Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/1306/2024
м. Київ Справа № 939/3081/23
21 лютого 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі- Колесник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року визнано ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача(кодза ЄДРПОУ) 37993783,банк отримувача казначейство України (ЕАП),рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 25 січня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, суд першої інстанції не надав належну правову оцінку його письмовим поясненням та наявним у справі доказам.
Вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що в долученому до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з боді камери працівника поліції, відсутні докази того, що він керував транспортним засобом, що, на його думку, в даному випадку взагалі виключає застосування ч. 1 ст. 130 КУпАП, натомість суд зазначив, що « ОСОБА_1 ставиться у вину не керування транспортним засобом в стані наркотичного сп?яніння, а саме відмова від проходження у встановленному порядку огляду на стан наркортичного сп'яніння.
Зазначає, що судом також не було взято до уваги, що відео велося не безперервно, що порушує вимоги п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999.
Вказує на те, що в складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду на стан сп?яніння відсутні свідки, а на відео взагалі відсутнє проведення його оглядуна стан сп?яніння, що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП. Натомість в акті огляду зазначено, що свідками є - відеозапис з бодікамери, однак, запис проведення такого огляду відсутній.
??? Зазначає також, що поліцейськими не проводився сам огляд водія на стан сп?яніння, на відеозапису події відсутній запис того, як працівники поліції виявляли, що у апелянта були звужені зіниці очей, які не реагують на світло; як поліцейські перевіряли блідість його обличчя; як поліцейські перевіряли порушення мови.
Судом не взято до уваги також те, що у долученому до матеріалів справи направленні його на проведення огляду на стан сп'яніння міститься запис, що направлення видано 01.12.2023 року, о 15 год. 15 хв., а на долученому до справі відео встановлено, що направлення було видано о 15 год. 53 хв.
Також не взято судом першої інстанції до уваги те, що поліцейські, всупереч вимогам п. 12 розділу ІІ "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров?я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, не забезпечили доставку його до закладу охорони здоров?я. Проте, в направлені зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров?я доставив інспектор СРПП ВП № 2 Бучанського РУПГОУНП в Київській області лейтенант поліції Яценко Сергій Сергійович. Тобто, на відео відсутні докази його доставлення до закладу охорони здоров'я та те, що він там відмовився від його проходження.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення ним Правил дорожнього руху та необхідність подальшого проходження ним огляду на стан сп'яніння та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказує на те, що долучена до матеріалів справи постанова про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.5 ст. 121 КУпАП серії ЕНА № 1049364 від 01.12.2023 року, на його думку, є неналежним доказом, оскільки дана постанова була винесена о 15:35 год 01.12.2023 року, тобто, вже після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, о 15-20 год.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Левчук Володимир Вікторович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи прокуратура повідомлена, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2,3 ст. 266 КУпАП Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 018211, складеного інспектором СРПП ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майором поліції Приходько Сергієм Михайловичем, 01 грудня 2023 року, о 15 год. 10 хв., в с.Дружня вул. Залізнична, 5-а водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в найближчому сертифікованому медичному закладі відмовився на службову бодікамеру. Водій порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
01 грудня 2023 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Вишгородської КНП ЦРЛ з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським, виявленні ознаки сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, блідість обличчя, порушення мови. З направленням ОСОБА_1 був ознайомлений і отримав його копію, що підтвердив своїм підписом у направленні.
Із копії постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1049364 відносно ОСОБА_1 вбачається, що 01 грудня 2023 року о 15 год. 30 хв. в с.Дружня вул. Залізнична, 5-а, водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису події, здійсненого на боді камеру поліцейського, вбачається, що працівник поліції повідомив водія ОСОБА_1 про те, що в нього виявленні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, блідість обличчя. Працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, на що водій відповів, що відвезе дитину тоді пройде.
В подальшому працівник поліції повторно пропонує ОСОБА_1 проїхати в найближчий сертифікований заклад та пройти огляд, на що водій знову повідомляє, що спочатку відвезе пасажирів.
Пізніше працівник поліції вкотре пропонує водію пройти огляд та роз'яснює, що за відмову буде складено протокол за ст.130 КУпАП, на що водій від проходження огляду відмовився.
В подальшому працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 права відповідно до ст.268 КУпАП. Працівником поліції було оголошено зміст протоколу та видано його копію, також було видано направлення. Будь-яких зауважень чи заперечень до протоколу водій ОСОБА_1 не висловлював, заперечень не містять і матеріали справи.
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки його письмовим поясненням та наявним у справі доказам, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що судом першої інстанції належним чином були досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи. Надаючи оцінку вказаним доказам, суд першої інстанції вірно зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2023 року серії ААД № 018211, актом огляду, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом із боді камери працівника поліції.
Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в долученому до матеріалів справи відео записі події відсутні докази того, що він керував транспортним засобом, що на думку апелянта, взагалі виключає застосування ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає їх безпідставними з огляду на те, що під час відео фіксації оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, заперечень щодо даного факту не містять і матеріали справи. З переглянутого в суду апеляційної інстанції відео запису події вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечує факт керування ним автомобілем «Toyota camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , зазначає, що у нього в машині його дівчина та дитина, яких він повинен відвезти, а тому у нього немає часу для проходження огляду.
Окрім того, під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 підтвердив, що пояснення, які зазначені у постанові Бородянського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року, були надані саме ним, а саме : «… що 01 грудня 2023 року, приблизно, о 15-й годині, він на автомобілі "Toyota Camry" їхав з смт Бородянки в напрямку смт Макарова і зупинився за залізничним переїздом в с. Дружні, до нього під'їхали поліцейські, які зробили йому зауваження, що він зупинився у забороненому місці….», що вкотре підтверджує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota camry», державний номерний знак НОМЕР_1 ., а доводи його скарги про відсутність факту керування ним транспортним засобом спрямовані лише на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відео велося не безперервно, що порушує вимоги п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 №28/32999, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.
У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Так, з наявного у матеріалах справи відеозапису події вбачається, що працівники поліції декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. Відтак, працівниками поліції на відеокамеру було зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Внаслідок чого було складено протокол щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме- про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд також не взяв до уваги, що поліцейські, всупереч вимог п. 12 розділу ІІ "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров?я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, не забезпечили доставку його до закладу охорони здоров?я, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з досліджених доказів судом першої інстанції вірно встановлено що, при наявності ознак наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду в медичному закладі, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Законом не передбачене примусове доставлення поліцейськими водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, який від такого огляду відмовився.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень судом першої інстанції норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить апелянт в апеляційній скарзі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції, згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: