Справа № 759/16324/23 Головуючий в суді І інстанції Жмудь В.О.
Провадження № 33/824/549/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
22 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Роз'яснено ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що 19 серпня 2023 року о 01 год. 05 хв. керувала транспортним засобом «Smart Fortwo», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, та рухалася по вул. Кільцева дорога, 6В у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, блідість шкіряного покрову обличчя. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу приладу «Alcotest Drager 7510», ARMF-0249, тест № 790, результат складає 0.63 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 була не згодна. У подальшому, у встановленому законному порядку прослідували до медичного закладу до лікаря-нарколога - КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» для проведення освідування на стан сп'яніння, де водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проходити огляд на стан сп'яніння відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, їх неповне та однобічне вивчення, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений без додержання вимог ст. 256 КУпАП, а саме в ньому не зазначена адреса вчинення адміністративного правопорушення.
Також вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Зазначає, що співробітники поліції при роз'ясненні ОСОБА_1 її права відмовитись від проходження освідування на стан сп'яніння в лікарському закладі КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» зазначили, що незалежно від її згоди або відмови від проходження освідування на стан сп'яніння в лікарському закладі в протоколі буде зафіксоване проходження огляду на місці за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510» та встановлення факту перебування у стані сп'яніння.
Таким чином, ці обставини вказують на неналежне оформлення матеріалів справи та свідчать про те, що працівниками поліції був порушений порядок направлення водіїв ТЗ для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, на переконання апелянта об'єктивних, належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у справі не зібрано, що свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
В той же час, вказує, що в протоколі зафіксовані результати проходження огляду на місці за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510, разом з тим такі результати тестування отримані з порушенням порядку застосування самого приладу, а в матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Alcotest Drager 7510», отже отримані результати не можна прийняти у якості беззаперечного доказу на підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
У судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення повістки на електронну пошту (а.с. 75,76).
22 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - Новосьолової Ю.С. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КУпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 436395, 19 серпня 2023 року о 01 год. 05 хв. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Smart Fortwo», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, та рухалася по вул. Кільцева дорога, 6В у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, блідість шкіряного покрову обличчя. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу приладу «Alcotest Drager 7510», ARMF-0249, тест № 790, результат складає 0.63 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 була не згодна. У подальшому, у встановленому законному порядку прослідували до медичного закладу до лікаря-нарколога - КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» для проведення освідування на стан сп'яніння, де водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проходити огляд на стан сп'яніння відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КУпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп'яніння обов'язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції.
Отже, нормами законодавства передбачено, що у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння, у даному випадку почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, про що вказано у направленні на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
За змістом статей 254, 255, 256 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до статті 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений та підписаний уповноваженою на те особою - поліцейським Бур'яном Д.Г. та особою, щодо якої він складений, тобто ОСОБА_1 .
Також вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України підтверджується:
актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким результати огляду водія - проба позитивна 0,63 ‰;
роздруківкою з приладу «Drager Alcotest 7510» від 19 серпня 2023 року, тест №790, де зафіксовано результати тесту - 0.63 ‰.
Під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів запису з нагрудної камери патрульного поліцейського, доданого до матеріалів справи, з'ясовано, що під час спілкування з працівниками поліції, останніми були виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Результатами огляду встановлено, що у ОСОБА_1 наявний вміст алкоголю у розмірі 0,63 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 була не згодна. У подальшому, у встановленому законному порядку прослідували до медичного закладу до лікаря-нарколога - КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» для проведення освідування на стан сп'яніння, де водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проходити огляд на стан сп'яніння відмовилась
Досліджені судом відеозаписи є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду на стан сп'яніння, а саме використання приладу Драгер 7510, не спростовують результати тесту.
Згідно із пунктом 7 Розділу II Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Вказівка на зазначену величину пов'язана з технічними характеристиками технічних засобів, що використовуються для огляду водіїв на стан сп'яніння, а не з «дозволеною» дозою алкоголю.
Як зазначалось вище та встановлено матеріалами справи, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу - алкотестеру «Drager Alcotest 7510».
Так, алкометр (алкотестер) - це прилад для визначення кількості алкоголю в крові (без аналізу крові безпосередньо) шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі та застосування коефіцієнтів перерахунку, що визначаються експериментально. При вдиху повітря надходить у легені і збагачує кровоносні судини киснем, «відбираючи» з кровоносних судин вуглекислий газ і насичуючись парами спирту. Алкотестери «пропускають» верхній шар повітря, що видихається, і вимірюють виключно «глибинний» шар, який реально контактував з кровоносними судинами легенів і несе в собі інформацію про концентрації спирту в крові людини.
Тобто, цей прилад в залежності від налаштування видає показники масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, одиницею виміру у цьому випадку є мг/л, або масової концентрації алкоголю в крові, одиницею виміру у цьому випадку є проміле - ‰.
Згідно роздруківки результату проходження ОСОБА_1 алкотеста за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 7510» її показник становив 0,63 ‰. Тобто належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
У статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року (конвенція ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 квітня 1974 року), міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У будь-якому випадку максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Водій транспортного засобу повинен уникати будь-яких дій, що не пов'язані з водінням.
Вказана норма Конвенції не встановлює мінімального допустимого за національним законодавством рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, при якому керування водіями транспортними засобами має бути заборонено. При цьому, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші (менші) показники рівня алкоголю, що й має місце в Україні. З огляду на наведене, порушень норм національного законодавства при розгляді справи в суді першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, а тому відсутні правові підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки вказане спростовується долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних відеокамер працівників поліції.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими порядку проходження огляду на стан сп'яніння та застосування приладу «Drager Alcotest 7510» з підстав відсутності в матеріалах справи сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до пункту 5 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 0911.2015 року, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних на підтвердження вимоги ОСОБА_1 надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, працівники поліції не зобов'язані надавати сертифікат та свідоцтво для ознайомлення без вимоги особи, яка підлягає огляду.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КУпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, а відтак постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана