П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 495/1997/23
Перша інстанція: суддя Прийомова О.Ю.,
повний текст судового рішення
складено 07.12.2023, м.Білгород-Дністровський
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, адміністративної комісії Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету міської ради, -
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (далі ВК), адміністративної комісії ВК та просив скасувати постанову №01/04-23 від 21 лютого 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначив, що Правила благоустрою (пункт 1.6 Розділу 1) визначають зміст терміну «суб'єкт господарювання» - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка проводить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності. При цьому, матеріалами протоколу від 24.01.2023 року не встановлено наявність протиправної діяльності суб'єкта господарювання, протокол складено відносно фізичної особи - громадянина.
Позивач також зазначив, що під час складання протоколу та прийняття постанови відповідачем загально зазначено про порушення пункту 1 «Кодексу чистоти» («Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Білгород-Дністровського»), проте вказані Правила не містять «пункту 1», а за ієрархічною структурою поділяються на 12 розділів та пункти кожного з розділів.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просила його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2023 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК №0002.
Так, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 та №6, самовільно, без дозвільних документів, проводив земельні роботи, чим порушив п.1 «Кодексу Чистоти», затвердженого рішенням міської ради від 08 жовтня 2009 року №820-V.
21 лютого 2023 року на засіданні адміністративної комісії ВК було прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн, що підтверджується постановою №01/04-23 адміністративної комісії ВК від 21.02.2023 року та витягом з протоколу №04 засідання цієї комісії.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначав, що ВК з перевищенням власних повноважень, в порушення вимог норми ст.26-1 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» було прийнято (погоджено за змістом відзиву відповідача) рішення №295 від 23.06.2014 року про затвердження «Порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою», в якому всупереч Типового порядку розширено коло осіб, на яке цей порядок розповсюдив свою дію, та додано «фізичних осіб», що не передбачено Типовим порядком та прямо суперечить вимогам пункту 2 Типового порядку, яким визначено виключне коло осіб, на яке він розповсюджує свою дію. Позивач був притягнутий до відповідальності як фізична особа за «самовільне (без ордера) виконання земельних робіт або підготовчих робіт», а не за відсутність дозволу на порушення об'єкту благоустрою, як фізична особа підприємець (чи юридична особа).
Суд також зазначив, що при перевірці доказів наявності у діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, адміністративною комісією ВК не в достатній мірі перевірені усі факти, на які посилався представник позивача.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян -суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 08.10.2009 року №820-V затверджено «Правила благоустрою території м.Білгород-Дністровського» («КОДЕКС ЧИСТОТИ»).
Вказані Правила містять Перелік порушень, за які настає відповідальність згідно зі статтею 152 КУпАП
Згідно п.1. вказаного Переліку - самовільне (без ордера) виконання земляних робіт або підготовчих робіт є порушенням, за яке настає відповідальність згідно зі статтею 152 КУпАП.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що вказані Правила не містять «пункту 1», а за ієрархічною структурою поділяються на 12 розділів та пункти кожного з розділів, оскільки вказані пункти наведені після дванадцяти розділів.
Відповідно до змісту ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; територія (в населеному пункті) - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.
Приписи ч.2 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», визначають, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою категорично забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу у разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Аналізуючи вищенаведені правові норми, апеляційний суд вважає, що суб'єктами відповідальності у сфері благоустрою населених пунктів можуть виступати як суб'єкти господарювання, так і фізичні особи (громадяни), що підтверджується як КУпАП, так і спеціальним законодавством, регулюючим сферу благоустрою.
Крім цього, необхідність отримання дозволу на порушення об'єктів благоустрою, в тому числі на проведення земляних робіт, передбачено Порядком видачи таких дозволів, який є додатком до відповідного рішення ВК від 23.06.2014 року №295 і дія якого розповсюджується в тому числі на фізичних осіб (т.1 а.с.48-53).
Вказане спростовую висновок суду 1-ї інстанції, що позивача протиправно притягнуто до відповідальності як фізично особу.
За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи, доказами вчинення позивачем правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення серії ВК №0002, фотофіксація, протокол засідання комісії, в якому містяться пояснення представника ОСОБА_1 , які підтверджують обставини та факт вчинення зазначеного порушення членам комісії.
Разом з тим, суд першої інстанції не надав оцінки вказаним доказам, за якими адмінкомісією чітко встановлено факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , а обмежився лише доводами позивача щодо нібито наявності формальних порушень з боку відповідача при притягненні позивача до адміністративної відповідальності.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що земляні роботи здійснювалися ним на земельній ділянці, яка знаходиться у його користуванні, оскільки в ході розгляду справи суду не було надано жодного доказу на підтвердження вказаних доводів.
Встановивши обставини справи відповідно до норм КУпАП, з урахуванням того, що Правила благоустрою м.Білгород-Дністровського обов'язкові до виконання як фізичними, так і юридичними особами, а самовільне виконання земляних робіт на території земель комунальної власності є порушенням цих Правил, відповідальність за яке передбачене ст.152 КУпАП, на переконання апеляційного суду, відповідачем правомірно притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності, а зворотній висновок суду 1-ї інстанції є помилковим.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради - задовольнити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2023 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, адміністративної комісії Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету міської ради - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук