Справа № 369/1176/24
Провадження №2/369/3874/24
28.02.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву адвоката Коноваленко Єлизаветою Олександрівною, яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
У лютому 2024 року адвокат Коноваленко Є.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,0131 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:5412, яка призначена будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташована по АДРЕСА_1 ( на даний час Бучанського району) Київської області власник ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 23 січня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області у ОСОБА_1 було подано позовну заяву до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язати вчинити певні дії.
Так, як вбачається з поданого позову згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 1 березня 2019 року позивачка по справі являється власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 ( на даний час Бучанського району) Київської області.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 1 березня 2019 року позивачка по справі являється власником земельної ділянки площею 0,0119 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:5411, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Бучанського району) Київської області.
Сусіднім землекористувачем та власником житлового будинку являється відповідачка по даній справі - ОСОБА_2 .
Зокрема, із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 358749302 від 17.12.2023 вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,0131 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:5412, яка призначена будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташована по АДРЕСА_1 ( на даний час Бучанського району) Київської області являється ОСОБА_2 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 358749037 вбачається, що власником житлового будинку, по АДРЕСА_1 (на даний час Бучанського району) Київської області являється ОСОБА_2 .
Так, у жовтні 2023 року під час перевірки встановлених межових знаків позивачці випадково стало відомо про накладення на належну їй земельну ділянку споруди відповідачки, а саме частини житлового будинку.
З метою перевірки наявних порушень позивачка звернулася до селищного голови Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області із відповідною заявою.
10 листопада 2023 року актом депутатської земельної комісії Борщагівської сільської ради було встановлено, що на земельній ділянці з кадастровий номером 3222486200:03:006:5411, що належить ОСОБА_1 знаходиться частина сусіднього житлового будинку.
Відтак, з огляду на вказані обставини позивачка вимушена звернутися до суду із позовом.
Разом з тим, на даний час позивачці стало відомо, що в зв'язку з тим, що позивачка має намір вирішити спір в судовому порядку, відповідачка вирішила відчужити належне їй нерухоме майно, відтак вважає, що з метою уникнення подальшої заміни учасників справи та недопущення порушення прав інших осіб, за доцільне накласти арешт на земельну ділянку 0,0131 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:5412, яка призначена будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташована по АДРЕСА_1 (на даний час Бучанського району) Київської області, власник ОСОБА_2 , до дня набрання законної сили рішення у даній справі.
Щодо зустрічного забезпечення, вважаємо за необхідне вказати, що обраний захід забезпечення позову не впливає на матеріальний стан ОСОБА_2 , не призведе до понесення додаткових витрат, тобто, застосований вид забезпечення позову не може завдати відповідачці будь-яких збитків.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із роз'яснень Верховного Суду України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість продажу спірного майна без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх належними доказами згідно зі статтею 81 ЦПК України, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Проте, наведені у заяві про забезпечення позову підстави представника позивача ґрунтуються лише на припущеннях, тоді як забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, доказів чого представник не надав.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,0131 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:5412, яка призначена будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташована по АДРЕСА_1 ( на даний час Бучанського району) Київської області власник ОСОБА_2 , слід відмовити, оскільки зазначений заявником захід забезпечення позову не є співмірним заявленій позовній вимозі.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись статтями 149-153, 258, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви адвоката Коноваленко Єлизаветою Олександрівною, яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/1176/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.
Копію ухвали невідкладно направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Суддя А.В. Янченко