Справа № 560/15776/23
іменем України
29 лютого 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" звернулось до суду з позовами до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування:
- рішення про коригування митної вартості товарів від 28.07.2023 №UA400000/2023/000169/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000573,
- рішення про коригування митної вартості товарів від 28.07.2023 №UA400000/2023/000167/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000571,
- рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2023 №UA400000/2023/000187/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000614.
Справи №560/15776/23, №560/15904/23 та № 560/16111/23 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були об'єднані судом для спільного розгляду, об'єднаній справі присвоєний №560/15776/23.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перевірки митних декларацій та документів, що підтверджують визначену декларантом митну вартість товарів, Хмельницькою митницею було відмовлено у митному оформленні ряду товарів за обраними позивачем методами визначення митної вартості, прийняті спірні рішення щодо коригування митної вартості, з якими позивач не погоджується. Позивач не погоджується з тим, що документи, які були надані ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" згідно з вимогами Митного кодексу України, не містили необхідні відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів/ відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Натомість позивач вважає, що представлені митному органу документи повністю підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, а також інші суттєві обставини, які б могли впливати на правильність визначення митної вартості.
Відповідач подав відзиви, у яких у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що митний орган виконав покладену на нього функцію контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів при їх ввезенні на територію України. Зазначає, що позивачем не було надано під час митного оформлення підтверджену належним чином інформацію про включення до вартості товарів, які ввозились на територію України, вартості їх доставки/транспортування, інших складових. З огляду на це вважає, що під час визначення митної вартості товарів позивачем могли бути включені до неї не усі складові, визначені статтею 58 МК України, що впливало на розміри обов'язкових платежів. Також зазначає про те, що митним органом були встановлені суттєві розбіжності у окремих документах, що впливали або могли впливати на правильність визначення митної вартості.
У відповіді на відзив та у запереченні на відповідь на відзив сторони висловили незгоду стосовно аргументів протилежної сторони.
При вирішенні спору суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ)
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:
a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,
b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,
c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:
- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
- перевірка документів, що містять відомості про страхування;
- перевірки включення/не включення складових митної вартості;
- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;
- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).
Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
1) 22.06.2023 компанією - нерезидентом ООО «DIYOR AGRO EKOFRUITS» (продавець) та ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" (покупець) був укладений контракт №UZ-1, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцю сільськогосподарську продукцію, вирощену та вироблену в Республіці Узбекистан, а покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в асортименті, кількості, за цінами та вартістю згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною контракту. Згідно з умовами пункту 2.1. контракту товар поставляється на умовах "DAP" Республіка Узбекистан та "СРТ" м. Київ, Дніпро, Одеса, Хмельницький, Чернівці (Україна) відповідно до правил "Інкотермс-2010", визначених в Додатках або інвойсах до Контракту. Відповідно до п. 4.1. контракту оплата за товар проводиться на рахунок постачальника прямим банківським переказом в доларах США. Покупець зобов'язується прямим банківським переказом здійснити 100% оплати за партію товару протягом 120 банківських днів з дня виставлення продавцем рахунку на оплату після відвантаження товару.
Відповідно до замовлення ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" продавцем складено рахунок-фактуру №3 від 03.07.2023 на суму 19935 доларів США.
27.07.2023 року декларантом ТОВ "АГРОІНВЕСТПРОМ" (згідно з договором про надання послуг митного брокера від 10.07.2023 №10/07/2023) було подано до митного оформлення митну декларацію в режимі «імпорт» №23UA400040025085U1 на товари: товар №1 «Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Чорнослив сушений (3-сорт). Урожай 2022 року - 5000 кг. Розфасований у картонні коробки по 5 кг. Торговельна марка - нема даних», товар №2 «Виноград сушений. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі. Виноград сушений чорний (2-сорт) - 4500 кг/нетто. Урожай 2022 року. Не ГМО. Розфасований у картонні коробки по 5 кг. Торговельна марка - нема даних», товар №3 «Суміші сушених плодів. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Сухофруктова (компотна) суміш, до складу якої входить: родзинки, яблука, чорнослив, інжир, урюк - 5000 кг/нетто. Урожай 2022 року. Не ГМО. Розфасований у п/п мішки по 10кг. Торговельна марка - нема даних», товар №4 «Овочі бобові, сушені, лущені, очищені, подрібнені. Товар без первинної упаковки, в п/п мішках по 25 кг: Маш продовольчий - 4000 кг. Урожай 2022 р. Торговельна марка - нема даних», товар №5 «1.Вироби столові, кухонні алюмінієві, литі: посуд з алюмінієвого сплаву (казан - скороварка з герметичною кришкою) об'єм 5 л-20 шт; посуд з алюмінієвого сплаву (казан-скороварка з герметичною кришкою) об'єм 8 л-30 шт; посуд з алюмінієвого сплаву (казан-скороварка з герметичною кришкою) об'єм 10 л - 30 шт; посуд з алюмінієвого сплаву казан - скороварка з герметичною кришкою) об'єм 15 л - 50 шт; посуд з алюмінієвого сплаву (казан-скороварка з герметичною кришкою) об'єм 20 л - 30 шт., торговельна марка - нема даних», товар 6 «Вироби столові, кухонні з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, посуд кухонний: шумовка - 300 шт.; шумовка-1300 шт. Торговельна марка - нема даних», товар 7 «Готові вироби - столовий (кухонний) посуд виготовлений із грубої кераміки, що використовуються для приймання їжі. Чайники із грубої кераміки об'єм 1000 мл - 50 шт., косушки (тарілка) з грубої кераміки (від 0,300 л. до 0,500 л.) -500 шт. Торговельна марка - нема даних».
Як вбачається зі змісту декларації, митну вартість на вказані товари було заявлено: на товари №1, №2, №4, №7 - за шостим (резервним) методом визначення митної вартості, на товари №3, №5 та №6 - за першим (основним) методом визначення митної вартості на рівні фактурної вартості без додавання складових, які визначені ч. 10 статті 58 МКУ.
Як встановлено зі змісту оскаржуваного рішення, митницею було скориговано вартість двох позицій товарів із семи задекларованих (товар №3 та товар №7), які не відповідали критерію, встановленому статтею VII ГАТТ щодо «дійсної» вартості. Водночас, у МД митна вартість товару №3 була визначена декларантом самостійно за основним (першим) методом, а митна вартість товару №7 - за другорядним резервним методом.
На підтвердження заявленої у митній декларації №23UA400040025085U1 митної вартості товарів позивачем 27.07.2023 засобами електронного зв'язку надані митному органу наступні документи: 0380 Рахунок-фактура №3 від 03.07.2023, 0730 Автотранспортна накладна А574152 від 03.07.2023, 0851 Фітосанітарний сертифікат UZ-EX23080005553 від 03.07.2023, 0952 Книжка МДП (TIR carnet) ХН.80670375 від 03.07.2023, 4104 Зовнішньоекономічний контракт №UZ-1 від 22.06.2023, 4207 Договір про надання послуг митного брокера №10/07/2023 від 10.07.2023, 5509 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, генерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10221329 від 24.07.2023, 7006 Сертифікат про походження товару CT 1MUZUA310010680001 від 03.07.2023, 0003 Сертифікат якості №03/07/2023/2 від 03.07.2023, 5141 Заява декларанта або уповноваженої особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № 3 від 03.07.2023, 9610 Копія митної декларації країни відправлення 18005/03.07.2023/00115609 від 03.07.2023.
28.07.2023 митним органом декларанту було направлене повідомлення, у якому зазначалось: «Документи подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари». Митний орган прийшов до висновку, що у графі 44 вищезазначеної митної декларації заявлено, що задекларована партія товару ввозиться на підставі Доповнення до зовнішньоекономічного договору (специфікації від 16.01.2023 №1), яку надано не було, однак подано іншу специфікацію №3 від 03.07.2023. Крім того, встановлені розбіжності у змісті декларацій митної вартості в частині відомостей щодо використаного декларантом методу визначення митної вартості товарів, що впливало на вартість оцінюваного товару.
Отже, у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» товарів та у правильності визначення їх митної вартості, оскільки документи, надані до митного оформлення, містили розбіжності в частині включення складових митної вартості товарів, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості.
Зважаючи на це, митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000573, а також прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000169/2 від 28.07.2023. Відповідачем було здійснене коригування ряду товарів, серед яких суміші сушених плодів, посуд. Зазначені товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією 23UA400040025206U9 від 28.07.2023 зі сплатою митних платежів та податків у розмірі, передбаченому рішенням про коригування митної вартості.
2) За вищезгаданим контрактом №UZ-1 від 22.06.2023 відповідно до замовлення ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" компанією ООО «DIYOR AGRO EKOFRUITS» складено рахунок-фактуру №4 від 08/07/2023 на суму 9270 доларів США.
27.07.2023 митним брокером подано до митного оформлення митну декларацію ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" в режимі «імпорт» №23UA400040025083U3 на товар «Суміші сушених плодів. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Сухофруктова (компотна) суміш, до складу якої входить: родзинки, яблука, чорнослив, урюк - 20600 кг/нетто. Урожай 2022 року. Не ГМО. Розфасований у EKOFRUITS". Торговельна марка-нема даних.
Як вбачається зі змісту декларації, митну вартість на вказаний товар було заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості на рівні фактурної вартості без додавання складових, які визначені ч. 10 статті 58 МКУ.
На підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з декларацією №23UA400040025083U3 позивачем 27.07.2023 засобами електронного зв'язку надані митному органу такі документи: 0380 Рахунок-фактура №4 від 08.07.2023, 0730 Автотранспортна накладна А849467 від 08.07.2023, 0851 Фітосанітарний сертифікат UZ-EX23080005713 від 08.07.2023, 0952 Книжка МДП (TIR carnet) GX.85977432 від 08.07.2023, 4104 Зовнішньоекономічний контракт №UZ-1 від 22.06.2023, 4207 Договір про надання послуг митного брокера №10/07/2023 від 10.07.2023, 5509 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, генерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10221518 від 24.07.2023, 7006 Сертифікат про походження товару CT 1№UZUA310010704901 від 08.07.2023, 0003 Сертифікат якості №08/07/2023/1 від 08.07.2023, 9610 Копія митної декларації країни відправлення "18005/03.07.2023/0016151 від 08.07.2023.
28.07.2023 митним органом декларанту було направлене повідомлення про те, що документи, подані згідно з ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митним органом було встановлено, що у графі 44 первинної митної декларації відсутнє зазначення про будь-яке рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, що може свідчити про невідповідності у товаросупровідних документах, які впливають на ціну товару. Також встановлені розбіжності у змісті декларацій митної вартості в частині відомостей щодо використаного декларантом методу визначення митної вартості товарів. Таким чином, митним органом було встановлено наявність розбіжностей у документах, які впливали на вартість оцінюваного товару.
З огляду на це, митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000571, а також прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000167/2 від 28.07.2023.
У подальшому зазначені товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією 23UA400040025207U8 від 28.07.2023 зі сплатою митних платежів та податків у розмірі, передбаченому рішенням про коригування митної вартості.
3) 10.01.2023 компанією - нерезидентом ООО «SUNNY SWEET FRUIТS» (продавець) та ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" (покупець) був укладений контракт №1/2023, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцю сільськогосподарську продукцію, вирощену та вироблену в Республіці Узбекистан, а покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в асортименті, у кількості, за цінами та вартістю згідно з інвойсами, рахунками-фактурами. Згідно з умовами пункту 2.1. контракту товар поставляється на умовах "DAP" Республіка Узбекистан та "СРТ" м. Київ, Дніпро, Одеса, Хмельницький, Чернівці (Україна) відповідно до правил "Інкотермс-2010", визначених в додатках або інвойсах до контракту. Відповідно до п. 4.1. контракту оплата за товар проводиться протягом 180 днів з дати відвантаження товару згідно з інвойсом та митною декларацією. Покупець зобов'язується прямим банківським переказом здійснити 100% оплати за партію товару протягом 180 банківських днів з дати відвантаження товару згідно з інвойсом та митною декларацією.
Відповідно до замовлення ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" продавцем складений рахунок-фактура №SU 11 від 15.07.2023 на суму 13918 доларів США.
08.08.2023 митним брокером було подано до митного оформлення митну декларацію ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" в режимі «імпорт» №23UA400040026326U9 на товари:
товар №1 «Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: абрикос сушений курага (3-сорт). Урожай 2023 року - 8745 кг/нетто. Розфасований у 250 картонних коробок по 20 кг і 749 картонних коробок по 5 кг. Абрикос сушений урюк (3-сорт). Урожай 2023 року - 450 кг/нетто. Розфасований у 18 п/п мішків по 25 кг. Торговельна марка - нема даних»
товар №2 "Суміші сушених плодів з чорносливом. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Сухофруктова (компотна) суміш, до складу якої входить: родзинки, яблука, чорнослив, інжир, урюк - 7150 кг/нетто. Урожай 2023 року. Не ГМО. Розфасований у 565 п/п мішків по 10 кг і 150 карт. коробок по 10 кг. Торговельна марка - немає даних."
товар № 3 "Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: вишня сушена. Урожай 2023 року - 500 кг/нетто. Розфасований у 50 картонних коробок по 10 кг. Торговельна марка - нема даних"
товар №4 "Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: слива сушена (3-сорт). Урожай 2023 року - 1900 кг. Не ГМО Розфасований у 380 картонних коробки по 5 кг. Торговельна марка - нема даних"
товар №5 "Овочі сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: базилік сушений - 504 кг/нетто. Урожай 2023 року. Не ГМО. Розфасований у 42 п/п мішки по 12 кг. Джамбуль сушений - 508 кг/нетто. Урожай 2023 року. Не ГМО. Розфасований у 18 п/п мішки 14 кг і 16 п/п мішки по 16 кг. Торговельна марка - нема даних"
товар №6 "Спеції. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: перець сушений гірки мелений - 520 кг/нетто. Урожай 2023 року. Не ГМО. Розфасований у 20 п/п мішки по 26 кг. Торговельна марка - нема даних".
Як вбачається зі змісту декларації, митну вартість на вказані товари було заявлено: на товари №1, №3, №4, №5, №6 - за шостим (резервним) метолом визначення митної вартості (графа 43 МД), на товар №2 - за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД) на рівні фактурної вартості без додавання складових, які визначені ч. 10 статті 58 МКУ.
На підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товарів позивачем 08.08.2023 засобами електронного зв'язку надані митному органу наступні документи: 0380 Рахунок-фактура №SU 11 від 15/07/2023, 0730 Автотранспортна накладна А1255838 від 15/07/2023, 0851 Фітосанітарний сертифікат UZ-EX23080005911 від 15/07/2023, 0952 Книжка МДП (TIR carnet) SX.85977321 від 15.07.2023, 4104 Зовнішньоекономічний контракт №1/2023 від 10.01.2023, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 07.08.2023, 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специфікація №1 від 15.07.2023, 4207 Договір про надання послуг митного брокера №10/07/2023 від 10.07.2023, 5509 Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, генерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10276993 від 15.07.2023, 7006 Сертифікат про походження товару СТ 1 №UZUA310010732801 від 15.07.2023, Заява декларанта або уповноваженої особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів Б/Н від 15.07.2023, 9610 Копія митної декларації країни відправлення 18005/22.06.2023/0016704 від 15.07.2023.
08.08.2023 митним органом декларанту було направлено повідомлення, у якому зазначалось про те, що документи, подані згідно ч. 2 та ч.3 ст. 53 МКУ, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митним органом було встановлено, що рівень митної вартості товарів №1, №3, №4, №5 та №6 був самостійно скорегований позивачем, при цьому підтверджуючих документів надано не було. Також встановлені розбіжності у змісті декларацій митної вартості в частині відомостей щодо використаного методу визначення митної вартості, що впливало на вартість оцінюваного товару.
Митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000614, а також прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2023/000187/2 від 08.08.2023. Як встановлено зі змісту рішення, митницею було скориговано вартість двох позицій товарів із шести задекларованих (товар №2 та товар №6), які не відповідали критерію, встановленому статтею VII ГАТТ щодо «дійсної» вартості.
У подальшому зазначені товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією 23UA400040026394U2 від 08.08.2023 зі сплатою митних платежів та податків у розмірі, передбаченому рішенням про коригування митної вартості.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими митним органом рішеннями, звернувся до суду.
Судом встановлено, що основний зміст заперечень позивача щодо рішень митниці зводився до наступного: заявлена підприємством митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню; у постачальників було право змінити попередньо погоджені ціни відповідно до опублікованих відомостей за підсумками ярмаркових торгів на постійно діючому плодоовочевому торговому майданчику при Дирекції міжнародного плодоовочевого ярмарку, до моменту виставлення рахунку - фактури (інвойсу) та відвантаження товару; ціни на товари встановлювались на підставі досягнутих домовленостей між продавцем та покупцем, а ціна товару, вказана в додатках до контракту, включала вартість упаковки та інші витрати, що відповідають умовам постачання; умова про ціну СРТ означала те, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості навантаження та доставки (фрахту) товару до місця призначення вказаного; митний орган посилається на інформацію, яка могла бути застарілою, тоді як товар мав сезонний характер, відтак його вартість також могла коригуватись залежно від врожайності, сорту а також від волевиявлення продавця; інформація про ціни на товари, отримана з відкритих джерел у мережі інтернет, не могла бути основою для визначення або оцінки обґрунтованості митної вартості товарів, вказаної у деклараціях.
Що стосується митної декларації №23UA400040025085U1, відносно якої Хмельницькою митницею було скориговано митну вартість двох товарів із семи ( позиції № 3 та № 7), судом встановлено наступне.
За вищезазначеною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) були генеровані ризики 000, 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, зокрема за напрямком контролю правильності визначення митної вартості: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»
До вказаних форм митного контролю отримане інформаційне повідомлення про те, що по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару, тому необхідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ, здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару, правильності класифікації товару, перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.
Встановлено, що у митній декларації №23UA400040025085U1 митна вартість товару №3 (суміші сушених плодів) була визначена декларантом самостійно за основним (першим) методом визначення митної вартості, а товару №7 ( готові вироби - столовий (кухонний) посуд виготовлений із грубої кераміки, що використовуються для приймання їжі) - за другорядним (резервним) методом. У графі 44 митної декларації зазначено, що задекларована партія товару ввозиться на підставі Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) яким є специфікація від 16.01.2023 №1. Водночас, до митного оформлення було надано іншу специфікацію - №3 від 03.07.2023, що вказувало на розбіжність між поданими та заявленими документами та могло впливати на вартість оцінюваного товару. Також з митною декларацією від 27.07.2023 №23UA400040025085U1 було подано декларацію митної вартості, яка не є тією ж, що надана до позову. Надана позивачем до суду декларація митної вартості стосується іншої митної декларації, відтак ці документи не брались митним органом до уваги під час митного оформлення та прийняття спірного рішення.
Як вбачається зі змісту рішень митного органу, документи, подані декларантом згідно з ч.2 та ч. 3 ст. 53 МКУ не містили усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, було встановлено, що відповідно до пункту 3.4 зовнішньоекономічного контракту заявлена ціна товару не була кінцевою; пунктом 4.2 контракту визначено, що оплата може здійснюватись третіми особами; поданий до митного оформлення рахунок не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які має здійснюватись оплата за поставлений товар, подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема відомостей щодо комісійної та брокерської винагороди за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агенту за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; відомостей щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження товару та доставку до місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування; заявлений декларантом рівень митної вартості товару №3 не відповідає інформації станом на 09.02.2023 щодо середнього рівня експортних цін на плодоовочеву продукцію, яка опублікована на сайті Міністерства інвестицій, промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан, також не відповідає ціні товару, який продається через мережу Інтернет станом на липень 2023 на сайтах в Узбекистані; заявлений декларантом рівень митної вартості товару №7 не відповідає рівню митної вартості подібних товарів, за яким здійснюється митне оформлення на інших митницях Держмитслужби у максимально наближений час.
Під час аналізу товаросупровідних документів митний орган виявив, що пунктом 4.2 контракту від 22.06.2023 визначено, що оплата за товар може здійснюватись третіми особами, а поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 03.07.2023 №3 не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які повинна здійснюватись оплата за поставлений товар. Також було встановлено, що фактурна ціна оцінюваного товару №3 згідно з рахунком - фактурою від 03.07.2023 №3 становить 0,45 $/кг, тобто заявлений декларантом рівень митної вартості товару №3 становив 16,46 грн. /кг, тоді як остання опублікована інформація за даними сайту Міністерства інвестицій промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан станом на 09.02.2023 свідчила про те, що середній рівень експортних цін на плодоовочеву продукцію є суттєво вищим. Також було виявлено, що заявлена ціна оцінюваного товару №3 не відповідала ціні схожих товарів, які продаються через мережу Інтернет на сайтах в Узбекистані.
Що стосується інших товарів, які були задекларовані за №7, було встановлено, що їх ціна згідно з рахунком - фактурою від 03.07.2023 №3 становить 0,7 $/кг., тобто 25,60 грн/кг, та 1,8 $/кг тобто 65,82 грн./ кг. відповідно. При цьому Заявлений декларантом (визначений за резервним методом) рівень митної вартості товару №7 «столовий (кухонний) посуд виготовлений із грубої кераміки» (3,87 $/кг*36.5686=141,52 грн./кг.) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (4,621 дол. США/кг) за яким здійснюється митне оформлення на інших митницях Держмитслужби у максимально наближений час.
Виходячи з відомостей бази даних «Рівень митної вартості» ЄАІС Держмитслужби відповідачем було встановлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості оцінюваного товару №7 «столовий (кухонний) посуд виготовлений із грубої кераміки» був значно нижчим, ніж рівень митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Суд погоджується з тим, що вищезазначені відомості та встановлені митним органом розбіжності могли впливати на правильність визначення митної вартості. Отже, у митного органу могли виникнути обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, що давало підстави перевірити достовірність інформації щодо вартості товарів та її документального підтвердження.
Натомість, декларантом не було надано належних документів, які спростовували сумніви митного органу щодо вищезазначених питань.
Судом встановлено, що Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби (також ЄАІС) - це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи Україні, основні завдання та функції якої визначені Положенням про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України, затвердженим наказом Державної митної служби №1341 від 04.11.2010. До основних функцій ЄАІС Держмитслужби відносяться збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації, автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів, автоматизація застосування системи управління ризиками, імплементація електронних профілів ризиків для формування вказівок щодо застосування митними органами України окремих форм митного контролю товарів і транспортних засобів на основі системи управління ризиками, підтримка прийняття управлінських рішень. Під час здійснення аналізу бази даних «Рівень митної вартості» ЄАІС Держмитслужби є можливим порівняти, окрім назви товару та його ваги, умови поставки, торгівельну країну, країну відправлення, кількість товару в додаткових одиницях вимірювання, а також встановити інші відомості, які можуть вплинути на визначення розміру митної вартості товарів.
Наявність у ЄАІС Держмитслужби інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості. Зазначений висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 у справі №520/3421/19, від 04 серпня 2021 у справі №520/4787/19.
Із наданого відповідачем витягу з бази даних «Рівень митної вартості» ЄАІС Держмитслужби вбачається, що заявлений декларантом рівень митної вартості оцінюваного товару №7 «столовий (кухонний) посуд виготовлений із грубої кераміки» є нижчий, ніж рівень митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Відтак, у митного органу були обґрунтовані підстави вважати, що документи, надані до митного оформлення, не містять повної інформації щодо дійсної вартості цих товарів.
Що стосується того, чи містили подані до митного оформлення документи усі визначені ч. 10 статті 58 МКУ числові значення складових митної вартості, суд виходить з того, що декларантом не було надано митниці документів, які містили відомості про вартість доставки оцінюваного товару, які б могли бути достовірно оцінені та перевірені, у тому числі про включення вартості доставки оцінюваних товарів у вартість, вказану у рахунку-фактурі. Оскільки документи, що містять відомості про вартість транспортування під час митного оформлення декларантом не було надано, митним органом самостійно здійснений розрахунок вартості транспортування.
Враховуючи це, подані до митного оформлення документи не містили усіх числових значень складових митної вартості, які визначені частиною 10 статті 58 МКУ, в тому числі: витрати на доставку товару до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, що давало підстави для зобов'язання декларанта надати додаткові документи на виконання частини 3 статті 53 МКУ.
У відповідь декларантом не було надано документи, які усували вищезазначені розбіжності та підтверджували включення відповідних складових митної вартості товарів ( лист від 27.07.2023 щодо ненадання додаткових документів)
Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, і не було підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості.
Згідно з ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГАТТ.
У оскаржуваному рішенні Митницею застосований шостий резервний метод визначення митної вартості товару № 3. У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено наступне: «Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару №3 є інформація з мережі Інтернет про середній рівень цін на подібні товари в Республіці Узбекистан (1,175 дол. США/кг.) скоригована з урахування величини транспортних витрат по доставці товару до місця призначення ( 1,33 дол.США/км. при відстані перевезення 5420 км.) - 0,35 дол. США/кг.; товару №7 - митна декларація від 12.07.2023 NUA209140/2023/18656. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості»
Визначення митної вартості на підставі «дійсної вартості» та інформації з баз даних автоматизованих систем Держмитслужби не суперечило положенням VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та статті 64 Митного кодексу України. Відтак, прийняття Хмельницькою митницею оскаржуваного рішення про коригування митної вартості здійснене відповідно до вимог ч.6 статті 54 та ст. 55 МКУ за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні відомості про митну вартість товарів та у зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів для спростування сумнівів митного органу.
Що стосується картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000573, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (із змінами) визначений порядок оформлення картки відмови (розділ VII Порядку).
Частиною 2 ст. 256 МК України та пунктом 7.2 Порядку № 631 передбачено, що у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Зважаючи на те, що судом не встановлено протиправності спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд не знаходить належних підстав і для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000573. Зважаючи на це, у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Що стосується митної декларації від 27.07.2023 №23UA400040025083U3 (рішення про коригування митної вартості товарів від 28.07.2023 №UA400000/2023/000167/2, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000571) суд встановив наступне.
У вказаній митній декларації митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ у розмірі 9270,00 дол. США, яка відповідає фактурній вартості оцінюваного товару без додавання інших складових, які визначені частиною 10 статті 58 МКУ. Разом з митною декларацією від 27.07.2023 №23UA400040025083U3 та іншими документами декларантом було подано декларацію митної вартості. Водночас, до суду надано копію ДМВ, яка не є тією ж, що була надана під час митного оформлення.
За вищезазначеною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) генеровані ризики 000, 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, зокрема, за напрямком контролю правильності визначення вартості: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» До вказаних форм митного контролю надійшло інформаційне повідомлення: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару. Необхідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ, здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару, здійснити перевірку правильності класифікації товару, перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів»
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару за вказаною митною декларацією у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» відповідно 2 статті VII ГАТТ та щодо правильності визначення митної вартості задекларованого товару, оскільки документи містили розбіжності в частині включення складових митної вартості товарів, а також ознаки невключення окремих складових митної вартості товарів.
За результатами опрацювання поданих декларантом документів виявлені розбіжності, що могли впливати на правильність визначення митної вартості, а також ознаки не включення окремих складових митної вартості товару.
Так, митним органом було встановлено, що документи, подані згідно з ст. 53 МКУ, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до пункту 3.4 зовнішньоекономічного контракту заявлена ціна товару не являється кінцевою, пунктом 4.2 визначено, що оплата може здійснюватися третіми особами, поданий до митного оформлення рахунок не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які повинна здійснюватися оплата за поставлений товар. Крім того було виявлено, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження товару та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; заявлений декларантом рівень митної вартості товару не відповідає інформації станом на 09.02.2023 щодо середнього рівня експортних цін на плодоовочеву продукцію, яка опублікована на сайті Міністерства інвестицій промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан, також не відповідає ціні товару, який продається через мережу Інтернет станом на 27.07.2023 на сайтах в Узбекистані.
Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та відповідно до статті VII ГАТТ виникли підстави вважати, що документи, подані до митного оформлення, не містять повної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не був належним чином підтверджений документально.
Під час аналізу товаросупровідних документів митний орган виявив, що пунктом 4.2 контракту від 22.06.2023 №UZ-1 визначено, що оплата за товар могла здійснюватися третіми особами, а поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 08.07.2023 №4 не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які повинна зараховуватись оплата за поставлений товар. Відповідно до розділу 3 контракту ціни встановлюються на підставі досягнутих домовленостей між Продавцем і Покупцем. Ціни на товар, вказані в додатках до нього контракту є попередніми. Згідно з пунктом 3.4 контракту від 22.06.2023 №UZ-1 заявлена ціна товару не є кінцевою.
Зазначені розбіжності та особливості формування ціни на товар, який декларувався, на думку митного органу впливали на правильність визначення митної вартості. Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару та обґрунтовані підстави вважати, що документи, надані до митного оформлення, не містили повної інформації щодо «дійсної вартості» товару.
Так, до митного оформлення декларантом не було надано документів, які містили відомості про вартість доставки оцінюваного товару (відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару), а також документи, які підтверджували вартість страхування.
З огляду на це, митний орган прийшов до висновку, що позивач не надав до митного оформлення документи, що підтверджують включення вартості доставки задекларованого товару, а також вартості страхування у вартість, вказану у рахунку-фактурі. Водночас, за наявною у митного органу інформацією вартість транспортування за даною митною декларацією повинна була становити близько 7541 доларів США. Таким чином, подані до митного оформлення документи не містили підтверджених відомостей про числові значення складових митної вартості, які визначені ч. 10 статті 58 МКУ, у тому числі витрат на доставку товару до місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, що не відповідало положенням статті 53 МКУ.
Отже, оскільки документи, надані позивачем, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи, визначені законом. У відповідь декларантом не було надано документів, які усували вищезазначені розбіжності та підтверджували включення відповідних складових митної вартості товарів.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митним органом застосований шостий резервний метод визначення митної вартості товару відповідно до вимог статті 64 МКУ. В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено про те, що було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості є інформація з мережі Інтернет про середній рівень цін на подібні товари в Республіці Узбекистан (1,175 дол. США/кг.) скоригована з урахування величини транспортних витрат по доставці товару до місця призначення ( 1,33 дол. США/км. при відстані перевезення 5420 км.) - 7541,1 дол. США. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГАТТ.
Суд вважає, що визначення митної вартості на підставі «дійсної вартості» не суперечило положенням VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та статті 64 МКУ. Відтак, оскільки декларантом не було усунуто додатково наданими документами вищезазначені розбіжності, та не було підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів відповідно до положень ч. 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею було правомірно прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 28.07.2023 №UА400000/2023/000167/2.
З огляду на надані до справи докази і досліджені обставини, суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення, а також картки відмови, прийнятої стосовно митної декларації.
Що стосується рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2023 №UA400000/2023/000187/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000614, суд виходить з наступного.
Оскаржуване рішення прийняте митним органом під час оформлення митної декларації від 08.08.2023 №23UA400040026326U9, згідно з якою позивачем ввозились 6 груп товарів. Товари №1, №3, №4,№5, №6 задекларовані за шостим (резервним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), товар №2- за першим (основним) методом визначення митної вартості на рівні фактурної вартості без додавання інших складових, які визначені ч.10 статті 58 МКУ. У графі 7 Декларації митної вартості, наданої до митного оформлення, декларантом було зазначено: «Метод 1 неприйнятний для застосування, оскільки немає повного пакету документів для підтвердження числового значення вартості».
У оскаржуваному рішенні митницею було скориговано вартість двох товарів (товар №2 та товар №6), які не відповідали критерію, встановленому статтею VII ГАТТ щодо «дійсної» вартості.
За вищезазначеною МД автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) генеровані ризики 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, зокрема, за напрямком контролю правильності визначення вартості:105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» До вказаних форм митного контролю надійшло інформаційне повідомлення такого змісту: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару. Необхідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 cm. 53 МКУ.
За результатами опрацювання поданих документів виявлені розбіжності, що могли впливати на правильність визначення митної вартості, а також встановлені ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.
Так, митним органом встановлено, що документи, подані згідно з ч.2 та ч. 3 cm. 53 МКУ, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. До митного оформлення не надано замовлення. Поданий до митного оформлення рахунок не містить відомостей щодо банківських реквізитів, на які має здійснюватись оплата за поставлений товар. Наявні розбіжності в частині умов поставки , що впливають на включення складових митної вартості товару транспортування. Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження товару та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування. Заявлений декларантом рівень митної вартості товару №2 не відповідає інформації станом на 09.02.2023 щодо середнього рівня експортних цін на плодоовочеву продукцію, яка опублікована на сайті Міністерства інвестицій промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан, також не відповідає ціні товару, який продається через мережу Інтернет станом на 27.07.2023 на сайтах в Узбекистані. Заявлений декларантом рівень митної вартості товару №6 задекларовано декларантом за резервним методом визначення митної вартості на рівні 0,92 дол. США/кг., при цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, які заявляються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД за основним методом визначення митної вартості, становить 2,0464 дол. США/кг. Загальна заявлена вартість товару на умовах поставки СРТ Хмельницький складає 13918 дол. США, при цьому згідно наявної у митного органу інформації лише вартість транспортування товарів за даною МД складає 7154,4 дол. США. Таким чином, ціна товару №2 в Узбекистані без врахування вартості транспортування складає 0,15 дол. США/кг., що суперечить інформації щодо цін в Узбекистані.
Таким чином, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та відповідно до статті VII ГАТТ були підстави вважати, що документи, подані до митного оформлення, не містили повної інформації щодо «дійсної вартості» товарів.
Під час аналізу товаросупровідних документів митний орган встановив наявність розбіжностей в частині умов поставки, що впливали на включення складових митної вартості товару. Відповідно до пункту 2.1 контракту поставка товару повинна була здійснюватись на умовах поставки DAP - Республіка Узбекистан та СРТ- м. Київ, Дніпро, Одеса, Хмельницький, Чернівці згідно Інкотермс-2010, вказаних в Доповненнях або Інвойсах до цього Контракту. Водночас, умови поставки у рахунку - фактурі від 15.07.2023 №SU11 інші, а саме «СРТ м. Одеса, Україна». Згідно з автотранспортною накладною CMR місце призначення задекларованої партії товару також м. Одеса.
Водночас, до митного оформлення декларантом не було надано документів, які містили підтверджені відомості про включення вартості доставки оцінюваних товарів у вартість, вказану у рахунку-фактурі. Оскільки документи, що містять відомості про вартість транспортування під час митного оформлення декларантом не надано, митницею самостійно здійснювався розрахунок вартості транспортування.
Крім того, до митного оформлення не було надано замовлення відповідно по пункту 2.2 контракту, а рахунок не містив відомостей щодо банківських реквізитів, на які повинна була здійснюватись оплата за поставлений товар. Зазначене могло вплинути на правильність визначення митної вартості. Відтак, у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару №2 та товару №6, а також обґрунтовані підстави вважати, що документи, подані до митного оформлення, не містять повної інформації щодо «дійсної вартості» цих товарів.
Оскільки документи, подані на виконання частин 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи.
У відповідь декларантом не надано документів, які усували вищезазначені розбіжності та підтверджували включення відповідних складових митної вартості товарів.
Згідно з ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГАТТ.
У оскаржуваному рішенні Митницею застосований шостий резервний метод визначення митної вартості товару. При цьому визначення митним органом митної вартості на підставі «дійсної вартості» та інформації з баз даних Держмитслужби не суперечить положенням VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГАТТ та статті 64 МКУ.
Зважаючи на викладене суд вважає, що під час контролю правильності визначення митної вартості товару у митного органу були обґрунтовані підстави для сумнівів та витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 МКУ. Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, митницею було правомірно здійснене коригування митної вартості окремих товарів та прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 08.08.2023, підстави для скасування якого судом не встановлені і суду не доведені. З огляду на це, суд також не знаходить підстав для скасування картки відмови, відтак позовні вимоги в цій частині не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи досліджені обставини справи та докази, суд вважає, що митним органом доведено, що при прийнятті спірних рішень він діяв на підставі вимог закону, в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та іншими нормативними актами, зважаючи на що у позові слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29 лютого 2024 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІНФУД" (пл. Куликове поле, 1, 127,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012 , код ЄДРПОУ - 44695532)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя І.С. Козачок