441/10/24 2/441/259/2024
29.02.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Ференц О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію-
Представник ТОВ «Львівенергозбут» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «Львівенергозбут» здійснюється постачання електричної енергії на АДРЕСА_1 на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. За цією адресою зареєстровані побутові споживачі та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За вищевказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
Вказує, що споживачем за період з 01.02.2023 до 01.12.2023 за вищезазначеним особовим рахунком спожито 8888 кВт, однак свої зобов'язання із вчасної оплати спожитих послуг споживачі належним чином не виконали, що призвело до утворення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 13759, 48 грн.
Враховуючи вищевикладене, просить суд солідарно стягнути на користь позивача з відповідачів 13759, 48 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та сплачений судовий збір.
12.02.2024 від представниці позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно з якою у зв'язку з частковою оплатою відповідачами заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 1700 грн. просять стягнути з них заборгованість у розмірі 12059 грн. 48 коп.
Представниця позивача в судове засідання не з'явилася, однак в заяві про зменшення позовних вимог від 12.02.2024 просила про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить такий задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає, що справу слід розглядати у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
В ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 429 від 14.06.2018 ТОВ «Львівенергозбут» було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.
З відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, які отримані судом 26.01.2024, вбачається, що відповідачі у справі зареєстровані за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на ОСОБА_7 .
Згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 24.06.2014 квартира у АДРЕСА_1 в цілому належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
За адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Львівенергозбут» №1400137137 від 03.11.2021.
Згідно п. 2.1 Договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Пунктом 6.2 договору встановлено обов”язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2023 до 01.03.2023 за адресою: АДРЕСА_1 така становить 13759, 48 грн.
Згідно поданої представницею позивача заявою про зменшення позовних вимог, у зв”язку з частковою оплатою заборгованості в сумі 1700 грн. станом на подання цієї заяви заборгованість відповідачів перед позивачем становить 12059 грн. 48 коп.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дана заборгованість утворилась внаслідок споживання електричної енергії, яка надавалась позивачем відповідачам, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Взаємовідносини між громадянами/фізичними особами-споживачами електричної енергії/ з енергопостачальниками регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила).
Відповідно до п.2 Правил укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Даний договір є публічним договором приєднання та укладається сторонами з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України.
У відповідності до п. 4.10 Правил побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.
За змістом п. 4.12, 4.19 Правил плата за спожиту електроенергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого термін. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).
Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані також Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ч.1 ст.2 якого предметом регулювання цього Закону, в тому числі, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
За змістом п.5 ч.2 ст.7 Закону споживач зобов'язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 цього ж Закону визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з того, що відповідачі своєчасно не вносили плату за надані послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість зменшених вимог позивача.
Також суд враховує, що законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Така позиція суду узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеним у постанові від 30.10.2013 у справі 6-59цс13, про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надавав послуги з постачання електричної енергії, відповідачами не надано, так як і не надано доказів відмови відповідачів від отримання вказаних послуг, які постачав позивач.
Відповідачі, не подавши відзиву на позовну заяву, розмір вказаних нарахувань не спростували.
Враховуючи вищенаведене, неналежне виконання відповідачами своїх обов'язків за період з 01.02.2023 до 01.03.2023 щодо сплати за спожиту електричну енергію, суд вважає, що слід стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 12059 грн. 48 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору при зверненні до суду в розмірі 2684 грн..
Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Зменшені позовні вимоги задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 42092130) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 12059 (дванадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) гривень 48 коп..
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., тобто по 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду .
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ференц О.І.