29 лютого 2024 року м. Мукачево Справа № 303/11980/23
2/303/1876/23
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Чухайло К. І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Мукачево цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого виконкомом Верхньовизницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 06 та стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Діти), в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Позивач вказує на те, що спільне життя з чоловіком у неї не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому такий слід розірвати. Також, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання Дітей у вищевказаному розмірі, у зв'язку з необхідністю забезпечення витрат пов'язаних з їх належним фізичним та духовним розвитком.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п'ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд констатує наступне.
Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено шлюб, який зареєстрований 28 липня 2012 року, виконкомом Верхньовизницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 06 (а.с. 10).
Також сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 10 січня 2014 року, а.с. 11); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 07.12.2015 року, а.с. 12).
Відповідно до частини другої ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з частиною третьою ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга ст. 112 Сімейного кодексу України).
Судом встановлено, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб носить лише формальний характер і такий слід розірвати.
По відношенню до вимоги позивача про стягнення аліментів суд виходить з наступного.
Статтею ст. 27 Конвенції ООН «Про права дітей» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХII) задекларовані гарантії щодо права кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
У відповідності з положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами першою, третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з викладеного, право на утримання має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно з приписами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини п'ятої ст. 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей - однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи відсутність взаємної домовленості між сторонами про участь у матеріальних витратах на утримання Дітей, з урахуванням того, що в суду відсутні відомості про те, що відповідач має інші аліментні зобов'язання, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання Дітей, у відповідності до ст. 183 Сімейного кодексу України, у розмірі 1/3 частки всіх видів доходів, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В свою чергу, частиною першою ст. 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Приймаючи саме таке рішення суд виходить також з того, що визначений судом розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси Дітей, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності та моральності.
Відповідно до частини першої ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Пунктом 1 частини першої ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України на відповідача слід покласти обов'язок зі сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 1291 Конституції України, ст.ст. 110, 112, 161, 180, 183 Сімейного кодексу України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який 28 липня 2012 року зареєстрований Виконкомом Верхньовизницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 06.
2.1. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.12.2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
4. Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
5. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
5.1. Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави суму 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) гривень судового збору.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
8. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник позивача: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя В.В. Кость