Справа № 309/3056/23
Провадження № 1-кс/309/162/24
28 лютого 2024 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст Закарпатської області клопотання користувача майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023078050000171 від 21.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.290 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна та передачу транспортного засобу йому на відповідальне зберігання.
Клопотання мотивовано тим, що 22 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду було задоволено клопотання дізнавача сектору дізнання Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023078050000171 від 21.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.290 КК України. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки «Ауді А8» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Ауді А8», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 від 15.07.2014 року на ім'я ОСОБА_5 , які були вилучені в ході огляду місця події 21 червня 2023 року в період часу з 10 години 40 хвилин по 10 годину 51 хвилин та зберігаються при матеріалах досудового розслідування. Підставою для накладення арешту на майно є забезпечення збереження майна, як речового доказу, на які слідчий просив накласти арешт, а також недопущення його втрати чи знищення, або настанні інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Заявник вважає, що необхідність в застосуванні арешту стосовно вилученого транспортного засобу відпала, оскільки, були призначені всі експертизи по дослідженню транспортного засобу. Експертиза виконана та експертний висновок №СЕ-19/107-23/6553-КДТЗ від 27.10.2023 року проведений та направлений до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області. У зв'язку з цим важливі обставини у даному кримінальному провадженні задля яких накладався арешт є встановленими, подальше застосування даного заходу забезпечення не являється доцільним, враховуючи, що всі необхідні дії з вилученим майном були проведені.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Хустського районного суду від 22.06.2023 року та повернути ОСОБА_3 автомобіль марки «Ауді А8», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 на відповідальне зберігання.
На розгляд клопотання користувач майна ОСОБА_3 , не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Дізнавач сектору дізнання Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області - лейтенант поліції ОСОБА_4 подав письмову заяву про розгляд клопотання у його відсутності та просив відмовити у його задоволенні у зв'язку з змінами номера кузова автомобіля марки «Ауді А8», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується висновком судової трасологічної експертизи від 27.10.2023 року №СЕ-19/107-23/6253-КДТЗ.
Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд даного клопотання без його участі та просив відмовити у його задоволенні.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Статтями 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Натомість при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.
Згідно з приписами ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 174цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При розгляді клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 22 червня 2023 року було задоволено клопотання дізнавача сектору дізнання Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023078050000171 від 21.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.290 КК України. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки «Ауді А8» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Ауді А8», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 від 15.07.2014 року на ім'я ОСОБА_5 , які були вилучені в ході огляду місця події 21 червня 2023 року в період часу з 10 години 40 хвилин по 10 годину 51 хвилин та зберігаються при матеріалах досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні, майно на яке накладено арешт, має доказове значення для даного кримінального провадження. Обґрунтованість накладення арешту, встановлення наявності ризиків передбачених ст. 170 КПК України, що є підставою для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, були предметом дослідження та встановлення, при розгляді клопотання про накладення арешту та на даний час на переконання слідчого судді продовжують існувати.
Таким, чином з наведеного вбачається, що у органу досудового розслідування для проведення ефективного досудового розслідування є необхідність у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170 - 174 України.
Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Стосовно вирішення питання про передання на відповідальне зберігання ОСОБА_3 транспортного засобу, слідчий суддя зазначає, що заявником не надано доказів того, що саме він являється власником арештованого транспортного засобу, тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Ауді А8», чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 від 15.07.2014 року належить ОСОБА_5 , яка також в судове засідання на розгляд даного клопотання не з'явилась.
У матеріалах кримінального провадження слідчий суддя вбачав наявність достатніх підстав вважати, що вилучений транспортний засіб має важливе значення для кримінального провадження.
Кримінальне провадження №12023078050000171 внесено до ЄРДР 21 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/107-23/6253-КДТЗ від 19.09.2023 року на наданому на дослідженні автомобілі марки «AUDI-А8», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційне номерне позначення кузова піддавалося зміні не в умовах заводу-виробника, шляхом видалення первинного номера позначення « НОМЕР_5 », та нанесенням ідентифікаційного номера « « НОМЕР_2 » - кустарним способом. Всі літери та цифрові символи номера кузова наданого на дослідження автомобіля піддавалися зміні, шляхом видалення первинного номера. Первинним індикаційним номером є: « НОМЕР_5 ».
Тобто, надані суду письмові докази свідчать про наявність ознак підробки.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що володілець майна не обґрунтував своє клопотання про скасування арешту на зазначене майно, досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, вилучене майно визнане речовим доказом, та існування ризиків зазначених у ч. 2 ст. 170 КПК України залишилися, що дає підстави вважати, що такі ризики можуть мати місце, також обґрунтовано мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження арешт майна, вилучене майно може бути визнане знаряддям злочину, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання володільця майна про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 22.06.2023 року, є передчасним, та в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Разом із тим слідчий суддя вважає, що підставою для скасування арешту майна не може бути лише саме твердження користувача майна, що в арешті відпала потреба так, як і сам по собі факт звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням.
При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що рішення прийняте слідчим суддею про накладення арешту на майно було обґрунтовано, такий захід забезпечення кримінального провадження було застосовано за результатами об'єктивного розгляду клопотання про накладення арешту на майно, з дотримання процесуального законодавства та таке було виправдано потребами досудового розслідування кримінального провадження на відповідному його етапі.
Слід зазначити при цьому, що на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, відомостей про те, що у рамках вказаного кримінального провадження проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, а в застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, слідчому судді не надано.
Відомості, про звернення власника (законного володільця) до уповноваженої особи, стосовно повернення транспортного засобу на відповідне зберігання не надано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не містить обґрунтування та відповідних доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба та, що арешт накладено необґрунтовано, що є єдиними підставами згідно чинного КПК України, для скасування арешту майна.
А тому, з огляду на викладене, у зв'язку із відсутністю правових підстав для скасування арешту майна на даний час, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 107, 174, 309, 372, ст. 376 ч. 2 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання користувача майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023078050000171 від 21.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.290 КК України та передачу йому на відповідальне зберігання транспортного засобу марки «Ауді А8», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1