Справа № 358/572/22 Провадження № 1-кп/358/150/24
26 лютого 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт, який надійшов з Обухівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12022116090000050 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м.Богуслав, Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , із базовою середньою освітою, офіційно не працює, раніше не судимого,-
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.296 КК України,-
ОСОБА_5 14.06.202022 приблизно о 12:00 год перебував в приміщенні кафе «Ореол», що за адресою вул. Мисайлівська, 12 А, м. Богуслав, Обухівського району, Київської області разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Перебуваючи в кафе «Ореол», ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_8 , який орендує приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та займається в ньому підприємницькою діяльністю.
В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 повалив ОСОБА_8 на землю, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взявши ОСОБА_8 за руки зафіксували його біля підлоги.
14.06.2022 приблизно о 12:10 год ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс йому декілька ударів кулаком та лодонею своїх рук по голові та обличчу.
Згідно з висновком експерта № 64 від 15.06.2022, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, отримані ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на обличчі, грудній клітині, верхніх та нижніх кінцівках, забою верхньої губи.
Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета та за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, 14.06.202022 приблизно о 12:00 год ОСОБА_5 перебував в приміщенні кафе «Ореол», що за адресою вул. Мисайлівська, 12 А, м. Богуслав, Обухівського району, Київської області, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Перебуваючи в кафе «Ореол», ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_8 , який орендує приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та займається в ньому підприємницькою діяльністю.
В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт в ході якого ОСОБА_5 повалив ОСОБА_8 на землю, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взявши ОСОБА_8 за руки зафіксували його біля підлоги.
У цей момент, близько 12:10 год ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні кафе «Ореол», що за адресою вул. Мисайлівська, 12 А, м. Богуслав, Обухівського району, Київської області, діючи умисно, з хуліганських спонукань, раптово, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягала у нахабно виявленому, зневажливому ставленні винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і поведінки та моральності і супроводжувалася особливою зухвалістю, тобто грубим порушенням громадського порядку, поєднаним із застосуванням до потерпілої особи насильства, що спричинило тілесні ушкодження, нахилився до ОСОБА_8 та безпричинно наніс йому декілька ударів кулаком та долонею своїх рук по голові та обличчю, чим завдав тілесних ушкоджень.
Після цього ОСОБА_5 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, раптово, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягала у нахабно виявленому, зневажливому ставленні винних до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і поведінки та моральності і супроводжувалася особливою зухвалістю, тобто грубим порушенням громадського порядку, поєднаним із застосуванням до потерпілих осіб насильства, що спричинило тілесні ушкодження, вивів ОСОБА_8 з приміщення кафе «Ореол», перевів його через дорогу, на протилежний бік вулиці, де підвів до електроопори та скотчем примотав ОСОБА_8 до неї.
Згідно з висновком експерта № 64 від 15.06.2022, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, отримані ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на обличчі, грудній клітині, верхніх та нижніх кінцівках, забою верхньої губи.
Вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета та за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 296 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 296 КК України визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, вказавши на час, місце, спосіб і мету їх вчинення, та показав, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті він не оспорює. У вчинених кримінальних правопорушеннях він кається, все усвідомив та просив не карати його суворо. В частині цивільного позову просив відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини встановлені судом обставини підтверджуються:
-заявою потерпілого ОСОБА_8 до ВП №2 Обухівського РУП від 14.06.2022 щодо вчинення у відношенні нього протиправних дій ОСОБА_5 ;
-скріншотами публікації зі сторінки соцмережі Facebook із зображенням потерпілого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_5 із відповідними дописами останнього. На скріншотах зображений ОСОБА_8 прив'язаний до електроопори скотчем та ОСОБА_5 на фоні потерпілого;
-відеозаписом за фактом події 14.06.2022 за участю обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_8 на оптичному DVD-RW диску із відтворенням обставин події, яка мала місце 14.06.2022 в приміщення кафе «Ореол» та обставин події, що мали місце на протилежному боці вулиці від кафе «Ореол» по вул.Мисайлівська, 12А м.Богуслав;
-протоколом огляду інформації на DVD-RW диску із відтворенням обставин події, яка мала місце 14.06.2022 за участю потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ;
-протоколом слідчого експерименту від 17.06.2022 із фототаблицею за участю потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого потерпілий відтворив обставини події 14.06.2022 за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ;
-висновком експерта № 64 від 15.06.2022, відповідно до якого у ОСОБА_8 виявлені синці та садна на обличчі, грудній клітині, верхніх та нижніх кінцівках; забій верхньої губи. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета, в термін і за обставин, вказаних у постанові. Заподіяні ОСОБА_8 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень;
-протоколом слідчого експерименту від 20.02.2022 із фототаблицею за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , в ході якого останній відтворив обставини події в кафе «Ореол» 14.06.2022 за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ;
-протоколом слідчого експерименту від 20.02.2022 із фототаблицею за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , в ході якого останній відтворив обставини події в кафе «Ореол» 14.06.2022 за фактом хуліганства;
-показами свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні, яка зазначила, що 14.06.2022 в кафе «Ореол» між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник конфлікт, який був спровокований потерпілим. При цьому вона бачила, як обвинувачений вдарив потерпілого долонею 1-2 рази в обличчя, потерпілий при цьому стояв. Інші події вона вже не бачила та дізналася про них вже із соцмережі.
Суд вважає, що вина обвинуваченого доведена та його дії вірно кваліфіковані на досудовому слідстві, так як ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинив:
-заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України;
-хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в силу ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в силу ст. 67 КК України судом не встановлено.
З характеризуючих матеріалів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, у виді обмеження волі та у виді штрафу.
При цьому, враховуючи, що перевиховання і виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, його слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Суд вважає, що такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати відсутні.
Потерпілим ОСОБА_8 заявлений цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 50 000 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
При вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
В силу вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Виходячи з положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року за № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 709/1173/17 (провадження № 51-875км19), згідно з якою, зокрема, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд приходить до переконання, що заподіяні ОСОБА_8 внаслідок неправомірних умисних дій ОСОБА_5 тілесні ушкодження та переживання, спричинені розголосом в соціальній мережі обставин події від 14.06.2022, заподіяли йому душевні страждання, потягли за собою вимушені зміни у життєвих стосунках потерпілого.
З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, відношення останнього до скоєного та, виходячи з вимог розумності, з урахуванням ступеню вини цивільного відповідача та наслідків, що настали для потерпілого, суд приходить до висновку, що кримінальними правопорушеннями потерпілому було завдано моральної шкоди, яку суд оцінює в розмірі 50 000 грн., що підлягає стягненню з обвинуваченого - цивільного відповідача.
Також потерпілим ОСОБА_8 пред'явлені вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у даному кримінальному провадженні в розмірі 20 000 грн. за представництво інтересів під час досудового розслідування та на стадії судового розгляду.
Вирішуючи позовні вимоги в цій частині суд виходить з наступного.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони (Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 753/10228/20, провадження № 51-5868км21).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України").
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), що підтверджується відповідними висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц, Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, до яких належать, зокрема, і витрати на правову допомогу, що, у відповідності до ст. 91 КПК України, є предметом доказування у кримінальному провадженні.
Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження понесених потерпілим витрат на правничу допомогу представником потерпілого надано договір про надання правничої допомоги від 17.06.2022, акт виконаних робіт, квитанція про оплату від 18.11.2022.
Таким чином потерпілим належним чином документально підтверджений розмір понесених процесуальних витрат на професійну правову допомогу. З урахуванням обставин справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для потерпілого, суд вважає розмір понесених витрат розумним та належним, у зв'язку з чим вони підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався. Клопотань про обрання запобіжного заходу в судовому засіданні не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який виконувати окремо.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , - 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди, 20 000 (двадцять тисяч) грн в якості відшкодування процесуальних витрат на правничу допомогу, а всього стягнути 70 000 (сімдесят тисяч) грн.
Речовий доказ - оптичний DWD-RW диск із 2 цифровими відео файлами та 1 фото, який визнаний документом згідно постанови від 04.07.2022 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1