ЄУН: 336/1417/24
Провадження №: 3/336/1419/2024
іменем України
29 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Зелений Гай Новоселицького району Чернівецької області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця водія-радіотелефоніста 2-го відділення 1-го взводу 3-ї піхотної роти військової частини НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
12 лютого 2024 року помічник командира військової частини НОМЕР_2 p з правової роботи ОСОБА_2 подав, до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В протоколі А4949 № 54 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП складеному, 01 лютого 2024 року в с. Новояковлівка, заступником командира військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_4 зазначено, що 01 лютого 2024 року о 22 год. 30 хв. у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) солдат ОСОБА_1 розпивав спиртні напої. Оскільки дане правопорушення вчинене в особливий період, останній своїми діями вчинив правопорушення передбачене особа ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В протоколі свідком правопорушення зазначений ОСОБА_5 .
Солдат ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду.
Як докази вини ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 251 КУпАП до протоколу додані: письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_5 , службова характеристика, службова картка, висновок від 01.02.2024, витяг з наказу про зарахування до списків особового складу, копія паспорта, копія військового квитка, копія наказу № 12 від 09.08.2023 про механізм складання протоколів про військові адміністративні правопорушення у військовій частині НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, його неявка не перешкоджає розгляду даної справи.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до наступного висновку.
Диспозиція статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема частина 1 встановлює відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідальність за частиною 3 наведеної статті настає за умови вчинення вищевказаних дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Об'єктом правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.
У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз'яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України № 29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15 березня 2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України, зокрема № 341 від 17.05.2022 - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджено Законом України N 2500-IX від 15 серпня 2022 року у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено - на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року N 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, Указом від 07 листопада 2022 року N 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 р. N 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 26.07.2023 р. N 451/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб), Указом Президента України від 06.11.2023 р. N 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із вищевикладеного слідує, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
За загальним правилом суб'єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особа, яка перебуває на військовій службі.
Відповідно до витягу з наказу про зарахування до списків особового складу частини та військового квитка ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
В протоколі А4949 № 54 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП складеному, 01 лютого 2024 року в с. Новояковлівка, заступником командира військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_4 зазначено, що 01 лютого 2024 року о 22 год. 30 хв. у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) солдат ОСОБА_1 розпивав спиртні напої. Оскільки дане правопорушення вчинене в особливий період, останній своїми діями вчинив правопорушення передбачене особа ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 розпивав спиртні напої, проте дані обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , слідує, що 01 лютого 2024 року о 22-30 год. повертаючись в розташування тимчасового табору військової частини він помітив солдата ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, проте ознаки за якими він визначив такий стан особи, в поясненнях, не зазначені. Уповноважена особа до протоколу не надала ні висновку експерта, який би підтверджував такий стан, ні роздруківки тесту, якщо застосовувався спеціальний технічний прилад.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, про що складено висновок щодо результатів медичного огляду.
Фабула правопорушення викладена в протоколі, містить суперечливі відомості.
Водночас, суд зауважує, що він позбавлений можливості самостійно визначати та конкретизувати дані протоколу, з урахуванням того, що у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Тож, суд не вправі у цьому випадку визначати обставини, які свідчать про наявність всіх ознак об'єктивної сторони правопорушення у цій ситуації, адже підлягають доказуванню у порядку і у спосіб, що передбачені КУпАП, з урахуванням положень ст. 251 цього Кодексу щодо доказів, і мають кореспондуватися із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», тобто, суд позбавлений можливості встановити їх із самих лише слів учасників провадження про адміністративне правопорушення, без належних доказів і розкриття змісту.
Порядок складення та оформлення уповноваженою особою протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані) у Збройних Силах України містяться в «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за № 1622/37244.
При цьому зазначений наказ прийнятий, як чітко обумовлено його преамбулою, саме з метою удосконалення роботи щодо складання протоколів, оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту та їх надсилання до відповідних судових органів.
Відповідно до пункту 4 Розділу II Інструкції, у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За приписами пункту 7 розділу ІІ «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за № 1622/37244, до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачений ст. 266-1 КУпАП.
Відповідно до частини сьомої статті 266-1 КУпАП Кабінет Міністрів України постановив затвердити Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.
Відповідно до п. 7 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 N 32 (далі - Порядок), що набрав чинності 18.01.2024, результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння. У разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння. Акт огляду на стан сп'яніння, проведеного уповноваженою посадовою особою, складається у двох примірниках, один з яких вручається військовослужбовцю/військовозобов'язаному, а другий залишається в уповноваженої посадової особи та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Пунктом 11 Порядку визначено, що у разі відмови військовослужбовця/ військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому не зазначені ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду не є належним доказом відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння. При проведенні огляду технічні засоби відеозапису не застосовувались.
В порушення вимог чинного законодавства протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою в присутності лише одного свідка.
Визнання ОСОБА_1 вини у зазначеному правопорушенні під час складання протоколу суд не бере до уваги, оскільки факт визнання особою вини у вчиненні правопорушення не звільняє особу, яка виявила факт правопорушення, від доведення правомірності притягнення особи до відповідальності і відповідно не може бути достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Службова характеристика, службова картка, копія паспорта, копія наказу № 12 від 09.08.2023 про механізм складання протоколів про військові адміністративні правопорушення у військовій частині НОМЕР_2 , не є доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
За правилами частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено встановлення судом інших обставин адміністративного правопорушення, ніж ті, що зазначені в протоколі, оскільки це б погіршувало становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
На підставі ст. 252 КУпАП, оцінивши надані суду докази, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною 2 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про закриття провадження виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись статтями 1, 7, 9, 172-20 ч. 3, 245, 247, 251, 252, 266-1, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Л.В. Петренко
Постанова набрала законної сили "___"_____________ 20___рік
Дата видачі постанови "___"_____________ 20___рік