28 лютого 2024 року справа №200/951/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 200/951/23 (головуючий суддя І інстанції Бабіч С.І.), складеного у повному обсязі 19 травня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01.02.2017 року по 28.12.2022 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням в частині відмови у задоволені позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказано на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказав, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат має бути виплачена за період з 01.02.2017 року по 28.12.2022 року
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в яких просило скасувати оскаржене судове рішення та відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказав, що щомісячні страхові виплати за період з 01.02.2017 року по 30.01.2020 року не були нараховані, відтак, не вважаються заборгованістю.
Зазначає, що заборгованість по страховим виплатам на підставі судового рішення сплачена своєчасно та в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/951/23, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується відповідною копією паспорта серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .
За довідкою МСЕК серії ААА № 040520 від 27.07.2011 року позивачу з 20.07.2011 року безстроково встановлено 50% втрати професійної працездатності.
Позивач перебував на обліку та отримував страхові виплати у відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Макіївці Донецької області.
Наразі позивач перебуває на обліку в Костянтинівському МВ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
У період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року позивачу було припинено нарахування і виплату страхових виплат (у подальшому страхові виплати позивачу було відновлено).
Не погоджуючись з діями відповідача стосовно припинення страхових виплат за вказаний період, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі № 200/2489/22 позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії було задоволено повністю.
Визнано дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року протиправними.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дружківці № 0521/6715/6715/37 від 03.02.2017 року про припинення виплат ОСОБА_1 з 01.02.2017 року, у зв'язку із припиненням терміну дії довідки ВПО.
Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі № 200/2489/22 у задоволенні апеляційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у цій справі відмовлено, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду у справі № 200/3494/22 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області було нараховано та у грудні 2022 року здійснено виплату щомісячних страхових виплат за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року (платіжне доручення № 1815 від 28.12.2022 року).
У січні 2023 року позивач, через уповноваженого представника, звернувся до відповідача з питань щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат та надання інформації стосовно розрахунку і розміру нарахованих позивачу щомісячних страхових виплат.
Листом від 26.01.2023 року № 0500-0202-8/8928 відповідач, у відповідь на вищевказане звернення, повідомив про те, що наразі Фонд соціального страхування України і його робочі органи знаходяться у стані реорганізації, заходи щодо передачі виконання функцій і завдань здійснені не в повному обсязі. Крім того, даним листом відповідач рекомендував звернутися для вирішення зазначених питань, зокрема, питання щодо надання помісячного розрахунку (у вигляді довідки) страхових виплат, до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
25.02.2023 року позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з питань, аналогічних наведеним у згаданому вище зверненні до відповідача.
На вказане звернення листом від 03.03.2023 року № 04-02-595 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило про те, що суми страхових виплат призначені 19.12.2022 року та виплачені 28.12.2022 року (платіжне доручення № 1815 від 28.12.2022 року); рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі № 200/2489/22 повністю виконане; правові підстави для нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-III) відсутні.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов про наявність права на отримання компенсаційних виплат за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” № 2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (далі - Порядок № 159).
Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 129, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії, страхових виплат) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачу нарахований та виплачений дохід у вигляді страхової виплати за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року лише 28 грудня 2022 року, а тому колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначені обставини є підставою для зобов'язання управління виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати щомісячних страхових виплат за вказаний період.
Висновок суду першої інстанції, що період з 01.02.2020 року по 28.12.2022 року не є предметом спору в даній справі, оскільки не розглядався як спірний у межах справи № 200/2489/22 суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки в межах даної справи спірним є виплата компенсації за несвоєчасний отриманий дохід - страхових виплат, а не само право на отримання страхових виплат.
Оскільки, виплата основної суми доходу - страхових виплат за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року відбулась 28 грудня 2022 року, то компенсаційні виплати мають бути обраховані по дату (включно) фактичної виплати суми основного доходу, а саме по 28 грудня 2022 року
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо необхідності відмови у задоволені позовних вимог з огляду на виплату суми на виконання рішення суду, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки самим рішенням суду встановлені протиправні дії щодо невиплати позивачу страхових виплат, що доводить порушення права позивача з боку відповідача на своєчасне отримання страхових виплат.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Частиною 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до викладеного, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про зміну рішення суд першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 200/951/23 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 200/951/23 викласти в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків сплати страхових виплат (з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року) відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 за період з 01.02.2017 року по день фактичної сплати страхових виплат - 28 грудня 2022 року.»
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 200/951/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць