Справа № 595/925/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/123/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
28 лютого 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2023 року у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2023 року за № 12023211130000106, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Вирішено питання речових доказів та судових витрат
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та арешту майна.
Як визнав суд, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, за наступних обставин.
Наказом начальника ГУНП в Тернопільській області (по особовому складу) від 21 грудня 2021 року № 381 о/с капрала поліції ОСОБА_8 , за яким закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0159054, призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області (по особовому складу) від 12 травня 2021 року № 123 о/с капрала поліції ОСОБА_9 , за якою закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0166923, призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, які вони займають по даний час , наказом начальника ГУНП в Тернопільській області (по особовому складу) від 13 січня 2021 року № 9 о/с сержанта поліції ОСОБА_10 , за яким закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером 0105045, призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області.
Згідно до пункту 2 статті 23 Закону України " Про національну поліцію" поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення. Відповідно до пункту 8 даної статті поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
09 червня 2022 року начальником відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області затверджено посадові інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Національної поліції в Тернопільській області капрала поліції ОСОБА_8 , та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Національної поліції в Тернопільській області сержанта поліції ОСОБА_9 , 05 січня 2023 року начальником відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області затверджено посадову інструкцію поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Національної поліції в Тернопільській області старшого сержанта поліції ОСОБА_10 .
Відповідно до Розділу І «Завдання, обов'язки та повноваження» посадових інструкцій поліцейські своєчасно реагують на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживають заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, чи адміністративного правопорушення; складають, у межах компетенції, матеріали про адміністративні правопорушення та здійснюють у визначених законом випадках провадження у справах про адміністративні правопорушення; розглядають звернення громадян у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян»; припиняють адміністративні правопорушення, складають протоколи за адміністративні правопорушення визначені ст.255 КУпАП, розглядають справи про адміністративні правопорушення визначені ст. 222 КУпАП.
За таких обставин ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 обіймають посади поліцейських сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області відповідно до ч.3 ст. 18 КК України є службовими особами.
16 квітня 2023 року поліцейський СРПП ВП №2 (м.Бучач) сержант поліції ОСОБА_9 спільно із поліцейським СРПП ВП №2 (м.Бучач) капралом поліції ОСОБА_8 та поліцейським СРПП ВП №2 (м.Бучач) сержантом поліції ОСОБА_10 перебували у складі наряду СРПП із 08 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. 17.04.2023 на службовому автомобілі «Ніссан Патрол» д.н.з НОМЕР_1 .
Близько 02 год. 01 хв. 17.04.2023 на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про незаконне заволодіння його автомобілем марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Виїздом на місце встановлено, що автомобіль марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 знаходився у гаражному приміщенні на території його домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 та те, що він сам загнав автомобіль в гараж перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Після чого працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області повідомлено ОСОБА_7 про те, що відносно нього буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення за неправдивий виклик працівників поліції, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183 КУпАП, а також складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Під час складання адміністративних матеріалів у приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на пропозицію працівникам поліції СРПП ВП № 2 (м. Бучач) сержанту поліції ОСОБА_9 , старшому сержанту поліції ОСОБА_10 та капралу поліції ОСОБА_8 , які знаходились у даному приміщенні неправомірної вигоди за не притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 17 квітня 2023 року близько 04 год. 37 хв. перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 усвідомлюючи та знаючи про те, що працівники поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 є службовими особами Національної поліції України, діючи умисно, протиправно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 369 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєні адміністративні правопорушення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонував поліцейським ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 100 Євро, грошовий еквівалент яких станом на 17 квітня 2023 року становить 4 041 гривня 74 копійок за не притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 , вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.369 КК України - пропозиція службовим особам неправомірної вигоди, за невчинення службовими особами, в інтересах того хто пропонує, дій з використанням наданого їм службового становища.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої не погоджується з вироком суду і вважає його незаконним та належним чином не обґрунтованим, а також таким, що суперечить фактичним обставинам справи, однобічним, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та неповнотою досудового слідства.
Зазначає, що 16 квітня 2023 року він разом із своїми знайомими вживав алкогольні напої, після чого підвозив на власному автомобілі свого знайомого і поставив автомобіль в гараж, однак забув про це і подумав, що автомобіль викрали та повідомив про це поліцію. Після того, як поліцейські знайшли автомобіль в гаражі, вони повідомили його, що він буде платити штраф за неправдивий виклик і повинен повернути їм гроші за бензин.
На переконання апелянта, такі дії працівників поліції є провокацією, оскільки їх було багато і вони лякали його наслідками невиконання їх вимоги.
Зазначає, що його завели до нього до дому, де переконували його, що він п'яний їздив за кермом, хоча він не дозволяв заходити в будинок і дозволу його ніхто не питав. Після цього він готовий був віддати поліцейським 100 Євро, але його повідомили, що він винив кримінальне правопорушення.
Вважає такі дії поліцейських провокацією та звертає увагу, що провокація (підбурювання) до вчинення злочину з боку правоохоронців є порушенням п.1 ст.6 Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод".
На думку апелянта, поліцейські, скориставшись його безпорадним станом, пробували незаконно заволодіти його грошовими коштами, але зрозумівши, що грошей в нього нема, зпровокували його до пропозиції давання хабара, хоча він думав, що в нього вимагають гроші за бензин і штраф щодо їхнього виклику.
Зазначає, що звертався із скаргою в ТУ ДБР, розташоване у м. Львові.
Звертає увагу, що матеріалах провадження відсутні протоколи допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яких було допитано під час досудового слідства, а всі інші свідки є поліцейськими і тому зацікавленими особами.
Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Одночасно вказує, що призначене судом покарання у виді двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян є непомірним для нього.
Просить скасувати вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2023 року та закрити кримінальне провадження відносно нього за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, за відсутності в його діях складу злочину.
Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати вирок суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.; прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вирок суду вважає законним та обґрунтованим і тому просить залишити його без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінально правопорушення та кваліфікації його дій, дотримався вказаних вимог закону.
З матеріалів провадження вбачається, що місцевий суд провів розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК у межах висунутого обвинувачення.
При цьому, суд дотримався приписів, установлених статтями 10, 22 КПК, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Ретельно перевіривши надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_7 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд першої інстанції у вироку навів детальний аналіз усіх досліджених доказів, дав їм у відповідності з вимогами ст. 94 КПК належну оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як встановлено перевіркою матеріалів провадження, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б істотними та потягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у пропозиції службовим особам неправомірної вигоди за невчинення ними, в інтересах того хто пропонує, дій з використанням службового становища, суд зробив на підставі ретельно досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.
Обґрунтовуючи свої висновки щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 , суд у вироку належним чином проаналізував показання допитаного в судовому обвинуваченого, свідків, а також протоколи слідчих процесуальних дій і висновки проведених у справі експертиз, які, у своїй сукупності, доводять винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Зокрема, з показань допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 встановлено, що в ніч з 16.04.2023 р. на 17.04. 2023 року вони знаходились на чергуванні у Бучацькому відділенні поліції і близько 02 години надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що його транспортним засобом заволоділи невстановлені особи, у зв'язку з чим вони виїхали на місце події в с. Зубрець, де з'ясували, що автомобіль заявника марки "Mersedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходиться в гаражі, куди він сам його ж і поставив. Після цього ними було викликано наряд патрульної поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ст.183 КУпАП, а саме - за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб.
При цьому, кожен із свідків заперечив, що із ОСОБА_7 велась розмова про необхідність сплати штрафу чи оплати бензину за їх неправдивий виклик.
Апеляційний суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_7 під час допиту в суді першої інстанції підтвердив, що він викликав працівників поліції, оскільки вважав, що у нього вкрали належний йому автомобіль, хоча він залишив його в гаражі.
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в суді першої інстанції підтвердили, що після того, як було встановлено місце знаходження автомобіля ОСОБА_7 , останній їм пояснив, що він вживав спиртні напої із своїми знайомими, після чого одного із своїх знайомих відвіз додому і не пам'ятав, де залишив свій автомобіль. Виходячи з пояснень ОСОБА_7 його було повідомлено, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за завідомо неправдивий виклик і за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Після цього, ОСОБА_7 попросив не складати на нього протокол та запропонував їм неправомірну вигоду в сумі 100 Євро. Незважаючи на те, що він був попереджений ними про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.369 КК України він повторно запропонував їм кошти, після чого було викликано слідчо-оперативну групу для документування злочину.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про недопустимість як доказів показань працівників поліції з мотивів їх зацікавленості у розгляді справи, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки кримінальним процесуальним законодавством не обмежується право працівника поліції свідчити з приводу обставин, очевидцем яких він був, навіть за умови виконання ним у цей час своїх службових обов'язків, якщо це стосується обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Заслухавши вказаних осіб, які були приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, місцевий суд дійшов висновку, що їх показання є достовірними, послідовними та такими, що узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження. Підстав не довіряти вказаним свідкам, зокрема і внаслідок того, що вони є працівниками поліції, місцевим судом встановлено не було. Не вбачає таких підстав і суд апеляційної інстанції.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що показання вказаних вище свідків щодо обставин, за яких обвинувачений пропонував неправомірну вигоду службовій особі, об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції.
Рапортом старшого інспектора-чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_16 , зареєстрованого 17.04.2023 р. № 1302, за змістом якого 17.04.2023 року о 05 год. 30 хв. надійшло повідомлення поліцейського ГРПП ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7 запропонував поліцейським ГРПП неправомірну вигоду у розмір 100 Євро за непритягнення його до адміністративної відповідальності. (а. п.40)
Відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, який визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні і яким підтверджується, що під час розмови працівників поліції із ОСОБА_7 , яка відбувалася за місцем його проживання з приводу складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП і за ст.130 ч.1 КУпАП він запропонував працівниками поліції 100 Євро неправомірної вигоди за те, щоб вони не складали вказані протоколи, після чого був попереджений про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.369 КК України та незважаючи на це, знову запропонував поліцейським 100 Євро за те, щоб не складали на нього протокол. (а. п.81, 94)
Доводи апелянта про те, що його у примусовому порядку привели у будинок, де його охороняли, забороняли покидати приміщення кімнати і переконували, що він п'яний їздив за кермом, про що він зазначає в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджуються вказаним вище відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції. Як слідує з матеріалів відеофіксації між ОСОБА_7 та працівниками поліції ведеться спокійна бесіда щодо обставин за яких він повідомив поліцію про викрадення його автомобіля і як він попередньо, після вживання алкоголю, відвіз свого знайомого додому. При цьому, ОСОБА_7 не висловлює жодних заперечень щодо перебування працівників поліції у нього в дома, а останні не вчиняють ніяких дій, які б обмежували права обвинуваченого.
Судом першої інстанції також досліджено протокол огляду відеозапису від 15.05.20203 року, яким зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та працівниками поліції, під час якої обвинувачений неодноразово пропонував поліцейським неправомірну вигоду за те, щоб вони не складали на нього протокол про адміністративне правопорушення. (а. п.91-93)
Ці докази зібрані у встановленому законом порядку, є логічними та послідовними, узгоджуються між собою в цілому та в деталях, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого про те, що мала місце провокація злочину з боку працівників поліції, на думку колегії суддів, є необґрунтованими виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, перевіряючи версію сторони захисту щодо провокації працівниками поліції вчинення злочину, дійшов висновку, що вона не знайшла свого об'єктивного підтвердження в ході судового розгляду. При цьому, суд зазначив, що жоден із свідків, які були безпосередніми очевидцями вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення не підтвердили того, що будь-хто із працівників поліції озвучував вимогу до нього оплати бензин за їх неправдивий виклик, а сам ОСОБА_7 як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду не міг вказати особу, яка вимагала в нього грошові кошти.
Крім того, колегія суддів зауважує, що ініціатива вчинити кримінальне правопорушення, а саме запропонувати неправомірну вигоду працівникам поліції, виходила саме від обвинуваченого. При цьому об'єктивних даних про те, що працівники поліції спонукали обвинуваченого до таких неправомірних дій або ж спеціально створили умови, за яких ОСОБА_7 був змушений їм запропонувати неправомірну вигоду, судом із дослідженого відеозапису з місця події не встановлено.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли у пасивний спосіб і не провокували обвинуваченого до вчинення злочину.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого на рішення ЄСПЛ у справі «Тейшейро де Кастро проти Португалії», «Раманаускас проти Литвта «Ваньян проти російської федерації» є безпідставними, оскільки такі рішення в конкретному випадку є нерелевантними, тому що стосуються обставин, за яких було встановлено факт здійснення працівниками правоохоронних органів провокації вчинення злочину, що не відповідає встановленим судом першої інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , відповідно до яких останній за власної ініціативи, з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, висловив працівникам поліції пропозицію надання їм неправомірної вигоди за невчинення ними дій з використанням наданої їм влади.
Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що посилання сторони захисту на наявність провокації злочину з боку працівників поліції є голослівними, оскільки не знайшли свого підтвердження у ході перевірки матеріалів провадження в апеляційному порядку.
З огляду на наведені обставин, колегія суддів також не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_7 про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 17.04.2023 року з мотивів обмеження його права пересування, що слідує з його апеляційної скарги, оскільки відеозапис вказаної слідчої дії не містить доказів, які б свідчили про істотне порушення прав і свобод апелянта під час документування кримінального правопорушення.
Як слідує з відеозапису огляду місця події, працівники поліції знаходились в приміщенні будинковолодіння ОСОБА_7 за згодою останнього, який не заперечував щодо проведений слідчої дії в належному йому помешканні та підписав відповідний протокол без жодних зауважень. При цьому, будь-яких дій, які б ОСОБА_7 мав намір вчинити під час проведення огляду місця події, і які б йому заборонялись службовими особами, що проводили слідчу дію, чи висловлював незгоду з процесуальними діями слідчого, відеозаписом не зафіксовано і обвинуваченим в апеляційній скарзі не наведено.
Доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах провадження протоколів допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з мотивів їх неприйнятності для сторони обвинувачення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначені обвинуваченим особи не були безпосередніми очевидцями події вчиненого ним кримінального правопорушення і, крім того, ним не наведено, які обставини вони могли б підтвердити чи спростувати своїми свідченнями.
Що стосується звернення обвинуваченого ОСОБА_7 у травні 2023 року в ТУ ДБР розташоване м. Львові зі скаргою на дії працівників поліції, то апеляційним судом з пояснень обвинуваченого встановлено, що відомості за обставинами наведеними ним у скарзі до ЄРДР не вносились, а бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ним не оскаржувалась.
Таким чином, ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, що вони в їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.369 КК України.
У вироку в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, які суд першої інстанції дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів не встановила істотних порушень процесуального законодавства під час збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів, як не встановила і підстав для визнання доказів недопустимими.
Також, колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 повністю відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі винного, узгоджується із санкцією статті обвинувачення і є достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.
Це рішення належним чином умотивоване, відповідає вимогам кримінального закону і підстав для його скасування, про що ставить питання апелянта, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2023 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді