П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4199/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року (суддя Левчук О.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 23.11.2023) про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
27.05.2022 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі №420/4199/22, яким визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО111601 від 04.11.2021 року, наданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019 року.
Також суд зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО111601 від 04.11.2021 року, наданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
За заявою позивача від 30.05.2022 судом 04.07.2022 було видано виконавчий лист.
10.11.2023 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Подана заява обґрунтована тим, що заявниця є дружиною ОСОБА_1 , яка проживала з ним на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_1 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року вказану заяву задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому листі по справі №420/4199/22 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та постанови нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 .
На думку апелянта, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та, відповідно, й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії.
ОСОБА_2 своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.
Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні суд першої інстанції вважав, що заявниця у зв'язку із смертю її чоловіка, у відповідності до ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", набула право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 26.04.2022 по справі №420/4199/22, проте не виплачених за життя.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.
Так, відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 ЦК України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_2 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, адже спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим відсутні підстави для заміни сторони/стягувача у виконавчому провадженні.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21 та від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З наведених міркувань, колегія суддів догоджується з доводами апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до застосування ним положень частини першої статті 379 КАС України без з'ясування відповідних передумов для цього та, як наслідок, постановлення незаконної ухвали.
Колегія суддів вважає помилковими застосування судом першої інстанції при вирішенні спірного питання висновків Верховного Суду, які викладені у постановах: від 15.03.2023 (№ 2-а/2508/7209/2011), від 16.03.2020 (справа № 673/544/19), від 05.08.2020 (справа №673/393/19), оскільки питання заміни сторони у виконавчому провадженні вирішувалось у згаданих справах, в яких спірними були правовідносини щодо перерахунку та виплати пенсії, призначеної за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Через відмінність обставини, правові позиції у постановах Верховного Суду, на які покликався суд першої інстанції не є релевантними до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що призвело до передчасного вирішення спірного питання, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року про заміну сторони виконавчого провадження - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов