ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" лютого 2024 р. справа № 300/9127/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.12.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви про призначення пенсії за віком та зобов'язання призначити пенсію за віком.
03.01.2024 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Заявлені позовні вимоги щодо предмету позову обґрунтовані тим, що з 22.08.2011 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», 04.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком вперше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за останні три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Однак відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження. Просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що позивачу з 22.08.2011 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач звернувся із зверненням про призначення пенсії за віком в порядку Закону України «Про звернення громадян» на яку йому надано відповідь з роз'ясненням щодо порядку подання документів для призначення пенсії. Із заявою до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління Пенсійного Фонду у встановленому порядку позивач не звертався, відповідно не отримував відмови у переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.08.2011 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
04.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком вперше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за останні три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Відповідно до листів відповідача за № 7792-7496/Д-02/8-0900/23 від 18.08.2023, № 10243-9810/Д-02/8-0900/23 від 30.10.2023 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсію обчислено при загальному страховому стажі 45 років 3 місяці 27 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,45250) та від середньомісячного заробітку, скорегованого за період з 01.05.1987 до 30.04.1992 (60 календарних місяців до 01.07.2000) та з 01.07.2000 до 28.02.2011 (згідно з даними реєстру застрахованих осіб), коефіцієнта заробітної плати - 1,21227, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 8 976, 90 гривень. За змістом вказаних листів позивачу роз'яснено те, що переведення з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється відповідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 22-1 від 25.11.2005.
Позивач вважаючи, що відповідач відмовив у переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV), цей Закон визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
В даній адміністративній справі суд встановив, що позивачу з 22.08.2011 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 04.10.2023.
Як наслідок в даних правовідносинах має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З врахуванням наведеного, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення, перерахунку, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 1.8 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
При цьому, суд зазначає, що документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший визначає розділ ІІ Порядку.
Як встановив суд та не заперечується сторонами, що позивач із заявою про призначення пенсії за віком звернувся 04.10.2023.
З аналізу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку, що передбачено два варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Однак, в даних правовідносинах відповідач всупереч норм Порядку не прийняв рішення за результатами розгляду заяви позивача, а надав відповідь листами за № 7792-7496/Д-02/8-0900/23 від 18.08.2023, № 10243-9810/Д-02/8-0900/23 від 30.10.2023, № 10534-10085/Д-02/8-0900/23 від 08.11.2023.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що подана позивачем заява довільної форми, а тому така розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян», оскільки зміст поданої позивачем заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника, його вимоги та обґрунтування таких вимог.
Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом і у постанові від 27 листопада 2019 року в справі № 748/696/17.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 в справі №537/3480/17 дійшов висновку про те, що зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви встановлено, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежне форма заяви не була підставою для відмови.
В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд врахував такий висновок при вирішенні спірних правовідносин у даній адміністративній справі.
З огляду на зміст вказаних листів відповідача встановлено, що такі не містять висновку по суті розгляду заяви позивача про призначення пенсії, а є лише повідомленням.
Тобто, заява про призначення пенсії позивача фактично не була зареєстрована у встановленому законом порядку та не прийнята до розгляду.
Оскільки заява позивача розглянута не була, наявність необхідних документів, в тому числі тих, які подаються виключно в оригіналах, не перевірена, відповідачем не прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, тому позовні вимоги в обраний позивачем спосіб задоволенню не підлягають.
Суд не надає оцінку наявності чи відсутності певного переліку документів, долученого позивачем до заяви, оскільки заява позивача як того вимагає Порядок №22-1 в контексті призначення пенсії не розглядалася та відповідне рішення не приймалося.
Відповідач у листах фактично обмежився лише посиланням на недотримання позивачем Порядку № 22-1.
З врахуванням викладеного, оскільки відповідачем, за результатом розгляду заяви позивача фактично не з'ясовувалось питання наявності у позивача права на отримання пенсії на підставі наданих документів та, як наслідок, не приймалось рішення щодо призначення чи відмову у призначенні позивачу пенсії, зважаючи на те, що заява про призначення пенсії позивачу фактично не була зареєстрована та розглянута у встановленому законом порядку та, відповідно, визначення структурного підрозділу органу, що призначає пенсію за принципом екстериторіальності не здійснювалось, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дії щодо неналежного розгляду заяви позивача від 04.10.2023 про призначення пенсії за віком та зобов'язання відповідача прийняти до розгляду заяву позивача про призначення пенсії від 04.10.2023 у порядку, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, з урахуванням висновків суду про те, що у позивача наявне право на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки.
За таких обставин, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, позивач, згідно з квитанцією за № 1259385306 від 26.12.2023, підтвердив сплату судового збору на суму 1 073, 60 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частину сплаченого судового збору в розмірі 500 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.10.2023 про призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 04.10.2023 у порядку, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України за №22-1 від 25.11.2005.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) судовий збір в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.