр Незалежної оцінки та експертизи» якому необхідно провести незалежну оцінку майна, а саме магазину продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею 578,60 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 57).
Вважаючи постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 69820068, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із статтею 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов'язки, що законом визнані виконавчими документами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIIІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 вказаної статті Закону № 1404- VIII зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1404- VIII заходами примусового виконання рішень є, зокрема:
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 48 Закону №1404-VIII встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина 5 статті 48 Закону №1404-VIII).
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина 6 статті 48 Закону №1404-VIII).
Статтею 50 Закону №1404- VIII встановлено порядок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна фізичної особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 Закону №1404- VIII звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.
Пунктом 3 статті 50 Закону №1404- VIII передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Згідно з частиною 1 статті 56 Закону № 1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (пункт 2 часини 3 статті 57 Закону № 1404-VІІІ).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 29.05.1982 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
Також в матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , яким підтверджується що позивач є власником магазину продовольчих і непродовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10). Зазначене також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 60). Право власності на спірний об'єкт нерухомого майна у позивача виникло 23.07.2004 на підставі договору купівлі-продажу.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно частини 1 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Частиною 1 статті 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 3 статті 368 ЦК України).
Відповідно до статті 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що в розумінні чинного законодавства України, майно на яке накладено арешт, а саме, магазин продовольчих і непродовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає що старшим державним виконавцем було вчинені протиправні дії щодо винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 69820068, відповідно до якої призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП «Центр Незалежної оцінки та експертизи» якому необхідно провести незалежну оцінку майна, а саме магазину продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею 578,60 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки даний об'єкт нерухомого майна перебуває у спільній сумісній власності, а виконавцем не вчинено дій щодо звернення з поданням до суду для визначення частки боржника.
Як вже було зазначено судом, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, а у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Разом з тим старшим держаним виконавцем проігноровано норми частини 6 статті 48 Закону №1404- VIII, що в свою чергу порушує права третьої особи - ОСОБА_2 на право володінням, користуванням і розпорядженням належним їй майном.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що старшим державним виконавцем вчинено протиправні дії при здійсненні заходів примусового характеру для належного виконання рішення суду, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції утриматися від вчинення дій, що полягають в зверненні стягнення на спільне сумісне майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до того часу, доки за поданням державного виконавця судом не буде визначено частку ОСОБА_1 в такому майні, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим вищезазначена позовна вимога не відповідає порядку, встановленому статтею 5 КАС України, а є видом забезпечення позову, визначеному у статті 151 КАС України, а відтак задоволенню не підлягає.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 69820068 від 24.01.2024, винесену старшим державним виконавем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рожко Наталії Василівни, якою призначено незалежну оцінки майна, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Павлівка, вулиця 30 років Перемоги, 2Е.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Відповідач: Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 35029699).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).
Суддя В.В. Падій