29 лютого 2024 року Справа № 915/158/24
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши заяву про відвід судді у справі за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури, код 02910048 (м. Миколаїв, вул. Бузький бульвар, 15), яка пред'явлена в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), код 00022579 (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22) до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, код 39825404 (м. Миколаїв, пр. Миру, 34), відповідача 2: Ольшанської селищної ради, код 04375553 (смт.Ольшанське, Миколаївська область, вул. К.Ольшанського, 1-А), про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду шляхом визнання незаконними і скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
28.02.2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області Щербака К.В. від 28.02.2024 року № 50-1421 вих-24 про відвід судді Алексєєва А.П.
Заяву обґрунтовано тим, що суддя дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову прокурора без руху, а саме недодержання прокурором вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК в частині зазначення доказів, що підтверджують вказані у позові обставини.
Прокурор стверджує, що у позовній заяві повно та послідовно викладено обставини, якими обґрунтовано вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують ці обставини. Таким чином, зазначена позовна заява відповідає встановленим у п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України вимогам.
Прокурор послався на позицію Великої палати Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 25.01.2024 року у справі № 320/14843/23, згідно якої законодавство не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.
На думку прокурора, суддею висловлені власні вимоги до форми позовної заяви, що свідчить про упереджене та необ'єктивне ставлення судді до розгляду позову органу прокуратури.
Таким чином, прокурор вважає, що суддя підлягає відводу, оскільки є обставини, які викликають сумнів в його об'єктивності та неупередженості при розгляді даної справи.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд встановив наступне.
16.02.2024 року прокурор звернувся до суду із позовом, в якому містяться вимоги усунути перешкоди Миколаївській обласній військовій адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду, розташованої в межах території Яснополянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, шляхом визнання незаконними і скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
За наслідками попереднього розгляду позовної заяви із додатками суддею Алексєєвим А.П було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162 ГПК, в зв'язку із чим заява підлягає залишенню без руху.
Так, суддею було встановлено, що зміст позовної заяви не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані у ній обставини.
В ухвалі суддя вказав, що дана вимога до форми позовної заяви встановлена у п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК і що ця норма є імперативною, тобто обов'язковою для виконання учасниками господарського процесу. Також в ухвалі роз'яснено, що вимога зазначити докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, є самостійною по відношенню до вимоги про необхідність зазначення у позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до неї, яка встановлена п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК.
Суддею вказано на те, що суд відповідно до ст. 14 ГПК розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, доводи прокурора з відводу судді Алексєєва А.П. зводяться до незгоди із процесуальним рішенням судді по залишенню позову без руху.
Частиною 4 ст. 35 ГПК визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Також не може бути підставою для відводу рішення судді в інших справах.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що суддя Алексєєв А.П. з аналогічних підстав залишає без руху позови й інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Керуючись ст. 39, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд
1. Вважати заявлений керівником Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області відвід судді Алексєєва А.П. необґрунтованим.
2. Заяву про відвід передати для вирішення іншому судді згідно ч. 3 ст. 39 ГПК.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.П. Алексєєв