Провадження № 11-кп/803/388/24 Справа № 229/147/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 лютого 2024 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження №12020050260000781 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 25 серпня 2023 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі,-
Згідно вироку, 19.12.2018 року у денний час доби потерпілий ОСОБА_9 , знаходячись біля адміністративної будівлі Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вулиця О. Кошового, 6-А, зустрів раніше незнайомого йому обвинуваченого ОСОБА_8 , який запропонував останньому правову допомогу у вирішенні питання, щодо повернення грошових коштів, які заборгував йому ОСОБА_10 , при цьому не маючи відповідної освіти та фаху, тобто заздалегідь знаючи, що він не зможе виконати покладені на нього обов'язки. На дану пропозицію, потерпілий ОСОБА_9 погодився, а обвинувачений ОСОБА_8 в свою чергу сказав, що за його послуги, як правозахисника, потрібна грошова винагорода та надав номер банківської картки, на яку необхідно буде перерахувати грошові кошти. З цією метою потерпілий ОСОБА_9 декілька разів перераховував грошові кошти на номер банківської картки, який надав йому обвинувачений ОСОБА_8 .
Далі, 24.11.2018 року приблизно об 14 годині, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, яке належить потерпілому ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_8 , знов зустрівся з останнім біля будівлі АТБ-маркету, розташованого за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 34-А та повідомив, що йому потрібні ще грошові кошти за виконання покладених на нього зобов'язань по поверненню боргу. На дану вимогу потерпілий ОСОБА_9 відповів обвинуваченому ОСОБА_8 , що у нього на даний час вже не має грошових коштів. Тоді обвинувачений ОСОБА_8 , зловживаючи довірою, запропонував потерпілому ОСОБА_9 передати йому золоту обручку з метою подальшої здачі її до ломбарду та оплати його послуг. Потерпілий ОСОБА_9 , довіряючи обвинуваченому ОСОБА_8 , як нібито правозахиснику, який допоможе йому повернути борг, будучи впевненим у сумлінності його дій, добровільно передав останньому належну йому золоту обручку в рахунок оплати послуг останнього.
Реалізуючи свій раніше виниклий злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що не виконає висловлені зобов'язання по поверненню боргу та не поверне потерпілому ОСОБА_9 , вищезазначену золоту обручку вагою 3,5 грамів, 585 проби, діючи з корисливих мотивів, умисно, повторно, шляхом зловживання довірою, узяв золоту обручку та попрямував до ломбарду, який розташований за адресою: Донецька область, м. Дружківка, по вул. Космонавтів, буд. 53, де її здав, а отриманими грошовими коштами в подальшому розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 3925 грн. 88 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.09.2020 року у денний час доби, обвинувачений ОСОБА_8 зустрівся біля СТО «Фортуна», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Дружби, 91 зі своєю знайомою ОСОБА_11 , у якої на той момент був з собою належний їй велосипед марки «ARDIS». В ході розмови у обвинуваченого ОСОБА_8 з корисливих мотивів виник злочинний намір на заволодіння чужим майном, а саме велосипедом марки «ARDIS», який належав потерпілій ОСОБА_11 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, обвинувачений ОСОБА_8 , зловживаючи довірою, повідомив потерпілій ОСОБА_11 про необхідність терміново з'їздити в іншу сторону м. Дружківки та попросив надати йому велосипед, запевнивши, що поверне цей велосипед протягом 30 хвилин. Потерпіла ОСОБА_11 , довіряючи обвинуваченому ОСОБА_8 , будучи впевненою у сумлінності його дій, добровільно передала останньому належний їй велосипед марки «ARDIS». Після цього, обвинувачений ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що не виконає свої зобов'язання та не поверне потерпілій ОСОБА_11 належний їй велосипед марки «ARDIS», діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволодів чужим майном, а саме велосипедом марки «ARDIS», вартістю 2075 грн., який належав потерпілій ОСОБА_11 та в подальшому розпорядився ним на свій власний розсуд, а саме в цей же день продав його невідомій особі, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду у розмірі 2075 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду, оскільки він не згоден з позовом та призначеним йому покаранням. Зазначає, що вирок суду постановлений за його відсутності.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни вироку відсутні, оскільки судом першої інстанції при його винесенні були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального закону.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за обставин, як вони встановлені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
ОСОБА_8 приймав участь у судовому розгляді кримінального провадження, вирок суду ухвалений за його присутністю.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю і пояснив, що дійсно 24.11.2018 року та 30.09.2020 року вчинив шахрайство при обставинах, вказаних у обвинувальному акті. Розуміє, що вчинив злочини, у вчиненому кається, просить суд суворо його не карати.
Не заслуговують на увагу доводи обвинуваченого щодо необґрунтованого задоволення судом позову потерпілого ОСОБА_12 .
Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд в залежності від доведення підстав та розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю, частково, або відмовляє в задоволенні.
При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог закону та прийняв обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 3925 грн. 88 коп.
У відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При вирішенні питання про призначення покарання і його розміру обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Як убачається із матеріалів справи, вироком Дружківського міського суду Донецької області від 12 липня 2023 року ОСОБА_8 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3, 71 ч.1 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років і шість місяців. Даний вирок набрав законної сили 13 серпня 2023 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також попередження здійснення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції врахував всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, тому призначене судом першої інстанції покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі відповідає вимогам ст. 65,70 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів, у зв'язку із чим підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 25 серпня 2023 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Судді: