Справа № 517/268/24
Провадження № 3/517/233/24
29 лютого 2024 року смт. Захарівка Одеської області
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, які надійшли з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Фрунзівка Одеської області, громадянина України, РНОКПП не відомий, з вищою освітою, старшого офіцера управління першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого лейтенанта, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовий квиток НОМЕР_1 , за ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 15 лютого 2024 року, старший лейтенант ОСОБА_1 , проходячи службу у ЗСУ, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків, недбало поставився до військової служби, а саме з 24.02.2022 року старший лейтенант ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у ЗСУ. На теперішній час займає посаду старшого офіцера управління першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори та резервістів під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
На старшого лейтенанта ОСОБА_1 під час виконання обов'язків офіцера управління першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладалися організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
Водночас, старший лейтенант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо ігноруючи вимоги законів, у порушення вимог ст. 16 Статуту Збройних Сил України недбало поставився до військової служби за наступних обставин.
Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону встановлено, що посадовими особами першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , було скеровано звернення до територіальних органів Національної поліції в порядку ст. 259 КУпАП та абз. 2 п. 56, абз. 15 п. 79 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 (додаток №20 до Постанови) - щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210, 210-1 КУпАП, до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, під час скерування вищезазначених звернень до органів поліції, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 вже було встановлено, що вказані особи вчинили правопорушення і єдиною законною метою їх доставлення до РТЦК та СП було саме складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, аналізом Журналу реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення та документів до них встановлено, що після доставлення визначених осіб органами Національної поліції до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , заходи адміністративного реагування щодо правопорушників відповідальними посадовими особами не було вжито, а протоколи про адміністративні правопорушення не складалися, що прямо суперечить наведеним вимогам законодавства.
Відповідно до абз. 2 п. 56 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210- 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 644 від 20.11.2023 року, старший лейтенант ОСОБА_1 є уповноваженою та відповідальною посадовою особою, що має право на складання протоколів щодо порушення військовослужбовцями ЗСУ, призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відносно осіб, що доставлені для складання адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП, до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З отриманих актів звірок встановлено, що до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі звернень першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , було доставлено структурними підрозділами Національної поліції для складання адміністративних протоколів за ст 210, 210-1 КУпАП наступних осіб, а саме: ОСОБА_2 (доставлений 20.11.2023), ОСОБА_3 (доставлений 22.11.2023), ОСОБА_4 (доставлений 12.12.2023). ОСОБА_5 (доставлений 22.11.2023), ОСОБА_6 (доставлений 15.11.2023), ОСОБА_7 (доставлений 15.11.2023), ОСОБА_8 (доставлений 18.12.2023).
Однак, всупереч, вимогам ст. 259, ст. 260 КУпАП, протоколи відносно вказаних осіб не були складені у день доставлення правопорушників на вимогу першого відділу Роздільнянського РТЦК та СГІ Одеської області, що підтверджується витягами з Журналу реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення.
Також, відповідно до відповіді Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/790 від 13.02.2024 року, старший лейтенант ОСОБА_1 був відповідальний за складання адміністративних протоколів у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 за правопорушення, що передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП відносно вищезазначеного переліку осіб.
Однак адміністративні протоколи про вчинення адміністративного правопорушення старшим лейтенантом ОСОБА_1 відносно вищевказаних осіб не були складені.
Таким чином, в період з 15.11.2023 року по 18.12.2023 року старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді офіцера управління першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: Одеська область, смт. Захарівка, діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконував свої обов'язки, що передбачені наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 : не склав, відповідно до вимог КУпАП у визначений строк, адміністративні протоколи за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП відносно: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що були доставлені структурними підрозділами Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних протоколів за адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду 29.03.2024 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, однак в матеріалах наявна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої, останній вину визнав в повному обсязі та просив розглянути протокол за його відсутності.
Згідно ст. 268 КпАП України явка правопорушника у вказаній категорії справ не є обов'язковою, тому враховуючи повне визнання вини правопорушником та наявність в матеріалах справи відповідної заяви, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 15 КУпАП, за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Так, судом встановлено, що дії ОСОБА_1 за своїм характером не тягнуть кримінальну відповідальність, що надає суду можливість здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення і, як наслідок, здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті та прийняти обґрунтоване та законне рішення по ній.
Вiдповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобiлiзацiйну підготовку та мобiлiзацiю», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і органiзацiй, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рiшення про мобiлiзацiю (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобiлiзацii чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобiлiзацiї, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому дію особливого періоду не припинено.
Таку правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» Верховний Суд уже сформулював у постановах від 11 квітня 2019 року (провадження № 51-9182км18), від 14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження № 51-7411км18).
Відтак в Україні продовжує діяти особливий період.
Беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо визнання вини, викладених в заяві, а також те, що ОСОБА_1 кваліфікацію своїх дій не оспорює, суд вважає, що протоколом про адміністративне правопорушення від 15.02.2024 року за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП фактичні обставини правопорушення встановлені в повному обсязі та відповідають дійсності.
Складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об'єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у його допустимості не викликає.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 15.02.2024 року за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП; бланком отримання пояснень від ОСОБА_1 , в яких останній підтвердив обставини правопорушення; службовою характеристикою начальника першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 , згідно якої останній характеризується позитивно; витягом з наказу № 644 від 20.11.2023 року; військовим квитком НОМЕР_1 від 02.07.2008 року на ім'я ОСОБА_1 та іншими матеріалами в своїй сукупності.
Отже, дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд визнає щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у мінімальному розмірі, що перебачено санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Проте, вимогами п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 172-15, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Фрунзівка Одеської області, громадянина України, РНОКПП не відомий, з вищою освітою, старшого офіцера управління першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого лейтенанта, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовий квиток НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня винесення постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 34 000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: