Справа № 362/143/23
Провадження № 2/362/262/24
"28" лютого 2024 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Харченко А.В. (в порядку доручення судді на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Василькові Київської області клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шумило Н.М. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати об'єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 транспортний засіб SUBARU LEGACY, 2016 року випуску, кузов номер - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та грошові кошти в сумі 72 000 євро, що за курсом НБУ на момент звернення з позовом до суду складає 2 827 440 грн. 00 коп., які були внесені сторонами на підставі договору від 19 вересня 2022 року за придбання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 271 000 грн. 00 коп., як компенсація за частину вартості транспортного засобу SUBARU LEGACY, 2016 року випуску, кузов номер - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , на отримання якої позивач надає свою згоду. В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 половину грошових коштів в сумі 1 413 720 грн. 00 коп., що були внесені сторонами за договором від 19 вересня 2022 року за купівлю майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , на отримання якої позивач надає свою згоду.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (т. 1 а.с. 45-46).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задоволено. Накладено арешт на рухоме майно - транспортний засіб «SUBARU LEGACY», 2016 року випуску, кузов номер - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований на ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 53-57).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі (т. 1 а.с.61).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову уцивільній справі за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, відмовлено (т. 1 а.с.135-138).
Постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2023 року залишено без змін ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2023 року (т. 1 а.с.200-202).
27.11.2023 року до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Шумило Н.М. надійшло до суду клопотання про витребування доказів, а саме на підставі Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року направити через Міністерство юстиції України судове доручення про отримання доказів в Турецькій Республіці щодо укладення між ОСОБА_5 та ММТ TUNC GRUP & THE PARTNTRS GROUP (адреса АДРЕСА_2 ) договору купівлі - продажу нерухомості від 20 вересня 2022 року, відповідно до якого, на ім'я ОСОБА_6 були придбані майнові права на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 72 000 євро.
Обґрунтовуючи клопотання тим, що у відзиві на позовну заяву відповідач категорично заперечила факт придбання на ім'я сторонами під час шлюбу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 та піддала під сумнів надані позивачем копії підтверджуючих документів з офіційним їх перекладом. У зв'язку з наведеним позивач 15 травня 2023 року в позасудовому порядку звернувся до продавця майнових прав на квартиру (забудовника) з проханням надати офіційну інформацію щодо факту укладення договору купівлі - продажу нерухомості від 20 вересня 2022 року, відповідно до якого на ім'я відповідача були придбані майнові права на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 72 000 євро. Станом на сьогоднішній день, позивач відповіді на свій лист не отримав, телефонній розмові між представником позивача та продавцем останній відмовив у наданні будь якої інформації, пославшись на захист персональних даних відповідача. Попри те, отримання офіційно доказів щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомості від 20 вересня 2022 року та сплати за ним коштів має істотне значені для вирішення даної справи, оскільки позивач в порядку поділу спільного майна подружжя просить стягнути з відповідача половину вартості коштів внесених вказаним договором (т. 2 а.с.18-23).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шумило Н.М. в підготовче судове засідання не з'явилася, направила клопотання про проведення підготовчого судового засідання у її відсутності та просила задовольнити клопотання про витребування доказів від 09.06.2023 (т.2 а.с.32).
Представник відповідача, адвокат Сіваченко В.В. заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).
Згідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно положень п. 2, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено, зокрема: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Частиною 1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Згідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється в межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, місцевими судами України, а у відповідних випадках - іншими органами державної влади (п. 1.6. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2008 року № 573/15264).
Відповідно до п. 2.1. Розділу ІІ Інструкції в разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань організовує взаємодію судів та інших органів державної влади у цивільних та кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів, міжнародних договорів України; забезпечує виконання положень міжнародних договорів України про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.
Згідно з п. 1.8. Інструкції Головні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.
Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через Головні управління юстиції та Міністерство юстиції України (п. 1.7. Інструкції).
Як убачається зі змісту ст. 5 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Відповідно до положень Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року та Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, яка набула чинності 02 травня 2004 року, необхідність направлення відповідному компетентному органу судового доручення з метою вручення особі у якій суд запитує документи копії відповідного клопотання разом із додатками перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Разом з тим ч. 3 ст. 499 ЦПК України передбачено, що судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 3 ст. 6 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, прохання про здійснення правової допомоги та додатки до нього складаються мовою запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони завіреною нотаріально або на англійську мову.
Суд, вивчивши клопотання, дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів на даній стадії не підлягає до задоволення, оскільки до клопотання не додано завірені копії перекладу клопотання на мову другої Договірної Сторони завіреною нотаріально або на англійську мову, а також не зазначено у клопотанні якому компетентному органу суд повинен доручити виконання вказаного доручення, а тому подано із порушенням вимог ч. 3 ст. 499 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 5, 12, 76, 84, 498, 499 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Текст ухвали виготовлено 28.02.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко