Провадження № 22-ц/803/2782/24 Справа № 185/6442/23 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
28 лютого 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Лопакової А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року,-
10 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому позивач просив зменшити останні з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) позивача. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року було розірвано шлюб між сторонами. У свою чергу 23 березня 2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 березня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття. Однак, в даний час сімейний стан позивача змінився, він одружився із ОСОБА_4 , від шлюбу з якою у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим йому стало складно сплачувати вказані аліменти. У зв'язку із зазначеним позивач просить зменшити розмір аліментів на утримання малолітньої дитини сторін з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) позивача (а.с.1-2).
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задоволено.
Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №185/1744/21 від 23 березня 2021 року, з розміру 1/4 частини всіх видів заробітку позивача до 1/6 частини всіх видів заробітку позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня набрання законної сили цим рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с. 24-25).
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила, рішення суду 1 інстанції скасувати, і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.56-62).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 23 березня 2021 року було видано судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 березня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказане підтверджується копією вказаного судового наказу.
У свою чергу згідно копії рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року, яке набрало законної сили 12.12.2022 року, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та розірвано шлюб між сторонами.
30 грудня 2022 року позивач одружився з ОСОБА_7 , з якою позивач має двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що сімейний стан позивача змінився, а тому наявні всі підстави для зменшення розміру стягнення аліментів.
Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Так, частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 192 СК України передбачена можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки 30.12.2022 року він уклав новий шлюб.
Від шлюбних стосунків народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають на його утриманні, а також дружина, оскільки вона знаходиться в декретній відпустці.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не підтвердив погіршення його майнового стану належними та допустимими доказами.
Крім того, суд зауважує, що доводи позивача відносно того, що змінився його сімейний стан, укладення шлюбу та народження дітей: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
У зв'язку з чим, без доведення погіршення майнового становища позивача, доводи про те, що стягнення аліментів у розмірі частки призведе до неможливості забезпечення його та його нової сім'ї, суперечить інтересам неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що зміна сімейного стану позивача, а саме укладення шлюбу з іншою жінкою, народження дітей від іншого шлюбу, не є підставою для зміни (зменшення) розміру аліментів, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення у зв'язку з цим його майнового стану, а наявність дітей від іншого шлюбу не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
Отже, посилання позивача про те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилися діти від іншого шлюбу, є необґрунтованими, оскільки зміна сімейного стану позивача, а саме одруження та народження дітей, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Факт народження ще двох дітей сам по собі не свідчить про погіршення матеріального стану. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання інших дітей порівняно з іншою.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, тому доводи апеляційної скарги відповідача заслуговують на увагу, а відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позову.
Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та практики його застосування уваги не звернув, у зв'язку з чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, за наведеного апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
На підставі статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останньою за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 610,40 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 1 610,40 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: